Спосіб лікування ендогенної інтоксикації у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень

Реферат: Спосіб лікування ендогенної інтоксикації у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень включає застосування препаратів базисної терапії. Додатково призначають ентеросорбент ентеросгель, який має виражені сорбційні і детоксикаційні властивості. UA 110039 U (12) UA 110039 U UA 110039 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема до пульмонології, і може бути використана як спосіб лікування ендогенної інтоксикації у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). Відомим аналогом є спосіб лікування хворих на ХОЗЛ, який включає призначення препаратів базисної терапії [1], рекомендований Наказом МОЗ України № 555, в якому застосовують 2-агоністи (короткої або тривалої дії), антихолінергетики (короткої або тривалої дії), комбінації 2-агоніста короткої дії з антихолінергетиком в одному інгаляторі, 2-агоністи тривалої дії з глюкокортикостероїдами в одному інгаляторі, метилксантини, глюкокортикостероїди (інгаляційні або системні), інгібітори фосфодіестерази 4, нестероїдні протизапальні засоби [2]. Недоліком аналога є недостатня технологічність та клінічна ефективність, пов'язана із тим, що не в повній мірі ліквідує у крові хворих токсичні метаболіти, які накопичуються в організмі людини при загострені ХОЗЛ. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалити відомий спосіб лікування ХОЗЛ шляхом додаткового застосування медикаментозного засобу, спрямованого на зменшення синдрому ендогенної інтоксикації, чим досягають підвищення технологічності та клінічної ефективності. При вирішенні поставленої задачі було взято до уваги те, що таким засобом може бути ентеросорбент ентеросгель (ЗАТ "Екологоохоронна фірма "КРЕОМА-ФАРМ", м. Київ, Україна; номер реєстраційного посвідчення UА/4415/02/01), що має виражені сорбційні і детоксикаційні властивості, ефективно адсорбує з просвіту шлунково-кишкового тракту та крові (через мембрани капілярів ворсинок слизової оболонки кишечнику) середньомолекулярні токсичні речовини, продукти незавершеного метаболізму, сприяє виведенню інкорпорованих радіонуклідів. Поставлена задача вирішується тим, що у способі лікування ендогенної інтоксикації у хворих на ХОЗЛ, до препаратів базисної терапії, згідно з корисною моделлю, додатково призначають перорально ентеросорбент ентеросгель по 1 столовій ложці протягом 10 днів 3 рази на день за 2 години до/або через 2 години після приймання їжі та медикаментозних засобів. Корисну модель виконують наступним чином. Хворому на ХОЗЛ проводять курс препаратів базисної терапії, одночасно додатково призначають лікування ентеросорбентом ентеросгель по 1 столовій ложці протягом 10 днів 3 рази на день за 2 години до/або через 2 години після приймання їжі та медикаментозних засобів. Про ефективність лікування синдрому ендогенної інтоксикації у хворих на ХОЗЛ роблять висновок згідно із динамікою рівня молекул середньої маси при довжині хвилі 254 і 280 нм в сироватці крові. Приклад 1. Хворий М., 62 р. Перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: ХОЗЛ, II стадія, фаза загострення, група С, ЛН II ст. (мало симптомів, ОФВ 1 = 50-80 % належних обсягів, 2 загострення в попередній рік). Хворіє на ХОЗЛ протягом 15 років. Стаж паління - 21 років, до 12 цигарок на добу. У пацієнта наявні постійний кашель з виділенням мокроти слизового характеру, а під час загострень - гнійного, задишка при фізичному навантаженні. Об'єктивне обстеження - над легенями - коробковий перкуторний звук, аускультативно - жорстке дихання, розсіяні сухі свистячі хрипи над легенями. Дослідження показників функції зовнішнього дихання виявило порушення за обструктивним типом: форсована життєва ємність легень (ФЖЄЛ) - 71,6 % від належної величини, об'єм форсованого видиху за першу секунду (ОФВ 1) - 65,6 % від належної величини, пікова об'ємна швидкість видиху - 65,4 % від належної величини, ОФВ1/ФЖЄЛ - 65,1 %, проба із сальбутамолом негативна, приріст ОФВ 1 склав - 3,1 %. При рентгенологічному обстеженні у даного пацієнта було виявлено явища дифузного пневмосклерозу та емфіземи легень. Хворий отримував базисне лікування, згідно Наказу МОЗ України № 555, та додатково ентеросорбент ентеросгель протягом 10 днів по 1 столовій ложці 3 рази на день за 2 години до/або через 2 години після приймання їжі та медикаментозних засобів. У хворого до лікування рівень МСМ 254 в сироватці крові був 509 ум. од. (N = 334,20±25,3 ум.од.), після лікування - 346 ум. од., рівень МСМ 280 ДО лікування - 280 ум. од. (N = 149,35±13,25 ум.од.), після - 151 ум. од. Приклад 2. Під спостереженням було 132 хворих на ХОЗЛ, які перебували на стаціонарному лікуванні в І терапевтичному відділенні Тернопільської комунальної міської лікарні № 2. Усі добровільно погодилися брати участь у дослідженні. Середній вік склав (57,3±1,3) років, чоловіків було 82 (62,12 %), жінок - 50 (37,88 %). Контрольну групу склали 20 здорових людей, співставних за віком і статтю. Для встановлення діагнозу та лікування використовували рекомендації Адаптованої клінічної настанови «Хронічне обструктивне захворювання легень» (2013), Уніфікованого 1 UA 110039 U 5 10 15 клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації «Хронічне обструктивне захворювання легень» (2013) [1-2]. Рівень МСМ в сироватці крові визначали до та після лікування скринінговим методом за допомогою спектрофотометра при довжині хвилі 254 нм і 280 нм [3]. При госпіталізації у більшості пацієнтів були клінічні прояви інтоксикації (скарги на головний біль, в'ялість, загальну слабість, сонливість, підвищення температури тіла), в загальному аналізі крові спостерігався лейкоцитоз із зсувом формули вліво, підвищення ШОЕ. Аналізуючи динаміку рівня МСМ, можна відмітити, що при госпіталізації у всіх хворих був підвищений рівень як МСМ254 (р