Спосіб корекції синдрому ендогенної інтоксикації при канцерогенезі

Реферат: Спосіб корекції синдрому ендогенної інтоксикації при експериментальному канцерогенезі включає застосування методу екстракорпоральної детоксикаційної терапії. Як детоксикант застосовують неорганічний, поліфункціональний ентеросорбент IV покоління "Карболайн" в дозі 0,2 г на 100 г маси тіла тварини один раз на день впродовж 14 діб, а висновок про детоксаційний ефект роблять за показниками ендогенної інтоксикації. UA 111433 U (12) UA 111433 U UA 111433 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до експериментальної медицини, і може бути використана для корекції синдрому ендогенної інтоксикації при канцерогенезі. Ендогенна інтоксикація (ЕІ) - це каскадний, стадійний, здатний до прогресування генералізований процес, зумовлений накопиченням в кров'яному руслі токсичних речовин у концентраціях, що перевищують функціональні можливості природних систем знешкодження з наступним пошкодженням інших органів та систем організму. Сучасне уявлення про ЕІ зв'язано, в першу чергу, з поняттям поліорганної інтоксикації або множинної недостатності органів (multi organs failure-MOF-синдромом). При цьому береться до уваги одномоментний або послідовний розвиток недостатності серця, легень, печінки, нирок, мозку, що призводить до високої летальності - від 60 до 80 % і більше. При цьому летальність прямо пов'язана з кількістю органів, втягнутих у цей синдром [1]. Поняття ендогенної інтоксикації широко використовується як критерій оцінки стану організму за умов накопичення кінцевих продуктів метаболізму білків, ліпідів та інших речовин, що має місце при різноманітних екзотоксикозах, які супроводжуються посиленням катаболічних процесів. Синдром ендогенної інтоксикації не лише супроводжує гостру і хронічну патологію, але й сам по собі є важливим фактором їх патогенезу, визначаючи перебіг та наслідки захворювання. Відомий спосіб корекції синдрому ендогенної інтоксикації у лабораторних тварин шляхом використання ентеральної сорбційної терапії з застосуванням ентеросорбенту С2, з питомою 2 сорбційної поверхнею пор 2162 м /г [2]. Недоліком відомого способу є недостатня детоксикаційна активність, що обмежена структурно-сорбційними параметрами даного сорбенту. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалити відомий спосіб корекції синдрому ендогенної інтоксикації шляхом призначення новітнього ентеросорбенту. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, застосовують новий неорганічний, поліфункціональний ентеросорбент IV покоління "Карболайн" на основі 2 тканинного вуглецевого волокна з питомою сорбційною поверхнею пор до 2500 м /г (вологі гранули діаметром біля 3 мм), який має більш виражені сорбційні властивості [3]. При вирішенні поставленої задачі було взято до уваги те, що "Карболайн" має виражені сорбційні і детоксикаційні властивостями. У просвіті шлунково-кишкового тракту вуглецеве волокно зв'язує і виводить з організму ендогенні та екзогенні токсичні речовини різної природи, включаючи патогенні бактерії і бактеріальні токсини, антигени, харчові алергени, лікарські препарати і отрути, солі важких металів, радіонукліди, алкоголь. "Карболайн" сорбує деякі продукти обміну речовин організму, в тому числі надлишок жовчних кислот, білірубіну, сечовини, холестерину і ліпідних комплексів, а також метаболіти, відповідальні за розвиток ендогенного токсикозу. Щодо фармакокінетичних особливостей препарату, то "Карболайн" не розщеплюється і не всмоктується в шлунково-кишковому тракті, тому виділяється в незміненому вигляді. Беручи до уваги наведені відмінності структурно-сорбційних параметрів ентеросорбенту "Карболайн", у способі корекції синдрому ендогенної інтоксикації при канцерогенезі, відповідно до корисної моделі, призначають ентеросорбент "Карболайн". Спосіб здійснюють наступним чином. Лабораторній тварині - білому щуру масою 180 г зі змодельованим хронічним канцерогенезом, який викликали шляхом введення 1,2-диметилгідразин гідрохлориду (ДМГ) в дозі 7,2 мг/кг, попередньо розведеного ізотонічним розчином натрію хлориду 1 раз на тиждень впродовж 30 тижнів, а також введенням препаратів цитостатичної терапії "Метотрексату" (15 мг/кг внутрішньошлунково 2 рази на тиждень) та "Доксорубіцину" (внутрішньоочеревинно в дозі 10 мг/кг перший раз і далі по 5 мг/кг щотижнево, 8 тижнів), вводили вуглецевий сорбент "Карболайн", внутрішньошлунково впродовж 2 тижнів, після закінчення моделювання патологічного процесу, у вигляді зависі в еквівалентних кількостях фізіологічного розчину, добова доза сорбенту - 1 мл (що відповідає чистій масі сорбенту - 0,2 г) на 100 г маси тіла тварини. У таблиці наведено результати дії ДМГ та цитостатиків на організм піддослідних тварин, а також корекція спричинених порушень за допомогою ентеросорбентів. Так, за умов змодельованого канцерогенезу на тлі введення цитостатичних препаратів спостерігається наростання синдрому ендогенної інтоксикації. При цьому спостерігалось достовірне зростання у крові ЕІІ у 2,2 рази (р