Спосіб лікування гастропатій у пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень

Реферат: Спосіб лікування гастропатій включає застосування стандартної терапії за Маастрихтським консенсусом з застосуванням інгібітора протонової помпи, амоксициліну та кларитроміцину. Пацієнтам з гастропатіями та хронічним обструктивним захворюванням легень додатково призначають гастроцитопротектор ребаміпід у добовій дозі 300 мг (1 табл., 100 мг 3 рази в день) у складі основного курсу інгібітором протонової помпи, кларитроміцином (250 мг, 1 табл. 2 рази в день), амоксициліном (500 мг, 1 табл. 2 рази в день) на фоні терапії з хронічним обструктивним захворюванням легень з курсовим застосуванням інгаляцій сератиду і бетаметазону, муколітичної терапії протягом 20 днів, після чого протягом 2 тижнів призначають додатковий курс підтримуючої терапії. UA 104733 U (12) UA 104733 U UA 104733 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме терапії, гастроентерології, і може бути використана для комплексного лікування гастропатій (зокрема Helicobacter pylory-асоційованого ерозивного гастриту, гастродуоденіту, виразкової хвороби) у пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ). Гастропатії (хронічний ерозивний гастрит, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки) належать до кислотозалежних захворювань. Діагностуються у 10-12 % дорослого населення працездатного віку, причому спостерігається тенденція до зростання частоти цих нозологічних форм [Аrо P., Storskrubb Т., Ronkainen J. et al. Peptic Ulcer Disease in a General Adult Population // American Journal of Epidemiology. - 2006. - 163 (11). - P. 1025-1034]. Гастропатії нерідко поєднуються з іншими соматичними захворюваннями, що детермінує особливості патогенезу та клінічного перебігу, обумовлені одночасним перебігом декількох захворювань в одного пацієнта, виникненням синдрому взаємного обтяження, який визначає особливості клінічної картини та перебігу патологічних процесів. Важливе медичне значення серед коморбідної патології в Україні надається хронічній бронхолегеневій патології, зокрема ХОЗЛ. У патогенезі виникнення гастропатій важливе значення має порушення секреторної функції шлунка та дуоденогастральний рефлюкс [Буфан М.М. Клініко-патогенетичні особливості перебігу хронічного гастриту на тлі дуоденогастрального рефлюксу та удосконалення комплексу патогенетичної терапії: автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.36 "гастроентерологія". - Івано-Франківськ, 2008. - 21 с.], що детермінує особливості медикаментозної терапії у таких пацієнтів. Враховуючи те, що шлунок та легені тісно взаємопов'язані анатомічно та функціонально, наявність ерозивно-виразкових уражень є одним з найбільш частих видів позалегеневої вісцеральної патології у поєднанні з ХОЗЛ, що ускладнює її перебіг. Частота взаємопов'язаних змін у бронхолегеневому апараті та гастродуоденальної зони при хронічному бронхіті та ХОЗЛ коливається від 16 до 39 % [Авдеев С.Н. Хроническая обструктивная болезнь легких как системное заболевание / С.Н. Авдеев // Пульмонология. - 2007. - № 2. - С. 38-100]. Оскільки значна частина пацієнтів з тривалим анамнезом ХОЗЛ змушена приймати метилксантини, які стимулюють кислотопептичний фактор, це створює умови для розвитку ерозивно-виразкових уражень гастродуоденальної зони. Найближчим аналогом корисної моделі, що заявляється, є спосіб лікування виразкової хвороби, сполученої з helicobacter pylory, з рецидивуючим перебігом [Патент України на корисну модель № 82033, МПК А61К 31/00; опубл. 25.02.2008, Бюл. № 4]. Спосіб-прототип реалізується шляхом призначення інгібітора протонової помпи (ІПП) омепразолу та двох антибіотиків амоксициліну та кларитроміцину двічі на день протягом 10 днів (за Маастрихтським консенсусом). Недоліками відомого способу є неврахування морфологічних особливостей слизової оболонки шлунка та 12-палої кишки при Helicobacter pylory-асоційованих гастропатіях, наявності дуодено-гастрального та гастро-езофагеального рефлюксів, індукованого проявами ХОЗЛ; порушення моторики з закидом дуоденального вмісту, що негативно впливає на фармакодинаміку та фармакокінетику застосовуваних лікарських засобів та знижує їх ефективність і може бути причиною рецидивів; детермінує призначення гастроцитопротекторів та ІПП 4 покоління, які є оптимальнішими за швидкістю початку дії та ступенем пригнічення кислотності, детермінованим біодоступністю та дозою. Вказані недоліки адекватно усуваються запропонованою корисною моделлю. