Спосіб оцінки рівня регіонально-екологічного ризику диспластикозалежної патології бронхолегеневої системи у дитячому віці

Реферат: Спосіб оцінки регіонально-екологічного ризику включає урахування окремих регіональноекологічних показників, причому у новонародженої дитини вимірюють масу тіла, визначають ступінь відповідності маси тіла нормативному гестаційному віку дитини і, у разі дефіциту маси тіла, виконують кількісну оцінку попередньо виміряних регіонально-екологічних факторів ризику: фонових значень потужності дози -випромінювання (Х1), викидів у атмосферне повітря 2 137 забруднюючих речовин (Х2, тон/км ), забруднення території Cs (X3), забруднення приземного прошарку атмосфери зі стаціонарних джерел (Х 4), щільність накопичених токсичних відходів промислового виробництва І-III класу небезпеки (Х5), після чого визначають регіональноекологічний ризик (ППНРЕФ) стосовно формування у дитини диспластикозалежної патології бронхолегеневої системи з використанням інтегрального показника за формулою ППН РЕФ=(1(ПК1+ПК2+ПК3+…ПКn)/ПС))100, де ПК1-n - патометричні коефіцієнти відповідних наявних факторів ризику, ПС - максимальна прогностична сума; оцінюючи ППНРЕФ шляхом співставлення отриманого значення за наступними градаціями: низький рівень - при ППНРЕФ 70,0 %. UA 110929 U (54) СПОСІБ ОЦІНКИ РІВНЯ РЕГІОНАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ ДИСПЛАСТИКОЗАЛЕЖНОЇ ПАТОЛОГІЇ БРОНХОЛЕГЕНЕВОЇ СИСТЕМИ У ДИТЯЧОМУ ВІЦІ UA 110929 U UA 110929 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до соціальної медицини, а також до організаційних технологій медичної допомоги населенню. Може використовуватися для оцінки пріоритетності і ефективності складових регіонально-екологічних програм та для системи медико-соціального моніторингу за новонародженими. Профілактичний потенціал - соціально-медична дефініція, що відображає можливості здоров'я зберігаючого впливу при різних донозологічних та патологічних станах і розладах здоров'я (Пат. № 9661, Україна). Це у повній мірі належить і до бронхолегеневої дисплазії (БЛД) та диспластикозалежної патології (ДЗП) бронхолегеневої системи (БЛС), як достатньо частої патології, що діагностується у дітей, зокрема серед дочасно народжених з низькою масою тіла, а у разі ускладненого перебігу проявляється формуванням низки захворювань та патологічних станів на подальших етапах розвитку дитини [Шипко А.Ф. Медико-социальная реабилитация детей-инвалидов / И.С. Дриль, С.В. Ковалева, А.Ф. Шипко // Ребенок и общество: проблемы развития и питания: Тезисы VI конгресса педиатров стран СНГ (09-10.10.2014). - Минск, 2014. С. 48]. Регіонально-екологічний ризик - похідна багатофакторного впливу екологічних, соціальних, медичних та інших факторів на частоту формування тої чи іншої патології. У відомих способах оцінки регіонально-екологічного ризику, як правило використовують антропоіндикаційні оцінки життєпридатності регіонів проживання; так у способі (Пат. № 26048, Україна) визначення потенційного екологічного ризику територій мешкання, що включає проведення антропоіндикаційної оцінки життєпридатності регіонів проживання, визначають показники перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи у корінних мешканців територій і при підвищенні продуктів перекисного окислення - гідроперекисів поліненасичених жирних кислот, концентрації кінцевого продукту перекисного окислення малонового діальдегіду та зниженні показника супероксидисмутази в еритроцитах крові визначають зростання потенційного екологічного ризику територій мешкання. Безпосередньо, у процесі оцінки ризику (Пат. № 31588, Україна) екологічно детермінованих станів у дітей, використовуються показники генетичної схильності до розвитку захворювання за адаптованими моделями, виявлення клінічних ознак хронічної неспецифічної інтоксикації, гіпоплазії емалі зубів, гіперплазії щитоподібної залози, нефропатії, з подальшим виконанням лабораторних тестів - реакції специфічного лейкоцитолізу до солей важких металів, виділення продуктів перекисного окислення ліпідів та полярних ліпідів із сечею та тести уринолізису. Відомий також спосіб (Пат. № 43997, Україна) прогнозування природжених вад розвитку мультифакторного походження, що включає генетичне дослідження сироватки крові майбутньої матері, який відрізняється тим, що додатково проводять імуноферментне дослідження, визначають основні ферменти детоксикації-глутатіон-S-трансферази: GSTml, NAT2 - і при відсутності ферментативної активності - нульовий генотип - прогнозують можливість виникнення ризику природжених вад у майбутніх дітей. Вказані способи базуються на проведенні інвазійного дослідження людини (дітей різного віку) та орієнтовані на використанні індивідуальних адаптаційних можливостей (індивідуального профілактичного потенціалу) в корекції можливих екозалежних порушень. Водночас відомий спосіб (Пат. № 58838, Україна) визначення ступеня екологічного