Спосіб корекції показників імунної системи тварин за умов отруєння тетрахлорметаном

Реферат: Спосіб корекції показників імунної системи тварин за умов отруєння тетрахлорметаном включає застосування препарату тималіну у дозі 20 мг/кг. Одночасно із тималіном використовують як імуностимулятор плоди розторопші плямистої, які у розмеленому виді застосовують із їжею у дозі 25 мг/кг 1 раз на добу протягом п'яти діб. UA 106774 U (12) UA 106774 U UA 106774 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі ветеринарної медицини, зокрема до фармакотерапії, а саме до способів корекції імунної системи організму тварин за умов отруєння тетрахлорметаном. Значне розповсюдження хімічних речовин у біосфері (побуті) провокує виникнення гострих та хронічних отруєнь у людини і тварин. Перебіг гострого отруєння може супроводжуватись розвитком тяжких станів, загрожуючи життю людини та тварин. В ролі отрути може бути практично будь-яка хімічна сполука, яка здатна викликати порушення життєво важливих функцій. Відомі способи лікування тварин при отруєнні тетрахлорметаном (Корильчук Т.Б. Корекція печінково-ниркових порушень, викликаних токсичними ураженнями хімічної етіології // Медична хімія. - 2006. - Т. 8, № 4. - С. 70-73; Шманько В.В., Корильчук Т.Б. Ефективність трекрезану, селеновмісного препарату, та полісорбу при експериментальній печінково-нирковій недостатності // Матеріали республіканської науково-практичної конференції "Досягнення та невирішені питання гастроентерології". - Харків, 1998. - С. 221; Корильчук Т.Б. Препарати селену, як метод корекції печінково-ниркової недостатності, хімічної етіології // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Дні науки – 2005". - Дніпропетровськ, 2005. - Т. 20. - С. 41-42; Герушо. В., Леницька О.Б. Морфологічне дослідження впливу капсул "гепафісан" на печінку щурів при хронічному ушкодженні етанолом та тетрахлорметаном / Матеріали III науково-практичної конференції "Сучасні досягнення фармацевтичної технології", 21-23 листопада 2012 року. - Харків. - 42-43 с.), у яких використовуються різні лікувальнопрофілактичні засоби за отруєння тетрахлорметаном. Недоліком цих способів є недостатня корекція імунної системи організму тварин за отруєння тетрахлорметаном. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб лікування тварин за умов отруєння нітритом натрію та тетрахлорметаном (Використання тималіну для корекції імунної системи щурів за умов отруєння нітритом натрію та тетрахлорметаном / Л.С Фіра, Я.І. Гонський, Н.Є. Лісничук, Н.В. Шамрай // Буков. мед. вісн. - 2001. - 5, № 1. - С 184-186.). Заявлений спосіб і найближчий аналог мають суттєві спільні ознаки: включають застосування препарату тималіну тваринам у дозі 20 мг/кг. Недоліком даного способу є недостатня ефективність корекції імунної системи тварин, яка відіграє важливе значення у патогенезі отруєння тетрахлорметаном. Заявлена корисна модель усуває вказані недоліки найближчого аналога і забезпечує високу ефективність корекції імунної системи тварин. Заявлений спосіб прискорює корекцію імунної системи тварин за умов отруєння тетрахлорметаном. Таким чином, запропонований спосіб сприяє корекції імунної системи, а це, у свою чергу, прискорює видужання хворих і потребує менших економічних затрат на їх лікування. В основі корисної моделі поставлено задачу розробити ефективний спосіб корекції показників імунної системи тварин за умов отруєння тетрахлорметаном, зручний в застосуванні, економічно вигідний для використання. Поставлена задача вирішується тим, що одночасно з тималіном додатково використовують як імуностимулятор плоди розторопші плямистої, які у розмеленому виді застосовують із їжею у дозі 25 мг/кг 1 раз на добу протягом п'яти діб. Чотирихлористий вуглець (тетрахлорметан) - безбарвна рідина з солодкуватим запахом, що нагадує запах хлороформу. При зіткненні з розжареними предметами розкладається з утворенням фосгену (останній утворюється навіть при палінні цигарки в повітрі, де є чотирихлористий вуглець). Застосовується в гумовій, лакофарбової промисловості як розчинник смол, каучуків, у виробництві фреонів, вогнегасників (не застосовуються при пожежах в малих замкнутих приміщеннях через можливість утворення фосгену). Надходить через органи дихання, шлунково-кишковий тракт (випадковий прийом), неушкоджену шкіру. Виділяється в незміненому вигляді легенями. Слабкий наркотик. Володіє тривалою післядією. Викликає важкі дистрофічні зміни в паренхіматозних органах, розвиток печінково-ниркового синдрому. Тималін - препарат поліпептидної природи, отриманий шляхом екстракції з тимусу великої рогатої худоби. Він має імунобіологічну активність: регулює кількість і співвідношення Τ та В лімфоцитів і їх субпопуляцій, посилює фагоцитоз, стимулює реакції клітинного імунітету та імунної відповіді на тимус-залежні антигени. Результати проведених раніше досліджень показали, що пептиди, які містяться в тималіні, при взаємодії з поверхневою мембраною Тлімфоцитів активують експресію специфічних рецепторів і підвищують їх функціональну активність. Було висловлено припущення, що фактор тимусу належить до групи клітинних медіаторів пептидної природи (цитомединів), які регулюють міжклітинні взаємодії в системі