Спосіб лікування бронхолегеневої дисплазії у дітей

Реферат: Винахід належить до медицини, а саме, до педіатрії, і може бути використаний при лікуванні бронхолегеневої дисплазії у дітей. Спосіб лікування включає призначення інгаляційних глюкокортикостероїдів у період ремісії або загострення з наступною їх відміною одразу при зменшенні респіраторних розладів або при відсутності загострення перебігу на тлі гострого респіраторного захворювання, де інгаляційні кортикостероїди призначають під контролем рівнів індикаторів запалення та гіперактивності бронхів циклічного 3',5'-гуанозинмонофосфату (цГМФ) та циклічного 3',5'-аденозинмонофосфату (цАМФ) у епітеліальних клітинах індукованої мокроти та за тим визначеного співвідношення цГМФ до цАМФ, і, якщо дане співвідношення  1,2, призначення інгаляційних глюкокортикостероїдів продовжують, а при показнику співвідношення < 1,2 терапію інгаляційними глюкокортикостероїдами відміняють. UA 107265 C2 (12) UA 107265 C2 UA 107265 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до медицини, а саме до педіатрії, і може бути використаний при лікуванні бронхолегеневої дисплазії у дітей. Бронхолегенева дисплазія - хронічне поліетіологічне захворювання легень, що розвивається у період новонародженості, переважно у незрілих дітей та характеризується пригніченням онтогенезу та/чи фіброзуванням легеневої тканини. Обов'язковим критерієм бронхолегеневої дисплазії є киснезалежність у віці 28 днів життя. В лікуванні бронхолегеневої дисплазії національними протоколами передбачено призначення препаратів, направлених на гальмування процесів запалення та бронхоспазму. Основними препаратами, направленими на інгібіцію запалення та бронхоспазму є інгаляційні глюкокортикостероїди. Вважається, що базисна інгаляційна глюкокортикостероїдна терапія поліпшує функцію легень. Так, наприклад, в США інгаляційні стероїди розглядаються як препарат вибору при ведені пацієнтів у періоді ремісії бронхолегеневої дисплазії. Згідно з рекомендаціями Американського торакального товариства інгаляційні кортикостероїди відміняють одразу після зменшення респіраторних розладів [Kallapur S.G. Contribution of inflammation to lung injury and development. / S.G. Kallapur, A.H. Jobe // Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed.-2006. - Vol. 91 (2). - P. 132-135]. За рекомендаціями Російського респіраторного товариства критеріями відміни базисної терапії інгаляційними глюкокортикостероїдами при лікуванні бронхолегеневої дисплазії є відсутність загострення захворювання на тлі гострого респіраторного захворювання [Овсянников Д.Ю. Система оказания медицинской помощи детям, страдающим бронхолегочной дисплазией. М.:МДВ, 2010. - 151 с]. Даний спосіб лікування бронхолегеневої дисплазії у дітей є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за прототип. Основним недоліком прототипу є суб'єктивність оцінки критеріїв щодо припинення лікування інгаляційними глюкокортикостероїдами дітей з бронхолегеневою дисплазією, в той час як терапія глюкокортикостероїдами має багато побічних ефектів, таких як розвиток мозкових крововиливів, пригнічення онтогенезу легень та метаболічні порушення. У зв'язку з вищевикладеним, в основу винаходу покладено задачу підвищення об'єктивності в лікуванні бронхолегеневої дисплазії у дітей. Задачу, яку покладено в основу винаходу, вирішують тим, що у відомому способі лікування бронхолегеневої дисплазії у дітей, який включає призначення інгаляційних глюкокортикостероїдів у період ремісії або загострення з наступною їх відміною одразу при зменшенні респіраторних розладів або при відсутності загострення перебігу на тлі гострого