Спосіб обробки поліпропіленових сітчастих ендопротезів

Реферат: Спосіб обробки поліпропіленових сітчастих ендопротезів шляхом виготовлення адаптуючої композиції й термічної обробки плазми крові реципієнта. Здійснюється прижиттєвий забір 50 мл цереброспінальної рідини шляхом субокципітальної пункції великої рогатої худоби з подальшою її кріоконсервацією. Проводять розморожування ксеногенної цереброспінальної рідини на водяній бані при температурі 37 °C і потім стерильним шприцом її поміщають в стерильну чашку Петрі. Поліпропіленовий сітчастий ендопротез занурюють у ксеногенну цереброспінальну рідину на 10 хв. при температурі 25 °C, після чого його використовують у хірургії для пластики гриж при герніотомії. UA 110030 U (12) UA 110030 U UA 110030 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії, і може бути використана при оперативному лікуванні гриж черевної стінки. На сьогоднішній день в хірургії існує безліч матеріалів і методів пластики гриж черевної стінки. Існують способи з використанням як власних тканин, так і синтетичних матеріалів. "Золотим стандартом" в герніології є поліпропіленові сітчасті ендопротези. Однак, суттєвим недоліком будь-якого пластичного матеріалу, який використовується на сьогоднішній день, є прояв місцевого запального процесу, що виникає у відповідь на імплантацію в організм чужорідного матеріалу. З метою зменшення локальної запальної реакції навколо волокон сітчастого ендопротеза був розроблений запропонований спосіб. Аналогом корисної моделі є спосіб використання в післяопераційному періоді імуносупресивних препаратів, таких як рапаміцин, циклоспорин, антагоністи лімфоцитів (Патент Российской Федерации № 2214247, 2003, Бюл. 29). Недоліком аналога-способу є негативний вплив на імунну систему, а також ризик виникнення злоякісних пухлин і розвиток інфекційних ускладнень. Прототипом корисної моделі є спосіб обробки сітчастих ендопротезів розчином альбуміну плазми крові. Спосіб здійснюється наступним чином. Кров реципієнта в обсязі 5 мл збирають в стерильну пробірку, центрифугують 15 хв при 3000 об/хв. Сироватку крові відбирають стерильним шприцом в інші стерильні пробірки і витримують 1-1,2 год. при 60 °C в термостаті для інактивації в сироватці імуноглобулінів. Потім центрифугують ще один раз 10 хв. при 3000 об/хв. Після цього надосадову частину сироватки відбирають в стерильний шприц і розводять фізіологічним розчином не менше ніж в 10 раз. Дальше стерилізують розчин, пропускаючи через мембранний фільтр з порами 0,22 мкм. Отриманий розчин наливають у відповідну стерильну ємність і занурюють в неї ендопротез. Експозиція становить від 5 до 10 хв. (Адаптация поверхности имплантатов к тканям реципиента / Т.А. Алексеева, О.В. Береговой, Д.В. Боровик [и др.] // Клінічна хірургія. - 2014. - № 3. - С. 52-55). Недоліком прототипу-способу є тривалість виготовлення композиції й термічна обробка, що може сприяти порушенню структури білкових молекул, які входять до її складу. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалити спосіб шляхом максимального зменшення відповідної запальної реакції оточуючих тканин на імплантацію поліпропіленового сітчастого ендопротеза з використанням ксеногенної цереброспінальної рідини. Спільною ознакою прототипу та корисної моделі є виготовлення композиції й термічна обробка ендопротезів. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому: проводиться попередня обробка протеза ксеногенно. цереброспінальною рідиною, що дозволяє поліпшити біосумісність ендопротеза і інтеграцію в тканини черевної стінки за рахунок наявності в ксеногенної цереброспинальної рідини значної кількості біологічно активних речовин (гормонів, протизапальних цитокінів, нейромедіаторів), а також фізіологічної концентрації іонів. Концентрація багатьох біологічно активних речовин в ксеногенній цереброспінальній рідині в кілька разів може перевищувати їх плазмову концентрацію. Визначення термінів, які