ризику територій з техногенним навантаженням за рухомими формами токсичних елементів у фунтах, за якого відбирають зразки ґрунтів з гумусового горизонту, визначають рухомі форми хімічних елементів за допомогою атомної абсорбції та іон-селективних електродів, який відрізняється тим, що визначають фізико-хімічні умови ґрунтів, аналізують вміст хімічного елемента безпосередньо в польових умовах за допомогою експресної потенціометричної вимірювальної апаратури, порівнюють визначений середній вміст рухомих форм хімічних елементів з його сумарним вмістом та значенням гранично допустимої характерної для ґрунтів з різними кислотно-лужними умовами концентрації, визначають особливості міграції та перехід у біоту рухомих форм хімічних елементів, виявляють аномальний вміст рухомих форм токсичних елементів на територіях екологічного ризику, застосовують одержані результати аналізів для побудови регіонально-екологічних карт за рухомими формами хімічних елементів. Цей спосіб дозволяє урахувати лише фізико-хімічні властивості ґрунтів за місцем постійного проживання та використовувати ці дані для оцінки якості довкілля. Відомий спосіб (Пат. № 104251, Україна) прогнозування екологічно обумовленої патології шляхом визначення концентрації хімічних і біологічних забруднювачів у джерелі водопостачання й захворюваності населення району, водопостачання якого здійснюється з даного джерела, за кілька років, який відрізняється тим, що визначають чисельність населення районів, які оснащуються даним джерелом води, термін спостереження, чисельність населення в році, який досліджується, та кількість захворілих досліджуваною нозологією в районі 1 UA 110929 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 дослідження, потім розраховують коефіцієнти перевищення гранично допустимих концентрацій хімічних і біологічних забруднювачів, що впливають на рівень захворюваності даною нозологією, визначають прогнозоване значення захворюваності конкретною нозологією залежно від забруднювачів з подальшим прогнозуванням ризику. Недоліком способу є неврахування доступності медичної допомоги населенню, хоча при цьому використовуються показники захворюваності, а також недоліком є урахування рівнів токсичних речовин лише у воді централізованого водопостачання, тоді як не враховується питома вага населення, що фактично використовує централізоване водопостачання, а не інші джерела, як питну воду. У способі (Пат. № 74216, Україна) комплексної оцінки впливу довкілля на здоров'я людини, що включає використання геоінформаційних технологій, комплекс методів математичної статистики з використанням додаткових критеріїв здоров'я, який відрізняється тим, що виявляють території з високим ризиком для здоров'я за аналізом даних медичної статистики, розраховують критичні навантаження пріоритетних для регіону полютантів з урахуванням буферних властивостей екосистем території і можливого впливу на здоров'я, далі визначають екологічну ситуацію за їх перевищенням та вміст полютантів в організмі людини, виконують функціональне обстеження систем-мішеней та визначають ступінь екологічної обумовленості здоров'я населення на конкретній території. Перевагою способу є використання геоінформаційних технологій, що включає застосування вартісного обладнання, а недоліком урахування лише вмісту полютантів, тоді як інші регіонально-екологічні фактори не враховуються. В основу перелічених способів поставлено або оцінку профілактичного потенціалу конкретної особи, або регіонально-екологічне районування патології за показниками або лише фізико-хімічного складу ґрунтів, або полютантів у повітрі, або характеристику споживаної води. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення оцінки рівня регіональноекологічного ризику стосовно формування бронхолегеневої дисплазії та диспластикозалежної патології бронхолегеневої системи у дитячому віці, в якому за рахунок визначення додаткових показників, досягається підвищення точності та спрощення технології оцінки регіональноекологічного ризику у дитячому віці. Задача, яку поставлено в основу корисної моделі, вирішується тим, що у відомому способі оцінки регіонально-екологічного ризику, який включає урахування окремих регіональноекологічних показників, згідно з корисною моделлю, у новонародженої дитини вимірюють масу тіла, визначають ступінь відповідності маси тіла нормативному гестаційному віку дитини і, у разі дефіциту маси тіла, виконують кількісну оцінку попередньо виміряних регіонально-екологічних факторів ризику: фонових значень потужності дози -випромінювання (Х1), викидів у 2 137 атмосферне повітря забруднюючих речовин (Х 2, тон/км ), забруднення території Cs (X3), забруднення приземного прошарку атмосфери зі стаціонарних джерел (Х4), щільність накопичених токсичних відходів промислового виробництва І-IIІ класу небезпеки (Х5), після чого визначають регіонально-екологічний ризик (ППНРЕФ) стосовно