Спосіб діагностики наявності та уточнення локалізації сторонніх тіл у м’яких тканинах вогнепального походження

Реферат: Спосіб діагностики наявності та уточнення локалізації сторонніх тіл у м'яких тканинах вогнепального походження, який здійснюють поетапно. Обстеження сторонніх тіл у м'яких тканинах вогнепального походження здійснюють у 3 послідовних етапи: 1 етап - загальна діагностика, 2 етап - кваліфікована діагностика, 3 етап - спеціалізована діагностика. Використання діагностичних методів виконують послідовно, згідно з рівнем надання медичної допомоги. UA 104193 U (12) UA 104193 U UA 104193 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії, травматології, військовопольової хірургії та організації охорони здоров'я. Виявлення наявності сторонніх тіл у м'яких тканинах вогнепального походження та уточнення локалізації їх розташування є одним з невирішених та актуальних питань, які виникають при наданні допомоги постраждалим з вогнепальними пораненнями. Одної з характерних особливостей вогнепальних ран, які виникають внаслідок застосування сучасної вогнепальної зброї, є досить часта наявність у рановому каналі чи поряд з ним (паравульнарно) сторонніх тіл (Озерецковский Л.Б., Гуманенко Е.К., Бояринцев В.В. Раневая баллистика. - Санкт-Петербург: Калашников, 2006. - 192 с.). Сторонні тіла, які виявляються при вогнепальних пораненнях можуть бути: 1. Первинні (безпосередньо снаряд, що ранить, або його осколки). 2. Вторинні (це відбити первинним снарядом частини кістки, металу, каменя, дерева, скла, пластмаси, які чинять пошкоджуючу дію). 3. Супутні (які заносяться вихровим потоком вогнепального снаряду у рану, текстиль, земля, пил). Також можливі різні комбінації та варіанти наявності та розташування сторонніх тіл при вогнепальному пораненні. Відмінність сторонніх тіл, які зустрічаються внаслідок вогнепального поранення, від сторонніх тіл у м'яких тканинах іншого ґенезу характеризується наступними особливостями: 1. Широкий діапазон варіабельності розміру сторонніх тіл. 2. Можлива геометрично неправильна, асиметрична форма та нерівні краї осколків, які ранять. 3. Наявність вхідного ранового отвору як правило з нерівними краями. 4. Різні варіанти відстані від вхідного отвору рани до стороннього тіла. 5. Можлива наявність декількох сторонніх тіл. 6. Різна глибина розташування сторонніх тіл. 7. Находження сторонніх тіл у тканинах різних по щільності та структурі. 8. Різні матеріали їх виготовлення. 9. При виконанні ультразвукових та рентгенологічних досліджень виявляється різна рентгенінтенсивність та ультразвукова щільність осколків. 10. Відсутність єдиного діагностичного алгоритму при сторонніх тілах вогнепального ґенезу є невирішеною проблемою на сучасному етапі розвитку хірургії. Поряд з цим треба враховувати рівень надання медичної допомоги, якому відповідає різна матеріальна база лікувальних установ, наявність діагностичного та допоміжного оснащення, підготовленість та наявність спеціалістів (судинні хірурги, травматологи, нейрохірурги, торакальні хірурги) при відповідному розташуванні сторонніх тіл. Відсутність розробленого та затвердженого алгоритму при сторонніх тілах вогнепального ґенезу пов'язана з довгою відсутністю бойових дій на території України, в зв'язку з чим не було потреби у розробці такого алгоритму. Алгоритм, який потрібний для практичного застосування, повинен відповідати на наступні запитання: 1. Виявлення наявності стороннього тіла (констатація його наявності). 2. Уточнення його локалізації, топографія його розташування відносно найближчих найважливіших анатомічних орієнтирів (кісткові структури, судини, органи). 3. Намічання шкірної проекції найближчої точки доступу до нього. 