Спосіб медикаментозної корекції порушеного кровотоку нирок при однобічному їх ураженні у періопераційному періоді

Реферат: Спосіб медикаментозної корекції порушеного кровотоку нирок при однобічному їх ураженні у періопераційному періоді включає визначення симптоматики та показників основного захворювання, оцінку до та після лікування функціонального стану нирок і призначення лікарських засобів базисної терапії та лікарських засобів з ангіопротекторними властивостями у рамках комбінованої терапії. Додатково визначають ступінь порушення кровотоку в обох нирках шляхом ультразвукового допплерівського дослідження на початку проведення терапії та на 14 добу, і як лікарські засоби з ангіопротекторними властивостями призначають симпатолітичні препарати за три доби до оперативного втручання та протягом двох тижнів після операції, антикоагуляційні препарати - перед операцією та протягом трьох діб після неї, спазмолітики та дезагреганти - протягом двох тижнів після операції і 3-4 місяці після операції - фітопрепарати. UA 111114 U (12) UA 111114 U UA 111114 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, зокрема до урології, і може бути використаною при хірургічному лікуванні урологічної патології, що ускладнюється розвитком стійких морфологічних змін у віддаленому періоді та ускладнює перебіг компенсаторно-пристосовних змін у морфологічному і функціональному стані парного органа, наприклад, нирки. Більшість патологічних процесів, які уражують паренхіму однієї нирки парного органа нирок виникають на підставі хронічного запального процесу або стійкого порушення уродинаміки, які у рівному ступені обумовлюють ішемію органа через порушення кровотоку в паренхімі не тільки ураженого органа але й протилежної нирки, що призводять у наступному до стійких морфологічних і функціональних змін паренхіми обох нирок і ускладнює можливості протилежної (здорової) нирки на компенсацію порушеної загальної функції обох нирок. Найближчим аналогом є спосіб медикаментозної корекції порушень кровотоку у нирках (патент України № 44290, МПК А61K31/00, G01N33/48, G01N33/49. Заявл. 08.05.2009, опубл. 25.09.2009. Бюл № 18), який включає визначення симптоматики та показників основного захворювання, оцінку до та після лікування функціонального стану нирок і призначення лікарських засобів базисної терапії та лікарських засобів з ангіопротекторними властивостями у рамках комбінованої терапії. Визначення кількісної оцінки за відомою формулою швидкості клубочкової фільтрації у нирках використовують як контрольний показник для додаткового призначення у рамках комбінованої терапії лікарських засобів. Завдяки позитивному впливу вибраних лікарських засобів з ангіопротекторними властивостями на основний патогенетичний чинник, а саме завдяки швидкому підвищенню ниркового кровотоку, забезпечується оптимізація лікування у цілому та гальмування подальшого прогресування хвороб. Проте відомий спосіб має наступні недоліки. Спосіб розроблено для терапевтичного лікування захворювання обох нирок і не враховуються випадки однобічної патології, яка потребує хірургічного лікування. Також в способі не враховуються наслідки такого патологічного процесу, зокрема порушення стану кровообігу в обох нирках, ускладнення повного розвитку пристосовних змін протилежної нирки для компенсації порушеної сумарної функції нирок. Так, порушення кровотоку в обох нирках при однобічному їх ураженні обумовлене насамперед патологічним впливом захворювання на уражену нирку і розвитком через реноренальний рефлекс стійкого спазму судин паренхіми контралатеральної нирки (особливо у випадках гострого захворювання). До основи дійсної корисної моделі поставлена задача винайти спосіб медикаментозної корекції порушеного кровотоку нирок при однобічному їх ураженні, який би усував протягом періопераційного періоду негативні наслідки патологічного процесу шляхом поліпшення реологічних властивостей крові та запобігання або зменшення спазму судин ниркової паренхіми, що підвищує якість оперативного лікування хворих із однобічним ураженням нирок. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб медикаментозної корекції порушеного кровотоку нирок при однобічному їх ураженні у періопераційному періоді, що включає визначення симптоматики та показників основного захворювання, оцінку до та після лікування функціонального стану нирок і призначення лікарських засобів базисної терапії та лікарських засобів з ангіопротекторними властивостями у рамках комбінованої терапії, в якому, згідно з корисною моделлю, додатково визначають ступінь порушення кровотоку в обох нирках шляхом ультразвукового допплерівського дослідження на початку проведення терапії та на 14 добу, і як лікарські засоби з ангіопротекторними властивостями призначають симпатолітичні препарати за три доби до оперативного втручання та протягом двох тижнів після операції, антикоагуляційні препарати - перед операцією та протягом трьох діб після неї, спазмолітики та дезагреганти протягом двох тижнів після операції і 3-4 місяці після операції - фітопрепарати. Перевагою пропонованого способу є те, що він дозволяє поліпшити стан кровотоку протягом періоду передопераційної підготовки, самої операції і у післяопераційному періоді. Визначення ступеня порушення кровотоку в обох нирках на початку проведення терапії та на 14 добу дозволяє оцінити компенсаторні можливості нирки для відновлення кровоплину протягом лікування. Призначення за три доби до оперативного втручання та протягом двох тижнів після операції симпатолітичних препаратів дає можливість позитивно впливати на стан кровообігу, усуваючи спазм судин ниркової паренхіми та створюючи сприятливі умови до адекватних пристосовно-компенсаторних реакцій на відновлення функціонального стану обох нирок. Призначення перед операцією та протягом трьох діб після неї антикоагуляційніих препаратів дає можливість поліпшенню реологічних властивостей крові. Призначення протягом двох тижнів після операції спазмолітиків та дезагрегантів дає можливість запобіганню або зменшенню спазму судин ниркової паренхіми. Призначення фітопрепаратів 3-4 місяці після операції дає 1 UA 111114 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 можливість протизапальну, спазмолітичну, антисептичну дію сприяє закріпленню результату лікування. Таким чином пропонований спосіб усуває негативні наслідки патологічного процесу протягом періопераційного періоду, підвищуючи якість оперативного лікування хворих із однобічним ураженням нирок. Спосіб медикаментозної корекції порушеного кровотоку нирок при однобічному їх ураженні у періопераційному періоді виконують наступним чином. По-перше, визначають симптоматику та показники основного захворювання, оцінюють функціональний стан нирок до та після лікування і визначають ступінь порушення кровотоку в обох нирках шляхом ультразвукового допплерівського дослідження (УЗДД) на початку проведення терапії. Відповідно отриманих результатів призначають лікарські засоби базисної терапії та лікарські засоби з ангіопротекторними властивостями у рамках комбінованої медикаментозної терапії. З урахуванням отриманих результатів клінічного дослідження кровотоку, який найбільш уразливим є на 3-ю, 7-10-у, 14 добу післяопераційного періоду як лікарські засоби з ангіопротекторними властивостями призначають симпатолітичні препарати (орнід, пірроксан) за три доби до оперативного втручання і протягом двох тижнів після операції, антикоагуляційні препарати (клексан, фраксипарин, дальтепарин) - перед операцією та протягом трьох діб після неї, спазмолітики та дезагреганти (кавінтон, трентал, пентоксифілін) - протягом двох тижнів призначають спазмолітики та дезагреганти (кавінтон, трентал, пентоксифілін). У віддаленому післяопераційний періоди до 3-4 місяців пропонують пацієнтам прийом фітопрепаратів. Для контролю за якістю відновлення кровотоку у паренхімі нирок після повної активізації пацієнтів після операції на 14 добу проводять вивчення стану кровотоку за допомогою УЗДД або радіоізотопної ренографії. Пропонований спосіб використаний при лікуванні 50 пацієнтів з однобічним ураженням нирок. Після проведення періопераційної корекції ниркового кровотоку у пацієнтів із однобічним ураженням нирки на 10-14 добу