формування у дитини диспластикозалежної патології бронхолегеневої системи з використанням інтегрального показника за формулою ППНРЕФ=(1-(ПК1+ПК2+ПК3+…ПКn) / ПС))100, де ПК1-n - патометричні коефіцієнти відповідних наявних факторів ризику, ПС - максимальна прогностична сума; оцінюючи ППНреф шляхом співставлення отриманого значення за наступними градаціями: низький рівень - при ППНРЕФ70,0 %. Визначення рівнів регіонально-екологічного ризику та розподіл обстежених за градаціями цього показника дозволяє диференціювати обсяги та спрямованість діагностичних та лікувально-профілактичних програм для індивідуалізації і моніторингу здоров'я дітей. Окрім цього, урахування гестаційного віку дитини та її маси при народженні, поряд з найбільш інформативними факторами довкілля стосовно формування БЛД та ДЗП БЛС, дозволяє забезпечити комплексний підхід. Спосіб виконують наступним чином: безпосередньо в умовах акушерського стаціонару у новонародженої дитини вимірюють масу тіла, визначають ступінь відповідності маси тіла нормативному гестаційному віку дитини і, у разі дефіциту маси тіла, виконують оцінку попередньо виміряних та наявних для даної дитини регіонально-екологічних факторів ризику: перевищення фонових значень потужності дози -випромінювання (ПК1=0,971), перевищення викидів у атмосферне повітря забруднюючих речовин (ПК2=1,005), підвищеного рівня 137 забруднення території Cs (ПК3=0,600), підвищеного рівня забруднення приземного прошарку атмосфери зі стаціонарних джерел (ПК4=0,399), підвищеної щільності накопичених токсичних відходів промислового виробництва І-ІІІ класу небезпеки (ПК5=0,475), після чого визначають регіонально-екологічний ризик (ППНРЕФ) стосовно формування у дитини диспластикозалежної 2 UA 110929 U 5 10 15 20 25 30 35 40 патології бронхолегеневої системи з використанням інтегрального показника за формулою ППНРЕФ=(1-(ПК1+ПК2+ПК3+…ПКn) / ПС))100, де ПК1-n - патометричні коефіцієнти відповідних наявних факторів ризику, ПС - максимальна прогностична сума (за наявності усіх факторів ПС=3,450); оцінюючи ППНРЕФ шляхом співставлення отриманого значення за наступними градаціями: низький рівень - при ППНРЕФ70,0 %. Приклад, що ілюструє практичне використання корисної моделі: мешканка м. Нікополь Дніпропетровської області - Ольга Н., 40 років, термін гестації 30 тижнів, дочасно народила хлопчика; при зважуванні дитини визначено, що маса тіла дитини - менша 3000 г, для виконання послідовності, що описана у формулі корисної моделі, виконують оцінку попередньо виміряних та наявних для даної дитини регіонально-екологічних факторів ризику: за місцем майбутнього проживання новонародженого зареєстровані перевищення рівнів фонових значень потужності дози -випромінювання (ПК1=0,971), низький рівень викидів у атмосферне повітря 137 забруднюючих речовин (ПК2=0,0), підвищений рівень забруднення території Cs (ПК3=0,600), підвищений рівень забруднення приземного прошарку атмосфери зі стаціонарних джерел (ПК4=0,399), тоді як щільність накопичення токсичних відходів промислового виробництва І-ІII класу небезпеки - середньо регіонального рівня (ПК5=0,0), після чого визначаємо регіональноекологічний ризик (ППНРЕФ) стосовно формування у дитини диспластикозалежної патології бронхолегеневої системи за формулою ППНРЕФ=(1-(ПК1+ПК2+ПК3+ПК3+ПК5) / 3,450))100=(1(0,971+0,0+0,600+0,399+0,0)/3,450)100=(1-(1,97/3,450))  100-42,9 %. Оскільки ППНРЕФ=42,9 %, то, відповідно до формули корисної моделі (70,0 % ППНРЕФ  30,0 %), хлопчик має підвищений регіонально-екологічного ризику формування та розвитку диспластикозалежної патології бронхолегеневої системи. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб оцінки регіонально-екологічного ризику, який включає урахування окремих регіональноекологічних показників, який відрізняється тим, що у новонародженої дитини вимірюють масу тіла, визначають ступінь відповідності маси тіла нормативному гестаційному віку дитини і, у разі дефіциту маси тіла, виконують кількісну оцінку попередньо виміряних регіонально-екологічних факторів ризику: фонових значень потужності дози -випромінювання (Х1), викидів у 2 137 атмосферне повітря забруднюючих речовин (Х 2, тон/км ), забруднення території Cs (X3), забруднення приземного прошарку атмосфери зі стаціонарних джерел (Х 4), щільність накопичених токсичних відходів промислового виробництва І-III класу небезпеки (Х5), після чого визначають регіонально-екологічний ризик (ППНРЕФ) стосовно формування у дитини диспластикозалежної патології бронхолегеневої системи з використанням інтегрального показника за формулою ППНРЕФ=(1-(ПК1+ПК2+ПК3+…ПКn)/ПС))100, де ПК1-n - патометричні коефіцієнти відповідних наявних факторів ризику, ПС - максимальна прогностична сума; оцінюючи ППНРЕФ шляхом співставлення отриманого значення за наступними градаціями: низький рівень - при ППНРЕФ 70,0 %. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3