Спосіб прогнозування розвитку післяопераційного панкреатиту

Реферат: Спосіб прогнозування розвитку післяопераційного панкреатиту здійснюють шляхом дослідження біологічного матеріалу. Проводять імуногістохімічне дослідження проліферативної активності тканин підшлункової залози, визначають експресію ядерного антигену КІ67. При наявності в зразках тканин ПЗ кількості КІ67-позитивних клітин 20 % і вище прогнозують позитивну динаміку як при гострому, так і при хронічному панкреатиті, а при оперативних втручаннях на ПЗ - уникнення розвитку післяопераційного панкреатиту. При концентрації КІ67позитивних клітин нижче 20 % в зоні гострого деструктивного запалення ПЗ прогнозують подальше прогресування панкреонекрозу, в т. ч. і після хірургічних втручань з приводу гострого деструктивного панкреатиту. Концентрація КІ67-позитивних клітин нижче 20 % в зоні хронічного запалення ПЗ свідчить про подальше прогресуванні фіброзу ПЗ, в т. ч. і після операцій на ПЗ. UA 114108 U (54) СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ПАНКРЕАТИТУ UA 114108 U UA 114108 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії підшлункової залози (ПЗ), і може бути використана для визначення перебігу панкреатиту при оперативних втручаннях на підшлунковій залозі. Відомий спосіб прогнозування гострого панкреатиту, в тому числі післяопераційного (В.В. Бойко, И.А. Криворучко та співавт. Острый панкреатит. Патофизиология и лечение. - Харьков: Торнадо, 2002. - С. 84-85). Він включає оцінку рівня інтерлейкіну-8 та при підвищенні його вище норми (2,8 пкг/мл) констатують високу імовірність розвитку панкреатиту. Недолік зазначеного способу полягає у невисокій точності прогнозування панкреатиту у зв'язку з тим, що високий рівень інтерлейкіну-8 є загальним показником наявності запального процесу у черевній порожнині, та підвищення даного показника може повідомляти про дисфункцію інших органів та систем. Найбільш близьким та вибраним за найближчий аналог є спосіб прогнозування гострого післяопераційного панкреатиту, відповідно до якого здійснюють післяопераційну оцінку показника амілази крові та розрахунок імовірності виникнення панкреатиту. У способі проводять також оцінку продуктів обміну (креатинін крові, сечовина крові). Розрахунок імовірності виникнення післяопераційного панкреатиту проводять по формулі (Ю.С. Полушина, О.В, Пащенко та інш. "Прогнозирование и профилактика острого послеоперационного панкреатита"// Анестезиология и реаниматология. - № 2. - 1999. - С. 58-60). Описаний спосіб дозволяє оцінити можливість виникнення післяопераційного панкреатиту за рахунок рівня амілази, однак ця оцінка достатньо складна та трудомістка за рахунок того, що потребує великої кількості лабораторних та інструментальних даних. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу прогнозування розвитку післяопераційного панкреатиту, в якому за рахунок зміни досліджуваного показника, досягається визначення проліферативної активності в тканині підшлункової залози, що в свою чергу дозволяє уникнути розвитку післяопераційного панкреатиту та ряду інших ускладнень. Поставлена задача вирішується тим, що в способі прогнозування розвитку післяопераційного панкреатиту, який здійснюють шляхом дослідження біологічного матеріалу, згідно з корисною моделлю, проводять імуногістохімічне дослідження проліферативної активності тканин підшлункової залози, визначають експресію ядерного антигену КІ67, при наявності в зразках тканин ПЗ кількості КІ67-позитивних клітин 20 % і вище прогнозують позитивну динаміку як при гострому, так і при хронічному панкреатиті, а при оперативних втручаннях на ПЗ - уникнення розвитку післяопераційного панкреатиту, при концентрації КІ67позитивних клітин нижче 20 % в зоні гострого деструктивного запалення ПЗ прогнозують подальше прогресування панкреонекрозу, в т. ч. і після хірургічних втручань з приводу гострого деструктивного панкреатиту; концентрація КІ67-позитивних клітин нижче 20 % в зоні хронічного запалення ПЗ свідчить про подальше прогресуванні фіброзу ПЗ, в т. ч. і після операцій на ПЗ. Ядерний антиген КІ67 вперше описаний у 1983 p. Gerdes. Цей антиген є специфічним маркером проліферації, димерна молекула якого асоційована з хромосомами, бере активну участь у мітозі. Експресія антигену КІ67 дозволяє виділити клітини, що знаходяться в активній фазі клітинного циклу. Пропонований нами спосіб визначення проліферативної активності в тканині ПЗ здійснюють наступним чином. Зразки тканини ПЗ, отримані шляхом інтраопераційної біопсії, фіксують у 10 %-му розчині нейтрального формаліну, обезводнюють у спиртах зростаючої концентрації, проводять через хлороформ, хлороформ-парафін і заливають у парафін. Виготовляють зрізи товщиною 4-6 мкм на санному мікротомі і фарбують