Спосіб підвищення продуктивності конюшини лучної за внесення ферментованих добрив в польовій сівозміні

Реферат: Спосіб підвищення продуктивності конюшини лучної в польовій сівозміні, що включає внесення органічних добрив під основний обробіток ґрунту попередника. При цьому як органічні добрива вносять 22,5 т/га ферментованих добрив. UA 104488 U (12) UA 104488 U UA 104488 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до сільського господарства, зокрема до способів удобрення культури конюшини лучної. Відомий спосіб підвищення врожаю зеленої маси конюшини лучної передбачає органомінеральну систему (N390P210K430 (сума NPK-1030), з них внесено з мінеральними добривами N50P85K113, ступінь насичення органічними добривами 15,0 т/га сівозмінної площі) удобрення попередника - буряків цукрових в польовій плодозмінній сівозміні [Лопушняк В.І. Вплив післядії тривалого застосування добрив в зерно-просапній сівозміні на продуктивність конюшини лучної/В.І. Лопушняк, Н.І. Лагуш//Корми і кормовиробництво: міжвід. темат. наук. зб. - 2013. Вип. 77. - С. 251. - с. 255]. Недоліком цього способу є порівняно високі норми мінеральних добрив, що погіршує екологічну ситуацію, а також, недостатній рівень застосування органічних добрив, який спричинює від'ємний баланс гумусу в ґрунтах. До того ж в нинішніх умовах спостерігається гострий дефіциту виробництва гною. В основу корисної моделі поставлено задачу підвищення продуктивності конюшини лучної на фоні зниження собівартості зеленої маси і покращення її якості за рахунок післядії внесених добрив. Поставлена задача вирішується тим, що в способі підвищення продуктивності конюшини лучної, який передбачає внесення органічних добрив під основний обробіток ґрунту попередника, згідно з корисною моделлю, як органічні добрива вносять 22,5 т/га ферментованих добрив. Ферментоване добриво - це нетрадиційний вид органічного добрива, яке виготовлене шляхом ферментації на основі місцевих сировинних ресурсів, складовими компонентами яких виступали зневоднений мул стічних вод дріжджового виробництва, торф та курячий послід зі співвідношенням компонентів 1:2,5:0,5 відповідно [Лопушняк В.І. Вплив ферментованих органічних добрив на агрохімічні показники дерново-підзолистого ґрунту /В. Лопушняк, В. Гаврилюк, Н. Засєкін //Хімія, агрономія, сервіс, 2012, січень. - С. 44-47]. У корисній моделі спосіб підвищення продуктивності конюшини лучної досягається за рахунок післядії ферментованих добрив, внесених на дерново-підзолисті легкі ґрунти в польовій сівозміні. За удобрення культур ферментованими добривами у ґрунті залишається достатньо велика кількість елементів мінерального живлення, які можуть бути доступними для наступних культур сівозміни. Оскільки, конюшина лучна визначається високим ступенем засвоєння поживних речовин з ґрунту і добрив, то внесені ферментовані добрива забезпечують підвищення її продуктивності в післядії. Спосіб ілюструється проведеними дослідженнями: Польові дослідження проводили на дерново-підзолистих ґрунтах легкого гранулометричного складу Західного Полісся України впродовж 2011 2013 років згідно зі схемою, що передбачала застосування органічної і органо-мінеральної системи удобрення з використанням традиційного (гній) і нетрадиційного (ферментоване) добрива. 2 Облікова площа кожної ділянки - 20 м . Повторність досліду триразова. Перед закладанням досліду верхній (0-20 см) шар гумусово-елювіального горизонту (НЕ) характеризувався такими агрохімічними показниками: вміст гумусу - 2,15 %; рН сольове - 5,7, вміст лужногідролізованого азоту - 71 мг/кг ґрунту, рухомих форм фосфору - 110, обмінних форм калію 120 мг/кг ґрунту. Сорт конюшини лучної Поляна, який відзначається інтенсивним ростом, дружнім відростанням рано навесні та після скошування, добрим витримуванням потрави, дає два укоси за вегетаційних період. Технологія вирощування не відрізнялася від