Спосіб лікування непсихотичних психічних розладів із превалюванням депресивних проявів у постраждалих внаслідок техногенних аварій та катастроф

Реферат: UA 84942 U UA 84942 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до психіатрії, психотерапії, медичної психології та може бути використана під час проведення терапевтичних та реабілітаційних заходів у постраждалих внаслідок техногенних аварій і катастроф з непсихотичними психічними розладами з превалюванням депресивних проявів як в стаціонарних, так і в амбулаторних умовах. Останнім часом значно зросла увага дослідників до проблеми медико-психологічних наслідків перебування людини в надзвичайних ситуаціях, які загрожують її життю і здоров'ю, у тому числі, до психічних розладів, пов'язаних із стресом [1, 2]. Непсихотична психічна патологія з превалюванням депресивних проявів, що виникає в даних осіб, може мати комплексний ґенез, що передбачає специфіку диференційованої поєднаної (медикаментозної і немедикаментозної) дії при таких розладах, яка на сьогодні вивчена недостатньо. В той же час, відомо, що серед постраждалих більшість складають особи працездатного віку, у зв'язку з чим виникнення у них вказаних психічних розладів, за відсутності адекватних методів лікування та реабілітації, може призвести до ускладнення перебігу захворювання, його хронізації та втрати працездатності. Найближчим аналогом корисної моделі є спосіб психодинамічної психотерапії [3], який дає змогу зменшити депресивні прояви у пацієнтів завдяки сфокусованості на останньому стресі при психотерапевтичній роботі. Окрім цього, спосіб допомагає хворому в умовах короткотривалої психотерапії (впродовж 6-20 сеансів) знизити актуальність основного психологічного конфлікту з урахуванням глибинних механізмів формування симптомів, але без психотерапевтичного впливу на них. Спосіб - найближчий аналог використовують, після проведення клініко-діагностичних заходів (клініко-анамнестичного, клініко-психопатологічного, психодіагностичного, інструментального та лабораторного обстежень відповідно до клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Психіатрія", затверджених МОЗ України) щодо виявлення основної психопатологічної симптоматики, наступним чином: спочатку, на перших сеансах (сесіях), формують проблему пацієнта, психотерапію зосереджують на останньому стресі. Протягом курсу психотерапії уникають інтерпретацій перенесення, оскільки пацієнт ніколи не починає лікування через проблеми, пов'язані з психотерапевтом; головний фокус уваги при роботі з трансфером зосереджують на тому, що відбувається саме тут і зараз. Виявляють та використовують вплив оточення в психотерапевтичній роботі. Створюють гнучкі схеми психотерапії відповідно до потреб конкретного пацієнта. Всі звичайні технічні прийоми, що застосовуються в психодинамічній терапії (аналіз захисних механізмів, інтерпретація і т.п.), використовують і в короткостроковій терапії. Під час роботи з багатьма пацієнтами використовують і сновидіння, але в плані, що суворо фокусує їх до останнього стресу. Інтерпретації трансферу, якщо вони трапляються, проводять, як правило, максимально "прив'язано" до ситуації і впродовж 6-20 сесій до них вдаються не більше одного-двох разів. Застосовують психотерапевтичний прийом "деяке м'яке ігнорування", а саме зосереджують всю свою увагу винятково на головному осередку, ігноруючи все інше без коментарів. Однак цей спосіб має свої недоліки. Фокусування лише на останньому стресі не дає змоги психотерапевтично пропрацювати витіснені психотравматичні спогади та глибинні інтрасуб'єктивні конфлікти; спосіб є досить виснажливим для пацієнтів похилого віку і не підходить пацієнтам зі зниженими функціями мислення, уваги, пам'яті та іншими проявами органічних непсихотичних психічних розладів; не дає можливості психотерапевтичної роботи на інтрасуб'єктному рівні психіки в умовах високої іпохондризації та слабкої мотивації постраждалих внаслідок техногенних аварій і катастроф з превалюванням депресивних