використовуються при описі корисної моделі: ксеногенна цереброспінальна рідина, ендопротези. Теоретичні передумови здійснення способу, що заявляється. Вимоги до матеріалів для тривалого користування в організмі засновані на їх хімічній інертності. Однак існує серйозна проблема сумісності тканин організму з поверхнею різних імплантатів. В середньому в 40 % спостережень імплантати обумовлюють реакцію відторгнення, яка викликає локальну запальну реакцією і формуванням ізолюючої фіброзносполучнотканинної капсули, внаслідок чого вони втрачають свої функціональні властивості, виникає необхідність їх вилучення і заміни. Ксеногенна цереброспінальна рідина має значну кількість біологічно активних речовин (гормонів, протизапальних цитокінів, нейромедіаторів), а також фізіологічної концентрації іонів. Фізіологічна активність ксеногенної цереброспінальної рідини має широкий спектр біологічно активних речовин різного походження, оскільки вона є продуктом клітин мозку, виконує важливу регуляторну функцію, забезпечує взаємозв'язок між різними відділами ЦНС і є гуморальним посередником між периферійними органами і головним мозком за типом "гуморального рефлексу". Спосіб здійснюється наступним чином. Проводиться прижиттєвий забір 50 мл цереброспінальної рідини шляхом субокципітальної пункції великої рогатої худоби з подальшою її кріоконсервацією за методикою, розробленою в КДМУ імені С.І. Георгіївського (Пикалюк B.C. Ликвор, как гуморальная среда организма /B.C. Пикалюк, Е.Ю. Бессалова, В.В. Ткач. - Симферополь, 2010. - 192 с.). Здійснюється 1 UA 110030 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 розморожування ксеногенної цереброспінальної рідини на водяній бані при 37 °C і потім стерильним шприцом її поміщають у стерильну чашку Петрі. Поліпропіленовий сітчастий ендопротез занурюють у ксеногенну цереброспінальну рідину на 10 хв. при температурі 25 °C, після чого його використовують у хірургії для пластики гриж при герніотомії. Приклади, що підтверджують можливість застосування способу. Проведено 6 експериментів на білих щурах лінії Вістар. Було прооперовано 56 самців білих щурів лінії Вістар масою тіла 190-260 г., яким під ефірним наркозом в тканини передньої черевної стінки був імплантований поліпропіленовий сітчастий ендопротез. Матеріал фіксували до тканин передньої черевної стінки капронової лігатурою з чотирьох сторін. Дослідження проводили з поділом щурів на контрольну і піддослідну групи. При цьому в піддослідній групі ендопротез був оброблений ксеногенною цереброспінальною рідиною. У контрольній групі використовували розчин альбуміну плазми крові. Час експозиції складав 10 хв. Щури протягом 28 діб після операції перебували під наглядом. На 7-у, 14-у, 21-у і 28-у доби щурів виводили з експерименту для отримання біоматеріалу для гістологічного дослідження. Фрагменти передньої черевної стінки фіксували в 10 % розчині формаліну і уклали в парафін. Зрізи зафарбували гематоксиліном і еозином з подальшим гістологічним та гістоморфометричним дослідженням. Отримані результати піддавалися статистичній обробці. На 7-й добі в контрольній групі навколо фрагментів сітчастого ендопротеза спостерігалася виражена лейкоцитарна інфільтрація, визначалися поодинокі гістіоцити і лімфоцити. Вздовж периферії спостерігався розвиток грануляційної тканини. Середня товщина запального вала навколо елементів сітчастого ендопротеза становила 41,6±0,8 мкм. У піддослідній групі на 7-у добу є прояви неспецифічних змін у вигляді помірно вираженого набряку і повнокров'я. У безпосередній близькості до елементів сітчастого ендопротеза відзначається наявність незначної кількості макрофагів з великими добре зафарбованими ядрами і великі фібробласти. Також відзначається незначна кількість лімфоцитів і лейкоцитів. Спостерігається поява елементів молодої пухкої сполучної тканини і капілярів грануляційної тканини. Товщина запального вала значно менше, ніж у контрольній і в