Спосіб хроматографічного визначення воскоподібних речовин

Реферат: Винахід належить до аналітичної хімії і може бути використаний у харчовій, олієжировій, ефіроолійній, парфумерно-косметичній галузях промисловості. Спосіб хроматографічного визначення воскоподібних речовин включає підготовку колонки з сорбентом, промивку колонки гексаном, твердофазну екстракцію проби в колонці сумішшю гексану з хлороформом, упарювання екстракту, розчинення упаренного залишку у розчиннику з наступним газохроматографічним розділенням проби, ідентифікацією і кількісним визначенням воскоподібних речовин, при цьому воскоподібні речовини екстрагують сумішшю гексану з 3 хлороформом у співвідношенні за об'ємом від 8:2 до 6:4 зі швидкістю потоку 0,6-1,2 см /хв., як сорбент використовують силікагель, а сухий залишок після упарювання екстракту розчиняють у UA 114235 C2 (12) UA 114235 C2 хлороформі. Запропонований спосіб є доступним, дозволяє виключити використання азотнокислого срібла, отримувати якісний екстракт та повну інформацію щодо вмісту воскоподібних речовин у пробі. UA 114235 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Винахід стосується аналітичної хімії і може бути використаний у харчовій, олієжировій, ефіроолійній, парфумерно-косметичній та суміжних галузях промисловості й Агропромислового комплексу. Прототипом винаходу є спосіб хроматографічного визначення воскоподібних речовин в оліях (ДСТУ 4002:2006 Олії. Методи визначення воскоподібних речовин). Згідно з прототипом підготовка проби для хроматографічного визначення воскоподібних речовин виконується наступним чином. Вилучення воскоподібних речовин з олії проводиться твердофазною екстракцією з використанням сорбента і органічних розчинників. Далі виконується газохроматографічне розділення підготовленої проби, ідентифікація і кількісне визначення воскоподібних речовин. У скляну хроматографічну колонку вміщують 5 г 10 % розчину азотнокислого срібла (AgNO3) у кізельгелі і від 10 г до 15 г кізельгелю-60. Після наповнення колонку промивають гексаном від 3 3 40 см до 50 см . 3 У наважку олії від 4,0 г до 4,5 г додають 3 см внутрішнього стандарту і отриману суміш 3 розбавляють 10 см суміші гексану з хлороформом у співвідношенні 90:10. Розмішують до отримання однорідного розчину. 3 У підготовлену колонку вносять 2 см цього розчину. Пробу в колонці екстрагують сумішшю 3 гексану з хлороформом у співвідношенні 90:10. Спочатку 10 хв. зі швидкістю потоку 1,8 см /хв., потім із більшою швидкістю тривалістю до 160 хв. Отриманий екстракт упарюють. Підготовлена проба вводиться у хроматограф. Недоліком прототипу є: необхідність використання розчину азотнокислого срібла; необхідність зберігання й утилізації відпрацьованого сорбента з азотнокислим сріблом; недостатня ефективність умов вилучання воскоподібних речовин із вихідної проби; підвищені загальні витрати щодо пробопідготовки і хроматографічного аналізу проб. Задачею запропонованого способу хроматографічного визначення воскоподібних речовин є: використання нових умов вилучання воскоподібних речовин із вихідної проби рослинної олії; зниження загальних витрат щодо пробопідготовки і хроматографічного аналізу проб. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб хроматографічного визначення воскоподібних речовин передбачає нові умови підготовки проб, що досліджуються. Згідно з винаходом визначення воскоподібних речовин в олії виконується твердофазною екстракцією. Воскоподібні речовини екстрагують сумішшю гексану з хлороформом у 3 співвідношенні від 8:2 до 6:4 зі швидкістю потоку 0,6-1,2 см /хв., які сорбент використовують силікагель, а сухий залишок після упарювання екстракту розчиняють у хлороформі. Підготовлена проба вводиться у хроматограф. Причинно-наслідковий зв'язок між запропонованими в способі ознаками і очікуваним технічним результатом полягає в наступному. Воскоподібні речовини є супутніми компонентами олієжирової сировини, пресових і екстракційних олій, окремих жирів і олієжировмісних продуктів, наприклад вовняного жиру, ланоліну, гідратованих і рафінованих рослинних олій, фармацевтичних і косметичних продуктів тощо. Проблема технохімічного і вихідного контролю вмісту воскоподібних речовин є актуальною у зв'язку: з сертифікацією підприємств харчової, косметичної й інших галузей й АПК у систем безпеки ISO 22000: 2005; з експортними поставками рослинних олій; необхідністю удосконалення технології виморожування (вінтеризації) рослинних олій; забезпеченням вітчизняних споживачів якісними, безпечними і конкурентоспроможними продуктами. Актуальною задачею є розробка доступного способу визначення воскоподібних речовин, який дозволить отримувати повну інформацію щодо вмісту воскоподібних речовин у пробі. Запропонований спосіб хроматографічного визначення воскоподібних речовин у пробі олії або оліє жирового продукту дозволяє отримати якісний екстракт воскоподібних речовин для хроматографічного визначення. Суть способу. Процес вилучення воскоподібних речовин із вихідної проби виконується наступним чином. У скляну хроматографічну колонку вміщують 15 г підготовленого силікагелю дисперсністю 3 3 60-200 мкм. Після наповнення колонку промивають від 25 см до 35 см гексану. Вихідну пробу олії при перемішуванні нагрівають до повного розчинення кристалів 3 воскоподібних речовин. В наважку олії від 4,0 г до 4,5 г додають 3 см внутрішнього стандарту і 3 отриману суміш розбавляють 10 см суміші гексану з хлороформом у співвідношенні 70:30. 