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити спосіб лікування гастропатій у пацієнтів з ХОЗЛ шляхом застосування гастроцитопротекції у комплексному лікуванні. Поставлена задача вирішується тим, що у способі лікування гастропатій, що включає застосування стандартної терапії за Маастрихтським консенсусом з застосуванням ІПП, амоксициліну та кларитроміцину, згідно з корисною моделлю, пацієнтам з гастропатіями та хронічним обструктивним захворюванням легень додатково призначають гастроцитопротектор ребаміпід у добовій дозі 300 мг (1 табл., 100 мг 3 рази в день) у складі основного курсу інгібітором протонової помпи, кларитроміцином (250 мг, 1 табл. 2 рази в день), амоксициліном (500 мг, 1 табл. 2 рази в день) на фоні терапії ХОЗЛ з курсовим застосуванням інгаляцій сератиду і бетаметазону, муколітичної терапії протягом 20 днів, після чого протягом 2 тижнів призначають додатковий курс підтримуючої терапії. Поставлена задача вирішується також тим, що як підтримуюче лікування призначають протягом 2 тижнів інгібітор протонової помпи 4 покоління езомепразол (20 мг, 1 табл. 2 рази в день за 30 хв. перед вживанням їжі) та гастроцитопротектор ребаміпід у добовій дозі 200 мг (100 мг, 1 табл. 2 рази в день) на фоні муколітичної терапії та симптоматичного застосування інгаляторів. 1 UA 104733 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Тривала поєднана дія агресивних факторів (соляної кислоти, дуоденального вмісту тощо) порушує регенерацію слизової оболонки шлунка і 12-палої кишки, що при наявності інфекції Helicobacter pylory призводить до утворення гастропатій, ерозій та виразок внаслідок порушення факторів захисту епітелію слизової оболонки від агресивного впливу шлункового вмісту простагландинів групи Е2, які активують секрецію слизу та бікарбонатів поверхневими епітеліальними клітинами. Лабораторно у пацієнтів з гастропатіями та ХОЗЛ наявне зростання простагландинів PGE2 та PGE1 в слизу та крові та вмісту сіалових кислот в сироватці крові, що непрямо вказує на активність запального процесу, адже вміст сіалових кислот підвищуватиметься при наявності виразкового дефекту, особливо у поєднанні з ХОЗЛ, активізується під впливом факторів агресії [Влияние антисекреторных препаратов на слизистую оболочку антрального отдела желудка у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки / С.И. Рапопорт, Н.Т. Райхлин, М.Б. Хуцишвили, М.И. Расулов // Клиническая медицина. 2006. - № 7. - С. 18-23]. Ефективність пропонованого способу у лікуванні гастропатій у пацієнтів з ХОЗЛ, як коморбідною патологією, детермінується гастроцитопротекцією ребаміпіду при його застосуванні в комбінації з противиразковою терапією з призначенням інгібітора протонової помпи езомепразолу та з врахуванням рекомендацій Маастрихстського консенсусу щодо Helicobacter pylori - ерадикаційнї терапії. Хоча ребаміпід не здійснює прямого впливу на Helicobacter pylory інфекцію, проте він знижує ступінь адгезії бактерій до епітеліальних клітин шлунка, зменшує секрецію збудником прозапальних цитокінів (IL-1b, IL-6, IL-8, TNF-a). Гастроцитопротектор ребаміпід у комплексному застосуванні з ІПП стимулює фактори захисту слизової оболонки, прискорює загоєння та знижує частоту загострень та рецидивів виразкових дефектів. Ребаміпід, внаслідок своєї гастропротективної дії, посилює вплив езомепразолу у комплексному лікуванні, сприяючи скорішому загоєнню ерозивно-виразкових уражень [Кононов А.В. Цитопротекция слизистой оболочки желудка: молекулярно-клеточные механизмы / А.В. Кононов // Рос. журн. гастроэнтеролог., гепатолог., колопроктол. - 2006. - № 3. - C. 12-16]. ІПП 4 покоління езомепразол характеризується найвищою біодоступністю після першого прийому, ефективніше інгібує кислотоутворення у шлунку, підтримуючи рН більше 4 тривалий час, до 12-16 годин [Влияние антисекреторных препаратов на слизистую оболочку антрального отдела желудка у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки / С.И. Рапопорт, Н.Т. Райхлин, М.Б. Хуцишвили, М.