Спосіб прогнозування ускладнень вагітності

Реферат: Винахід належить до галузі медицини, а саме до акушерства, і може бути використаний на прегравідарному етапі та в 1 триместрі для прогнозу ускладнень вагітності, які чинять високий рівень перинатальних втрат для матері і плода, з урахуванням впливу поліморфізму генів біотрансформації, 1 та 2 фаз детоксикації, фолатного обміну, тромбофілій, судинної стінки, інтерлейкінів, рецепторів естрогенів та β-адренорецепторів, імунних факторів на розвиток ускладнень вагітності, вплив яких може реалізовуватись, як в ході гаметогенезу, так і при заплідненні, імплантації, плацентації та на різних етапах ембріогенезу. UA 104498 C2 (12) UA 104498 C2 UA 104498 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до галузі медицини, а саме до акушерства, і може бути використаний на прегравідарному етапі та в 1 триместрі для прогнозу ускладнень вагітності, які чинять високий рівень перинатальних втрат для матері і плода, і стосується призначення персоніфікованого діагностичного комплексу на етапі прегравідарної підготовки та лікування під час вагітності. Впровадження сучасних технологій предикативної діагностики акушерських ускладнень є потужним фактором подолання демографічної кризи та покращання стану здоров'я малюків та їх матерів. Деякі гестаційні ускладнення (передчасні пологи, прееклампсія, плацентарна недостатність, анемія, утробне інфікування, ЗУРП) лише клінічно реєструються в другій половині вагітності, а патофізіологічні феномени, що складаються з комплексу порушень трофічної, ендокринної, імунорегуляторної, метаболічної та інших функцій плаценти, розвиваються на різних репродуктивних етапах (доімплантаційному та під час імплантації або плацентації). Це порушує генетичну програму росту та розвитку плода в умовах молекулярногенетичних, імунологічних та особистісних характеристик організму матері. Сучасна терапія під час вагітності, і навіть прегравідарне обстеження, майже в 40 % випадків не можуть попередити розвиток пізніх акушерських ускладнень, які визначають найбільші перинатальні втрати. Не завжди ефективними є лікувальні впливи, що спрямовані на діагностовану (за рахунок інструментальних, біохімічних, ендокринологічних, імунологічних, бактеріологічних методів) причину невиношування вагітності [Тарасюк O.K., Мазорчук Б.Ф., 2007]. У зв'язку з цим, актуальність набуває вивчення локальних молекулярних і клітинних механізмів, що лежать в основі їх розвитку та пошук підходів до їх профілактики. Досягнення генетики дозволяє перейти до визначення передумов розвитку порушень гомеостазу, що робить медицину не тільки профілактичною, але й передбачуваною. Останнім часом все більше уваги приділяють вивченню ролі алельного поліморфізму. Вони призводять до появи білкових продуктів зі зміненими фізико-хімічними властивостями і, відповідно, нетиповими параметрами функціональної активності. Таким чином, функціонально ослаблені алелі цих генів сприяють розвитку того чи іншого захворювання. Відомий спосіб прогнозування відновлення ефективного народження дитини після імуноцитотерапії у жінок з невиношуванням вагітності ранніх термінів, який здійснюється шляхом традиційної терапії з подальшою імуноцитотерапією перед плануванням наступної вагітності (патент № 2329504). Оцінка ризику здійснюється на визначені кількості CD69+ субпопуляції лімфоцитів. Недоліки способу полягають у тому, що аналізується окремий імунологічний показник, цільовою групою є тільки жінки з невиношуванням ранніх термінів і не може бути використаним у жінок з обтяженим анамнезом під час вагітності. Також спосіб не визначає тактику лікаря при значеннях показника, що відрізняються від нормативного. Спосіб прогнозування на прегравідарному етапі ризику формування невиношування вагітності ранніх термінів (заявка № 2007146488) передбачає оцінку сукупності генетичних маркерів у жінок, що планують вагітність. Недоліками способу є обмеженість прогнозу тільки прегравідарним використанням методу, визначаються лише гени, що детермінують лише механізми і стосуються тільки прогнозування ранніх репродуктивних втрат. Найбільш близькими за технічною суттю є: Відомий науковий дослід, що стосується вивчення частоти генетичних поліморфізмів, асоційованих з тромбофілією в структурі тромботичного ризику і хронічної соматичної патології у жінок з акушерськими ускладненнями в