проявів при непсихотичних психічних розладах. В основу корисної моделі поставлено задачу, що полягає в удосконаленні способу лікування непсихотичних психічних розладів із превалюванням депресивних проявів у постраждалих внаслідок техногенних аварій та катастроф після проведення клініко-діагностичних заходів (клініко-анамнестичного, клініко-психопатологічного, психодіагностичного, інструментального та лабораторного обстежень відповідно до клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Психіатрія", затверджених МОЗ України) щодо виявлення основної психопатологічної симптоматики. В корисній моделі забезпечується підвищення ефективності способу за рахунок стабілізування депресивної симптоматики, зменшення гостроти реагування на конфліктні ситуації як в амбулаторних, так і в стаціонарних умовах. Поставлена задача вирішується тим, що в способі лікування непсихотичних психічних розладів із превалюванням депресивних проявів у постраждалих внаслідок техногенних аварій та катастроф, що включає проведення лікувально-діагностичних заходів з використанням вільних асоціацій, трансферу, механізми спротиву, інтерпретацій, згідно з корисною моделлю, психотерапію здійснюють на 10-12 індивідуальних сеансах тривалістю 25-30 хвилин з 1 UA 84942 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 фокусуванням одразу на формуванні стійкості позиції суб'єкта несвідомого глибинного рівня психіки пацієнта з дозованим управляючим використанням вільних асоціацій, спрямованих на їх загальну активізацію, та інтерпретаціями, що завершують кожний сеанс. Спосіб враховує особливості динаміки формування клінічної картини, індивідуальні форми особистісного реагування, специфічні риси психотерапевтичного альянсу та абреакційні механізми. Менша кількість сеансів не дає в повній мірі проаналізувати глибинні психологічні конфлікти та формування стійкої позиції суб'єкта на глибинному рівні психіки пацієнта. Більша кількість та більш тривалий термін проведення сеансів є досить виснажливим для постраждалих зі зниженими функціями мислення, уваги, пам'яті та з іншими проявами органічних непсихотичних психічних розладів і не дають можливості утримати сфокусованість уваги на аналізі витіснених психотравматичних спогадів. Розроблений спосіб здійснюють таким чином: спочатку психотерапевти займають активну позицію щодо депресивних проявів, фокусуючи увагу на "поверхневих" стресових ситуаціях у пацієнтів та надають можливість розпочати символізацію депресивної симптоматики шляхом аналізу думок, які пацієнт безперервно прокручує у своїй голові як розумову гумку. Спрямовують питання на загальну активізацію вільних асоціацій та дають можливість пацієнтові проявити активність у висловлюванні депресивної симптоматики з інтрасуб'єктною символікою, фокусуючи його увагу на інших факторах, що беруть участь у формуванні депресивної реакції в конкретних стресових ситуаціях, аналізуючи сумісно з пацієнтом особливості спротиву та можливості активної позиції щодо вирішення ситуаційних конфліктів. Ставлять навідні питання щодо активної позиції суб'єкта у витіснених стресових ситуаціях із короткочасним аналізом сильних та слабких сторін "Его". Аналізують спільно з пацієнтом за допомогою вільних асоціацій основні несвідомі потреби в сильній позиції "Его", яка була втрачена внаслідок дії сильної психотравмуючої ситуації, пов'язаної з техногенною аварією чи катастрофою. Формулюють навідні питання щодо можливості зниження стійкої депресивної позиції "Его" до дії сильної психотравмуючої ситуації, пов'язаної з техногенною аварією чи катастрофою. Поступово наближаються в психотерапевтичній роботі до питань психічного формування стійкої позиції суб'єкта на глибинному рівні психіки та впливу на це формування важливих для пацієнта особистостей. Дають можливість пацієнтові засумніватися в безвихідності власної слабкої позиції "Его". Поступово переходять до аналізу витіснених конфліктів та їх впливу на поверхневі стресові ситуації із записом у блокноті пацієнта як проміжних, так і остаточних психотерапевтичних інтерпретацій. Ці записи закривають несвідоме наприкінці кожного сеансу та надають можливість зосередитися пацієнтові тільки на даному етапі психотерапії, а також ставлять "знаки стоп" у подальшому розвитку депресивної симптоматики щодо поверхневої стресової ситуації. Вільні асоціації використовують лише на індивідуальних сесіях з психотерапевтом. Вільні асоціації, які з'являються у пацієнта в проміжок між сеансами, у т.