И. Расулов // Клиническая медицина. - 2006. - № 7. - С. 18-23]. Спосіб реалізують таким чином. Після фіброгастродуоденоскопічного ствердження наявності, локалізації та морфологічної характеристики змін слизової оболонки, характерних для гастропатій, ерозивних змін, виразкового дефекту слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, а також ознак дуодено-гастрального рефлюксу, ствердження наявності Helicobacter pylory інфекції уреазним тестом та дослідженням біоптату пацієнтам з гастропатією та ХОЗЛ призначають основний 20-денний курс терапії ребаміпідом у добовій дозі 300 мг (1 табл., 100 мг 3 рази в день), інгібітором протонової помпи, кларитроміцином (250 мг, 1 табл. 2 рази в день), амоксициліном (500 мг, 1 табл. 2 рази в день) на фоні терапії ХОЗЛ з адекватним курсовим застосуванням інгаляцій сератиду і бетаметазону та муколітичної терапії. Після проведення основного курсу лікування, повторної фіброгастродуоденоскопії та ствердження уреазним тестом елімінації Helicobacter pylory інфекції, дозу препаратів для лікування ХОЗЛ та антигелікобактерну терапію редукують, - призначають додатковий курс підтримуючої терапії. Як підтримуючого лікування призначають протягом 2 тижнів додатковий курс інгібітора протонової помпи 4 покоління езомепразолу (20 мг, 1 табл. 2 рази в день за 30 хв. перед вживанням їжі) та гастроцитопротектора ребаміпіду у добовій дозі 200 мг (100 мг, 1 табл. 2 рази в день) на фоні муколітичної терапії та симптоматичного застосування інгаляторів. Апробацію пропонованого способу здійснено у 2011-2014 p.p. у 22 осіб (14 чоловіків та 8 жінок), віком 38-57 років, хворих на гастропатії - ерозивний гастрит, виразкову хворобу дванадцятипалої кишки з дуодено-гастральним рефлюксом в поєднанні з коморбідним ХОЗЛ та іншою бронхолегеневою патологією. Комплексне лікування проведено на базі гастроентерологічного та терапевтичного відділень ДП "Санаторій Моршинський" м. Моршина, а також на базі терапевтичних відділень комунальної Львівської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Усім хворим було діагностовано наявність Helicobacter pylory інфекції за допомогою уреазного тесту та проведено езофагогастродуоденофіброскопію з біопсією стінки та дна виразкового дефекту з подальшим морфологічним дослідженням біоптатів. У всіх хворих стверджено наявність хронічного гастриту, ерозивного гастродуоденіту та виразкових змін у дванадцятипалій кишці. Призначено 20-денний основний курс лікування з щоденним застосуванням 300 мг гастроцитопротектора ребаміпіду на фоні адекватної противиразкової 2 UA 104733 U 5 10 15 терапії за Маастрихтським консенсусом (ІПП+кларитроміцин+амоксицилін) та лікування ХОЗЛ. Після основного курсу лікування пацієнтам проведено фіброгастродуоденоскопію та уреазний тест, якими стверджено позитивну динаміку перебігу гастропатій щодо морфологічних змін слизової та елімінації Helicobacter pylory інфекції. Призначено підтримуючу терапію протягом 2 тижнів - додатковий курс ІПП 4 покоління езомепразолу (20 мг, 1 табл. 2 рази в день за 30 хв. перед вживанням їжі) та гастроцитопротектора ребаміпіду у добовій дозі 200 мг (100 мг, 1 табл. 2 рази в день) на фоні муколітичної терапії та симптоматичного застосування інгаляторів. Після проведення курсу лікування пацієнтам проведено контрольне фіброгастродуоденоскопічне обстеження, яким констатовано позитивні зміни в ураженій слизовій оболонці та загоєння виразкових дефектів. У хворих на гастропатії та ХОЗЛ, яким застосовано авторський спосіб з гастроцитопротекцією ребаміпідом з застосуванням езомепразолу в комплексній терапії, стверджено підвищення ефективності лікування хворих з гастропатіями зі скороченням термінів тимчасової непрацездатності в середньому на 3 ліжко-дні у порівнянні зі стандартними схемами лікування, що детермінує можливість впровадження у клінічну практику терапевтів, гастроентерологів та лікарів загальної практики. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 30 1. Спосіб лікування гастропатій, що включає застосування стандартної терапії за Маастрихтським консенсусом з застосуванням інгібітора протонової помпи, амоксициліну та кларитроміцину, який відрізняється тим, що пацієнтам з гастропатіями та хронічним обструктивним захворюванням легень додатково призначають гастроцитопротектор ребаміпід у добовій дозі 300 мг (1 табл., 100 мг 3 рази в день) у складі основного курсу інгібітором протонової помпи, кларитроміцином (250 мг, 1 табл. 2 рази в день), амоксициліном (500 мг, 1 табл. 2 рази в день) на фоні терапії з хронічним обструктивним захворюванням легень з курсовим застосуванням інгаляцій сератиду і бетаметазону, муколітичної терапії протягом 20 днів, після чого протягом 2 тижнів призначають додатковий курс підтримуючої терапії. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що як підтримуюче лікування призначають протягом 2 тижнів інгібітор протонової помпи 4 покоління езомепразол (20 мг, 1 табл. 2 рази в день за 30 хв. перед вживанням їжі) та гастроцитопротектор ребаміпід у добовій дозі 200 мг (100 мг, 1 табл. 2 рази в день) на фоні муколітичної терапії та симптоматичного застосування інгаляторів. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3