3 Розмішують до отримання однорідного розчину. Наносять 2 см цього розчину в хроматографічну колонку. 1 UA 114235 C2 3 5 10 15 20 25 30 Воскоподібні речовини з колонки екстрагують (елююють) 160 см суміші гексану з 3 хлороформом у співвідношенні від 8:2 до 6:4 зі швидкістю потоку 0.6…1.2 см /хв… Елюат 3 збирають у ротаційну колбу ємністю 250 см . Перед використанням колбу обполіскують невеликими порціями хлороформу. Відганяють суміш гексану з хлороформом на ротаційному випарнику за температури 60 °C під вакуумом до сухого залишку. Сухий залишок із ротаційної колби кількісно переносять хлороформом у маленьку колбу для відгонки (заздалегідь промиту хлороформом). Отриманий розчин знову відганяють практично до 3 3 3 сухого залишку (від 0,1 см до 0,5 см ) і перерозчиняють у 1 см хлороформу. Підготовлена проба вводиться у хроматограф. Приклади здійснення способу щодо впливу умов способу на якість підготовки проб наведено у табл. 1 і 2. З даних табл. 1 видно, що при твердофазній екстракції у співвідношеннях, що заявляються, у верхньому (приклад 2) і нижньому (приклад 4) значенні вилучення воскоподібних речовин із проби в екстракт є задовільними. Оптимальним (раціональним) вилученням воскоподібних речовин є співвідношення, що наведено у прикладі 3. При збільшенні або зменшенні співвідношення гексану до хлороформу (приклади 1 і 5 відповідно) вилучення воскоподібних речовин із проби в екстракт є незадовільним. З даних табл. 2 видно, що якісна підготовка проби забезпечується при швидкості потоку 3 суміші гексану з хлороформом (елюату) через колонку 0,6…1,2 см /хв. (приклади 2-4). Оптимальним (раціональним) вилученням воскоподібних речовин є співвідношення, що наведено у прикладі 3. При збільшенні або зменшенні співвідношення швидкості потоку суміші гексану з хлороформом (елюату) через колонку (приклади 1 і 5 відповідно) вилучення воскоподібних речовин незадовільне. На кресл. наведена хроматограма проби екстракту, отриманого за раціональних умов (приклад 3 табл. 1 та приклад 3 табл. 2) з соняшникової олії. Технічним результатом є розробка способу хроматографічного визначення воскоподібних речовин у рослинних оліях і олієжирових продуктах. Запропонований спосіб є доступним, дозволяє виключити використання азотнокислого срібла, отримувати якісний екстракт та повну інформацію щодо вмісту воскоподібних речовин у пробі. Таблиця 1 Вплив співвідношення гексану і хлороформу на якість підготовки проби № прикладу Співвідношення гексану і хлороформу 1 9:1 2 8:2 3 7:3 4 6:4 5 5:5 Висновки Вилучення воскоподібних сполук із проби в екстракт не задовільне. Воскоподібні сполуки вилучаються недостатньо Вилучення воскоподібних сполук із проби в екстракт є задовільним Вилучення воскоподібних сполук із проби в екстракт є оптимальним Вилучення воскоподібних сполук в екстракт є задовільним Вилучення воскоподібних сполук не задовільне. В екстракт потрапляють супутні аналіти (сполуки) 2 UA 114235 C2 Таблиця 2 Вплив швидкості потоку суміші гексану зі хлороформом (елюату) при їх співвідношенні 7:3 на якість підготовки проби Швидкість потоку суміші № прикладу гексану зі хлороформом, 3 см /хв 1 0,5 2 0,6 3 0,9 4 1,2 5 1,3 Висновки Вилучення воскоподібних сполук із проби в екстракт не задовільне. Воскоподібні сполуки вилучаються недостатньо Вилучення воскоподібних сполук із проби в екстракт є задовільним Вилучення воскоподібних сполук із проби в екстракт є оптимальним Вилучення воскоподібних сполук в екстракт є задовільним Вилучення воскоподібних сполук не задовільне. Збільшується витрата елюату, в екстракт потрапляють супутні аналіти (сполуки) ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 5 10 Спосіб хроматографічного визначення воскоподібних речовин, що включає підготовку колонки з сорбентом, промивку колонки гексаном, твердофазну екстракцію проби в колонці сумішшю гексану з хлороформом, упарювання екстракту, розчинення упаренного залишку у розчиннику з наступним газохроматографічним розділенням проби, ідентифікацією і кількісним визначенням воскоподібних речовин, який відрізняється тим, що воскоподібні речовини екстрагують сумішшю гексану з хлороформом у співвідношенні за об'ємом від 8:2 до 6:4 зі швидкістю потоку 3 0,6-1,2 см /хв., як сорбент використовують силікагель, а сухий залишок після упарювання екстракту розчиняють у хлороформі. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3