Спосіб мініінвазивного хірургічного лікування кіст підшлункової залози

Реферат: Спосіб мініінвазивного хірургічного лікування кіст підшлункової залози, при якому проводять мініінвазивне дренування кісти. Дренування проводять за допомогою встановленого назовні катетера, після чого проводять санацію антисептиком порожнини кісти до відсутності в аспіраті з неї бактеріального росту, далі крізь катетер проводять пінну склеротерапію 2-3 сеансами із використанням встановленого зовнішнього дренажу як активного вакууму. UA 105705 U (12) UA 105705 U UA 105705 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії, і може бути використана при мініівазивному хірургічному лікування хронічного панкреатиту ускладненого кістою підшлункової залози. Актуальність проблеми хірургічного лікування кіст підшлункової залози обумовлена як високою частотою розвитку даного ускладнення, так і значним відсотком її рецидивів після оперативного лікування [1, 2]. Наявність ознак запалення кісти, сполучення із протоками підшлункової залози, стан її стінки за даними сучасної літератури є основними критеріями у виборі способу та об'єму оперативного лікування даного ускладнення [3]. Майже одностайний погляд науковців на те, що за умов наявність зв'язку протокової системи підшлункової залози із порожниною кісти необхідно виконувати цистодегистивні анастомози для запобігання рецидивів хвороби [3, 4]. При наявності запалення стінки чи вмісту кісти рекомендується проводити санацію шляхом її дренування із зрошенням або промиванням порожнини різними антисептичними засобами [5]. Однак, дані підходи до хірургічного лікування суттєво не зменшили частоту рецидивів кіст та значно не знизили ризик розвитку ускладненого перебігу даної патології. Відомі аналогічні способи хірургічного лікування кіст, в основу яких поставлено завдання діагностики її зв'язку із протоковою системою під час виконання рентгенологічної вірсунго- чи інтраопераційної цистографії [6]. Інші аналоги ґрунтуються на біохімічній оцінці вмісту кісти, наприклад: визначення рівня показників амідази, трипсиногену-2 в аспіраті [4]. В разі діагностики зв'язку порожнини кісти із протоковою системою виконують внутрішнє дренування, що порушує фізіологічну побудову даної системи. Відомий спосіб лікування кіст підшлункової залози, при якому після мініінівазивного її дренування в порожнину вводять озоновий розчин із одночасним лазерним опромінюванням стінки кісти з метою її санації та склерозування [7]. Даний спосіб мініінівазивного лікування кіст підшлункової залози як більш вдосконалений за технічною суттю та близький до бажаного ефекту, прийнятий за прототип. Недоліком прототипу є те, що в разі сполучення кісти з протоковою системою відсоток ефективного склерозування при озоно-квантовій терапії не перевищує 15 % і лише при малих за об'ємом кістах. Крім того, чинники застосовані в прототипі суттєво не впливають на ригідну "зрілу" стінку кісти. Усе це може сприяти як рецидивам кісти так і виникненню ускладнень після внутрішнього дренування порожнини. В основу способу, що заявляється, поставлена задача розробки способу мініінвазивного хірургічного лікування кісти підшлункової залози шляхом використання дренування порожнини кісти із санацією її порожнини та подальшим склерозуванням, за рахунок застосування пінної склеротерапії. Склерозант при введені в кісту руйнує білковий прошарок внутрішньої стінки і приводить до злипання, а в подальшому до заміщення фіброзною тканиною її порожнини. Це дозволяє при мінімальній травмі ефективно склерозувати порожнину кісти, в тому числі у випадках сполучення її з протоковою системою підшлункової залози. І покращити результати лікування хворих шляхом зменшення частоти рецидивів кісти на фоні спрощення технології лікування. Поставлена задача вирішується тим, що після мініінвазивного зовнішнього дренування кісти із встановленням дренажу для санації і катетера для її склерозування проводять санацію її порожнини. Після її санації крізь катетер проводиться пінна склеротерапія 2-3 сеансами із використанням встановленого зовнішнього дренажу як активного вакууму. Дана технологія попереджує рецидиви хвороби та скорочує технологію лікування. Завдяки чому покращуються безпосередні та віддалені результати хірургічного лікування хворих з кістами підшлункової залози. Заявлений спосіб і прототип мають загальні ознаки. До їх числа належать: - мініінвазивне дренування порожнини кісти; - санація порожнини кісти при ознаках запалення її вмісту. Відмітними ознаками є: - відсутність потреби в діагностиці сполучення порожнини кісти із протоковою системою підшлункової залози; - встановлення катетера для склерозування порожнини кісти; - введення склерозанта в порожнину кісти; - використання зовнішнього дренажу для активного вакууму після склерозування кісти. Поєднання відомих і відмітних ознак в техніці не виявлено, воно забезпечує досягнення більш високого технічного результату у порівнянні із прототипом. Заявлений спосіб може бути широко використаний в абдомінальній хірургії при лікуванні хворих з кістою підшлункової залози. 