Спосіб екзопротезування висхідної аорти при корекції аортальних вад у пацієнтів з хворобою двостулкового аортального клапана в поєднанні з аневризмою аорти

Реферат: Винахід належить до медицини і стосується способу екзопротезування висхідної аорти при корекції аортальних вад у пацієнтів з хворобою двостулкового аортального клапана в поєднанні з аневризмою аорти, що передбачає розріз аорти, заміну аортального клапана, виведення назовні аорти швів з протезу аортального клапана, ушивання аорти, екзопротезування висхідної аорти із використанням еластичного синтетичного матеріалу, у якому виконують поперечний розріз аорти на рівні 4-5 мм вище синотубулярного сполучення для заміни аортального клапана, для фіксації зовнішнього судинного протезу виводять 2 - 3 - 4 пар ниток з некоронарної стулки і одну пару ниток з комісури між лівою і правою коронарними стулками, надлишкові тканини аневризми гофрують безпосередньо в шов поперечного розрізу аорти. UA 105332 C2 (12) UA 105332 C2 UA 105332 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до медицини, зокрема до серцево-судинної хірургії і може буті використана для хірургічного лікування пацієнтів з хворобою двостулкового аортального клапана і аневризмою висхідної аорти (ВА). Хвороба двостулкового аортального клапана є найбільш частою вродженою вадою серцевосудинної системи у дорослих. Розповсюдженість її в популяції може сягати 1,5 % - 2,5 %. Майже у 30-50 % пацієнтів виникає потреба в корекції вади протягом життя. Більш ніж половина хворих з аортальними вадами у віці понад 50 років - пацієнти з двостулковим аортальним клапаном. У більш ніж третини пацієнтів з цим захворюванням має місце розширення висхідної аорти, що вимагає відповідної корекції, а кожен десятий з цієї групи хворих поступав в Інститут з розшаровуючою аневризмою аорти, що вимагало ургентного втручання. Спостереження за пацієнтами з цим захворюванням, що перенесли ізольовану заміну аортального клапана показало, що у частини з них (за даними літератури від 1,5 до 15 %, за власною інформацією - 2,1 %) має місце подальше розширення висхідної аорти і формування аневризми. Відомий спосіб резекції аневризми висхідної аорти та профілактики аневризмоутворення висхідної аорти при аортальному протезуванні, передбачає накладання судинного протезу на висхідну аорту після протезування аортального клапана, який в проксимальній частині фіксують до фіброзного кільця аорти (Скопин И.И., Мироненко В.А, Какулия П.В. "Непосредственные результаты применения окутывания аорты в лечении постстенотического расширения корня аорты" Середечно-сосудистые заболевания (Бюллетень НЦССХ им. А.Н. Бакулева РАМН) 2004 - том. 5-N 5 - С. 43). Судинний каркас складають з двох лоскутів, які по довжині підганяють під розміри аорти. Головним недоліком прототипу є - імовірність травматизації вінцевих артерій під час фіксації судинного протеза до проксимального кінця, що збільшує час аноксії міокарду, штучного кровообігу. Відомий спосіб екзопротезування висхідної аорти описаний в роботі Francis Robicsek "Editorial: Bicuspid versus Tricuspid Aortic Valves", The Journal of Heart Valve Disease 2003; 12:5253, який включає повздовжній (вертикальний) розріз аорти, заміну аортального клапана, масивну резекцію аневризматично-змінених ділянок аорти, виведення назовні аорти ниток з протезу аортального клапана в проекції некоронарної стулки на всій його довжині та 2-3 пар ниток в проекції правої коронарної стулки, ушивання аорти, екзопротезування висхідної аорти, екзопротезування висхідної аорти виконують із використанням еластичного синтетичного матеріалу. Недоліком такого способу є довгий шов, який є більш травматичним, оскільки вірогідність кровотечі із довгої лінії шва є більш високою; повздовжній (вертикальний) розріз стінки аорти займає більше часу та виконується в умовах штучного кровообігу, тривале застосування якого негативно впливає на післяопераційний стан пацієнта (можливе ушкодження центральної нервової системи). Задачею розробки є створення способу екзопротезування висхідної аорти при корекції аортальних вад у пацієнтів з хворобою двостулкового аортального клапана і аневризмою аорти, в якому, за рахунок застосування нових дій, нових умов виконання дій по розрізу аорти, нових умов виконання дій по фіксації та ушиванню надлишкової тканини, забезпечується нова властивість, зокрема, зменшення ішемічного часу, і забезпечується досягнення новим шляхом результату в відновленні її нормального діаметру; гофрування надлишкових тканин аневризми безпосередньо в шов поперечного розрізу аорти, що додатково зменшує вірогідність кровотечі. Для вирішення цієї задачі спосіб екзопротезування висхідної аорти при корекції аортальних вад у пацієнтів з хворобою двостулкового аортального клапана в поєднанні з аневризмою аорти, включає розріз аорти, заміну аортального клапана, виведення назовні аорти швів з протезу аортального клапана, ушивання аорти, екзопротезування висхідної аорти із використанням еластичного синтетичного матеріалу. Новим у способі є те, що виконують поперечний розріз аорти на рівні 4-5 мм вище синотубулярного сполучення для заміни аортального клапана, для фіксації зовнішнього судинного протезу виводять 2-3-4 пар ниток з некоронарної стулки і одну пару ниток з комісури між лівою і правою коронарними стулками, надлишкові тканини