Спосіб регіонально-популяційної стратифікації за рівнем ризику диспластикозалежної патології бронхолегеневої системи

Реферат: Спосіб регіонально-популяційної стратифікації за рівнем ризику диспластикозалежної патології бронхолегеневої системи з використанням інтегрального показника якості довкілля. Виконують виміри фонових значень потужності дози -випромінювання (Х1), викидів у атмосферне повітря 2 137 забруднюючих речовин (Х2, тонн/км ), забруднення території Cs (X3), забруднення приземного прошарку атмосфери зі стаціонарних джерел (Х4), щільність накопичених токсичних відходів промислового виробництва I-ІІІ класу небезпеки (X5). Для кожної особи або однорідної онтогенетичної групи населення відповідного району розраховують показник відносної ентропії по кожному із перелічених інформативних факторів стосовно ДЗГТ БЛС за формулою hn=klog2k. Стратифікацію виконують за екологічними кластерами регіону (ЕКР) з використанням інтегрального показника якості довкілля, що розраховують за формулою p R EQn=h1+h2+h3…+hn/Xn, де k - індекс відношення районного показника Хn до Xn - відповідного регіонального показника, n=5 - кількість врахованих факторів довкілля. Коли значення показника EQn знаходиться у межах 1,00,7, визначають належність особи чи однорідної онтогенетичної групи осіб до ЕКР1 - з високим рівнем якості довкілля, 0,690,31 - ЕКР2 - з середнім рівнем якості довкілля, 0,30 і менше - до ЕКР3 - з низьким рівнем якості довкілля стосовно формування диспластикозалежної патології бронхолегеневої системи. UA 110423 U (12) UA 110423 U UA 110423 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі соціальної медицини та організації охорони здоров'я населення, профілактичної медицини, а також до клінічної епідеміології хронічних захворювань і може бути використана у скринінгових технологіях: для розробки і оцінки ефективності регіональних програм. Проблемними питаннями сучасної медицини профілактичної та медицини соціальної є комплексне урахування можливих факторів ризику бронхолегеневої дисплазії (БЛД) та диспластикозалежної патології (ДЗП) бронхолегеневої системи (БЛС) з метою відпрацювання стратегії і тактики попередження цих захворювань [Давидова И.В. Формирование течение и исходы бронхолегочной дисплазии у детей: автореф. дис. … д-ра мед. наук / И.В. Давидова Москва, 2010. - 47 с.]. Відомо, що ці - захворювання поліетіологічні з симбіозом тригерних і спадкових, сприяючих факторів, а також факторів зовнішнього середовища [Панченко А.С. Бронхолегочная дисплазия у детей: клиника, диагностика, исходы / А.С. Панченко, И.Н. Гаймоленко, О.А. Тихоненко // Забайкальский медицинский вестник. - 2013. - №1. - С. 175-183; Шипко А.Ф. Актуальные вопросы совершенствования медицинской помощи детям с заболеваниями органов дыхания / А.Ф. Шипко // Медицина сьогодні і завтра. - 2014. - №1(62). С. 110-116]. Не виключно, що ушкодження респіраторного тракту, які починаються з неонатального періоду, впливають на онтогенез легень та за певних умов, визначають наслідок захворювання. Провідними етіологічними чинниками ДЗП БЛС є несприятливі фактори довкілля [Фролова Т.В. Стан популяційного здоров'я дітей Харківського регіону на сучасному етапі / Т.В. Фролова, А.Ф. Шипко, О.В. Охапкіна, І.Р. Сіняєва, Н.Ф. Стенкова // Південноукраїнський медичний науковий журнал. - 2014. - №9. – С. 86-90], медико-соціальні характеристики населення [Сенаторова А.С. Оптимізація медичної допомоги дітям з бронхолегеневою дисплазією / А.С. Сенаторова, А.Ф. Шипко, О.Л. Логвінова, Г.Р. Муратов // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2014. - Т. IV. - №4(14). – С. 31-36], фактори онтогенетичного (анте-, нео-, постнеонатального) розвитку [Шипко А.Ф. Персоніфікований регіонально-популяційний аналіз бронхолегеневої дисплазії та диспластикозалежної патології бронхолегеневої системи: інноваційні методичні підходи та їх практична реалізація / А.