1 UA 105705 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Спосіб мініінвазивного хірургічного лікування кіст підшлункової залози здійснюється наступним чином. Після мініінвазивного (пункційним, лапароскопічним способами або із мінідоступу) дренування кісти підшлункової залози встановлюється назовні дренаж і катетер. Через зовнішній дренаж проводиться санація антисептиком порожнини кісти до відсутності в аспіраті з неї бактеріального росту. Після цього через катетер встановлений в порожнину кісти вводять пінний склерозант (париклад: полідоканол 5 % в об'ємі 30 мл. "Склеровейн", Швейцарія). Далі перекривають дренаж та катетер на добу. На другу добу після введення склерозанту до дренажу приєднують вакуумну систему на чотири тижні. Після першого курсу склеротерапії проводять сонологічне дослідження залишкової порожнини і при необхідності підтягують дренаж та проводять другий курс склерозування по аналогічній методиці, що можливо проводити і в амбулаторних умовах. В середньому необхідно 2-3 введення склерозанту із використанням зовнішнього дренажу, як активного вакууму до повної ліквідації кісти. Таким чином, склерозування кісти після санації її порожнини, виконується за допомогою пінного склеразанту в 2-3 сеанси з перервою в чотири тижні, із загальним терміном як стаціонарного так і амбулаторного лікування 60-90 діб, що дозволяє гарантовано уникнути рецидивів кісти. Використання заявленого способу пояснюється прикладом. Приклад. Хворий П., 45 років, історія хвороби № 1885 був прийнятий у відділення хірургії ДУ "УкрДерж НДІ МСПІ МОЗ України" 19.03.2015 року. При надходженні скаржився на біль, тяжкість в лівому підребер'ї, періодичну нудоту, слабкість. Із анамнезу: хворіє 6 місяців, коли був перший напад болю в лівому підребер'ї із нудотою та блювотою після порушення дієти. Стаціонарне лікування 21 добу в хірургії Міської лікарні швидкої допомоги з приводу гострого панкреатиту, з покращенням стану. В подальшому при сонологічному обстеженні та комп'ютерній томограммі органів черевної порожнини діагностовано кісту підшлункової залози. Амбулаторне лікування стан хворого не покращило. Звернувся за консультацією, госпіталізований для проведення оперативного лікування. Об'єктивно: Загальний стан середньої тяжкості. Шкірні покриви і видимі слизові рожеві. Артеріальний тиск 115/70 мм.рт.ст., гемодинаміка стабільна, Локально: Язик вологий, обкладений нальотом. Живіт бере участь в диханні, не вздутий, при пальпації м'який, болісний в лівому підребер'ї, епігастрії, де визначається утворення до 10 см в діаметрі. Перитонеальні симптоми не визначаються. 12 9 Аналіз крові (27.03.15): Hb - 148 г/л. Еритроцити - 4,9×10 /л, Лейкоцити - 5,0×10 /л, СОЕ - 7 мм/г, еоз. - 1 %, пал. - 3 %, сегм. - 65 %, лімф. - 25 %, мон. - 6 %. Біохімічний аналіз крові (27.03.15): Заг.білок - 71 г/л, білірубін заг. - 15,2 мкмоль/л, АлТ - 0,36 ммоль/г.л, глюкоза - 5,4 ммоль/л, амілаза крові - 29,0 г/г.л. Коагулограма (27.03.15): протромб. час. - 14,5 сек, протром. індекс - 103 %, фібриноген - 2,66 тіл. Аналіз сечі (27.03.15): колір - св. жовтий, реакція - кисла, питома вага - 1015, лейк - 1-2-3 в п/зору, епітелій - 3-5 плоский. УЗД органів черевної порожнини (04.03.15): Уз=ознаки кісти підшлункової залози, великих розмірів (135 мм x 120 мм). ЕРХПГ(19.03.2015) - Контрастом заповнені обидві протокові системи. Фатеров пиптик не напружений, додаткових тіней в протоковій системі залози не виявлено. Встановлено клінічний діагноз: Хронічний індуративний панкреатит в стадії нестійкої ремісії, ускладнений постнекротичною кістою. Операція (27.03.15). Пункція та Зовнішня дренування кісти з міні-доступу. В порожнину кісти встановлені дренаж та катетер. При мікробіологічному дослідженні вмісту кісти виділена 7 Escherichia coli, в - 10 ступені. Порожнину промивали через дренаж розчином мірамістину. На 10 добу після операції посів вмісту кісти росту не дав і 