респіраторного захворювання, згідно з винаходом, інгаляційні кортикостероїди призначають під контролем рівнів індикаторів запалення та гіперактивності бронхів циклічного 3',5'гуанозинмонофосфату (цГМФ) та циклічного 3',5'-аденозинмонофосфату (цАМФ) у епітеліальних клітинах індукованої мокроти та за тим визначеного співвідношення цГМФ до цАМФ, і, якщо дане співвідношення  1,2, призначення інгаляційних глюкокортикостероїдів продовжують, а при показнику співвідношення < 1,2 терапію інгаляційними глюкокортикостероїдами відміняють. Технічний ефект винаходу, а саме, підвищення об'єктивності в лікуванні бронхолегеневої дисплазії у дітей, обумовлений тим, що продовження терапії інгаляційними глюкокортикостероїдами або її відміна контролюється співвідношенням рівнів цГМФ та цАМФ. Циклічний 3',5'-аденозинмонофосфат (цАМФ) та циклічний 3',5'-гуанозинмонофосфат (цГМФ) універсальні регулятори метаболічних процесів в організмі. Головна роль нуклеотидів - це участь у активному трансмембранному переносі речовин. Рівень циклічних нуклеотидів в мокроті мала та вимірюється пікомолями (pmoL/mL). Характерно, що біохімічні ефекти цАМФ прямопротилежні ефектам цГМФ. Підвищення цАМФ сприяє бронхоконстрикції, цГМФ бронходилатації. Для дітей з бронхолегеневою дисплазією характерно хронічне запалення у респіраторному тракті. Кореляція клінічних ознак запалення та гіперактивності бронхів виявлена при співвідношенні цГМФ та цАМФ рівним або вищим за 1,2 на користь цГМФ. Теоретичною передумовою способу послугувала та обставина, що патоморфологічною основою бронхолегеневої дисплазії вважається запалення, індуковане вентиляторасоційованим ураженням легень або інфекцією. Поряд з гальмуванням артеріоло- та ангіогенезу, запалення сприяє гіперактивності бронхів та активації сигнальних рецепторів щодо продукції профібротичних цитокінів та біологічно активних речовин [Овсянников Д.Ю. Система оказания медицинской помощи детям, страдающим бронхолегочной дисплазией. - М.: МДВ, 2010.-151 с]. Спосіб здійснюють наступним чином. Дитині з бронхолегеневою дисплазією інгаляційні кортикостероїди призначають під контролем рівнів індикаторів запалення та гіперактивності 1 UA 107265 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 бронхів цГМФ та цАМФ у епітеліальних клітинах індукованої мокроти та затим визначеного співвідношення цГМФ до цАМФ. Якщо дане співвідношення  1,2 - призначення інгаляційних глюкокортикостероїдів продовжують, а при показнику співвідношення < 1,2 терапію інгаляційними глюкокортикостероїдами відміняють. Кількісні значення діагностичних показників було підтверджено експериментально у 76 дітей з бронхолегеневою дисплазією. Для цього нарівні зі стандартними методами обстеження хворої дитини додатково оцінювали рівні цГМФ та цАМФ у епітеліальних клітинах індукованої мокроти. Виявлено, що у дітей з бронхолегеневою дисплазією клінічні ознаки запалення та гіперактивності бронхів корелювали з підвищенням рівня цГМФ (r=0,867). Співвідношення цГМФ та цАМФ рівнялось або було меншим чи більшим за 1,2 (р=0,003). Спосіб ілюструють наступні приклади його клінічного використання. Приклад 1 Хвора К, 11 місяців. Надійшла до центру діагностики та лікування бронхолегеневої дисплазії у дітей зі скаргами на періодичну задишку, тахіпное. З анамнезу життя і захворювання: дитина від 1 вагітності, мати на обліку у жіночій консультації не перебувала. Пологи у терміні гестації 25 тижнів. Маса тіла при народженні 790 гр. Оцінена за шкалою Апгар у 2 і 4 бали. Штучна вентиляція легень 47 діб, киснезалежна 75 діб. З 4 місяців 9 днів знаходиться в Обласному будинку дитини. Не хворіла. Алергічні реакції