Спосіб лікування хронічного трихомоніазу

Реферат: Спосіб лікування хронічного трихомоніазу включає застосування антибіотичних препаратів. Лікування проводиться з послідовним внутрішнім застосуванням двох протитрихомонадних препаратів різних груп. Спочатку призначається орнідазол по 1,5 г на добу. Препарат приймається по 0,5 г тричі на добу після їди протягом 10 діб. У перший день лікування добова доза орнідазолу вживається за один прийом під час вечері. Наступні 10 днів (з 11 по 20 дні лікування) хворі мають отримувати ніфуротель по 2 таблетки по 200 мг тричі на добу, незалежно від прийому їди. Одночасно проводиться відповідне місцеве та симптоматичне лікування за загальноприйнятими методиками. UA 103397 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО ТРИХОМОНІАЗУ UA 103397 U UA 103397 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до дерматовенерології, і може бути використана для лікування хронічного трихомоніазу. Трихомоніаз, що є захворюванням сечостатевої системи, викликається найпростішим одноклітинним паразитом Trichomonas vaginalis і передається переважно статевим шляхом або, в окремих випадках, шляхом контамінації. Щорічно у світі захворювання на трихомоніаз діагностується приблизно у 170 млн. випадків Це захворювання не має сезонного характеру та здатне вражати усі верстви населення (Урогенитальный трихомониаз. Актуальные вопросы диагностики и лечения: [Копылов В.М., Бочкарев Е.Г., Говорун В.М., Рюмин Д.В. и др.] Пособие для врачей. - Москва, 2002. - 40 с. [1])· Захворювання на трихомоніаз (МКХ-10, А 59) становлять чималу клінічну проблему в практиці лікарів-дерматовенерологів, урологів і гінекологів, мають негативний вплив на якість життя пацієнтів. Рівень захворюваності на трихомоніаз пов'язаний із зростанням частоти інфекцій, що передаються переважно статевим шляхом (ІПСШ) (Савчак В.І. /В.І. Савчак, С.О Галникіна. Хвороби шкіри. Хвороби, що передаються статевим шляхом: Підручник. - Тернопіль: Укрмедкнига. - 2001. – 508 с. [2]). Захворюваність на трихомоніаз чоловіків і жінок в Україні приблизно однакова і складає близько 4 % - 10 % серед дорослого населення. (Степаненко В.І. Урогенітальні інфекції: трихомоніаз, кандидоз, генітальний герпес. /В.І. Степаненко, Т.С. Коновалова. - К.: КІМ, 2008. – 288 с. [3]). В осіб, що звертаються в спеціалізовані дерматовенерологічні заклади з приводу ІПСШ, збудник трихомоніазу - Trichomonas vaginalis виявляється від 10 % до 40 % випадків (Мавров И.И. Половые болезни. /И.И. Мавров - М.: АСТПРЕСС КНИГА. - 2002. – 752 с.: ил. - (Медицинская энциклопедия [4]). Збільшення вірулентності збудника захворювання, а також певні труднощі в його діагностиці та розвиток резистентності до засобів специфічного лікування, часто призводить до хронізації запального процесу як зовнішніх, так і внутрішніх статевих органів, що погіршує прогноз, скорочує період стійкої ремісії (Адаскевич В.П. Инфекции, передаваемые половым путем. /В.П. Адаскевич. - М.: Медицинская книга. - 2006. – 425 с. [5])· Актуальність проблеми підтверджується тим, що патогенність збудника трихомоніазу для людини не обмежується лише специфічним запаленням, можливі різні її прояви, зокрема доведена роль Т. vaginalis у формуванні патогенних мікробіоценозів, у тому числі і бактерійного вагінозу у жінок, зниженні показників імунної системи, розвитку гіперпластичних процесів в органах сечостатевої системи як жінок, так і чоловіків (Crystal A. Zalonis, Allan Pillay, William Secor, Burt Humburg, and Robert Aber. Rare Case of Trichomonal Peritonitis. Emerging Infectious Diseases, www.cdc.gov/eid. Vol. 17, No. 7, July 2011. ρ 1312-1313. [6]), в тому числі, рака шийки матки (Schwebke J.R. Trichomoniasis /Schwebke J.R., Burgess D. - Clin. Microbiol. Reviews. 2004. 17 (4): 794-803. [7]). Окремої уваги, заслуговує здатність Т. vaginalis до поглинання і збереження в собі різних патогенних і умовно патогенних мікроорганізмів в результаті їх неповного фагоцитозу (резервуарна функція) (Бакшеев С.Н. Trichomonas urogenitalis. TANK -функция. Асимптомное носительство и проблемы терапии. /С.Н. Бакшеев, С.