06.04.2015 року в катетер встановлений в порожнину кісти введено 30 мл. пінного склерозанту "Склеровейн" 5 % з подальшим перекриттям дренажу та катетера. Ускладнень проведеної склеротерапії не було. На наступну добу після введення склерозанту до дренажу приєднали вакуумну систему. Хворий 07.04.2015 року виписаний на амбулаторне долікування. Через чотири тижні 05.06.15 виконали другий а 03.06.15 = третій сеанс склеротерапії. Контрольне УЗ дослідження органів черевної порожнини 01.07.15 року: УЗ-ознаки Хронічного панкреатиту, хронічного холециститу. Порожнистих утворень в черевній порожнині не виявлено. Проведене лікування визначено як ефективне, дренаж видалено 01.07.15 року, дані рекомендації. Заявлений спосіб мініінвазивного хірургічного лікування кіст підшлункової залози застосований у 12 хворих оперованих та пролікованих у відділі медико-соціальної експертизи та реабілітації при захворюваннях хірургічного профілю ДУ "УкрДерж НДІ МСПІ МОЗ України", м. Дніпропетровськ та відділенні хірургії 8-міської клінічної лікарні м. Кривий Ріг, яке є клінічною базою кафедри хірургії, травматології та ортопедії ФПО ДЗ "ДДМА МОЗ України". 2 UA 105705 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Післяопераційних ускладнень та рецидивів кісти у терміни 12-18 місяців в жодному із спостережень не діагностувалось. Таким чином, спосіб можливо широко використовувати в практичній медицині а саме абдомінальній хірургії при мініівазивному лікуванні хронічного панкреатиту ускладненого кістою підшлункової залози. Джерела інформації: 1. Губергриц Н.Б. Современные достижения европейской панкреатологии (по материалам 44 встречи европейского клуба панкреатологов) // Гастроентерологія. - 2013. - №1 (47). - С. 6571. 2. Ничитайло Μ.Ε. Ендоскопічне трансмуральне та транспапілярне дренування псевдокіст підшлункової залози / Ничитайло Μ.Ε., Огородник П.В., Кондратюк О.П., Литвиненко О.М. [та ін.] // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2010. - № 2. - С. 43-44. 3. Хворостов Є.Д. Пункційно-дренувальні методи хірургічного лікування хворих з рідинними утвореннями підшлункової залози та печінки непаразитарної етіології / Є.Д. Хворостов, О.І. Цівенко, A.M. Душик, O.O. Оліференко, Т.Є. Скалозуб // Малоінвазивні технології. - 2012. - № 2. C.33-37. 4. Тамм Т.І. Лікування ускладнених кіст підшлункової залози з урахуванням їх ступеня зрілості / Т.І. Тамм, В.В. Непомнящий, О.Я. Бардюк [та ін.] // Галицький лікарський вісник. - 2012. - № 3. - С. 111-113. 5. Міщенко В.В. Тактика лікування псевдокіст підшлункової залози / В.В. Міщенко, П.І. Пустовойт, В.В. Гарячий, В.В. Величко, Р.Ю. Вододюк // Науковий вісник Ужгородського університету, серія "Медицина", - 2011. - № 41. - С. 191-193. 6. Пат. 63663А Україна, А61В 17/00. Спосіб лікування кісти голівки підшлункової залози при хронічному панкреатиті // В.М. Короткий, Р.А. Сидоренко; - заявл. № u2003054624; 22.05.2003; опубл. 15.01.2004, Бюл. № 1. 7. Пат. 39913 Україна, А61N 17/00. Спосіб мініінвазивного хірургічного лікування кіст підшлункової залози із застосуванням озоноквантової терапії // Б.Ф. Шевченко, П.В. Гадюк та інші.; - заявл. № u200900619; 28.01.2009; опубл. 10.03.2009, Бюл. № 9. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 1. Спосіб мініінвазивного хірургічного лікування кіст підшлункової залози, при якому проводять мініінвазивне дренування кісти, який відрізняється тим, що дренування проводять за допомогою встановленого назовні катетера, після чого проводять санацію антисептиком порожнини кісти до відсутності в аспіраті з неї бактеріального росту, далі крізь катетер проводять пінну склеротерапію 2-3 сеансами із використанням встановленого зовнішнього дренажу як активного вакууму. 2. Спосіб мініінвазивного хірургічного лікування кіст підшлункової залози за п. 1, який відрізняється тим, що мініінвазивне дренування кісти здійснюють пункційним, лапароскопічним способами або міні-доступом. 3. Спосіб мініінвазивного хірургічного лікування кіст підшлункової залози за п. 1, який відрізняється тим, що як пінний склерозант використовують полідоканол 5 % в об'ємі 30 мл "Склеровейн" Швейцарія. 4. Спосіб мініінвазивного хірургічного лікування кіст підшлункової залози за п. 1, який відрізняється тим, що склерозування кісти після санації її порожнини виконують за допомогою пінного склеразанту з перервою в чотири тижні із загальним терміном як стаціонарного, так і амбулаторного лікування 60-90 діб. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3