Спосіб прогнозування виникнення рецидивів у хворих на лейоміосаркому матки

Реферат: Спосіб прогнозування виникнення рецидивів у хворих на лейоміосаркому матки включає операцію і імуногістохімічне дослідження рівня експресії маркерів Всl-2 і р53. Додатково проводять дослідження рецепторного статуса пухлини на естрогени (ER) і прогестерон рецептор (PR), оцінюють за бальною шкалою рівень експресії маркерів Всl-2 і р53 та рецепторний статус на ER і PR, визначають сумарний бал злоякісності (S) шляхом підсумку значення балів зазначених маркерів та при значенні S до 3 балів прогнозують рецидив захворювання через 8,5 міс. після закінчення лікування, при значенні S=4-7 балів прогнозують рецидив захворювання через 10 міс., а при S=8-12 балів прогнозують збереження стану ремісії протягом 18 міс. у хворих, яких пролікували. UA 111936 U (12) UA 111936 U UA 111936 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Корисна модель належить до медицини, зокрема до онкології, і може бути використана для прогнозування виникнення рецидивів у хворих на лейоміосаркому матки I-ІІ стадії. Лейоміосаркома (ЛМС) матки є відносно рідкісною злоякісною пухлиною. До теперішнього часу залишається дискусійним питання про критерії, що визначають прогноз при ЛМС, 5-річна виживаність у даної категорії хворих коливається від 18,8 до 65 %. Такий розкид у термінах виживаності обумовлений різними причинами, головними з яких є клініко-морфологічні чинники. Досить вивченими морфологічними критеріями, що впливають на віддалену виживаність при ЛМС, є глибина інвазії міометрія і судин, наявність некрозів пухлинних клітин, ступінь вираженості клітинної атипії, рівень мітотичної активності. Відомий спосіб прогнозування ризику метастазування при ЛМС матки шляхом встановлення ступеня васкуляризації судини пухлини [1]. Недоліком способу є суб'єктивність визначення максимальної кількості судин при мікроскопії гістологічних зрізів пухлини, що може призводити до помилкового прогнозу. Найближчим аналогом до способу, що заявляється, є спосіб прогнозування виживаності хворих на лейоміосаркому матки, в якому в пухлинних клітинах досліджують рівень експресії молекулярно-біологічних маркерів та визначають прогностичне значення ступеня експресії кожного маркера. За рівнем експресії маркерів прогнозують виживаність хворих на ЛМС [2]. Недоліком способу є наявність елемента суб'єктивності при інтерпретації результатів оцінки маркерів. Крім того, прогностичне значення ступеня експресії оцінювали з точки зору виживаності хворого без взаємозв'язку з виникненням у нього рецидивів. В основу корисної моделі поставлено задачу створити спосіб прогнозування виникнення рецидивів у хворих на ЛМС матки, в якому оцінка за бальною шкалою рівнів експресії маркерів Bcl-2, p53, PR, ER з визначенням сумарного бала злоякісності дозволить імовірно прогнозувати виникнення рецидивів та встановити термін безрецидивного періоду у хворих. На основі дослідних даних авторів доведено, що визначення рівнів експресії чотирьох зазначених маркерів з подальшим одержанням сумарного бала злоякісності необхідно та достатньо для прогнозування терміну та частоти виникнення рецидивів у хворих на ЛМС. Поставлена задача вирішується таким чином: у відомому способі прогнозування виникнення рецидивів у хворих на ЛМС матки, що включає операцію та імуногістохімічне дослідження рівня експресії маркерів Всі-2, р53, згідно з корисною моделлю, додатково проводять дослідження рецепторного статусу пухлини на естрогени (ER) і прогестерон рецептор (PR), оцінюють за бальною шкалою рівень експресії маркерів Всl-2, р53 та рецепторний статус на ER і PR, визначають сумарний бал злоякісності (S) шляхом підсумку значення балів зазначених маркерів