Спосіб лікування пов’язаних зі стресом непсихотичних психічних розладів з превалюванням тривожних проявів

Реферат: UA 84941 U UA 84941 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до психіатрії, психотерапії, медичної психології та може бути використана під час проведення лікувальних та реабілітаційних заходів у пацієнтів при пов'язаних зі стресом непсихотичних психічних розладах з превалюванням тривожних проявів. Найближчим аналогом корисної моделі є спосіб тривалої психодинамічної психотерапії [1], який дає змогу зменшити тривожні прояви при пов'язаних зі стресом непсихотичних психічних розладах у пацієнтів завдяки психотерапевтичній роботі з відносно "свіжими" психодинамічними конфліктами, які гальмують або спотворюють розвиток пацієнта як особи та завдяки здібностям самого пацієнта до застосування навиків, одержаних в психотерапії, у повсякденному житті. Головними умовами для проведення короткої психодинамічної психотерапії є здатність пацієнтів до терапевтичного розщеплювання "Его" та висока мотивація до змін. Спосіб-аналог використовують, після проведення клініко-діагностичних заходів (клінікоанамнестичного, клініко-психопатологічного, психодіагностичного, інструментального та лабораторного обстежень відповідно до клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Психіатрія", затверджених МОЗ України) щодо виявлення основної психопатологічної симптоматики, таким чином: спочатку діагностують основний психодинамічний конфлікт, у якому особливу увагу фіксують на питаннях втрати, здебільшого пов'язаної зі значущою трансферентною фігурою, що викликає у пацієнтів відчуття "постійно присутнього, хронічно випробовуваного болю" [1], що супроводжується у клінічній картині відчуттям смутку, страху або тривоги. Використовують всі звичайні технічні прийоми, що застосовуються в психоаналіточно-орієнтованій психотерапії (аналіз захисних механізмів, інтерпретація і т. п.) та на перших сеансах фокусують увагу пацієнта на "свіжому" психодинамічному конфлікті. Психотерапію зосереджують на останній стресовій ситуації завдяки технічному психотерапевтичному прийому "дещо м'яке ігнорування" поза головним конфліктом вільних асоціацій. Уникають інтерпретацій перенесення у кожному сеансі, оскільки пацієнт ніколи не починає лікування через проблеми, пов'язані з психотерапевтом; головний фокус уваги під час роботи з трансфером зосереджують на тому, що відбувається саме тут і зараз. Виявляють та використовують вплив оточення в психотерапевтичній роботі. Створюють гнучкі схеми психотерапії відповідно до потреб конкретного пацієнта. В процесі роботи використовують сновидіння, але в плані, що фокусує їх до останнього стресу. Наприкінці курсу психотерапії інтерпретації трансферу, якщо вони трапляються, проводять, як правило, максимально "прив'язано" до ситуації, але до них вдаються не більше одного-двох разів. Однак цей спосіб має свої недоліки: позбавляє можливості психотерапевтичної роботи на поверхневому та глибинному рівнях психіки при високій іпохондризації та слабкій мотивації пацієнтів з превалюванням тривожних проявів при пов'язаних зі стресом непсихотичних психічних розладах; спосіб є досить виснажливим для пацієнтів похилого віку та з наявністю коморбідної сомато-неврологічної симптоматики, що почасти трапляється у пацієнтів з превалюванням тривожних проявів при пов'язаних зі стресом непсихотичних психічних розладах, особливо у постраждалих внаслідок дії глобального стресового фактора (техногенної аварії чи катастрофи). В основу корисної моделі поставлено задачу, що полягає в удосконаленні способу лікування пов'язаних зі стресом непсихотичних психічних розладів з превалюванням тривожних проявів після проведення клініко-діагностичних заходів (клініко-анамнестичного, клінікопсихопатологічного, психодіагностичного, інструментального та лабораторного обстежень відповідно до клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Психіатрія", затверджених МОЗ України) щодо виявлення основної психопатологічної симптоматики, в якому забезпечується підвищення ефективності способу за рахунок стабілізування тривожної симптоматики, зменшення гостроти реагування на повсякденні конфліктні ситуації в амбулаторних та стаціонарних умовах проведення лікувально-діагностичних та реабілітаційних заходів. Поставлена задача вирішується тим, що запропонований спосіб лікування пов'язаних зі стресом непсихотичних психічних розладів з превалюванням тривожних проявів, що включає проведення лікувально-діагностичних заходів з використанням короткострокової психотерапії шляхом вживання вільних асоціацій, трансферу, механізмів спротиву, інтерпретацій, згідно з корисною моделлю, психотерапію здійснюють у термін до 1 місяця з частотою сеансів 2-3 рази на тиждень, тривалістю до півгодини, причому додатково проводять аналіз та підтримку боротьби суб'єкта несвідомого за укріплення власної позиції на глибинному рівні психіки пацієнта, гальмують вільні застряглі асоціації та активізують психоаналітично корисні, а інтерпретації використовують протягом кожного сеансу. 1 UA 84941 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Розроблений спосіб здійснюють таким чином: пацієнта інформують про тривалість психотерапевтичного курсу лікування протягом 1 місяця з частотою сеансів 2-3 рази на тиждень, тривалістю до півгодини та погоджують з ним час проведення сеансів. При меншій кількості сеансів не має змоги в повній мірі проаналізувати психологічні конфлікти, пов'язані з боротьбою суб'єкта несвідомого за укріплення власної позиції на глибинному рівні психіки пацієнта. Більша кількість та більш тривалий термін проведення сеансів є досить виснажливим для пацієнтів, особливо з коморбідною сомато-неврологічною симптоматикою і позбавляє можливості утримати сфокусованість уваги на аналізі витиснених психотравматичних спогадів, які викликають підвищення симптомів тривоги за рахунок боротьби суб'єкта несвідомого за отримання позиції, що похитнулась внаслідок стресу, і подолання фрустрації, пов'язаної з втратою минулої позиції. На перших сеансах займають стриману позицію щодо активних тривожних проявів під час останніх стресових ситуацій та орієнтують основну роботу на несвідомій фіксації пацієнта в боротьбі за укріплення власної позиції в щотижневих життєвих ситуаціях. Зорієнтовують питання у напрямі гальмування застряглих асоціацій та на активізації інших, що стосуються основних етапів боротьби за відновлення минулої власної позиції в реальності, яка похитнулась під впливом стресу. Надають можливість пацієнтові переключитись на висловлювання інтрасуб'єктної символіки, пов'язаної з глибинною тривогою. Далі ставляться навідні питання щодо потреби суб'єкта у визнанні іншими незмінності його попередньої позиції щодо реальності, яка глибоко пов'язана зі слабкістю позиції "Его", та аналізують сумісно з пацієнтом за допомогою модульованих вільних асоціацій основні характеристики бажаної позиції у порівнянні з його минулою позицією у важливих для пацієнта сферах. Поступово здійснюють аналіз особливостей боротьби суб'єкта несвідомого за набуття та визнання власної позиції в процесі формування психіки, починаючи з дитячого віку, та впливу на це формування важливих для пацієнта особистостей. Аналізують прояви глибинної боротьби суб'єкта несвідомого за минулу власну позицію сьогодні та під час останнього стресу з обов'язковим записом на кожному сенсі, як протягом сеансу, так і наприкінці, в блокноті пацієнта інтерпретацій, що мають як проміжний, так і остаточний характер. Висловлювання та фіксація інтерпретацій дають можливість пацієнтові зосередитися тільки на даному етапі психотерапії та призупиняють поширення тривожних вільних асоціацій як протягом сеансу, так і після нього. Використання вільних асоціацій модулюються психотерапевтом під час проведення сеансів, а пацієнтові як домашнє завдання призначається, не аналізуючи, фіксувати у письмовому вигляді вільні асоціації, які з'являються поза сеансами, та сновидіння, що супроводжуються тривогою. Генералізація тривоги попереджається за допомогою використання спеціально сформульованих стримуючих питань, спрямованих на перемикання психологічних процесів в іншу сферу. Завершення лімітованого в часі сеансу передбачає використання аналізу емоційно-позитивних спогадів пацієнта, що знижує інтенсивність його тривоги та запобігає відновленню тривоги по завершенні сеансу. Приклад Хворий В.