гематоксилін-еозином та за Ван-Гизон. Для кількісної оцінки активності процесів репаративної регенерації використовують імуногістохімічний аналіз індексу проліферації при дослідженні експресії антигену КІ67. Дослідження проводять за методом L. А. Sternberger (1979) із застосуванням панелі моно- та поліклональних антитіл до білка КІ67 виробництва "Thermo Scientific" (UK) з подальшим фарбуванням гематоксиліном Майєра. За результатами імуногістохімічного дослідження роблять висновок про ступінь проліферативної активності в тканині ПЗ: а) при наявності в зразках тканин ПЗ кількості КІ67позитивних клітин 20 % і вище вважають, що рівень проліферації в зоні запалення досить високий для регресу запального процесу в тканині ПЗ, що дає можливість прогнозувати позитивну динаміку як при гострому, так і при хронічному панкреатиті, а при оперативних втручаннях на ПЗ - уникати розвитку післяопераційного панкреатиту; б) концентрація КІ67позитивних клітин нижче 20 % в зоні гострого деструктивного запалення ПЗ свідчить про подальше прогресування панкреонекрозу, в т. ч. і після хірургічних втручань з приводу гострого деструктивного панкреатиту; в) концентрація КІ-67-позитивних клітин нижче 20 % в зоні 1 UA 114108 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 хронічного запалення ПЗ свідчить про подальше прогресування фіброзу ПЗ, в т. ч. і після операцій на ПЗ. Клінічний приклад. Хворий В., 56 p., перебував на стаціонарному лікуванні в х/в № 1 МГКЛСНМП з діагнозом Са головки підшлункової залози T3N1M1, механічна жовтяниця. Госпіталізований зі скаргами на болі в правому підребер'ї, жовтушність шкірних покривів. Хворіє протягом 10 діб. Дані клініко-біохімічних методів дослідження: Клінічний аналіз крові: Нb-136 г/л, 12 9 Эритр.-4,24*10 , Кольор. пок. - 1,0, Лейкоц. - 10,7*10 , пал. - 4 %, сегм. - 67 %, еоз. - 1 %, лімф. 23 %, мон. - 5 %. Біохімічний аналіз крові: Білірубін - 227,0 мкмоль/л, прямий - 162,2 мкмоль/л, непрямий - 64,8 мкмоль/л, білок - 64 г/л, сечовина - 5,46 мкмоль/л, креатинін - 0,062 мкмоль/л, ACT-49 МО/л (N=5-40 МО/л), АЛТ - 68 МО/л (N=5-40 МЕ/л), амілаза - 36 МО/л (N < 90 МО/л). Дані інструментальних методів дослідження: УЗД ОЧП: Печінка збільшена, структура однорідна, внутрішньопечінкові протоки розширені, холедох до 1,27 см. Голівка підшлункової залози збільшена до 4 см з нерівним контуром і ознаками кровотоку, вільної рідини в черевної порожнині немає. Дуоденоскопія: ДПК деформована за рахунок здавлення ззовні, прохідність не порушена. ВСДК розташований низько ЕРХПГ: Контрастована вірсунгова протока 6-7 мм з обривом в проекції голівки, в області тіла і хвоста протока розширена. Спіральна комп'ютерна томографія (з контрастуванням тріомбрастом 76 % - 50 мл): Печінка - структура однорідна. В області голівки підшлункової залози визначається об'ємне утворення, розмірами до 41,5 мм, з неправильними контурами, панкреатична протока розширена до 4,4 мм, тіло підшлункової залози - 22 мм, хвіст - 19,8 мм. Селезінка - структура однорідна. Хворому виконано оперативне втручання в обсязі: Панкреатодуоденальна резекція. З протоколу операції: В області голівки підшлункової залози визначається цупке горбисте утворення до 4-4,3 см в діаметрі, яке не проросло ворітну вену, холедох і черевний стовбур. Реґіонарні лімфовузли збільшені, гіперплазовані. Жовчний міхур 12×5 см, холедох розширений до 2 см в діаметрі. Випадок визнано резектабельним. Виконана панкреатодуоденальна резекція з перетином підшлункової залози на рівні перешийка. Взята біопсія тіла підшлункової залози. Виявлена кількість КІ67-позитивних клітин менше 20 %, що дозволило очікувати розвиток панкреатиту кукси і підтікання панкреатоєюноанастомозу в післяопераційному періоді. Повторна операція: санація та зміцнення анастомозу. Враховуючи, що після першої операції проводилася противопанкреатична терапія, як і очікувалося, концентрація КІ67-позитивних клітин у зоні гострого деструктивного запалення ПЗ була більше 20 %. В післяопераційному періоді настало розрішення панкреатиту. Клінічний приклад. Хворий К., 45 p., перебував на стаціонарному лікуванні в х/о № 1 ХМКЛСНМП з діагнозом геморагічний панкреонекроз. Госпіталізований зі скаргами на болі в епігастрії, правому та лівому підребер'ї, нудоту, блювоту. Хворіє протягом 2-х діб. Дані клініко12 біохімічних методів дослідження: Клінічний аналіз крові: Нb-136 г/л, Еритр.- 4,24*10 , Кольор. 9 пок. - 1,0, Лейкоц. - 16,7*10 , пал. - 8 %, сегм. - 61 %, еоз. - 1 %, лімф. - 26 %, мон. - 4 %. Біохімічний аналіз крові: Білірубін - 19,0 мкмоль/л, прямий - 10,4 мкмоль/л, непрямий - 8,6 мкмоль/л, білок - 61 г/л, сечовина - 7,46 мкмоль/л, креатинін - 0,062 мкмоль/л, ACT-49 МО/л (N=5-40 МО/л), АЛТ - 68 МО/л (N=5-40 МО/л), амілаза - 268 МО/л (N