та при значенні S до 3 балів прогнозують рецидив захворювання через 8,5 міс. після закінчення лікування, при значенні S=4-7 балів прогнозують рецидив захворювання через 10 міс., а при S=8-12 балів прогнозують збереження стану ремісії протягом 18 місяців у хворих, яких пролікували. Спосіб, що заявляється, здійснюється таким чином. У тканині пухлини, яка отримана після хірургічного втручання, визначали відомими імуногістохімічними методами рівень експресії маркерів Всl-2 і р53 та рецепторний статус пухлини на естрогени (ER) і прогестерон рецептор (PR) [3, 4]. Після чого рівень експресії кожного маркера оцінювали за бальною шкалою. Рецепторний статус пухлини ER та PR мав 4 градації [5], яким присвоювали такі бали: ER 1. 0-10 % - 0 балів; 2. 10-33 % - 1 бал; 3. 33-66 % - 2 бали; 4. 67-100 % - 3 бали; PR 1. 0-10 % - 0 балів; 2. 10-33 % - 1 бал; 3. 33-66 % - 2 бали; 4. 67-100 % - 3 бали. 45 50 55 Для маркера р53 у разі його відсутності в пухлині присвоювали 3 бали, а при його наявності - 0 балів. Для маркера Всl-2 при його наявності - 3 бали, у разі його відсутності - 0 балів. Сумарний бал злоякісності (S) отримували шляхом підсумку балів зазначених маркерів. Згідно з S, прогнозували термін виникнення рецидивів. При значенні S до 3 балів прогнозували високу частоту виникнення рецидивів через 8,5 міс. після закінчення лікування, при S=4-7 балів виникнення рецидивів через 10 міс. з частотою на рівні 20 %, у разі S=8-12 балів прогнозували збереження стану ремісії протягом 18 міс. після лікування при відсутності рецидивів. Нижче наведено приклади використання способу, що заявляється. Приклад 1. Хвора В., 49 років, іст. хв. № 04182, перебувала на лікуванні у клініці ДУ "Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор'єва НАМН України" у відділенні дистанційної поєднаної променевої та комплексної терапії з 15.11.2013 р. до 15.01.2014 р. з діагнозом лейоміосаркома 1 UA 111936 U 5 10 15 20 25 матки І стадії (T1NxM0). Хворій проведено радикальну операцію. У тканині пухлини, відповідно до способу, що заявляється, було визначено рівні експресії маркерів Bcl-2, p53, ER, PR з подальшою оцінкою його значення за бальною шкалою. Тобто при значенні рівнів: ER=5 %, PR=7 %, Bcl-2 - відсутній, р53 - присутній кожному з них було присвоєно по 0 балів. Сумарний бал S=0. При подальшому спостереженні у хворої через 8,5 міс. виявлено рецидив на піхвовому рубці та метастази у легенях. Проведений курс хіміотерапії не дав результату. Хвора померла. Приклад 2. Хвора Г., 70 років, іст. хв. №04724, перебувала на лікуванні у клініці ДУ "Інститут медичної радіологи ім. С.П. Григор'єва НАМН України" у відділенні дистанційної, поєднаної променевої та комплексної терапії з 18.06.2014 р. до 18.08.2014 р. з діагнозом лейоміосаркома матки 1 стадії (T1NxM0). Хворій проведено радикальну операцію з подальшим опроміненням малого таза. У тканині пухлини, відповідно до способу, що заявляється, було визначено рівень експресії маркерів Всl-2, р53, ER, PR та проведено оцінку їхнього рівня за бальною шкалою. При рівні ER=5 %, PR=10 %, р53 - відсутній, Всl-2 - присутній в балах це відповідає: ЕР = 0 балів, ПР = 1 бал, Всl-2 = 3 бали, р53 = 3 бали. Сумарний бал = 7. Було додатково призначено проведення гормонотерапії. Через 10 міс. після лікування було виявлено рецидиви на піхвовому рубці та у черевній порожнині. Хвора померла. Приклад З. Хвора Т., 46 років, іст. хв. № 02229, перебувала на лікуванні у клініці ДУ "Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор'єва НАМН України" у відділенні дистанційної, поєднаної променевої та комплексної терапії з 24.11.2014 р. до 15.01.2015 р. з діагнозом лейоміосаркома матки І стадії (T1NxM0). Хворій проведено екстирпацію матки з