аневризми гофрують безпосередньо в шов поперечного розрізу аорти. Застосування нової методики екзопротезування ВА при хірургічному лікування аортальних вад з супутньою аневризмою висхідної аорти, при якому за рахунок застосування особливостей поперечного розрізу аорти для заміни аортального клапана скорочується час застосування штучного кровообігу, що допомагає запобігти ушкодженню центральної нервової системи; забезпечується короткий поперечний розріз лінії доступу на ВА, що дозволяє зменшити 1 UA 105332 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 ішемічний час і досягти гарного результату в відновленні її нормального діаметру; гофрування надлишкових тканин аневризми безпосередньо в шов поперечного розрізу аорти зменшують вірогідність кровотечі. В цілому застосування даних ознак дозволяє також поліпшити віддалені технічні результати, а саме запобігає дислокації протезу та розшаруванню аорти. Запропонованим способом було прооперовано 124 пацієнтів у віці від 18 до 76 років в період з січня 2003 року по січ 2013 року у відділенні хірургії патології аорти Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова. Преважною більшістю (74,3 %) чоловіки. Віддалені результати простежені у 94,3 % від виписаних з клініки, в строки від півроку до 9 років після виписки. Контрольну групу склали 564 пацієнта з хворобою двостулкового аортального клапана, яким не виконувалась корекція ВА. В основній групі за даними ЕхоКГ відзначено зниження діаметру ВА з 5,4 до 3,9 см (в середньому), при цьому не відзначено його збільшення у віддаленому періоді в жодному з випадків. В той час як, 14 (2,1 %) хворих контрольної групи вже були реоперовані з приводу формування аневризми, а у 3 з них і її розшарування. Спосіб, що заявляється ілюструється прикладами його застосування. Приклад 1: Хворий В. 75 р. госпіталізований в НІССХ ім. М. Амосова зі скаргами на задишку, неможливість виконання будь якого фізичного навантаження, ознаками серцевої недостатності. При ЕхоКГ виявлено різкий аортальний стеноз (АР на АК - 120 мм рт. ст…), В А 5,6 см. На ЕКГ виявлено вогнищеві зміни в басейні передньої міжшлуночкової артерії, правої коронарної артерії, ознаки хронічної коронарної недостатності. Було проведено коронарографію та виявлено багатосудинні ураження коронарних артерій. Встановлено діагноз: аневризма ВА, різкий аортальний стеноз, ішемічна хвороба серця. Хворому було проведено корекцію означеної патології. При цьому було використано запропонований спосіб, зокрема виконували поперечний розріз аорти на рівні 5 мм вище синотубулярного сполучення для заміни аортального клапана, для фіксації зовнішнього судинного протезу виводили 3 пари ниток з некоронарної стулки і однієї пари ниток з проекції комісури між лівою і правою коронарними стулками, надлишкові тканини аневризми гофрували безпосередньо в шов поперечного розрізу аорти, і весь ішемічний час склав 120 хв., а діаметр ВА зменшено до 4,1 см. Післяопераційний період пройшов без ускладнень. На контрольних обстеження після 6 місяців, скарг не було. Контрольна ЕхоКГ демонструє відсутність росту діаметру ВА, нормальну функцію протезу. Приклад 2: Хворий П. 32 р. госпіталізований в НІССХ ім. М. Амосова зі скаргами на задишку при фізичному навантаженні. При ЕхоКГ виявлено виражену аортальну недостатність, збільшення діаметру ВА до 4,9 см. При операції - стінка аорти потоншена, повністю втрачено синотубулярне сполучення в проекції некоронарної стулки, діаметр ВА до 5,0 см. Виконано екзопротезування ВА з протезуванням аортального клапана запропонованим способом. Виконували поперечний розріз аорти на рівні 4 мм вище синотубулярного сполучення для заміни аортального клапана, для фіксації зовнішнього судинного протезу виводили 2 пари ниток з некоронарної стулки і однієї пари ниток з проекції комісури між лівою і правою коронарними стулками, надлишкові тканини аневризми гофрували безпосередньо в шов поперечного розрізу аорти. Безпосередній результат втручання добрий, післяопераційний період пройшов без ускладнень. При контрольних обстеженнях через 0,5 року і три роки скарг не було, відзначено сталість розмірів ВА (діаметр 4,1 см при всіх обстеженнях), без тенденції до їх збільшення. Таким чином, спосіб екзопротезування ВА, що пропонується є доступним, ефективним, та дозволяє проводити хірургічне лікування аортальних вад серця і поєднаної аневризми ВА з мінімалізацією ішемічного часу і гарним віддаленим результатом. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 50 55 Спосіб екзопротезування висхідної аорти при корекції аортальних вад у пацієнтів з хворобою двостулкового аортального клапана в поєднанні з аневризмою аорти, включає розріз аорти, заміну аортального клапана, виведення назовні аорти швів з протезу аортального клапана, ушивання аорти, екзопротезування висхідної аорти із використанням еластичного синтетичного матеріалу, який відрізняється тим, що виконують поперечний розріз аорти на рівні 4-5 мм вище синотубулярного сполучення для заміни аортального клапана, для фіксації зовнішнього судинного протезу виводять 2-3-4 пар ниток з некоронарної стулки і одну пару ниток з комісури між лівою і правою коронарними стулками, надлишкові тканини аневризми гофрують безпосередньо в шов поперечного розрізу аорти. 2 UA 105332 C2 Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3