Д., 34 роки, діагноз: Органічний емоційно-лабільний розлад з тривожними проявами внаслідок перенесеного гострого отруєння чадним газом та ЗЧМТ, токсикогіпоксична енцефалопатія (виробнича, внаслідок техногенної аварії на шахті від 23.08.2009), декомпенсація з вираженим зниженням адаптивних ресурсів особи, регресивним типом пристосовної поведінки. F.06.6. Пацієнт звернувся зі скаргами на постійне відчуття тривоги, страху, постійні спогади про аварію на шахті, роздратованість, нестриманість з будь-якого приводу, порушенням сну (сон поверхневий з частими пробудженнями) та з тривожними сновидіннями, головні болі, запаморочення, неуважність, труднощі зосередження уваги, посилення відчуття невпевненості в собі. У пацієнта відмічається пов'язаний зі стресом непсихотичний психічний розлад з превалюванням тривожних проявів, який вперше з'явився після аварії на шахті 23.08.2009. Пацієнт потрапив під вибух метано-повітряної суміші, під час якого його було відкинуто вибуховою хвилею з подальшою втратою свідомості. Під час проведення лікувальнодіагностичних та реабілітаційних заходів в обласній клініці професійних захворювань відмічалися зростання тривожно-фобічної симптоматики, пов'язаної зі спогадами щодо перенесеної аварії. Одержав консультацію лікаря-психіатра з діагностуванням на момент огляду церебрастенічного синдрому з тривожно-фобічними проявами та рекомендації щодо обстеження та лікування в обласній психоневрологічній клініці. Під час першої госпіталізації пацієнт звертав увагу на те, що після аварії на виробництві став більш роздратованим, тривожним, став замкнутим, постійно відчував головний біль. Під час проведення лікувальнодіагностичних заходів в стаціонарних умовах емоційна сфера характеризувалася високим 2 UA 84941 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 рівнем тривожних проявів з іпохондричними включеннями, зі змішаним типом реагування особи і відособленням позиції з вираженою імпульсивністю і з тенденцією до емоційного реагування. Діагностувалася незадоволеність потреби в збереженні існуючої особової позиції, а також потреба в пошані важливих для пацієнта осіб. Обмеження сфери спілкування, відмежовування від соціальних контактів. Протягом останніх двох років тривожні симптоми стали постійними та потребували щорічних комплексних лікувальних заходів в стаціонарних умовах психоневрологічної клініки. Останнє погіршення психічного стану відбулося протягом двох тижнів, коли пацієнт став гостріше відчувати себе роздратованим, запальним, тривожним, погіршився сон, знову з'явилися спогади про аварію на шахті з тривожними сновидіннями, головний біль, запаморочення, посилення відчуття невпевненості в собі. Звернувся до психоневрологічної клініки для повторних лікувально-реабілітаційних заходів. Наразі пацієнт має чіткі ознаки пов'язаного зі стресом непсихотичного психічного розладу з превалюванням тривожних проявів. З цього приводу пацієнтові було проведено 11-сесійний психотерапевтичний курс відповідно до розробленої корисної моделі. Психотерапевтичне втручання відбувалося протягом 24 днів відповідно до терміну стаціонарного лікування з частотою 3-4 рази на тиждень, тривалістю до півгодини. Під час курсу психотерапії вдалося подолати тривожну симптоматику як наслідок витиснених глибинних спогадів перенесеного стресу (техногенної