ч. і сновидіння, повинні бути записані у блокнот. Пацієнтові даються поради про відкладання цих асоціацій на наступний сеанс з лікарем без спроб аналізувати їх самотужки. Під час терапії проводять диференціацію між соматичними та психічними проявами симптомів непсихотичного психічного розладу та перемикання з фіксації на соматичних симптомах хвороби на психічні і їх роль у душевних переживаннях. Активно стримують поширення депресивних асоціацій шляхом перемикання свідомості на іншу психологічну область питання. За 5-10 хвилин до закінчення сесії спільно з пацієнтом проводять запис проміжної чи остаточної інтерпретації у блокнот та знижують інтенсивність депресивних спогадів шляхом аналізу приємних і важливих для пацієнта сфер його життя для запобігання відстрочених депресивних реакцій пацієнтів на отриману під час сеансу інформацію. Усвідомлення пацієнтом важливих інтерпретацій відбувається у постраждалих внаслідок техногенних аварій і катастроф набагато пізніше, ніж під час роботи з іншими пацієнтами. Формують питання в процесі психотерапії чітко та по можливості коротко, що пов'язано, в першу чергу, з проблемами фокусування та утримання уваги пацієнтом. Приклад Хворий І.А., 48 років, діагноз: Органічний емоційно-лабільний розлад з формуванням особових змін внаслідок дисциркуляторної енцефалопатії при гіпертонічній хворобі 2-ї стадії. Дезадаптивний тип пристосованої поведінки. Низький рівень адаптивних ресурсів особи. Проблеми, пов'язані з соціальним середовищем (F.06.6, Z.60). Пацієнт звернувся зі скаргами на постійне відчуття пригніченого настрою, думки про самогубство, зниження інтересу до повсякденної діяльності, підвищення втоми, зниження самооцінки та відчуття невпевненості у собі, відчуття провини, нав'язливі спогади з минулого, зниження уваги, головний біль, запаморочення голови, роздратування. Пацієнт є постраждалим внаслідок техногенної аварії 2 UA 84942 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 (УЛПА на ЧАЕС) з 1986 року, коли вперше з'явилися вищезгадані симптоми. Вперше на лікування до психіатрів потрапив у 1993 році, коли стали постійними симптоми роздратованості, плаксивості. Пацієнт став більш чутливим до дії незначних стресових факторів. Став помічати, що під час конфліктної ситуації стає дуже роздратованим і не в силі себе зупинити. Протягом останніх п'яти років депресивні симптоми набули постійного характеру і вимагають щорічних комплексних лікувальних заходів у стаціонарних умовах психоневрологічної клініки. Останнє погіршення психічного стану відбулося протягом двох тижнів, коли пацієнт став гостріше відчувати себе невпевнено, став частіше замислюватися над власною неспроможністю щось робити в житті, з'явилися думки про самогубство. Звернувся до психоневрологічної клініки для повторних лікувально-реабілітаційних заходів. На сьогодні пацієнт має чіткі ознаки непсихотичного психічного розладу із превалюванням депресивних проявів. З цього приводу пацієнтові було проведено 12-сесійний психотерапевтичний курс відповідно до розробленої корисної моделі. Психотерапевтичне втручання відбувалося протягом 3, 5 тижнів, відповідно до терміну стаціонарного лікування з частотою 3-4 рази на тиждень, тривалістю 25-30 хвилин. Під час курсу терапії вдалося подолати депресивну симптоматику як наслідок останньої стресової ситуації, так і як наслідок витіснених глибинних спогадів перенесеної техногенної аварії. Було проаналізовано основні етапи формування позиції суб'єкта на глибинному рівні психіки та вплив на це