придатками та післяопераційне опромінення малого таза. У тканині пухлини, відповідно до способу, що заявляється, було визначено рівень експресії маркерів Bcl-2, p53, ER, PR та проведено оцінку їхнього рівня за бальною шкалою. При рівні ER=70 %, PR=85 %, р53 - присутній, Всl-2 - присутній в балах це відповідає: ЕР = 3 бали, ПР = 3 бали, Всl-2 = 3 бали, р53 = 0 балів. Сумарний бал = 9. Було додатково призначено проведення гормонотерапії. У хворої зберігався стан ремісії протягом 18 міс. після лікування. Рецидивів у процесі спостереження не виявлено. Було проліковано 26 хворих з використанням даного способу. Результати лікування зведено в таблицю. Таблиця Прогностична оцінка перебігу лейоміосаркоми матки Значення сумарного бала, S Кількість хворих, n до 3 4-7 8 10 8-12 8 Частота виникнення рецидивів абс. % 6 75 2 20 0 0 Термін виникнення рецидивів Наявність рецидивів через 8,5 міс. Наявність рецидивів через 10 міс. Рецидиви відсутні протягом 18 міс. нагляду 30 35 40 45 Наведені в таблиці дані свідчать про ймовірність прогнозування виникнення рецидивів за способом, що заявляється. За значенням сумарного бала злоякісності можливо встановити термін та частоту виникнення рецидивів у хворих на ЛМС матки та оцінити перебіг хвороби. При S до 3 балів термін виникнення рецидивів дорівнює 8,5 міс. при високій частоті їх виникнення до 75 %, прогноз хвороби - поганий. При S=4-7 бала термін виникнення рецидивів - 10 міс., частота виникнення рецидивів 20 %, прогноз хвороби - помірно поганий. При S=8-12 балів ремісія протягом 18 міс. після лікування при відсутності рецидивів. Таким чином, використання способу, що заявляється, дозволить імовірно встановити термін і частоту виникнення рецидивів у хворих на ЛМС матки, вибирати індивідуальну тактику лікування та прогнозувати виживаність таких хворих. Перелік посилань 1. Пат. 75488 Україна, МПК А61В 10/00, G01N 33/48 Спосіб прогнозування ризику метастазування при лейоміосаркомі матки / Галахін К.О. (UA), Воробйова Л.І. (UA), Микита М.В. (UA); заявник і патентовласникІнститут онкології АМНУ. - № 20040604683; заявл. 15.06.2004; опубл. 17.04.2006, Бюл. № 4. 2. Лейомиосаркома тела матки: некоторые молекулярно-биологические критерии прогноза / А.М. Авдалян, И.П. Бобров, В.В. Климачев [и др.] // Сиб. онкол. журн. - 2010. - № 1. - С. 45-49. 3. Автандилов Г.Г. Основы количественной патологической анатомии / под ред. Г.Г. Автандилов. - М.: Медицина, 2002. - 238 с. 2 UA 111936 U 5 4. Бабиченко И.И. Новые методы иммуногистохимической диагностики опухолевого роста: учеб. Пособие / И.И. Бабиченко, В.А. Ковязин. - М.: РУДН, 2008. - 109 с. 5. Райхлин Н.Т. Апоптоз - основные механизмы развития и роль в онкологической практике: руководство по иммуногистохимической диагностике опухолей человека / под ред. С.В. Петрова, Н.Т. Райхлина. - Казань, 2000. - С. 250-266. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 Спосіб прогнозування виникнення рецидивів у хворих на лейоміосаркому матки, що включає операцію і імуногістохімічне дослідження рівня експресії маркерів Всl-2 і р53, який відрізняється тим, що додатково проводять дослідження рецепторного статуса пухлини на естрогени (ER) і прогестерон рецептор (PR), оцінюють за бальною шкалою рівень експресії маркерів Всl-2 і р53 та рецепторний статус на ER і PR, визначають сумарний бал злоякісності (S) шляхом підсумку значення балів зазначених маркерів та при значенні S до 3 балів прогнозують рецидив захворювання через 8,5 міс. після закінчення лікування, при значенні S=47 балів прогнозують рецидив захворювання через 10 міс., а при S=8-12 балів прогнозують збереження стану ремісії протягом 18 міс. у хворих, яких пролікували. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3