Спосіб корекції порушення видільної функції нирок

Реферат: Спосіб корекції порушення видільної функції нирок включає використання корегуючого препарату. Як корегуючий препарат використовують кріоекстракт алогенної плаценти, який вводять внутрішньом'язово протягом тижня. UA 93010 U (12) UA 93010 U UA 93010 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі експериментальної медицини, зокрема нефрології. Гостра ниркова недостатність (ГНН) приводить до смерті близько двох мільйонів людей за рік по всьому світу. Відомо, що в залежності від стану організму відповідь на ГНН може бути різною - з відновленням функцій, із зниженням функціонального резерву або з прогресуючими дистрофічними змінами і розвитком хронічної ниркової недостатності (ХНН). Недавні дослідження підтвердили, що у пацієнтів, які лишились живими після гострого порушення видільної функції нирок, дуже високий ризик розвитку ХНН та підвищеної смертності від її ускладнень. Відомий спосіб корекції видільної функції нирок за допомогою препарату Ентеросгель [1]. Недоліком цього способу є тривалий (30 діб), щоденний, пероральний прийом препарату Ентеросгель, при цьому лікувальний ефект є нестійким. Відомий спосіб медикаментозної корекції порушень кровоплину у нирках в комбінованій терапії внутрішніх хвороб за допомогою лікарських засобів з ангіопротекторними властивостями (Актовегін або Пентоксифілін) [2]. Недоліком цього способу є алергічні реакції як на Актовегін, так і на Пентоксифілін, а також чисельні протипоказання для прийому Пентоксифіліну. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб корекції порушення видільної функції нирок з використанням препарату Перфторан [3]. Суттєвими недоліками цього способу є те, що Перфторан недостатньо ефективно коригує видільну функцію нирок та викликає алергічні реакції, навіть анафілактичний шок [3, 4]. В основу корисної моделі поставлена задача створити такий спосіб корекції порушення видільної функції нирок, в якому б за рахунок використання біологічно-активного препарату забезпечувалась можливість підвищити ефективність корекції, а також виключити алергічні реакції. Поставлена задача вирішується тим, що в способі корекції порушення видільної функції нирок, який передбачає використання корегуючого препарату, згідно з корисною моделлю, як корегуючий препарат використовують кріоекстракт алогенної плаценти (КЕП), який вводять внутрішньом'язово в дозі 0,5 мл 3 рази протягом тижня. Внутрішньом'язово введений КЕП починає діяти відразу і діє досить тривалий час (від декількох тижнів до декількох місяців). Він є препаратом, який ефективно коригує порушення видільної функції нирок та не викликає ніяких алергічних реакцій. Протягом всього часу дії КЕП реципієнт позбавлений необхідності приймати інші фармацевтичні препарати. Ефективність заявленого способу досліджували на 55-ти білих нелінійних щурах - 4-х місячних самцях вагою 200-300 г. Для моделювання порушення видільної функції нирок (ГНН і ХНН) щурів витримували 24 години без їжі, після чого їм внутрішньом'язово однократно вводили 50 %-й водний розчин гліцеролу в дозі 10 мл/кг маси тіла [3]. КЕП вводили за схемою: внутрішньом'язово в дозі 0,5 мл 3 рази на тиждень. Початок експерименту для всіх груп відраховували з моменту введення гліцеролу, крім І групи - контролю. Тварин розподілили на групи: I група (контроль) - інтактні тварини (n=5). II група - тварини з моделлю ГНН. Через тиждень формування ГНН вводили КЕП при розвитку олігоурічної фази процесу. Експериментальних тварин розділили на 2 підгрупи: 1) без введення КЕП (n=15) та 2) з введенням КЕП (n=15). Через 3 тижні після введення гліцеролу тварин виводили з експерименту. III група - тварини з моделлю ХНН (8 тижнів після введення гліцеролу), у яких к цьому строку розвився інтерстиціальний нефрит і ознаки ХНН. Експериментальних тварин розділили на підгрупи: 1) без введення КЕП (n=10) та 2) з введенням КЕП на 8 тижні (n=10). Тварин виводили з експерименту через 10 тижнів після введення гліцеролу. Тварин усіх груп переміщували на добу в обмінні камери і збирали сечу в умовах спонтанного діурезу протягом доби до забою. У пробах сечі та крові визначали рівень креатиніну. Розраховували швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) за методом Реберга [5]. Всі маніпуляції з тваринами проводили згідно з положенням "Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей" (Страсбург, 1986). Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою стандартної програми Statgraph 2.1, при аналізі використовували непараметричний критерій Уітні-Манна [6]. Різницю між даними вважали вірогідною при р