відсутні. Не щеплена. Стан дитини середньо тяжкий. Маса 5500, довжина 62см. Задишка у спокої помірна, наростає при неспокої. Сатурація кисню 88 % при занепокоєні, у стані спокою - 92 %. Втягнення нижніх відділів грудної клітини. Шкіра бліда. Не лихоманить. ЧД 40-48 за хвилину. ЧСС 131 в хвилину. Видимі слизові рожеві. Перкуторно над легенями коробковий звук, аускультативно дихання жорстке, хрипів немає. Межі відносної серцевої тупості: права - права парастернальна лінія, верхня - 2 міжребер'я, ліва - на 1,5 см назовні від середньоключичної лінії. Тони серця приглушені. Живіт м'який. Печінка на 1,5 см від краю реберної дуги. Селезінка біля краю реберної дуги. Випорожнення кашкоподібні. Сечовипускання без особливостей. Дитині призначено інгаляційний кортикостероїд будесонід 250 мкг 2 рази на добу на протязі 10 місяців. Кожного місяця визначили рівні цГМФ та цАМФ у епітеліальних клітинах індукованої мокроти та їх співвідношення. Це співвідношення через 10 місяців склало 1,8, що більше за 1,2. Дитині продовжено призначення інгаляційних глюкокортикостероїдів. Приклад 2. Дитина К., 3 місяці. Спостерігалась у центрі діагностики та лікування бронхолегеневої дисплазії з 1 місяця. Діагноз: бронхолегенева дисплазія, нова форма, легкого ступеня тяжкості. У віці 2 місяці мала загострення захворювання з приводу чого отримувала інгаляційний глюкокортикостероїд будесонід 250 мкг 2 рази на добу протягом 1 місяця. Постійно спостерігалась амбулаторно дільничним педіатром: ознак бронхообструктивного синдрому не виявлено, дитина задовільно додавала у масі, але періодично спостерігалась задишка. При огляді стан дитини задовільний. Задишка при занепокоєнні. Кашлю немає. Маса 4500г, довжина 48 см. Сатурація кисню у спокої 94 %, при занепокоєні - 92 %. Помірне втягнення нижніх відділів грудної клітки. Шкіра бліда. ЧД 40 за хвилину. ЧСС 138 в хвилину. Видимі слизові рожеві. Перкуторно над легенями коробковий звук, аускультативно дихання жорстке, хрипів немає. Межі відносної серцевої тупості: права - права парастернальна лінія, верхня - 2 міжребер'я, ліва - на 1,5 см назовні від середньо ключичної лінії. Тони серця приглушені. Живіт м'який. Печінка на 1,5 см від краю реберної дуги. Селезінка біля краю реберної дуги. Випорожнення кашкоподібні. Сечовипускання без особливостей. Ознак бронхообструктивного синдрому не спостерігалось. При огляді не виявлено характерних фізикальних ознак. Поряд з цим, у дитини періодично спостерігалась задишка. Додатково було визначено співвідношення цГМФ та цАМФ у епітеліальних клітинах індукованої мокроти. Співвідношення складало 0,9, що менше за 1,2. Інгаляційна глюкокортикостероїдна терапія була відмінена. При повторному огляді через 3 місяці стан дитини задовільний, синдром бронхообструкції відсутній, загострень захворювання не спостерігалося. 2 UA 107265 C2 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 5 10 Спосіб лікування бронхолегеневої дисплазії у дітей, який включає призначення інгаляційних глюкокортикостероїдів у період ремісії або загострення з наступною їх відміною одразу при зменшенні респіраторних розладів або при відсутності загострення перебігу на тлі гострого респіраторного захворювання, який відрізняється тим, що інгаляційні кортикостероїди призначають під контролем рівнів індикаторів запалення та гіперактивності бронхів циклічного 3',5'-гуанозинмонофосфату (цГМФ) та циклічного 3',5'-аденозинмонофосфату (цАМФ) у епітеліальних клітинах індукованої мокроти та за тим визначеного співвідношення цГМФ до цАМФ, і, якщо дане співвідношення 1,2, призначення інгаляційних глюкокортикостероїдів продовжують, а при показнику співвідношення