Спосіб лікування хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, сполучене з неалкогольним стеатогепатитом, на тлі туберкульозу легень

1. Спосіб лікування хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, сполучене з неалкогольним стеатогепатитом, на тлі туберкульозу 3 препарата - флуимуцила-антибиотика-ИТ в ингаляционном применении в лечении хронического обструктивного бронхита // Український пульмонологічний журнал. - 2003. - № 3. - с. 48-55). Цей спосіб забезпечує більш швидке поліпшення бронхіальної прохідності та загального самопочуття у хворих, ніж попередні способи. Оскільки цей спосіб є найбільш ефективним з існуючих, він обраний у якості прототипу. Однак клінічний досвід показує, що до недоліків способу-прототипу відноситься те, що при його застосуванні у частини хворих на ХОЗЛ особливо з тяжко вираженим загостренням патології у бронхолегеневій системі позитивний ефект лише частковий і нерідко спостерігається досить тривалий зворотній розвиток запального процесу у бронхах на тлі імунодефіцитного стану та метаболічних порушень, що сприяє подальшому розвитку загострень ХОЗЛ. Особливо часто вказана закономірність спостерігається при сполученні ХОЗЛ з НАСГ, на тлі ТЛ, оскільки в таких хворих суттєво порушена функціональна активність печінки, в тому числі знижена її антитоксична функція, а також має місце чітко виражений вторинний імунодефіцит. Тому цей спосіб потребує подальшого удосконалення. Задачею корисної моделі було удосконалення відомого способу лікування хворих на ХОЗЛ, сполучене з НАСГ, на тлі ТЛ, а саме прискорення досягнення стійкої клінічної ремісії ХОЗЛ, нормалізація функціональних проб печінки, скорочення терміну лікування та попередження подальших загострень НАСГ. Вказана задача досягається шляхом додаткового введення хворим на ХОЗЛ, сполученого з НАСГ, на тлі ТЛ при загостренні патологічного процесу у бронхіальній системі, препарату рослинного походження - екстракту ехінацеї пурпурової, який володіє імуномодулюючими, антиоксидантними та гепатопротекторними властивостями, що сприяє прискоренню процесів репаративної регенерації пошкоджених тканин бронхолегеневої системи та водночас печінки. Тому в патогенетичному плані введення екстракту ехінацеї пурпурової хворим на ХОЗЛ, сполучене з НАСГ, на тлі ТЛ цілком обґрунтовано. Екстракт ехінацеї пурпурової випускається ВАТ «Лубнифарм», затверджений Наказом МОЗ України № 485 від 21.08.08 р. в якості лікарського препарату, зареєстрований в Україні та дозволений до клінічного застосування (реєстраційне посвідчення № UA/6079/02/01). Ця пропозиція базується на вперше встановленій авторами корисної моделі в експериментальних умовах, а потім підтвердженій у клініці закономірності, яка полягає в позитивному взаємопотенціюючому ефекті флуімуцилантибіотику IT та екстракту ехінацеї пурпурової на метаболічні та імунологічні показники, зокрема посилення антиоксидантної дії та імуномодулюючої активності препаратів, які перевищують просту сумацію вказаних ефектів флуімуцил-антибіотику IT та екстракту ехінацеї пурпурової. В клінічному плані застосування комбінації флуімуцилантибіотику IT та екстракту ехінацеї пурпурової сприяє прискоренню досягнення стійкої клінічної 53781 4 ремісії ХОЗЛ, більш швидкому одужанню, попередженню розвитку загострень ХОЗЛ та ТЛ у подальшому та профілактиці прогресування патологічного процесу в печінці. Заявлений спосіб у технічному плані здійснюється таким чином. Хворим на ХОЗЛ, сполучене з НАСГ, на тлі ТЛ призначають системні та інгаляційні бронхолітики, гепатопротектори, флуімуцилантибіотик IT внутрішньобронхіально в середньотерапевтичних дозах та додатково екстракт ехінацеї пурпурової внутрішньо по 25-30 крапель 3 рази на добу протягом 25-30 діб поспіль. В процесі створення корисної моделі при розробці заявленого способу було обстежено дві групи хворих на ХОЗЛ, сполучене з НАСГ, на тлі ТЛ, у віці від 20 до 59 років, рандомізовані за віком, статтю хворих, тяжкістю перебігу сполученої хвороби. Пацієнти основної групи (56 осіб) отримували лікування за допомогою заявленого способу (тобто отримували додатково екстракт ехінацеї пурпурової), пацієнти групи зіставлення (52 хворих) лікувалися у відповідності до відомого способу-прототипу. До