Спосіб біологічного захисту насаджень сосни від пошкоджень пильщиками (tenthredinidae: diprionini)

Реферат: Спосіб біологічного захисту насаджень сосни від пошкоджень пильщиками (Tenthredinidae: Diprionini) включає використання біологічних препаратів. На початку весняної реактивації популяцій пильщиків, проводять їх моніторинг, визначають видовий склад, співвідношення в осередках, поширення та їх чисельність. В період початку масової яйцекладки самиць пильщиків, проводять два прийоми розселення на дерева паразита яєць фітофагів трихограму виду Trichogramma dendrolimi Mats. Для розселення трихограми на дерева використовують безпілотний літальний апарат. В період початку масової міграції личинок пильщиків з крон дерев на діапаузування, проводять один прийом обприскування рослинних решток та поверхні ґрунту приштамбових кіл дерев водним розчином біологічного препарату Боверин. UA 107417 U (12) UA 107417 U UA 107417 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до лісового господарства, зокрема до галузі захисту лісостанів від шкідливих членистоногих, і може бути використана в технологіях захисту лісів, лісопаркових насаджень від шкідливих комах. Відомо, що насадженням сосни значної шкоди завдають чисельні види членистоногих комахи та кліщі, котрі пошкоджують усі органи рослин. Серед фітофагів досить небезпечними є соснові пильщики. За останні роки масове їх поширення було зареєстровано на площі понад 300 тис. га, що стало причиною втрати приросту деревини понад півмільйона кубічних метрів (Завада Н.М. Сосновые пилильщики (Tenthredinidae: Diprionini) в лесах Украинского Полесья и борьба с ними. Автореферат канд. дисс. - К., 1969. - 21 с.). Відомо, що захист насаджень сосни від пошкоджень пильщиками здійснюється переважно шляхом використання хімічних інсектицидів (Скорикова О.А. Пилильщики, вредящие плодовоягодным культурам. - Μ., 1960. - 73 с.). В агроценозах садових та ягідних насаджень використання інсектицидів дозволяє отримувати необхідний рівень ефективності. Проте такі елементи технологій не виключають ризик виникнення і негативних явищ. Спостерігається масова загибель природних популяцій ентомофагів, не виключається забруднення метаболітами урожаю. Відомий також спосіб захисту плодових насаджень від шкідливих членистоногих, у тому числі і від пильщиків, який є найбільш близьким технічним рішенням до способу, що пропонується і вибраний як найближчий аналог (Авторское свидетельство СССР, № 1745166. МПК A01K 67/00. Опубл. 07.07.1999. Бюл. № 25, Смольякова В.М., Сторчевая Е.М.). Спосіб, викладений у найближчому аналозі, полягає у тому, що у насадженнях яблуні, в центрі кварталу виділяють ділянку, площею не менше 1 % від загальної площі кварталу, де не використовують хімічні препарати. На цих своєрідних буферних зонах розвиваються, накопичуються та розселяються природні популяції ентомофагів. Впродовж границі масиву саду, згідно зі способом, виділяється зона біологічного захисту саду, площею 2 %, де використовують тільки біологічні препарати. За зоною біологічного захисту виділяється масив саду, де проводять захист саду тільки хімічними інсектицидами. Реалізація цього способу забезпечує сприйнятливі умови для розвитку природних популяцій ентомофагів, котрі контролюються чисельністю фітофагів. Проте, спосіб-найближчий аналог має такі недоліки: реалізація способу супроводжується досить інтенсивним використанням хімічних інсектицидів, що в свою чергу, є причиною виникнення різноманітних негативних наслідків; крім того використовується досить громіздка апаратура для обприскування дерев з незначною продуктивністю; спосіб не передбачає розселення на дерева лабораторних культур ентомофагів. В основу корисної моделі поставлена задача експериментально обґрунтувати спосіб біологічного захисту насаджень сосни від пошкоджень пильщиками (Tenthredinidae: Diprionini). Ставилась задача розширити спектр способів біологічного захисту насаджень сосни у міських та приміських зонах з використанням тільки біологічних елементів. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб біологічного захисту сосни від пошкоджень пильщиками включає використання біологічних препаратів, згідно з корисною моделлю, на початку весняної реактивації популяцій пильщиків, проводять їх моніторинг, визначають видовий склад, співвідношення в осередках, поширення та їх чисельність, крім того в період початку масової яйцекладки самиць пильщиків, проводять два прийоми розселення на дерева паразита яєць фітофагів - трихограму виду Trichogramma dendrolimi Mats., з інтервалом між розселеннями 8-10 днів, крім того для розселення трихограми на дерева використовують безпілотний літальний апарат, причому норма розселення трихограми становить 100 та 150 тисяч особин на 1 га лісу, крім того, в період початку масової міграції личинок пильщиків з крон дерев на діапаузування, проводять один прийом обприскування рослинних решток та поверхні ґрунту приштамбових кіл дерев діаметром 1,5-2,0 м, 5,0 %-ним водним розчином біологічного препарату Боверин (сухий порошок), причому титр препарату становить не менше 10 млрд. спор у 1 г препарату. Суть