анамнезі. Недоліками методу визначення факторів ризику розвитку акушерських ускладнень є визначення поліморфізму генів, що прогнозують тромбофілічні стани(пов'язані з антифосфоліпідним синдромом або інші) та гена, що кодує лише процеси другої фази детоксикації. Таким чином не можна прогнозувати порушень метаболізму та детоксикації ксенобіотиків, що пов'язані з функціонуванням цитохрому Р-450, не прогнозується розвиток ендотеліальної дисфункції, судинних розладів в плаценті, гіпертензії у матері, тривалого гіпертонусу матки резистентного до впливу спазмолітиків. Крім того наукове дослідження дає лише популяційну оцінку характеру (східний регіон Російської Федерації, ) і не може бути використаним для жінок України, вважаючи популяційну гетерогенність поліморфізму генів (Долгушина В.Ф., Верегина Н.К., 2011). В основу запропонованого способу прогнозування ускладнень вагітності покладено завдання визначення комплексного дослідження особливостей алельного поліморфізму генів системи детоксикації (1 та 2 фаза), фолатного обміну, факторів згортання крові, про- та протизапальних інтерлейкінів, факторів судинної стінки, рецепторів (естрогенів та 2адренорецепторів), функції ендотелію та особливості імунного статусу та індивідуальної чутливості до препаратів, що мають імунорегуляторну дію у жінок, що планують вагітність, або в 1 триместрі гестації. Причинно-наслідковий зв'язок полягає в наступному. 1 UA 104498 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Відомо, що в патогенезі більшості ускладнень другої половини вагітності лежить дисфункція плаценти та ендотелію внаслідок гіперкоагуляції, активізації запальних процесів, порушення ангіогенезу, реактивності судинної стінки, механізмів взаємодії гормонів та біогенних амінів з рецепторами, а також індивідуальна чутливість або резистентність до лікарських засобів. Викладене обумовлює доцільність удосконалення прогнозу цих ускладнень та можливість їх попередження в доімплантаційному періоді, або під час імплантації і плацентації з використанням персоніфікованої корекції виявлених предикторів розвитку перинатальних втрат. Поставлена задача способу прогнозування ускладнень вагітності вирішується шляхом визначення імунного гомеостазу та поліморфізму генів, згідно з винаходом, додатково досліджуються наступні показники: поліморфізм гена глутатіонтрансферази класу  (GSTP1), цитохрому Р-450 (CYP1A1), фактора II згортання крові (FII), фактора VII згортання крові (FVII), естрогенового рецептора (ESR1), ендотеліальної NO-синтази (eNOS), інтерлейкіну-8 (IL-8), інтерлейкіну-10 (IL 10), 2-адренорецептора (ADRB2), ангіотензинперетворюючого ферменту (АСЕ), із визначенням гомо- або гетерозиготності генотипу (АА, GA, GG, ТТ, СТ, СС, II, ID, DD, 4а4а, 4a4b, 4b4b), що визначають схильність та ступінь порушень відповідного ланцюга метаболізму і комплексне імунологічне дослідження з визначенням індивідуальної чутливості до імуномодуляторів та імунотропних препаратів, результат оцінюється у відсотках для кожного препарату. Спосіб здійснюється наступним чином: у венозній крові жінок методом полімеразної ланцюгової реакції проводиться молекулярно-генетичне тестування, що включає дослідження генів різних класів регуляції метаболізму із визначенням гомо- або гетерозиготності генотипу (АА, GA, GG, ТТ, СТ, СС, II, ID, DD, 4a4a, 4a4b, 4b4b), на тлі чого визначається схильність та ступінь порушень відповідного показника метаболізму і комплексне імунологічне дослідження з визначенням індивідуальної чутливості до імуномодуляторів та імунотропних препаратів, результат оцінюється у відсотках для кожного препарату. Застосування розробленого способу прогнозування дозволяє передбачити розвиток порушення біотрансформації, 1 та 2 фази детоксикації, фолатного обміну, факторів згортання крові, функції ендотелію, інтерлейкінів, рецепторів естрогенів та  рецепторів, що разом з індивідуальним підбором препаратів, що відновлюють порушену імунну відповідь дозволяють провести високоефективну доімплантаційну підготовку або ранню профілактику (з 1 триместра вагітності) для запобігання пізніх акушерських ускладнень та патології плода і новонародженого. Суть способу пояснюється наступними прикладами. Приклад 1. Пацієнтка М., 39 років. Вагітність 3-я, бажана. 