Ф. Шипко // Український медичний альманах, 2015. - № 4. - С. 37-41]. Саме тому важливим та невирішеним питанням є інтегральне урахування факторів, що визначають якість довкілля стосовно формування БЛД та ДЗП БЛС. Водночас, відомі способи узагальненої екологічної, медико-екологічної, техніко-екологічної оцінки якості довкілля, що не враховують, або лише частково враховують регіональнопопуляційні та онтогенетичні фактори. Зокрема, серед способів медико-екологічної оцінки впливу фізичних факторів довкілля на стан біологічних систем відомим аналогом є спосіб визначення пристосувальних можливостей організму (пат.№31951, UA), що базується на вивченні впливу екологічних факторів на дослідних тваринах, шляхом моделювання впливу хімічними сполуками, здійснення антигенного навантаження Т-залежним антигеном, проведення алергологічних тестів. Аналог дозволяє в експериментальному режимі моделювати вплив окремих факторів на організм, однак його застосування для стратифікації населення за рівнем впливу факторів довкілля унеможливлюється із-за біоетичних норм, окрім того, способом оцінюється не якість довкілля, а резервні можливості організмів. Відомим аналогом є спосіб екологічної оцінки забруднення довкілля важкими металами (пат.№43854, UA), який відрізняється тим, що визначають у породах, ґрунтах, донних відкладах та твердих промислових відходах вміст лабільних форм, як суму водорозчинних та рухомих форм для кожного металу і ступінь токсичності промислових відходів оцінюють за сумарною кількістю цих форм і порівнюють одержані результати з гранично допустимими концентраціями для рухомих форм металів у ґрунті, а наявність довготривалого забруднення визначають за перевищенням гранично допустимих концентрацій рухомих форм важких металів. Цим способом враховуються лише окремі фізичні фактори довкілля, а його виконання передбачає наявність спеціального обладнання та є громіздким. Система для моніторингу радіаційного стану довкілля та персональної дозиметрії (пат. №98093, UA), яка містить щонайменше один переносний персональний дозиметр вимірювання випромінювання, серверні засоби накопичення та обробки інформації та канал зв'язку між ними, при цьому переносний комп'ютер або смартфон містить пристрій для визначення координат на місцевості і за допомогою бездротового засобу передачі даних, з'єднаний з серверними засобами накопичення та обробки інформації. Позитивним у даному способі є персоніфікація та моніторинговий принцип оцінки, однак даним способом вимірюється лише один із фізичних факторів довкілля, тоді як відсутня інтегральна оцінка комплексного впливу регіональноекологічних факторів; спосіб затратний та громіздкий. 1 UA 110423 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Найближчим аналогом до корисної моделі є спосіб [патент України №74216] урахування біогеохімічної організованості територій та природних властивостей екосистем до нейтралізації негативної дії найбільш небезпечних забруднювачів в оцінці екологічної обумовленості стану здоров'я з визначенням інтегральних коефіцієнтів елементного дисбалансу і детермінації їм функціонального стану найбільш чутливих систем. Зокрема, це вирішується тим, що виявляють території з високим ризиком для здоров'я за аналізом даних медичної статистики, розраховують критичні навантаження пріоритетних для регіону полютантів з урахуванням буферних властивостей екосистем території і можливого впливу на здоров'я, після чого визначають екологічну ситуацію за їх перевищенням та вміст полютантів в організмі людини, виконують функціональне обстеження систем-мішеней та визначають ступінь екологічної обумовленості здоров'я населення на конкретній території. Позитивним у цьому способі є те, що після визначення рівня забруднення різних об'єктів довкілля окремими шкідливими речовинами та значень фізичних факторів, що впливають на здоров'я, розраховують інтегральний індекс забруднення різних територій з подальшим визначенням відносного ризику захворюваності населення. Недоліком цього способу є те, що інтегральним його показником враховуються безпосередні виміри фізичних факторів довкілля, що унеможливлює його застосування у разі перевищення рівнів цих факторів на всій території регіону; а також те, що застосування способу орієнтоване на все населення і не враховує особливості онтогенетичного розвитку, віко-статеві відмінності та поширеність ДЗП БЛС. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу регіональнопопуляційної стратифікації за рівнем ризику диспластикозалежної патології бронхолегеневої системи, в якому шляхом інтегрального урахування інформативних факторів ризику диспластикозалежної патології бронхолегеневої системи, досягається стратифікації населення регіону за окремими ЕКР, залежно від наявних несприятливих факторів довкілля. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб оцінки якості довкілля включає вимірювання показників екологічного стану регіону, попередньо виконують виміри фонових значень потужності дози  -випромінювання (Х1), викидів у атмосферне повітря забруднюючих речовин 2 137 (Х2, тон/км ), забруднення території Cs (X3), забруднення приземного прошарку атмосфери зі стаціонарних джерел (ХД щільність накопичених токсичних відходів промислового виробництва І-IIІ класу небезпеки (Х5), після чого для кожної особи або однорідної онтогенетичної групи населення відповідного району розраховують показник відносної ентропії по кожному із перелічених інформативних факторів стосовно ДЗП БЛС за формулою hn=-k×log2k, а стратифікацію виконують за екологічними кластерами регіону (ЕКР) з використанням інтегрального показника якості довкілля, що розраховують за формулою EQn=|h1+h2+h3…+hn|/Xn, p R де k - індекс відношення районного показника Хn до Xn - відповідного регіонального показника, n=5 - кількість врахованих факторів довкілля; і коли значення показника EQn знаходиться у межах 1,00,7 визначають належність особи чи однорідної онтогенетичної групи осіб до ЕКР 1 - з високим рівнем якості довкілля, 0,690,31 - ЕКР2 - з середнім рівнем якості довкілля, 0,30 і менше - до ЕКР3 - з низьким рівнем якості довкілля стосовно формування диспластикозалежної патології бронхолегеневої системи. Задача стратифікації населення регіону за окремими ЕКР, залежно від наявних несприятливих факторів довкілля шляхом інтегрального урахування їх впливу досягається тим, що комплексно враховуються відповідні критерії та інформативні стосовно ДЗП БЛС і БЛД фактори ризику, а також онтогенетичну однорідність популяційних груп. Диференціація показника якості довкілля за екологічними кластерами регіону: ЕКР1 - з високим рівнем якості довкілля, ЕКР2 - з середнім рівнем якості довкілля, ЕКР3 - з низьким рівнем якості довкілля на три рівні дозволяє визначати найбільш вразливі стосовно формування ДЗП БЛС групи населення для диференційованого динамічного нагляду, діагностичної і лікувальнопрофілактичної активності серед них. Останнє відіграє важливу роль в удосконаленні системи регіонально-популяційного моніторингу та технологій профілактики на різних рівнях медикосанітарної допомоги. Корисну модель виконують наступним чином. Безпосередньо у натуральних умовах, використовуючи результати прямих вимірів територіальної екологічної служби або самостійно виконавши виміри: фонових значень потужності дози γ-випромінювання (Х1), викидів у атмосферне повітря забруднюючих речовин 2 137 (Х2, тон/км ), забруднення території Cs (X3), забруднення приземного прошарку атмосфери зі стаціонарних джерел (Х4), щільність накопичених токсичних відходів промислового виробництва І-ІII класу небезпеки (Х5), для кожної особи або однорідної онтогенетичної групи населення відповідного району розраховують показник відносної ентропії по кожному із перелічених інформативних факторів стосовно ДЗП БЛС за формулою hn=-k×log2k, a стратифікацію 2 UA 110423 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 виконують за екологічними кластерами регіону (ЕКР) з використанням інтегрального показника якості довкілля, що розраховують за формулою EQn=|h1+h2+h3…+hn|/Xn, де k - індекс відношення p R районного показника Хn до Xn - відповідного регіонального показника, n=5 - кількість врахованих факторів довкілля; і коли значення показника EQn знаходиться у межах 1,00,7 визначають належність особи чи однорідної онтогенетичної групи осіб до ЕКР 1 - з високим рівнем якості довкілля, 0,690,31 - ЕКР2 - з середнім рівнем якості довкілля, 0,30 і менше - до ЕКР3 - з низьким рівнем якості довкілля стосовно формування диспластикозалежної патології бронхолегеневої системи… Приклад застосування корисної моделі. Для стратифікації населення регіону за ризиком БЛД, використовуючи результати прямих вимірів, що виконані безпосередньо у натуральних умовах екологічною службою Дніпропетровської області з використанням повірених засобів вимірювання, отримано наступні необхідні для застосування корисної моделі показники по Нікопольському (район А), Царичанському (район В) районах і нормативний чи середньорегіональний рівень (регіон Д): А B Д фонові значення потужності дози (мкР/год.) гамма-випромінювання ( Х1=15, Х1=8, Х1=12), 2 А рівень питомих викидів (тон/км ) у атмосферне повітря забруднюючих речовин ( Х2=0,1, B Д 2 137 A B Д Х2=0,001, Х2=0,001), забруднення (Кі/км ) території Cs ( X3=0,5, Х3=0,5, Х3=0,5), рівень забруднення приземного прошарку атмосфери (умовні викиди, приведені до CO тонн/рік) зі А B Д 2 стаціонарних джерел ( Х4=100,0; Х4=20,0; Х4=45,0), рівень (щільність: тис.тонн/км ) А накопичених токсичних відходів промислового виробництва І-ІІІ класу небезпеки ( Х5=100,0, В Д Х5=30,0; Х5=50,0), після чого для населення районів розраховують показники відносної ентропії по кожному із перелічених інформативних факторів стосовно ДЗП БЛС. для Нікопольського району: A A Д A Д h1=-k×log2k=- X1/ X1×log2 X1/ X1=0,258 біт, A A Д A Д h2=-k×log2k=- X/ X2×log2 X2/ X2=0,066 біт, A A Д A Д h3=-k×log2k=- X3/ X3×log2 X3/ X3=0,000 біт, A A Д A Д h4=-k×log2k=- X4/ X4×log2 X4/ X4=0,518 біт, A A Д A Д h4=-k×log2k=- X4/ X4×log2 X4/ X4=0,500 біт; для Царичанського району: B B Д B Д h1=-k×log2k=- X1/ X1×log2 X1/ X1=-0,877 біт, B B Д B Д h2=-k×log2k=- X2/ X2×log2 X2/ X2=0,000 біт, B B Д B Д h3=-k×log2k=- X3/ X3×log2 X3/ X3=0,000 біт, B B Д B Д h4=-k×log2k=- X4/ X4×log2 X4/ X4=-2,632 біт, B B Д B Д h4=-k×log2k=- X4/ X4×log2 X4/ X4=-1,228 біт), а стратифікацію популяційних груп населення Нікопольського та Царичанського районів виконують за екологічними кластерами регіону (ЕКР) з використанням інтегрального показника А А А А А якості довкілля: для населення Нікопольського району EQn=| hі+ h2+ h3+ h4+ h5|/5)=0,268; для B B B B B населення Царичанського району EQn=| h1+ h2+ h3+ h4+ h5|/5)= 0,948. Отже, згідно з корисною моделлю, оскільки для Нікопольського району значення показника EQn0,70, до ЕКР1 території (місця проживання) з високим рівнем якості довкілля стосовно формування диспластико залежної патології бронхолегеневої системи. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб регіонально-популяційної стратифікації за рівнем ризику диспластикозалежної патології бронхолегеневої системи з використанням інтегрального показника якості довкілля, який відрізняється тим, що виконують виміри фонових значень потужності дози -випромінювання 2 (Х1), викидів у атмосферне повітря забруднюючих речовин (Х 2, тонн/км ), забруднення території 137 Cs (X3), забруднення приземного прошарку атмосфери зі стаціонарних джерел (Х 4), щільність накопичених токсичних відходів промислового виробництва I-ІІІ класу небезпеки (X5), після чого для кожної особи або однорідної онтогенетичної групи населення відповідного району розраховують показник відносної ентропії по кожному із перелічених інформативних факторів стосовно ДЗГТ БЛС за формулою hn=-klog2k, a стратифікацію виконують за екологічними кластерами регіону (ЕКР) з використанням інтегрального показника якості довкілля, що розраховують за формулою EQn=h1+h2+h3…+hn/Xn, де k - індекс відношення районного p R показника Хn до Xn - відповідного регіонального показника, n=5 - кількість врахованих факторів довкілля; і, коли значення показника EQn знаходиться у межах 1,00,7, визначають належність особи чи однорідної онтогенетичної групи осіб до ЕКР 1 - з високим рівнем якості довкілля, 3 UA 110423 U 0,690,31 - ЕКР2 - з середнім рівнем якості довкілля, 0,30 і менше - до ЕКР3 - з низьким рівнем якості довкілля стосовно формування диспластикозалежної патології бронхолегеневої системи. Комп’ютерна верстка М. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4