аварії). Були проаналізовані особливості боротьби суб'єкта несвідомого пацієнта за набуття та визнання власної позиції в процесі формування психіки, починаючи з дитячого віку, та впливу на це формування важливих для пацієнта особистостей. Також проаналізовано прояви глибинної боротьби суб'єкта несвідомого за минулу власну позицію в теперішньому часі та під час останнього стресу (техногенної аварії). Завдяки цьому значно знизились тривожні прояви непсихотичного психічного розладу, пов'язаного зі стресом як за клінічною шкалою BPRS (з 5 балів до 2), так і за психологічними шкалами дослідження тривоги: шкала Спілбергера-Ханіна з 67 до 38 та з 61 до 41 балів реактивної і особової тривожності, шкала Гамільтона (тривога) - з 33 до 15 балів, відповідно. Пацієнт повернувся до звичайного життя. Покращилася якість його життя в усіх основних сферах життєдіяльності - відповідно до опитувальника ВООЗ "Якість життя" (WHOQOL-BREF) на 28 % - у соціальних сферах та на 43 % - у психічній сфері. Спосіб забезпечує більш ефективне стабілізування тривожної симптоматики, зменшення гостроти реагування на повсякденні конфліктні ситуації в амбулаторних та стаціонарних умовах проведення лікувально-діагностичних та реабілітаційних заходів у пацієнтів при пов'язаних зі стресом непсихотичних психічних розладах з превалюванням тривожних проявів шляхом проведення психоаналітичної роботи, сфокусованої на аналізі та підтримці боротьби суб'єкта несвідомого за укріплення власної позиції на глибинному рівні психіки пацієнта. Даний спосіб може використовуватися при лікуванні пов'язаних зі стресом непсихотичних психічних розладів з превалюванням тривожних проявів у пацієнтів (у т.ч. постраждалих внаслідок техногенних аварій та катастроф) як з наявністю коморбідної сомато-неврологічної симптоматики, так і без неї. Спосіб дає можливість психотерапевтичної роботи на поверхневому та глибинному рівні психіки при високій іпохондризації та слабкій мотивації пацієнтів пов'язаних зі стресом непсихотичних психічних розладів з превалюванням тривожних проявів і не є виснажливим для пацієнтів похилого віку. Спосіб лікування не потребує активної позиції пацієнта на психотерапевтичних сесіях та може використовуватися в сукупності з іншими як психотерапевтичними, так і медикаментозними схемами у комплексному лікуванні та реабілітації пацієнтів із пов'язаними зі стресом непсихотичними психічними розладами з превалюванням тривожних проявів (у т.ч. постраждалих внаслідок техногенних аварій та катастроф). Даний спосіб забезпечує більш ефективне й тривале покращення психічного стану та якості життя пацієнтів із пов'язаними зі стресом непсихотичними психічними розладами з превалюванням тривожних проявів і може бути використаний у діяльності стаціонарних, напівстаціонарних та амбулаторних лікувально-профілактичних закладів психотерапевтичного та психіатричного профілю. Джерело інформації: 1. Бурлачук Л.Ф., Кочарян А.С., Жидко М.Е. "Психотерапия", Учебник для ВУЗов.-2-е издание. - СПб.: Питер, 2003. - С. 80-82. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 60 Спосіб лікування пов'язаних зі стресом непсихотичних психічних розладів з превалюванням тривожних проявів, який включає проведення лікувально-діагностичних заходів з використанням 3 UA 84941 U 5 короткострокової психотерапії шляхом вживання вільних асоціацій, трансферу, механізмів спротиву, інтерпретацій, який відрізняється тим, що психотерапію здійснюють у термін до 1 місяця з частотою сеансів 2-3 рази на тиждень, тривалістю до півгодини, причому додатково проводять аналіз та підтримку боротьби суб'єкта несвідомого за укріплення власної позиції на глибинному рівні психіки пацієнта, гальмують вільні застряглі асоціації та активізують психоаналітично корисні, а інтерпретації використовують протягом кожного сеансу. Комп’ютерна верстка М. Ломалова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4