4. Оцінка доцільності видалення стороннього тіла. Відомий спосіб ультразвукової навігації при видаленні вогнепальних осколків з м'яких тканин (Патент UA 99591). Спосіб здійснюють наступним чином. Оцінюють характер вогнепального сліпого поранення м'яких тканин, після рентгенологічного стандартного обстеження визначається локалізація осколка. Проводять ультразвукове сканування лінійним датчиком (ультразвуковий апарат будь-якої моделі) структур в проекції осколка. Візуалізують металевий осколок, який виглядає як гіперехогенне тіло, за щільністю подібне до кісткової тканини, дає чітку акустичну тінь після себе. Оцінюють глибину розташування вогнепального осколка, його розміри та структуру прилеглих тканин. Маркують найближчу точку на шкірі для проектування оптимального хірургічного доступу. Проводять оперативне втручання з метою видалення осколка одним із способів (інструментом або за допомогою магніту) та подальшого дренування. Але недоліками запропонованого підходу є обмеженість діагностичних методів, які застосовуються для вирішення проблеми діагностики сторонніх тіл, неможливість його виконання на всіх етапах (рівнях) надання медичної допомоги, та відсутність розподілу методів на етапах (рівнях) надання медичної допомоги. 1 UA 104193 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Найбільш близьким та вибраним за прототип є послідовність дій, яка описана у протоколі застосування комплексу діагностичних методів дослідження в діагностиці сторонніх тіл (Анохин А.А. Диагностика посттравматических инородных тел автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата медицинских наук: 14.00.19. - Лучевая диагностика, лучевая терапия. - Москва, 2005. - 16 с.) 1. На першому етапі проводиться збір можливо повноцінного анамнезу. 2. При неможливості збору анамнезу (наприклад, хворий без свідомості або в алкогольному сп'янінні) або після нього проводиться об'єктивне обстеження з пальпацією. 3. Загальноклінічне дослідження проводиться по необхідності, при наданні амбулаторної допомоги воно застосовується в усіченому вигляді і являє собою: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, реакція Васермана. 4. Базове оглядове рентгенологічне дослідження у двох взаємно перпендикулярних площинах проводиться всім пацієнтам. 5. При виявленні рентгеноконтрастного стороннього тіла виконується хірургічне видалення його з фіксацією в рані пристроєм. 6. При підозрі на рентгенонеконтрастне стороннє тіло застосовується ультразвукове дослідження або комп'ютерна томографія і пристрій для визначення наявності чужорідного тіла і його точної локалізації. До недоліків запропонованого протоколу відноситься відсутність систематизації методів діагностики та чіткого розподілу кількості діагностичних заходів залежно від етапу (рівня) надання медичної допомоги. Комплексний підхід, який запропонований авторами, значно підвищує ймовірність виявлення різних сторонніх тіл у м'яких тканинах. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу діагностики наявності та уточнення локалізації сторонніх тіл у м'яких тканинах вогнепального походження, в якому за рахунок упорядкування змісту та кількості діагностичних етапів, досягається більш повне та комплексне обстеження постраждалих зі сторонніми тілами у м'яких тканинах вогнепального походження. Поставлена задача вирішується в запропонованому способі діагностики наявності та уточнення локалізації сторонніх тіл у м'яких тканинах вогнепального походження, який здійснюють поетапно, згідно з корисною моделлю, обстеження сторонніх тіл у м'яких тканинах вогнепального походження здійснюють у 3 послідовних етапи: 1 етап - загальна діагностика, 2 етап - кваліфікована діагностика, 3 етап - спеціалізована діагностика, при цьому використання діагностичних методів виконують послідовно, згідно з рівнем надання медичної допомоги. Можливості способу: Проведення обстеження постраждалих зі стороннім тілом або тілами у м'яких тканинах вогнепального походження у послідовності розробленого нами способу, з урахуванням рівня надання медичної допомоги дозволяє більш чітко обстежити пацієнтів на кожному рівні надання медичної допомоги. Виявити наявність, уточнити локалізацію, шкірну проекцію стороннього тіла та співвідношення до важливих анатомічних орієнтирів. Прийняти рішення про доцільність видалення стороннього тіла у м'яких тканинах вогнепального ґенезу. Виставити показання до видалення стороннього тіла, мінімізувати лікарські помилки, яки виникають при діагностиці. Спосіб призначений для первинного або наступного обстеження усіх постраждалих зі сторонніми тілами вогнепального ґенезу у м'яких тканинах будь-якої локалізації. Перелік підпунктів у наший редакції має наступний вигляд: 1. Скарги, анамнез. 