Спосіб діагностування вірогідності загострення сезонного алергічного риніту у дітей

Реферат: Спосіб діагностування вірогідності загострення сезонного алергічного риніту у дітей включає стандартний аналіз клініко-анамнестичних параметрів алергічного риніту та оцінку результатів алергологічних проб з пилковими алергенами за загальновизнаною методикою. У досліджуваних осіб додатково оцінюють дані аерополінологічного моніторингу, після чого визначають величину діагностичного індексу алергічного риніту. UA 111491 U (12) UA 111491 U UA 111491 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до педіатрії, і може бути використана для діагностування вірогідності загострення сезонного алергічного риніту у дітей. Актуальність проблеми алергічного риніту (АР) у дітей визначається його глобальним розповсюдженням, збільшенням поширеності, наявністю тенденції до обтяженого перебігу, медико-соціальним значенням тощо. Так, понад 30 % алергічних реакцій, що реєструються у Європі, розвиваються у дітей, причому розповсюдженість АР становить 20-40 %. Незважаючи на істотний прогрес, досягнутий останнім часом у забезпеченні медичної допомоги дітям з АР, окрім базисних аспектів, чітко регламентованих у міжнародних консенсусах, рекомендаціях, стандартах та конкретних протоколах, у випадку, якщо розвиток цього захворювання пов'язаний із пилковою сенсибілізацією, велике значення має врахування регіональних особливостей флори, кліматичних умов тощо. Це обумовлено тим, що фактором, який провокує загострення цієї патології, є пилок рослин, клінічне значення палінологічних параметрів якого досі достеменно не вивчено, хоча при лікуванні дитини, хворої на поліноз, вирішальне значення має визначення причинного алергену - це дозволяє застосувати специфічну імунотерапію (один із найефективніших методів лікування респіраторних алергозів) у передсезонний період та визначити обсяг і тривалість базисної терапії з урахуванням календаря пилкування рослин. Таким чином, оптимізація оцінки перебігу сезонного алергічного риніту у дітей шляхом виявлення релевантних крайових пилкових алергенів, проведення аеропалінологічного моніторингу, вивчення клініко-параклінічних особливостей АР з пилковою сенсибілізацією є актуальною науково-практичною проблемою сучасної педіатрії. Запропоновано спосіб прогнозування аеропалінологічної ситуації, для виконання якого проводять аеробіологічний моніторинг, визначення термінів цвітіння та днів з максимальними показниками кількості пилку у повітрі, на основі прогнозу погоди визначають дні з циклонічною активністю, коли очікується посилення вітру та зниження вологості, і ці дні вважають несприятливими в аспекті аеропалінологічної ситуації [Патент України № 53449, Заявл. 22.03.2010; Опубл. 11.10.2010. Спосіб прогнозування аеропалінологічної ситуації]. Позитивними рисами способу слід вважати урахування етіологічного фактора (наявності та кількості пилкового алергену в повітрі). Недоліком цього способу є те, що не враховуються клінічні показники, що потенційно знижує його інформативність та діагностичну цінність. Відомий спосіб діагностики алергічного риніту, поєднаного з бронхіальною астмою у дітей, який включає дослідження еозинофілів назального секрету, і, для оцінки алергічного запалення слизової носа, додатково визначають експресію антигенів до IgE на клітинах запальної інфільтрації; причому збільшення кількості еозинофілів понад 15,0 % і визначення ступеню експресії антигенів до IgE  2 бали свідчить про наявність алергічного риніту, поєднаного з бронхіальною астмою [Патент України № 98422, Заявл. 19.11.2014; Опубл. 