відзначено зменшення показника IR на нирковій артерії ураженої нирки до 0,64±0,24 проти 0,69±0,09, на сегментарних артеріях індекс резистентності збільшився до 0,50±0,16 проти 0,47±0,08, а на міждолькових артеріях складав 0,45±0,24 проти 0,41±0,08. Ці дані свідчать про покращення кровотоку, але це покращення більше стосувалося наслідків проведеного оперативного лікування з усуненням патологічного процесу. Зміни показника протилежної здорової нирки були такі. На нирковій артерії його значення становило 0,55±0,14 проти початкового значення 0,57±0,16, на сегментарних артеріях - 0,29±0,24 проти 0,31±0,06, а на міждолькових артеріях - 0,29±0,16 проти 0,31±0,06. Тобто, зміни планомірно відзначали покращення кровотоку на 7-8 %. Застосування медикаментозної корекції кровотоку у нирках пацієнтів із однобічним їх ураженням у періопераційному періоді дозволяє не тільки покращити його на 7-8 %, але й створити сприятливі умови до адекватних пристосовно-компенсаторних реакцій на відновлення функціонального стану обох нирок. Приклад. Хвора Л. 47 років, перебувала в урологічному відділенні КЗ "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова" з діагнозом: сечокам'яна хвороба, коралоподібний камінь лівої нирки, гідронефротична трансформація лівої нирки II ступеня, хронічний пієлонефрит. Хвора потребує оперативного лікування. Проведена ультразвукова доплерографія дала наступні результати індексу резистентності кровотоку (IR), які наведені у таблиці. Після передопераційної підготовки виконано оперативне лікування в обсязі видалення коралоподібного каменя лівої нирки (нефролітотомія, нефростомія зліва). Протягом перебування у стаціонарі лікування проводили згідно з розробленим і затвердженим протоколом лікування. За три доби до операції додатково призначали піроксан по 15 мг 1 табл. 3 рази на добу, перед оперативним втручанням та протягом 3 діб після операції хвора отримувала клексан 40 мг 1 р. на добу, у ранньому післяопераційному періоді був призначений трентал по 1τ.×3 рази на добу протягом 2 тижнів. Після цього строку виконано контрольне УЗДД із визначенням індексу резистентності (дані наведені у таблиці). Дані свідчать про покращення ниркового кровотоку на 7 %. Після виписки із стаціонару у задовільному стані хворій пропонували фітотерапію препаратом Флавія по 1τ.×2 рази на добу протягом 3 місяців. 55 2 UA 111114 U Таблиця Параметри IR кровотоку нирок пацієнтки Л. до та після проведення періопераційної корекції за даними УЗДД Ниркова артерія 0,69 0,57 0,63 0,64 0,55 0,63 Показники IR за даними УЗДД Початкові Після корекції 5 уражена нирка протилежна нирка контроль уражена нирка протилежна нирка контроль Сегментарні артерії 0,47 0,31 0,60 0,50 0,29 0,60 Міждолеві артерії 0,41 0,31 0,58 0,45 0,29 0,58 Наведений приклад інформує про можливість відтворення пропонованого способу медикаментозної корекції порушеного кровотоку нирок при однобічному їх ураженні у періопераційному періоді в клінічних умовах з отриманням зазначеного технічного результату при здійсненні пропонованої корисної моделі. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 20 Спосіб медикаментозної корекції порушеного кровотоку нирок при однобічному їх ураженні у періопераційному періоді, що включає визначення симптоматики та показників основного захворювання, оцінку до та після лікування функціонального стану нирок і призначення лікарських засобів базисної терапії та лікарських засобів з ангіопротекторними властивостями у рамках комбінованої терапії, який відрізняється тим, що додатково визначають ступінь порушення кровотоку в обох нирках шляхом ультразвукового допплерівського дослідження на початку проведення терапії та на 14 добу, і як лікарські засоби з ангіопротекторними властивостями призначають симпатолітичні препарати за три доби до оперативного втручання та протягом двох тижнів після операції, антикоагуляційні препарати - перед операцією та протягом трьох діб після неї, спазмолітики та дезагреганти - протягом двох тижнів після операції і 3-4 місяці після операції - фітопрепарати. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3