середньому вона становить 25,2±0,5 мкм. На 14-у добу в контрольній групі зменшено кількість лейкоцитів і збільшено кількість лімфоцитів і гістіоцитів. Визначалися поодинокі сидерофаги і гігантські клітини фагоцитозу. Товщина запального вала навколо елементів сітчастого ендопротеза в середньому становить 46,7±1,0 мкм. У піддослідній групі на 14-у добу спостерігається практично повне зникнення проявів набряку та повнокров'я. Паралельно з цим відзначається зменшення розмірів зони запалення. Спостерігається зниження кількості, в першу чергу, сегментоядерних лейкоцитів, а кількість лімфоцитів залишається практично незмінною. Кількість макрофагів так само стає трохи меншою, однак, при цьому вони збільшуються в розмірах. Крім цього збільшується кількість фібробластів і сполучнотканинних волокон у навколишній імплантованій зоні. Гігантські клітини фагоцитозу не виявляється. Товщина запального вала навколо елементів сітчастого імплантату в середньому становить 21,8±0,3 мкм. На 21-у добу в контрольній групі запальний процес більш виражений, ніж в піддослідних групах. Навколо фрагментів сітчастого ендопротеза візуалізувалися гігантські клітини фагоцитозу. Товщина запального вала в середньому становить 40,0±0,7 мкм. У піддослідній групі на 21-у добу зменшується кількість макрофагів і лімфоцитів. Сегментоядерні лейкоцити в складі запального інфільтрату практично не виявляються. Відзначається вкрай незначна гігантокліткова реакція навколо поліпропіленової сітки (поодинокі гігантські клітини в окремих полях зору). Збільшується кількість молодої сполучної тканини, яка у вигляді "муфт" охоплює елементи імплантату. Відзначається подальше зменшення товщини зони перифокального запалення. Товщина запального вала навколо елементів сітчастого імплантату в середньому становить 21,5±0,2 мкм. На 28-у добу в контрольній групі визначалося інтенсивне запалення навколо фрагментів сітчастого ендопротеза. В полі зору перебували нейтрофіли, лімфоцити, макрофаги, гігантські клітини фагоцитозу, а так само велика кількість сидерофагів. Товщина запального вала навколо елементів сітчастого ендопротеза в середньому становила 31,0±0,5 мкм. У піддослідній групі на 28-ту добу зменшується кількість макрофагів і лімфоцитів. Визначаються одиничні гігантські клітини в окремих полях зору. Товщина запального вала навколо елементів сітчастого імплантату в середньому становить 20,1±0,1 мкм (таблиця). 2 UA 110030 U Таблиця Експериментальні результати контрольної та піддослідної груп Групи тварин. Час експерименту 7 доба 14 доба 21 доба 28 доба 5 Контрольна група. Товщина запального клітинного вала (мкм) 41,6±0,8 46,7±1,0 40,0±0,7 31,0±0,5 Піддослідна група. Товщина запального клітинного вала (мкм) 25,2±0,5 21,8±0,3 21,5±0,2 20,1±0,1 Технічний результат досягається тим, що безпосередньо перед оперативним втручанням поліпропіленовий ендопротез обробляють ксеногенною цереброспінальною рідиною. Застосування запропонованого способу з використанням сітчастих ендопротезів для герніопластики забезпечує кращу, ніж у прототипу біосумісність, що сприятиме меншій кількості ускладнень і рецидивів у післяопераційному періоді. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 Спосіб обробки поліпропіленових сітчастих ендопротезів шляхом виготовлення адаптуючої композиції й термічної обробки плазми крові реципієнта, який відрізняється тим, що здійснюється прижиттєвий забір 50 мл цереброспінальної рідини шляхом субокципітальної пункції великої рогатої худоби з подальшою її кріоконсервацією, далі проводять розморожування ксеногенної цереброспінальної рідини на водяній бані при температурі 37 °C і потім стерильним шприцом її поміщають в стерильну чашку Петрі, поліпропіленовий сітчастий ендопротез занурюють у ксеногенну цереброспінальну рідину на 10 хв. при температурі 25 °C, після чого його використовують у хірургії для пластики гриж при герніотомії. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3