1 та 2 вагітність відзначались припиненням розвитку вагітності. На прегравідарному етапі не обстежена, лікування не проводилось. Теперішня вагітність перебігала із відшаруванням амніону з наявністю значних кров'янистих виділень з піхви в 4-5 тижнів вагітності. При проведені генетичного дослідження виявлені наступні патологічні результати: генотип СТ поліморфізму С8007Т гена GP1; генотип GG поліморфізму A313G гена GSTP1; генотип AD поліморфізму -351A|GC8007T гена ESR1; генотип СТ поліморфізму -397С|Т гена ESR; генотип 4b|4b поліморфізму 4а|4b гена eNOS; генотип DD поліморфізму ID гена АСЕ; генотип СТ поліморфізму С781Т гена IL-8; генотип СА поліморфізму -592С/А гена IL-10; генотип GA поліморфізму 182 G|A гена IL-10. За даними імунограми на тлі порушень кількості та функціональної активності лімфоцитів та їх субпопуляцій, дисімуноглобулінемії та підвищення кількості ЦІК. Найвища індивідуальна чутливість виявлена для наступних препаратів траумель (97 %) та арбідол-ленс (93 %). Жінка тривало отримувала антитромботичну терапію, антібактеріальну, енергопротектори та ендотеліопротектори на тлі базисної терапії. За даними імунологічного дослідження призначались препарати, з найвищою для жінки чутливістю: траумель у 1 триместрі і арбідолленс в другій половині вагітності. У жінки відбулись термінові пологи, мав місце своєчасний вилив вод (наприкінці 1 періоду пологів), народився хлопчик вагою 3000 г, зріст 51 см, з оцінкою за шкалою Апгар 8 (8) балів, прикладений до грудей в пологовому залі. Крововтрата фізіологічна. Ознак реалізації утробного інфікування у новонародженого не було. Перебіг ранньої неонатальної адаптації дитини не був порушеним. Мати з дитиною виписана додому в задовільному стані. Приклад 2. Пацієнтка К., 42 роки. В анамнезі 5 вагітностей, що закінчились передчасним перериванням вагітності в терміни від 7 до 25 тижнів. Перед настанням 2-ї та наступних вагітностей проходила обстеження з чоловіком та гормональне лікування, вітамінопрофілактику. Теперішня вагітність 6-а, закінчилась самовільним перериванням вагітності в терміни 16-17 тижнів гестації, на тлі зберігаючої терапії (дуфастон, вітаміни, курантил, санація піхви, протефлазид). На етапі планування теперішньої вагітності застосовано рекомендований комплекс прогнозування майбутніх ускладнень вагітності і встановлені їх 2 UA 104498 C2 5 10 15 наступні предиктори: генотип ТТ поліморфізму С677Т гена MTHFR; генотип АА поліморфізму 351A|G генотип ТТ та поліморфізму -397С|Т гена ESR1; генотип 4b|4Вb поліморфізму 4а|4b гена eNOS; генотип СТ поліморфізму С781Т гена IL-8; генотип СА поліморфізму -592С/А гена IL-10; генотип GA поліморфізму 182 G|A гена IL-10; генотип CG поліморфізму C79G гена ADRP2. За даними імунологічного дослідження чутливістю 100 % визначена для препарату лімфоміозот, а чутливість до протефлазіду складає 46 %. Лікування проводилось за визначеними показниками. У жінки не розвились передчасні пологи, прееклампсія, ЗУРП, багатоводдя та інфікування плода. Вагітність закінчилась народженням живої доношеної дівчинки вагою 3090 г, зростом 52 см без ознак асфіксії і фізіологічним перебігом ранньої неонатальної адаптації. Мати з дитиною виписані на 5 добу в задовільному стані. Таким чином, розробка способу прогнозування ускладнень вагітності сприяє можливості на предімплантаційному етапі і на початку гестації визначити предиктори майбутніх акушерських розладів та призначити для їх попередження персоніфікований лікувальний комплекс. Це дозволить покращити наслідки пологів для матері і плода, а також знизити витрати на виходжування немовлят, що потребують інтенсивної терапії і реанімації. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 20 25 Спосіб прогнозування ускладнень вагітності, при якому, шляхом визначення імунного гомеостазу та поліморфізму генів, додатково досліджуються наступні показники: поліморфізм гена глутатіонтрансферази класу π (GSTP1), цитохрому Р-450 (CYP1A1), фактора II згортання крові (FII), фактора VII згортання крові (FVII), естрогенового рецептора (ESR1), ендотеліальної NO-синтази (eNOS), інтерлейкіну-8 (IL-8), інтерлейкіну-10 (IL-10), β2-адренорецептора (ADRB2), ангіотензинперетворюючого ферменту (АСЕ), причому: наявність хибної алелі в гомозиготному або гетерозиготному стані визначає схильність до розвитку ускладнень під час вагітності; сполучення генів різних класів визначає ступінь порушення метаболізму в системі матиплацента-плід. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3