27.04.2015. Спосіб діагностики алергічного риніту, поєднаного з бронхіальною астмою у дітей]. Перевагою способу є використання одних з ключових факторів патогенезу полінозів. Недоліком є недостатня доступність для практичного застосування, необхідність застосування спеціальної методики та підготовлених фахівців і, нарешті, неврахування етіологічного чинника. Узагальнюючи вищевикладене, слід зауважити, що у переважній більшості відомих способів діагностики, прогнозування перебігу чи диференційованого лікування сезонного алергічного риніту з пилковою сенсибілізацією автори керуються лише окремими патогенетичними аспектами цієї патології. У доступній патентній літературі відсутні відомості щодо способів, які б поєднували аеропалінологічний підхід зі стандартними клінічним та алергологічним методами обстеження. Проте, у світовій медицині протягом останніх років досягнуто значний прогрес у розв'язанні проблеми АР. На засадах доказової медицини створено міжнародні консенсуси щодо обстеження та лікування пацієнтів з АР- Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma, розроблено у 2008 році [ARIA (Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma) 2008 Update / J. Bousquet, N. Khaltaev, A. A. Cruz [et al.] [Електронний документ]. - Режим доступу: http://www.whiar.org/docs/ARIAReport-2008.pdf] із найпізнішим доповненням у 2010 році (ARIA-2010) [Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma (ARIA) guidelines: 2010 Revision / J. L. Bro zek, J. Bousquet, С. Е. BaenaCagnani [et al.] // J Allergy Clin Immunol. - 2010. - Vol. 126, №. 3. - P. 466-476]. Більшість рекомендацій є міжнародними (в аспекті принципів базисної терапії), вони можуть бути внесені без змін до локальних протоколів. Крім того, існують питання виключно регіональні - вони мають відрізнятися у різних місцевостях (зокрема, країнах) з огляду на біологічні, метеорологічні та інші особливості. Цей аспект перш за все стосується АР з пилковою сенсибілізацією, де провокуючим загострення фактором є пилок рослин. 1 UA 111491 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Деякою мірою вигідно в цьому аспекті виділяються положення наступних документів зі стандартизації медичної допомоги: щодо АР - уніфікованого клінічного протоколу "Діагностика та лікування алергологічних хвороб у дітей", затвердженого наказом МОЗ України № 767 від 27.12.2005 р. Згідно з ним, оцінюють анамнестичні, фізикальні відомості, уточнюють контакт з алергеном, а потім використовують стандартні інструментальні та лабораторно-функціональні засоби; лікування є диференційованим з урахуванням етіопатогенетичної форми захворювання, віку дитини тощо. Даний спосіб є найбільш близьким аналогом. Недоліком способу-аналога, як і переважної більшості інших відомих способів, є залишення осторонь даних пилкування (аеропалінологічного дослідження), що за умови поєднаного використання зі стандартним обстеженням більш різнобічно, а, отже, діагностично коректніше характеризують кожний окремий клінічний випадок. В основу корисної моделі поставлено задачу підвищення інформативності прогнозування загострення сезонного алергічного риніту у дітей. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому, регламентованому галузевими стандартами надання медичної допомоги способу діагностування вірогідності загострення сезонного алергічного риніту у дітей, згідно з корисною моделлю, у досліджуваних осіб додатково оцінюють дані аерополінологічного моніторингу, після чого визначають величину діагностичного індексу алергічного риніту (ДІ(ар)) за наступною формулою: ДІ(ар)=3,686Х1+1,685Х2+0,982Х3+1,542Х4+0,682Х5+3,986Х6+ -3,268Х7+1,686Х8+0,952Х9+2,865Х10, де ДІ(ар) - величина діагностичного індексу алергічного риніту (у. о.); X1 - стать дитини (1 чоловіча, 2 - жіноча), Х2 - наявність обтяженого алергологічного анамнезу з боку батьків (0 - не обтяжений, 1 - обтяжений), Х3 - тривалість алергологічного анамнезу дитини (0 — вперше виявлено алергоз, 1 - до 1 року, 2-1-3 роки, 3 - понад 3 роки), Х4 - вік дитини, Х5 - середня температура повітря за останній тиждень, Х6 - прогнозована середньодобова швидкість вітру на день обстеження, Х7 - прогнозована середньодобова відносна вологість на день обстеження, Х8 - наявність дощу на день обстеження (0 - ні, 1 - так), Х9 - середня кількість пилкових часточок протягом тижня, X10 - результати алергологічної проби (0 - реакція відсутня, 1 - реакція «+», 2 реакція «++», 3 - реакція «+++»), і якщо, ДІ(ар) >0,574, діагностують високу вірогідність загострення алергічного риніту, а якщо ДІ(ар)  0,574 - діагностують його невисоку вірогідність. Технічний ефект корисної моделі, а саме - підвищення інформативності діагностування вірогідності загострення сезонного алергічного риніту у