Л. Неймарк. - Вестник Российского государственного университета. - 2001. - № 2 - С. 17. [8]). Це може призводити до тривалої персистенції мікробних агентів у хворих на трихомоніаз (Коляденко В.Г. Шкірні та венеричні хвороби. /В.Г. Коляденко, В.І. Степаненко, П.В. Федорич, С.І. Скляр //Нова книга. Вінниця. - 2006. – 424 с. [9]). Крім того, трихомонади можуть суттєво впливати на перебіг вагітності у хворих жінок і призводити до спонтанних абортів або передчасних пологів (Прилепская В.Н. Заболевания шейки матки, влагалища и вульвы /В.Н. Прилепская //М.: МЕДпресс. - 2003. – 203 с. [10]). Для специфічного лікування трихомоніазу застосовуються антибіотичні препарати, до яких має чутливість збудник захворювання. Це, насамперед, препарати груп нітроімідазолів та нітрофуранів, зокрема RU, патент № 2212238 ([11]), патент на корисну модель UA, № 11479 U [12], Дащук A.M. Венерические болезни. (Инфекционные болезни, передающиеся половым путем): руководство /A.M. Дащук, Б.Р. Петров. - X.: С.А.М. - 2009. - 294 с. [13])· Основним недоліком відомих аналогів є їх недостатня ефективність, що може бути обумовлена резистентністю збудника трихомоніазу до специфічного лікування або недостатньою тривалістю терапії. На відміну від існуючих способів лікування хронічного трихомоніазу, для виконання задачі підвищення його ефективності, в корисній моделі пропонується послідовне використання сучасних представників вказаних фармакологічних груп. Крім того, тривалість специфічного лікування хронічного трихомоніазу пропонується здійснювати протягом 20 діб, що відповідає строкам антибактеріальної терапії за умови ураження внутрішніх статевих органів (Арнольди Э.К. Хронический простатит //Ростов н/Д "Феникс". - 1999. – 320 с. [14]). 1 UA 103397 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Поставлена задача корисної моделі вирішується тим, що лікування хронічного трихомоніазу проводиться з послідовним внутрішнім застосуванням двох протитрихомонадних препаратів, що містять речовини орнідазол та ніфуротель по 10 діб кожний. Поєднання протитрихомонадних препаратів різних груп значно підвищує ефективність відповідного лікування за рахунок зменшення можливих явищ резистентності з боку збудника захворювання. Крім того, використання Ніфуротелю надає додаткові переваги, насамперед пов'язані з елімінацією супутньої мікрофлори: хламідій, грибків роду Candida, більшості з відомих збудників бактеріального вагінозу - анаеробних та мікроаерофільних бактерій (Перламутров Ю.Н. Эффективность применения "Макмирора" у больных с рецидивирующим мочеполовым трихомониазом /Ю.Н. Перламутров, Н.И. Чернова //Український журнал дерматологи, венерології, косметології. - Київ, 2014. - N1(52). - С. 102-104. [15])· Технічний результат корисної моделі полягає в тому, що підвищується ефективність лікування хронічного трихомоніазу в порівнянні з традиційною терапією за рахунок послідовного використання двох специфічних антибіотичних препаратів, що належать до різних груп, а також збільшення тривалості такої терапії до 20 діб. Спосіб лікування хронічного трихомоніазу реалізується наступним чином: внутрішньо призначається орнідазол по 1,5 г на добу. Препарат приймається по 0,5 г тричі на добу після їди протягом 10 діб. У перший день лікування добова доза орнідазолу вживається за один прийом під час вечері. Наступні 10 днів (з 11 по 20 дні лікування) хворі мають отримувати препарат макмірор, який є офіціальним (200 мг ніфуротелю), по 2 таблетки тричі на добу, незалежно від прийому їди. У разі необхідності, через 3-5 днів після початку специфічної антипротозойної терапії, пацієнтам одночасно індивідуалізовано слід призначають додаткові антибактеріальні препарати з метою елімінації з урогенітальної системи інших збудників ІПСШ, не чутливих до ніфуротелю та орнідазолу. Під час проведення антипротозойної та антибактеріальної терапії бажано призначати також імуномодулюючі препарати (наприклад, пропес) з метою підвищення опірності організму. Крім того, чоловіки, у разі потреби, мають отримувати пальцьовий масаж передміхурової залози та ректальні протизапальні свічки. Жінки мають отримувати щоденні вагінальні спринцювання та піхвові пігулки з ніфуротелем та ністатином (макмірор-комплекс), а також свічки з хлоргексидином послідовно