початку лікування хворі на ХОЗЛ, сполучене з НАСГ, на тлі ТЛ обох груп, які були під наглядом, мали чітко виражені клініко-лабораторні та функціональні ознаки загострення патологічного процесу у бронхолегеневій системі. Вони скаржилися на задишку при фізичному навантажені, кашель з виділенням слизового або слизово-гнійного харкотиння, загальну слабкість, нездужання, зниження працездатності. При фізикальному обстеженні встановлено наявність значної кількості сухих та вологих хрипів, більше в підлопаткових ділянках, жорсткого дихання. У всіх хворих мала місце тяжкість у правому підребер'ї, помірно виражена гепатомегалія, у переважної більшості випадків визначалась чутливість або помірна болючість печінкового краю при пальпації. Дані вивчення ФЗД свідчили про наявність значних порушень функції зовнішнього дихання за обструктивним типом: відмічено значне збільшення загального бронхіального опору, залишкового об'єму, зменшення форсованої життєвої ємності легень на об’єм форсованого видиху за 1 секунду. За даними УЗД органів черевної порожнини в обстежених хворих встановлено збільшення розмірів печінки, її гіперехогенність та нерівномірна лунощільність, в окремих випадках розширення внутрішньопечінкових жовчних протоків. З лабораторних показників загострення ХОЗЛ, сполученого з НАСГ, на тлі ТЛ відмічено помірне збільшення кількості лейкоцитів та нейтрофілів у периферійній крові, показника ШОЕ. Порушення функціональних проб печінки характеризувалися помірною гіпербі, переважно за рахунок прямої фракції білі, збільшенням активності сироваткових амінотрансфераз (АлАТ та АсАТ), показника тимолової проби; у низки хворих відмічалося також збільшення активності екскреторних ферментів - лужної фосфатази (ЛФ) та гамаглутамілтранспептидази (ГТТП). Проведення клінічного обстеження в динаміці дозволило встановити, що в основній групі, яка отримувала лікування згідно до заявленого способу, тобто додатково отримувала екстракт ехінацеї 5 53781 пурпурової, позитивна динаміка вивчених показників більш значна та швидка, що в цілому обумовлювало суттєве прискорювання досягнення повноцінної клінічної ремісії ХОЗЛ, сполученого з 6 НАСГ, на тлі ТЛ. Дані щодо впливу заявленого способу лікування ХОЗЛ, сполученого з НАСГ, на тлі ТЛ на клінічні показники, наведені в таблиці 1. Таблиця 1. Вплив заявленого та відомого способу лікування ХОЗЛ, сполученого з НАСГ, на тлі ТЛ на клінічні показники (М±m) Клінічні показники загальна слабкість нездужання зниження працездатності задишки кашлю виділення харкотиння сухих хрипів у легенях наявності вологих хрипів субфебрилітету тяжкості в правому підребер'ї чутливості печінки при пальпації гепатомегалії Заявлений спосіб (n=56) Тривалість збереження (в днях): 7,8±0,3 7,9±0,4 10,2±0,5 10,4±0,5 11,5±0,6 12,4±0,6 12,5±0,7 10,5±0,5 8,8±0,4 5,8±0,2 7,8±0,3 9,4±0,5 З таблиці 1 видно, що під впливом заявленого способу лікування хворих на ХОЗЛ, сполучений з НАСГ, на тлі ТЛ скорочувалася тривалість збереження як загальнотоксичних, так і місцевих симптомів з боку бронхолегеневої системи та печінки. Дійсно, в основній групі хворих, яка отримувала лікування згідно до заявленого способу, тобто додатково отримувала екстракт ехінацеї пурпурової, скорочувалась тривалість збереження загальної слабкості в середньому в 1,3 рази, нездужання - в 1,4 рази, зниження працездатності - в 1,4 рази, задишки - в 1,4 рази, кашлю - в 1,3 рази, виділення значної кількості харкотиння - в 1,4 рази, значної кількості сухих хрипів у легенях - в 1,4 рази, наявності вологих хрипів при аускультації - в 1,3 рази, субфебрилітету - в 1,3 рази, тяжкості в правому підребер'ї - в 1,3 рази, чутливості печінки при пальпації - в 1,3 рази, гепатомегалії - в 1,2 рази. Отже, під впливом заявленого способу лікування відмічається вірогідне скорочення терміну збереження клінічних симптомів загострення патологічного процесу в бронхолегеневій системі та печінці, зменшення, а потім ліквідація загальнотоксичних симптомів, що обумовлює прискорення досягнення стійкої клінічної ремісії. У середньому тривалість періоду лікування до досягнення клініч Відомий спосіб (n=52) Р 10,4±0,5 10,9±0,6 14,1±0,7 14,5±0,8 15,5±0,7 17,2±0,8 17,4±0,9 13,8±0,6 11,5±0,5 7,5±0,3 10,1±0,4 11,7±0,6