імунітету. Виходячи з цього, імуномодулюючу дію пептидів тимусу можна пояснити їх впливом 1 UA 106774 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 на співвідношення субпопуляцій Т-лімфоцитів, які знаходяться на різних стадіях свого розвитку. При більшості вивчених імунодефіцитів в крові тварин при введенні тималіну виявлено збільшення кількості В-лімфоцитів, які несуть на своїй поверхні імуноглобуліни. Це дає підстави вважати, що тималін, як і інші поліпептиди, які містяться в тимусі, впливає на процеси диференціювання Т- і В-лімфоцитів. У літературі є дані про те, що специфічна індукція диференціювання імунокомпетентних клітин під дією пептидних факторів тимусу супроводжується змінами внутрішньоклітинного вмісту циклічних нуклеотидів - цАМФ і цГМФ, матричної активності хроматину і активності ферментативних систем обміну нуклеотидів. У зв'язку з цим, тималін є ефективним препаратом для корекції вторинної імунологічної недостатності. Розторопша плямиста - Silybum marianum, родина складноквіткові, у дикому виді росте на пустирях, уздовж доріг, на покинутих полях та культивується на лікарських городах. Для лікування застосовують плоди розторопші плямистої. Вони містять білок 17-18 %, жири 10-11 %, флаволігнани 2-3 %, ефірну олію 0,08 %, вітаміни А, Е, К, біогенні аміни, кварцетин. Імуностимулюючу дію розторопші плямистої проявляють флаволігнани об'єднані за загальною назвою - "Силімарин". Це суміш трьох ізомерів: силікристину, силідіаніну, силібіліну. Найвищу фармакологічну дію проявляє силібілін. Найбільша кількість флаволігнанів міститься в оболонці насінні розторопші плямистої (7 %), а в самому насінні лише 0,12 %. Необхідно зазначити широкий набір вітамінів і мінеральних речовин у плодах розторопші плямистої. Вони містять високий рівень вітамінів групи В, А, Е, К, попередники вітаміну Д, каротиноїди, широкий набір макроелементів - калій, кальцій, магній, ферум та мікроелементів купрум, цинк, марганець, йод. Сумарна дія вказаних біологічно важливих елементів проявляє високу гепатопротекторну та імуностимулюючу дії. Вони також активізують еритропоез, стимулюють утворення антитіл та підвищують імунний стан організму. Поєднаний вплив тималіну і плодів розторопші плямистої на обмін речовин у тварин за отруєння тетрахлорметаном обумовлює нормалізацію функціонування систем і органів. Таким чином наведені інформативні відомості пояснюють технічний результат заявленого способу, підтверджуючи його ефективність і об'єктивність. При проведені патентно-інформаційного пошуку авторами і заявником виявлено технічне рішення (Використання тималіну для корекції імунної системи щурів за умов отруєння нітритом натрію та тетрахлорметаном / Л.С Фіра, Я.І. Гонський, Н.Є. Лісничук, Н.В. Шамрай // Буков. мед. вісн. - 2001. - 5, № 1. - С. 184-186), що містить найбільшу кількість суттєвих ознак, спільних із заявленим способом. Спосіб включає застосування препарату тималіну щурам у дозі 20 мг/кг. Але наявність зазначених, спільних із найближчим аналогом, ознак недостатня для одержання технічного результату, який забезпечує заявлений спосіб. У патентній і науково-технічній літературі не знайдено аналогів, в яких були б описані відомості про ознаки, що відрізняють заявлений спосіб від найближчого аналога і забезпечують досягнення технічного результату тим, що додатково використовують як імуностимулятор плоди розторопші плямистої, які у розмеленому виді застосовують із їжею у дозі 25 мг/кг 1 раз на добу протягом п'яти діб. Реалізацію заявленого способу здійснюють у такий спосіб. Тваринам, у яких діагностували отруєння тетрахлорметаном, застосовують тималін у дозі 20 мг/кг та плоди розторопші плямистої у дозі 25 мг/кг 1 раз на добу протягом п'яти діб. Ефективність заявленого способу та його переваги перед найближчим аналогом підтверджені прикладом конкретного виконання. Досліди проведені на білих безпородних щурах-самцях масою тіла 120-170 г, які утримувались у віварії на стандартному раціоні. Моделлю токсичного ураження тварин служила інтоксикація тетрахлорметаном (ССl4). Всі піддослідні тварини були поділені на такі групи: 1 - інтактні щури; 2 - тварини, яким вводили тетрахлорметан. Тетрахлорметан вводили тваринам внутрішньоочеревно протягом 7 днів (через день) у вигляді 50 % олійного розчину в дозі 2 г/кг (Блюгер А.Ф., Майоре А.Я., 1982); 3 - тварини, яким вводили тетрахлорметан, а також тималін. Тималін вводили внутрішньочеревно щоденно протягом експерименту в дозі 20 мг/кг (доза тималіну підібрана емпірично). 4 - тварини, яким вводили тетрахлорметан, а також тималін і плоди розторопші плямистої. Тималін вводили внутрішньочеревно щоденно протягом експерименту в дозі 20 мг/кг (доза тималіну підібрана емпірично), а також додатково використовували плоди розторопші плямистої, які у розмеленому виді застосовували із їжею у дозі 25 мг/кг 1 раз на добу протягом п'яти діб. У результаті проведених досліджень встановлено, що введення щурам ССl 4 призводить до підвищення активності гуморальної ланки імунітету та зниження неспецифічної резистентності 2 UA 106774 U організму. Вже на 4-й день після введення тваринам досліджуваних токсикантів у сироватці крові вірогідно зростав вміст імуноглобулінів і циркулюючих імунних комплексів (Р