протягом 8 та 10 днів, відповідно. Під час лікування пацієнтам суворо забороняється мати сексуальні контакти, а в контрольний період не дозволяється секс без застосування бар'єрних засобів контрацепції з метою запобігання реінфекції. Запропонований метод лікування дозволяє провести ефективну терапію хронічного трихомоніазу. За результатами проведених досліджень, використання запропонованого методу дало змогу значно підвищити ефективність лікування - клінічне та бактеріологічне одужання в 96,7 % випадків. Ефективність способу ілюструють наступні приклади: Приклад № 1. Хвора М., 32 років, звернулася зі скаргами на наявність рясних виділень з піхви, періодичні відчуття дискомфорту унизу живота та слабковиражені періодичні відчуття лоскотання у піхві. Хворіє близько року. Зверталась до гінеколога поліклініки за місцем проживання. За результатами лабораторного обстеження було встановлено діагноз урогенітальний трихомоніаз і призначено комплексне лікування. Як специфічний протитрихомонадний препарат, що призначався внутрішньо, використовувався трихопол протягом 7 днів. Після лікування поліпшення стану було неповним і короткостроковим. Згодом пацієнтка змушена була звернутися для подальшої консультації. При клінічному дослідженні у хворої виявлено ерозію шийки матки, явища вульвовагініту та ендоцервіциту. При УЗД дослідженні виявлено сальпінгоофорит. При бактеріоскопічному дослідженні виділень та використанні полімеразної ланцюгової реакції було виявлено Trichomonas vaginalis. Інша патогенна для сечостатевої системи мікрофлора була відсутня. Хворій була призначена терапія з використанням запропонованого комплексного методу. Після проведеного лікування наступило клінічне одужання. Скарги припинилися. При дослідженні виділень за допомогою полімеразної ланцюгової реакції та бактеріоскопічного методу, що були проведені через 10 та 30 діб після закінчення відповідного лікування, Trichomonas vaginalis не було виявлено. У хворої наступила клінічна та етіологічна виліковність. Приклад № 2. Хворий К., 37 років. Мав скарги на скудні виділення з уретри, періодичні відчуття дискомфорту в промежині, зниження потенції та передчасну еякуляцію. Хворіє близько 3 років. В анамнезі множинні статеві контакти, що не захищені бар'єрними засобами контрацепції, з різними партнерками в період після розлучення (чотири - п'ять років потому). 2 UA 103397 U 5 10 15 20 Хворий багаторазово звертався до лікарів-урологів. Діагностовано хронічно-рецидивуючий сечостатевий трихомоніаз. Прийняв декілька курсів лікування. Поліпшення стану відбувалось на невеликі терміни. В результаті клініко-лабораторного обстеження встановлено діагноз: хронічний трихомонадно-хламідійний уретропростатит (простатит - катаральний). Хворому була призначена терапія з використанням запропонованого комплексного методу. Після проведеного лікування наступило клінічне одужання. Скарги на виділення й дискомфорт припинилися, а скарги, що пов'язані з еректильною дисфункцією, значно зменшились. При дослідженні зскрібків з уретри та секрету передміхурової залози за допомогою полімеразної ланцюгової реакції та бактеріоскопічного методу, що були проведені через 30 діб після закінчення відповідного лікування, Trichomonas vaginalis не було виявлено. Збудник урогенітального хламідіозу також не було виявлено. У хворого наступила клінічна та етіологічна виліковність. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб лікування хронічного трихомоніазу, що включає застосування антибіотичних препаратів, який відрізняється тим, що лікування проводиться з послідовним внутрішнім застосуванням двох протитрихомонадних препаратів різних груп, спочатку призначають препарат орнідазол по 1,5 г на добу, препарат приймається по 0,5 г тричі на добу після їди протягом 10 діб, причому у перший день лікування добова доза орнідазолу вживається за один прийом під час вечері, наступні 10 днів (з 11 по 20 дні лікування) хворі мають отримувати ніфуротель по 2 таблетки по 200 мг тричі на добу, незалежно від прийому їди, одночасно проводиться відповідне місцеве та симптоматичне лікування за загальноприйнятими методиками. 25 Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3