2. Огляд ділянки ураження, рани або рубця. 3. Рентгенологічна діагностика: а) рентгенографія, б) рентгеноскопія, в) комп'ютерна томографія. 4. Ревізія (пальпаторна, мануальна, інструментальна, магнітна). 5. Магнітодетекція (скрізь шкіру, скрізь рану). 6. Металоферодетекція (апарат металодетекції "PHILIPS"). 7. Лазерна візуалізація; а) через шкіру, б) через рану. 8. УЗ діагностика: а)через шкіру, б) через рану. 9. Використання метода міток (окремо для пунктів 3, 7, 8). Кожний з діагностичних рівнів застосовується у медичному закладі з відповідним рівнем надання медичної допомоги та включає в себе певний перелік діагностичних процедур, які перелічені нижчі: 1. Загальна діагностика - виконується лікарями усіх спеціальностей. Які доступні для використання лікарями усіх спеціальностей у всіх медичних установах (1, 2, 5, 6). 2 UA 104193 U 5 10 15 20 25 30 2. Кваліфікована діагностика - виконається лікарями хірургами та травматологами. Потребує хірургічного та діагностичного обладнання, яке є в наявності у медичних установах України II та III рівня медичної допомоги згідно штатного розкладу (1, 2, 3а, б, 4, 5, 6, 7а, 8а, 9). 3. Спеціалізована діагностика - здійснюється за допомогою судинних, торакальних, щелепно-лицевих хірургів, хірургів та травматологів спеціалізованих лікувальних закладів. Потребує спеціального обладнання, розроблених методів та хірургічних прийомів які є у наявності тільки у високо спеціалізованих клініках (1, 2, 3а, б, в, 4, 5, 6, 7а, б, 8 а, б, 9). Спосіб, що заявляється, був апробований у хірургічному відділенні та відділенні гнійної хірургії Військово-медичного клінічного Центру Північного регіону МО України, на клінічної базі кафедри ендоскопії і хірургії Харківський медичний академії післядипломної освіти МОЗ України. За розробленим способом виконане обстеження 413 постраждалих з сторонніми тілами у м'яких тканинах вогнепального ґенезу. У 19 постраждалих виявлені та локалізовані сторонні тіла у м'яких тканинах голови вогнепального ґенезу, у 4 шиї, у 27 постраждалого виявлені та локалізовані сторонні тіла у м'яких тканинах передньої черевної стінки, у 61 пораненого виявлені сторонні тіла у м'яких тканинах грудної клітки, в 12 м'яких тканинах таза. У 128 випадках виявлені сторонні тіла у м'яких тканинах вогнепального походження верхніх кінцівок, у 162 нижніх кінцівок. У 149 випадках діагностовано множинні сторонні тіла у м'яких тканинах вогнепального походження. Ускладнень, негативних явищ, які пов'язані з застосуванням способу не спостерігалося. Аналіз результатів проведених діагностичних обстежень показує, що дотримання запропонованого способу у ході обстеження поранених зі сторонніми тілами вогнепального ґенезу, дозволяє покращити результати діагностики та наступного лікування. Отримані позитивні результати дають підстави рекомендувати цей алгоритм для використання в широку медичну практику. Безпосередні результати застосування запропонованого способу добрі, що дає обґрунтування для подання цього діагностичного способу до розгляду та затвердження при наданні допомоги постраждалим з вогнепальними пораненнями м'яких тканин у відповідних службах Військово-медичного департаменту МО України та Державному експертному центрі МОЗ України. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 Спосіб діагностики наявності та уточнення локалізації сторонніх тіл у м'яких тканинах вогнепального походження, який здійснюють поетапно, який відрізняється тим, що обстеження сторонніх тіл у м'яких тканинах вогнепального походження здійснюють у 3 послідовних етапи: 1 етап - загальна діагностика, 2 етап - кваліфікована діагностика, 3 етап - спеціалізована діагностика, при цьому використання діагностичних методів виконують послідовно, згідно з рівнем надання медичної допомоги. 40 Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3