запропонованого способу полягає у тому, що пропонується комплексна дія на популяції лускокрилих фітофагів та пильщиків. В критичні періоди їх розвитку - яйцекладка самиць, початок тривалого періоду діапаузування, пропонуються прийоми, у складі способу, що дестабілізують їх екологічний та фізіологічний стан. Як наслідок, спостерігається значний рівень їх смертності. Прийом розселення трихограми забезпечує паразитування більше 60 % яєць як лускокрилих фітофагів так і пильщиків. Складова частина способу - використання робочих суспензій біологічного препарату Боверин. Цей прийом забезпечує тривалий контакт, а це понад шість місяців, діючої речовини препарату - ентомопатогенного гриба з діапаузуючими стадіями фітофагів. У підсумку в період весняної реактивації спостерігається значна смертність 1 UA 107417 U 5 10 15 20 25 гусениць та личинок фітофагів. Реалізація способу не що інше, як тривала біоценотична дія різноманітними прийомами на різні стадії розвитку фітофагів, що є причиною їх фізіологічного ослаблення та загибелі. Типові лісові та лісопаркові насадження, характерні для зони Полісся України. Внаслідок дії різноманітних стресових факторів спостерігається дестабілізація фітосанітарного стану. Внаслідок ентомологічного моніторингу встановлено досить значне поширення ряду лускокрилих фітофагів, а також пильщиків. На такому фоні проводили дослідження з експериментального обґрунтування запропонованого способу біологічного захисту насаджень від фітофагів. Для обґрунтування способу, формували дослідні варіанти, яких було два. У першому реалізовували суттєві елементи запропонованого способу. У другому способі - найближчого аналога. Дослідження проводили за умов приблизно однакового рівня початкової чисельності фітофагів. За результатами моніторингу, проведеного на початку весняної реактивації, встановлено, що початкова чисельність пильщиків на деревах коливалась в межах 88,9-104,2 2 коконів на 1 м . У контрольному варіанті, а це не менше 15 облікових дерев, не проводили будьякі заходи захисту, спрямовані проти фітофагів. Результати моніторингу дозволили визначити видовий склад популяцій фітофагів та співвідношення в осередках. Дозволило також встановити терміни яйцекладки самиць лускокрилих фітофагів та пильщиків. Для оцінки ефективності способів використовували найбільш інформативні та об'єктивні предиктори. Отриманий цифровий матеріал обробляли статистично. Результати досліджень наведено у таблиці. Реалізація запропонованого способу дозволила захистити насадження сосни від комплексу фітофагів тільки шляхом використання біологічних прийомів. Підсумкова ефективність способу становила 82,5 %, проти 66,4 % у способі-найближчому аналозі. Важливим при цьому є і те, що зберігається комплекс природних популяцій ентомофагів. Зберігається їх тривала біоценотична функція, внаслідок чого популяції фітофагів знаходяться на допороговому рівні. Виключаються осередкові спалахи фітофагів. Спосіб безпечний також для довкілля. У цьому полягає позитивний результат реалізації способу. Результати захисту насаджень сосни від пошкоджень пильщиками внаслідок реалізації запропонованого способу Способи, що порівнюються Початкова чисельність пильщиків, 2 коконів/м Пошкоджено рослин, % Чисельність пильщиків в кінці вегетації, 2 коконів/м Ефективність Позитивний результат способів, % Суттєві елементи запропонованого способу 103,2 4,9 17,8 82,5 Суттєві елементи способу-найближчого аналога 90,6 27,3 30,4 66,4 Контроль 88,9 58,4 137,8 3,1 4,4 5,1 HIP05 30 2 Забезпечується біологічний захист сосни від пильщиків. Зберігається комплекс природних ентомофагів. Спостерігається їх тривала біоценотична функція. Виключається негативна дія на довкілля. Спосіб не повністю забезпечує захист сосни від пильщиків, що супроводжується дефоліацією частини хвої. Погіршується фізіологічний стан дерев. Неконтрольоване поширення та шкідливість пильщиків в насадженнях сосни. UA 107417 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 15 Спосіб біологічного захисту насаджень сосни від пошкоджень пильщиками (Tenthredinidae: Diprionini), що включає використання біологічних препаратів, який відрізняється тим, що на початку весняної реактивації популяцій пильщиків, проводять їх моніторинг, визначають видовий склад, співвідношення в осередках, поширення та їх чисельність, крім того, в період початку масової яйцекладки самиць пильщиків, проводять два прийоми розселення на дерева паразита яєць фітофагів - трихограму виду Trichogramma dendrolimi Mats., з інтервалом між розселеннями 8-10 днів, крім того для розселення трихограми на дерева використовують безпілотний літальний апарат, причому норма розселення трихограми становить 100 та 150 тисяч особин на 1 га лісу, крім того, в період початку масової міграції личинок пильщиків з крон дерев на діапаузування, проводять один прийом обприскування рослинних решток та поверхні ґрунту приштамбових кіл дерев діаметром 1,5-2,0 м, 5,0 %-ним водним розчином біологічного препарату Боверин (сухий порошок), причому, титр препарату становить не менше 10 млрд. спор у 1 г препарату. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3