дітей, забезпечується шляхом врахування у діагностичному процесі аеропалінологічних, антроподемографічних, клінікоанамнестичних, алергологічних показників. Це дозволяє з більшою вірогідністю діагностувати розвиток загострення алергічного риніту, відкриваючи перспективи прогнозування його перебігу і вторинної профілактики загострення. Спосіб виконують наступним чином. Враховують дані аеропалінологічного моніторингу у місцях перебування пацієнта. Проводять стандартний аналіз клініко-анамнестичних параметрів алергічного риніту. Оцінюють результати алергологічних проб з пилковими алергенами за загальновизнаною методикою. Шляхом введення відповідних вимірів у нижченаведену формулу обчислюють відповідні діагностичні індекси: ДІ(ар)=3,686Х1+1,685Х2+0,982Х3+1,542Х4+0,682Х5+3,986Х6+ -3,268Х7+1,686Х8+0,952Х9+2,865Х10, де ДІ(ар) - величина діагностичного індексу алергічного риніту (у. о.); X1 - стать дитини (1 чоловіча, 2 - жіноча), Х2 - наявність обтяженого алергологічного анамнезу з боку батьків (0 - не обтяжений, 1 - обтяжений), Х3 - тривалість алергологічного анамнезу дитини (0 - вперше виявлено алергоз, 1 - до 1 року, 2-1-3 роки, 3 - понад 3 роки), Х4 - вік дитини, Х5 - середня температура повітря за останній тиждень, Х6 - прогнозована середньодобова швидкість вітру на день обстеження, Х7 - прогнозована середньодобова відносна вологість на день обстеження, Х8 - наявність дощу на день обстеження (0 - ні, 1 - так), Х9 - середня кількість пилкових часточок протягом тижня, X10 - результати алергологічної проби (0 - реакція відсутня, 1 - реакція «+», 2 реакція «++», 3 - реакція «+++»). У випадку, якщо ДІ(ар)>0,574, встановлюють високу вірогідність загострення алергічного риніту, а якщо ДІ(ар)0,574 - роблять заключения про його невисоку вірогідність. Ефективність способу пояснює наступний приклад. Приклад № 1. Пацієнт III, дівчинка, вік 9 років, в анамнезі - сезонний алергійний риніт. В результаті обстеження за стандартними протоколами зроблено висновок про низьку вірогідність загострення. При обстеженні за способом, який заявляється, отримано величину ДІ(ар)=1,885 у. о. і зроблено висновок про високий ризик загострення алергічного риніту. Протягом подальшого 2 UA 111491 U спостереження у двотижневій динаміці підтверджено загострення АР і проведено відповідні лікувальні заходи та надані рекомендації по термінах початку та закінчення вторинної профілактики в наступному році. Через рік, при активному спостереженні за перебігом захворювання, загострення у дівчинки в очікуванні строки не спостерігалось. 5 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 20 25 Спосіб діагностування вірогідності загострення сезонного алергічного риніту у дітей, який включає стандартний аналіз клініко-анамнестичних параметрів алергічного риніту та оцінку результатів алергологічних проб з пилковими алергенами за загальновизнаною методикою, який відрізняється тим, що у досліджуваних осіб додатково оцінюють дані аерополінологічного моніторингу, після чого визначають величину діагностичного індексу алергічного риніту (ДІ (АР)) за наступною формулою: ДІ(АР)=3,686Х1+1,685Х2+0,982Х3+1,542Х4+0,682Х5+3,986Х6+3,268Х7+1,686Х8+0,952Х9 +2,865Х10, де ДІ(АР) - величина діагностичного індексу алергічного риніту (у. о.); X1 - стать дитини (1 чоловіча, 2 - жіноча), Х2 - наявність обтяженого алергологічного анамнезу з боку батьків (0 необтяжений, 1 - обтяжений), Х3 - тривалість алергологічного анамнезу дитини (0 - вперше виявлено алергоз, 1 - до 1 року, 2 - 1-3 роки, 3 - понад 3 роки), Х4 - вік дитини, Х5 - середня температура повітря за останній тиждень, Х6 - прогнозована середньодобова швидкість вітру на день обстеження, Х7 - прогнозована середньодобова відносна вологість на день обстеження, Х8 - наявність дощу на день обстеження (0 - ні, 1 - так), Х9 - середня кількість пилкових часточок протягом тижня, X10 - результати алергологічної проби (0 - реакція відсутня, 1 - реакція "+", 2 реакція "++" 3 - реакція "+++"), і, якщо ДІ(АР)>0,574, діагностують високу вірогідність загострення алергічного риніту, а якщо ДІ(АР)0,574 - діагностують його невисоку вірогідність. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3