Спосіб лікування артеріальної гіпертензії, поєднаної з ішемічною хворобою серця, у спонтанно-гіпертензивних щурів

Реферат: Спосіб лікування артеріальної гіпертензії, поєднаної з ішемічною хворобою серця, у спонтанногіпертензивних щурів шляхом призначення базисної терапії та додатково до неї препарату групи інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту. Додатково до базисної терапії призначають препарати раміприл в дозі 5 мг 1 раз на добу та кандесартан в дозі 4 мг 1 рази на добу. UA 111343 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ, ПОЄДНАНОЇ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ, У СПОНТАННО-ГІПЕРТЕНЗИВНИХ ЩУРІВ UA 111343 U UA 111343 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до терапії, кардіології, клінічної імунології та сімейної медицини, і може бути використана для оцінки тяжкості перебігу артеріальної гіпертензії, поєднаної з ішемічною хворобою серця. Вивчення особливостей стану проокисно-антиоксидантної системи щурів серії SHR при використанні препаратів інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ) короткотривалої дії, в яких відбувається наростання процесів пероксидації при одночасному зниженні активності антиоксидантних ферментів у щурів серії SHR, а також існують реґіонарні особливості впливу вищезазначених препаратів на рівень продуктів перекисного окиснення ліпідів і активність ферментів антиоксидантного захисту. Щорічно у світі реєструється 3 млн летальних випадків унаслідок артеріальної гіпертензії (АГ), асоційованих із нею захворювань та ускладнень, таких як інсульт, ішемічна хвороба серця (ІХС), серцева недостатність. Аналіз загальної смертності населення України свідчить, що 65 % становить смертність від ІХС та цереброваскулярних порушень. У осіб із високим артеріальним тиском у 3-4 рази частіше розвивається ІХС та в 7 разів частіше порушення мозкового кровообігу. Серед осіб із підвищеним артеріальним тиском знають про наявність захворювання 63 % хворих, з них лікуються лише 38 %, причому ефективно тільки 14 %. За останні роки дослідниками вирощені спеціальні трансгенні лінії щурів зі спонтанною артеріальною гіпертензією (SHR), що є адекватною моделлю даного захворювання у людей. З цією патологією тварини народжуються, що розширило можливість експериментального вивчення як патогенетичних механізмів розвитку артеріальної гіпертензії, так і можливості її фармакокорекції. Спонтанно-гіпертензивні щури лінії SHR в перші тижні життя мають нормальний артеріальний тиск. У щурів цієї лінії підвищений артеріальний тиск спостерігається у віці 4-12-ти тижнів. Гіпертензія виникає без видимих причин в 100 % випадків і передається по спадковості. По мірі старіння тварин рівень артеріального тиску підвищується, розвивається гіпертрофія міокарда. На сьогодні про АГ можна говорити як про неінфекційну епідемію, що охопила населення всієї планети у XX ст. Приблизно третина всього дорослого населення світу страждає від підвищеного артеріального тиску (AT). АГ посідає перше місце за внеском у смертність від серцево-судинних захворювань і формує основу для розвитку багатьох серцево-судинних захворювань та ускладнень. За результатами досліджень Міжнародного товариства по вивченню АГ, близько 54 % всіх інсультів, 47 % випадків ІХС і 25 % інших серцево-судинних захворювань обумовлені наявністю гіпертензії. У поєднанні з такими 10 поширеними факторами ризику як дисліпідемія, надлишкова маса тіла, паління, гіподинамія АГ є причиною не менше 7075 % всіх інсультів і 80-90 % випадків ІХС. Поєднання АГ та ІХС, яке зустрічається більше, ніж у 60 % пацієнтів, значно підвищує ризик таких загрозливих для життя ускладнень, як інфаркт міокарда, інсульт, серцева недостатність. Поширеність АГ у молодому віці нижча, ніж у осіб похилого віку, але чим раніше вона розвивається, тим суттєвіше впливає на тривалість життя, зменшуючи його. Відомо, що очікувана тривалість життя чоловіка, у якого у віці 35 років рівень AT 120/80 мм рт. ст., складає 76 років, в той час, як при значеннях 150/100 мм рт. ст. - лише 55 років (при відсутності лікування). Найближчим аналогом є спосіб лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії (Патент №39049 від 26.01.2001, 15.05.2001, бюл. № 4), в якому хворим при наявності у них АГ, поєднаної з ІХС призначають базисну терапію (метопролол (корвітол) в дозі 25 мг 2 рази на добу, аспірин в дозі 160 мг 1 раз на добу) і додатково призначають препарат групи інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту еналаприл в дозі 10 мг 2 рази на добу. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалити спосіб лікування артеріальної гіпертензії, поєднаної з ішемічною хворобою серця у спонтанно-гіпертензивних щурів шляхом додаткового призначення до базисної терапії препаратів групи інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту - раміприл та кандесартан. Спільними ознаками аналога та корисної моделі є призначення базисної терапії та додатково до неї препарату групи інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту. Відмінними ознаками корисної моделі від аналога є те, що додатково до базисної терапії призначають раміприл та кандесартан. Теоретичні передумови здійснення корисної моделі. У базисну терапію при лікуванні АГ, поєднаної з ІХС, входять препарати метопролол (корвітол) в дозі 25 мг 2 рази на добу та аспірин в дозі 160 мг 1 раз на добу. На кафедрі були проведені дослідження, які показали, що застосування раміприлу та кандесартану для спонтанно-гіпертензивних щурів хворих на АГ у поєднанні з ІХС призвело до наступних змін: 1 UA 111343 U 5 10 15 20 25 - у серці: зниження рівня каталази в 1,1 рази, зростання рівня глутатіону в 1,7 рази; а застосування кандесартану призвело до зниження рівня малонового альдегіду в 2,2 рази та зростання рівня глютатіону в 1,9 рази. - у печінці: зниження рівня малонового альдегіду в 1,4 рази та незначне зниження рівня каталази в 1,2 рази, а також зростання рівня глютатіону відновленого в 1,24 рази; а застосування кандесартану призвело до незначного зниження рівня каталази; - у нирках: зниження рівня малонового альдегіду в 1,7 рази та зростання рівня глютатіон пероксидази в 1,1 рази при незмінній активності ферментів антиоксидантного захисту. Спосіб здійснюється наступним чином. Спонтанно-гіпертензивним щурам при лікуванні АГ, поєднаної з ІХС проводять базисну терапію (призначають метопролол (корвітол) в дозі 25 мг 2 рази на добу та аспірин в дозі 160 мг 1 раз на добу) та додатково до неї призначають препарати групи інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту - раміприл в дозі 5 мг 1 раз на добу та кандесартан в дозі 4 мг 1 раз на добу. Приклади використання корисної моделі. За допомогою запропонованого способу було проліковано 20 спонтанно гіпертензивних щурів (лінії SHR, хворих на АГ, поєднаною з ІХС) масою 248,0-431,0 г (розплідник лабораторних тварин "Біомодельсервіс", м. Київ). У період акліматизації після перевезення з розплідника (2 тижні) та упродовж лікування щури знаходилися у віварії при 20-25 °C, вологості не більше 50 %, природному світловому режимі "день-ніч" у стандартних пластикових клітках на стандартному харчовому раціоні. Отримані дані лікування представлені в таблицях 1, 2, 3. В кожній із представлених таблиць порівнюється вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів та активності ферментів антиоксидантного захисту в серці (табл. 1), в печінці (табл. 2) та в нирках (табл. 3) для здорових щурів звичайної лінії та для щурів лінії SHR, пролікованих запропонованим способом. Таблиця 1 Порівняння даних вмісту продуктів переписного окиснення ліпідів та активності ферментів антиоксидантного захисту в серці щурів звичайної лінії та щурів лінії SHR Малоновий Глутатіон Глутатіональдегід відновлений пероксидаза (ммоль/л) (ммоль/л) (ммоль/л) Щури звичайної лінії жіноча стать 0,056±0,002 0,07±0,002 0,728±0,017 чоловіча стать 0,059±0,001 0,08±0,001 0,725±0,019 Щури лінії SHR жіноча стать 0,056±0,004 0,065±0,007 0,725±0,024 чоловіча стать 0,055±0,002 0,075±0,004 0,728±0,048 Щури лінії SHR, проліковані з призначенням раміприлу жіноча стать 0,051±0,001 0,12±0,009 0,645±0,005 чоловіча стать 0,047±0,001 0,13±0,003 0,648±0,002 Щури лінії SHR, проліковані з призначенням кандесартану жіноча стать 0,029±0,001 0,12±0,004 0,662±0,05 чоловіча стать 0,032±0,001 0,13±0,002 0,667±0,05 Примітка: рівень значущості Р