Спосіб визначення порушень імунологічної супресії у хворих на хронічний простатит

Реферат: Спосіб визначення порушень імунологічної супресії у хворих на хронічний простатит полягає у визначенні супресивного ефекту секрету передміхурової залози в реакції бласттрансформації лімфоцитів крові. Додатково для визначення показника індексу супресії проводять порівняння показників проліферативної активності Т-лімфоцитів периферичної крові під впливом фітогемаглютенину та проліферативної активності Т-лімфоцитів периферичної крові під впливом фітогемаглютенину в присутності аутологічної сім'яної плазми та значення показника індексу супресії нижче за 70 % свідчить про зниження імуносупресивної властивості сім'яної плазми. UA 107136 U (12) UA 107136 U UA 107136 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Спосіб належить до медицини, а саме до клінічної імунології, і може бути використаний для визначення порушень імунологічної супресії у хворих на хронічний простатит. Питання щодо значення імунологічної супресії обговорюються, насамперед, в зв'язку з визначенням ролі імунологічних факторів у розвитку непліддя. Визнається, що порушення балансу протективних механізмів (гематотестикулярний бар'єр, імуносупресивні фактори сім'яної плазми і імунорегуляція супресивних механізмів у чоловіків та жінок) призводить до порушень фертильної здатності сперми і раннього ембріогенезу. Імунопривілейованість чоловічих статевих залоз є основою їх нормальної функції. Особливістю гермінативного епітелію статевих залоз є те, що він розвивається і відокремлюється в процесі ембріогенезу раніше, ніж імунна система. Тому його антигени є чужорідними для власної імунної системи. Ізолює ці антигени від імунної системи гематотестикулярний бар'єр, основою якого є щільні контакти клітин Сертолі. Крім того, клітини Сертолі експресують CD95, який викликає апоптоз лімфоцитів, котрі проникають в паренхіму яєчка. Відомо, що сім'яна плазма є сумішшю секретів передміхурової залози (30-35 %), сім'яних пухирців (50-60 %), бульбоуретральних та парауретральних залоз (1-5 %). Її імуносупресивна властивість обумовлена різноманітними її компонентами, в першу чергу, простагландинами та трансформуючим фактором росту (TGF-). В забезпеченні імуносупресивного ефекту приймають участь також клітини Лейдіга, які продукують тестостерон. Важливо, що імуносупресивний ефект дають і самі еякульовані сперматозоїди. Вони здатні сорбувати на собі інгібітор проліферації лімфоцитів, а можливо, й інші інгібіторі з сім'яної плазми. Так, за сучасними даними, чоловічі статеві клітини різного ступеня зрілості, у тому числі й сперматозоїди еякуляту, експресують (отже, можуть і зв'язувати) функціональні рецептори до ряду цитокінів: трансформуючого фактора росту альфа/бета (TGF/), гепатоцитарного ростового фактора (HGF), інсуліноподібного ростового фактора (IGF-1R), гранулоцитарно-макрофагального колонієстимулючого фактора (GM-CSF), інтерлейкіну (IL)-2 (IL-2R - і -), хемокінів (RANTES, CX3CR1). Встановлено також, що показники патоспермії у хворих на хронічний абактеріальний простатит кореляційно пов'язані з концентрацією TGF-1 в еякуляті; а за добу в оточенні аутологічної сім'яної плазми експресія СD95-рецепторів на сперматозоїдах у хворих збільшується і кореляційно залежить від концентрації TGF-1 в еякуляті. Тому визначення порушень супресивної властивості сім'яної плазми відображає порушення того балансу, що забезпечує стан імунопривілейованості сперматозоїдів в нормі. Відомий спосіб діагностики хронічного простатиту [1], що взятий за прототип, який полягає у визначенні супресивного ефекту секрету передміхурової залози в реакції бластної трансформації лімфоцитів (РБТЛ) крові. Недоліком способу є те, що визначають імуносупресивний ефект секрету передміхурової залози (лише одного з складових компонентів сім'яної плазми). До того ж, лабораторні характеристики секрету передміхурової залози суттєво залежать від того, наскільки повним був її забір. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб визначення порушень імунологічної супресії у хворих на хронічний простатит шляхом визначення супресивної дії сім'яної плазми в тесті інгібіції проліферативної активності Т-лімфоцитів периферійної крові при порівнянні показників проліферативної активності Т-лімфоцитів периферичної крові під впливом фітогемаглютенину та проліферативної активності Т-лімфоцитів периферичної крові під впливом ФГА в присутності аутологічної сім'яної плазми, що дасть змогу оцінити порушення імуносупресивної властивості сім'яної плазми за показником індексу супресії. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб визначення порушень імунологічної супресії у хворих на хронічний простатит, що полягає у визначенні супресивного ефекту секрету передміхурової залози в реакції бласттрансформації лімфоцитів крові, згідно з корисною моделлю, додатково для визначення показника індексу супресії проводять порівняння показників проліферативної активності Т-лімфоцитів периферичної крові під впливом фітогемаглютенину та проліферативної активності Т-лімфоцитів периферичної крові під впливом фітогемаглютенину в присутності аутологічної сім'яної плазми та значення показника індексу супресії нижче за 70 % свідчить про зниження імуносупресивної властивості сім'яної плазми. Спосіб визначення порушень імунологічної супресії у хворих на хронічний простатит виконують наступним чином: В реакції бластної трансформації лімфоцитів підраховують кількість бласттрансформованих клітин. Для отримання клітин із стерильно взятої венозної гепаринізованої крові (30 од/мл гепарину) вилучають мононуклеари центрифугуванням на градієнті щільності фіколверографіну (d=1,077). Мононуклеарні клітини інкубують в культуральному середовищі RPMI1640, яке містить 10 % ембріональної телячої сироватки, 40 мкг/мл гентамицину, 5·10М 2 1 UA 107136 U 5 10 15 20 меркаптоетанолу та 3 % L-глютаміну. Встановлено, що найбільш оптимальною є концентрація 6 клітин - 2·10 кл/мл, розведення сім'яної плазми - 1:22. Суспензію клітин розподіляють на 3 проби: перша - без ФГА (контроль), друга - з ФГА, третя - з ФГА та з аутологічною сім'яної плазмою (СП) в розведенні 1:22. Всі проби витримують 72 год. в СО 2 - інкубаторі при t 37 °C. Надалі готують препарати для світлової мікроскопії і проводять підрахунок бласттрасформованих клітин (бластів). Сім'яну плазму отримують шляхом центрифугування еякуляту при 1500 об/хв. протягом 15 хвилин. Рівень інгибуючої активності сім'яної плазми у кожного обстеженого виражають за допомогою індексу супресії (IС), який вираховують за формулою: ФГА  ФГА СП , IC  ФГА де ФГА - число бластів у культурі лімфоцитів з ФГА; ФГА СП - число бластів у культурі лімфоцитів з ФГА + сім'яна плазма. Практичне використання способу, що пропонується, проведено в лабораторії імунології ДУ "Інститут урології НАМН України". У дослідженні використана периферична кров та сім'яна плазма 7 здорових донорів, 20 фертильних чоловіків, хворих на хронічний абактеріальний простатит та 36 хворих на хронічний абактеріальний простатит, ускладнений екскреторнотоксичним непліддям. Тривалість захворювання становить від 3 до 7 років. Вік обстежених - 1845 років. В таблиці 1 наведені результати визначення індексу супресії (ІС) бластної трансформації лімфоцитів (РБТЛ) з ФГА в присутності аутологічної сім'яної плазми у фертильних хворих на хронічний абактеріальний простатит та з екскреторно-токсичним непліддям в порівнянні зі здоровими чоловіками. Таблиця 1 Показники індексу супресії у фертильних хворих на хронічний абактеріальний простатит та з екскреторно-токсичним непліддям Клінічні групи обстежених хронічний абактеріальний простатит, фертильні Індекс супресії РБТЛ з ФГА в присутності сім'яної плазми, % 83,3±5,8 р1>0,05 54,9±4,3 р1