формування важливих для пацієнта особистостей. Завдяки цьому значно знизились депресивні прояви непсихотичного психічного розладу як за клінічною шкалою BPRS (з 5 балів до 0), так і за психологічними шкалами дослідження депресії (шкала Зунга, шкала Гамільтона) з 51 до 37 та з 23 до 10 балів, відповідно. Пацієнт повернувся до звичайного розкладу життя. Відчуття безперспективності майбутнього зникло. Думок про самогубство більше немає. Покращилася якість життя пацієнта в усіх основних сферах життєдіяльності - відповідно до опитувальника ВООЗ "Якість життя" (WHOQOL-BREF) на 19 % у соціальних сферах та на 38 % - у психічній сфері. Спосіб дає можливість більш ефективно стабілізувати психічний стан, зменшити гостроту реагування на конфліктні ситуації як в амбулаторних, так і в стаціонарних умовах у постраждалих внаслідок техногенних аварій та катастроф з непсихотичними психічними розладами з превалюванням депресивних проявів шляхом психоаналітичної роботи, сфокусованої на інтрасуб'єктному глибинному рівні психіки пацієнта при короткострокової психотерапії. Цей спосіб може використовуватися при лікуванні непсихотичних психічних розладів з превалюванням депресивних проявів у постраждалих внаслідок техногенних аварій та катастроф похилого віку та зі зниженими функціями мислення, уваги, пам'яті й іншими проявами органічних непсихотичних психічних розладів. Цей спосіб дає можливість психотерапевтичної роботи на інтрасуб'єктному глибинному рівні психіки в умовах високої іпохондризації та слабої мотивації постраждалих внаслідок техногенних аварій та катастроф з превалюванням депресивних проявів при непсихотичних психічних розладах. Спосіб не є виснажливим як для постраждалих внаслідок техногенних аварій та катастроф, так і для спеціалістів, що проводять психотерапію та не потребує активної позиції пацієнта на психотерапевтичних сесіях. Цей спосіб може використовуватися сумісно з іншими як психотерапевтичними, так і медикаментозними схемами у комплексному підході при лікуванні та реабілітації постраждалих внаслідок техногенних аварій та катастроф з превалюванням депресивних проявів при непсихотичних психічних розладах. Спосіб дає можливість ефективно й на тривалий час покращити психічний стан та якість життя постраждалих внаслідок техногенних аварій та катастроф з превалюванням депресивних проявів при непсихотичних психічних розладах. Спосіб може бути використаний у діяльності стаціонарних, напівстаціонарних та амбулаторних лікувально-профілактичних закладів психотерапевтичного та психіатричного профілю. Джерела інформації: 1. Осташко С.Н., Титиевский С.В., Бабюк И.А. и др. Психоаналитическая работа с психотравмой при депрессиях (обзор литературы) // Український медичний альманах.-2000, - Т. 3, № 2 (Додадок). - С. 117-120. 2. Weston, D. and Morrison, K. A multi-dimenstional meta-analysis of treatments of depression, panic and generalized anxiety disorder: an empirical examination of the status of empirically supported psychotherapies. // Journal of Consulting and Clinical Psychology.-2001. - Vol. 69. - P. 875889. 3. Бурлачук Л.Ф., Кочарян А.С., Жидко M.E. "Психотерапия", Учебник для ВУЗов.-2-е издание. - СПб.: Питер, 2003. - С. 80-82. 60 3 UA 84942 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб лікування непсихотичних психічних розладів із превалюванням депресивних проявів у постраждалих внаслідок техногенних аварій та катастроф, який включає проведення лікувально-діагностичних заходів з використанням вільних асоціацій, трансферу, механізмів спротиву, інтерпретацій, який відрізняється тим, що психотерапію здійснюють на 10-12 індивідуальних сеансах тривалістю 25-30 хвилин з фокусуванням одразу на формуванні стійкості позиції суб'єкта несвідомого глибинного рівня психіки пацієнта з дозованим управляючим використанням вільних асоціацій, спрямованими на їх загальну активізацію та інтерпретаціями, що завершують кожний сеанс. Комп’ютерна верстка М. Ломалова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4