загальноприйнятої у ґрунтовокліматичній зоні. Добрива вносили згідно зі схемою досліду в основне удобрення. Обліки врожаю проводили у фазі бутонізації. Агрометеорологічні умови в роки проведення досліджень не відрізнялися від середніх багаторічних показників і були типовими для зони Західного Полісся. Найвищий врожай зеленої і сухої маси забезпечує післядія 22,5 т/га ферментованого добрива (5 варіант) - 64,2 і 13,2 т/га відповідно. За органо-мінеральної системи удобрення попередника (6-7 варіант) врожай зеленої маси і сухих речовин зменшився до 54,9 і 55,7 та 11,0 і 11,2 т/га. Найнижчий врожай, крім контрольного, отримано у варіанті 2, де застосовували під попередник традиційні органічні добрива у дозі 30 т/га гною - 47,7 т/га зеленої маси і 9,4 т/га сухих речовин. Така ж закономірність збереглася і у зміні врожаю кормових одиниць. 1 UA 104488 U Таблиця 1 Продуктивність конюшини лучної залежно від внесення ферментованих добрив (середнє за 3 роки) Варіанти досліду Контроль(без добрив) Гній - 30 т/га Ферментоване добриво - 7,5 т/га Ферментоване добриво - 15 т/га Ферментоване добриво - 22,5 т/га Гній - 30 т/га + N90P60K120 Ферментоване добриво - 15 т/га + N90P60K120 5 зеленої маси 45,8 47,7 53,7 61,1 64,2 54,9 55,7 Врожай, т/га сухих речовин кормових одиниць 8,8 8,2 9,4 9,1 10,6 10,7 12,4 12,2 13,2 12,8 11,0 10,4 11,3 11,1 Стосовно деяких аспектів якісної оцінки поживності корму, насамперед необхідно відзначити позитивний вплив ферментованих добрив на вміст сухої речовини в зеленій масі конюшини лучної (табл. 2). Як видно з таблиці 2, за внесення традиційних видів органічних добрив (варіант 2) він становив 19,7 %, за використання ферментованих добрив залежно від норми внесення - 19,820,6 %. Сумісне внесення як традиційних, так і ферментованих добрив з мінеральними забезпечує вміст сухих речовин в зеленій масі до 20,1-20,4 % відповідно (варіанти 6 і 7). 10 Таблиця 2 Поживність зеленої маси залежно від систем удобрення (в середньому за 3 роки) Вміст в 1 кг корму Варіант Контроль (без добрив) Гній, 30 т/га Ферментоване добриво - 7,5 т/га Ферментоване добриво - 15 т/га Ферментоване добриво - 22,5 т/га Гній - 30 т/га +N90P60K120 Ферментоване добриво - 15 т/га + N90P60K120 15 20 Вміст сухої речовини, % Кормових одиниць, кг 19,3 19,7 19,8 20,3 20,6 20,1 0,17 0,19 0,20 0,21 0,21 0,19 20,4 0,20 Вміст перетравного Перетравного протеїну, протеїну, г г/к.о. 16,2 95,4 20,4 107 19,3 96,5 20,5 97,6 21,5 102 20,3 101 20,1 101 Вміст кормових одиниць в одному кг корму зеленої маси із внесенням органічних добрив в нормі 3 т/га гною збільшується до 0,19 кг. За внесення нетрадиційних ферментованих добрив збільшує вміст кормових одиниць до 0,20-0,21. Сумісне внесення мінеральних і органічних добрив не впливало на зміну цього показника. Дослідженнями виявлено також значний вплив добрив на вміст перетравного протеїну в кормі і одній кормовій одиниці. Найвищим вміст перетравного протеїну (21 г) і збалансованість кормової одиниці за цим показником (102 г) відмічено за внесення 22,5 т/га ферментованих добрив. З показників продуктивності зеленої маси конюшини саме запропонований спосіб удобрення цієї культури забезпечує найвищі показники продуктивності конюшини лучної. Внесення під попередник (картоплю) 22,5 т/га ферментованого добрива, яке сприяє збільшенню запасів поживних речовин в ґрунті і зростанню ефективності їх використання забезпечує високий рівень продуктивності конюшини лучної понад 64 т/га зеленої маси, 13 т/га сухих речовин і 12 т/га кормових одиниць. 25 2 UA 104488 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб підвищення продуктивності конюшини лучної в польовій сівозміні, що включає внесення органічних добрив під основний обробіток ґрунту попередника, який відрізняється тим, що як органічні добрива вносять 22,5 т/га ферментованих добрив. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3