Спосіб лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дорослих хворих

1. Спосіб лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дорослих хворих, що включає введення амізону, який відрізняється тим, що додатково вводять циклоферон. 2. Спосіб за п.1, який відрізняється тим, що циклоферон вводять у вигляді 12,5% розчину внутрішньом'язово по 2мл 1 раз на добу протягом 5-7 діб поспіль одночасно із введенням амізону. (19) (21) 2004010444 (22) 21.01.2004 (24) 16.01.2006 (46) 16.01.2006, Бюл. № 1, 2006 р. (72) Фролов Валерій Митрофанович, Фролов Аркадій Федорович, Терьошин Вадим Олександрович (73) Фролов Валерій Митрофанович, Фролов Аркадій Федорович, Терьошин Вадим Олександрович 3 11566 Задачею корисної моделі є підвищення ефективності існуючого способу лікування ГРВІ у дорослих хворих, збільшення питомої ваги пацієнтів з відновленням імунологічного гомеостазу. Вказана задача вирішується шляхом додаткового введення хворим в якості індуктору ендогенного інтерферону - циклоферону. Циклоферон - це імуноактивний препарат, який посилює продукцію ендогенного інтерферону, а також володіє протизапальними та імуномодулюючими властивостями. У клінічній практиці відмічена здатність циклоферону регулювати антитілоутворення, природну кіперну активність Тлімфоцитів і стимулювати фагоцитоз нейтрофілів та макрофагів. Пропозиція щодо додаткового включення циклоферону в комплекс лікування ГРВІ у дорослих хворих базується на вперше встановленій нами в експериментальних умовах, а потім підтвердженій в клініці закономірності, яка полягає в сумації та взаємному потенціюванні фармакологічної дії амізону та циклоферону при їх спільному введенні в плані нормалізації показників імунологічного гомеостазу, та стимуляції продукції ендогенного інтерферону, а також суттєвому підвищенню природної антиінфекційної резистентності. Клінікопатогенетичний ефект спільного введення амізону та циклоферону суттєво перевищує просту сумацію ефектів вказаних препаратів при їхньому окремому введенні дорослим хворим на ГРВІ. Раніше циклоферон при лікуванні ГРВІ у дорослих хворих не використовувався. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Хворому на ГРВІ бажано з перших годин захворювання вводять амізон у середньотерапевтичних дозах та додатково циклоферон у вигляді 12,5% розчину внутрішньом'язово по 2мл 1 раз на добу 4 протягом 5-7 діб поспіль водночас із введенням амізону. При розробці заявленого способу нами було обстежено дві групи хворих на ГРВІ, які були рандомізовані за віком, статтю, тяжкістю перебігу захворювання та терміном початку лікування (на перший або другий день хвороби). Хворі на ГРВІ основної групи (60 осіб) отримували лікування згідно до заявленого способу, з тобто використанням циклоферону, хворі групи зіставлення (58 осіб) - згідно до відомого способунайближчого аналога. До початку лікування клінічна картина хвороби в обох групах була типовою і характеризувалася наявністю загальнотоксичного синдрому (загальна слабкість, нездужання, пропасниця, зниження апетиту, головний біль, ломота у всьому тілі, дифузні міальгії, зниження працездатності, в низці випадків - помірно виражені артралгії великих суглобів) та катаральних явищ з боку верхніх дихальних шляхів (риніт, фарингіт, ларингіт, ларинготрахеїт). Хворі на ГРВІ скаржилися на пропасницю, сухий кашель, закладеність носу, нежить, помірний біль у горлі, захриплість голосу. При огляді встановлено наявність гіперемії та набряклості слизової оболонки ротоглотки, сухого кашлю, закладеності носу, підвищення температури тіла, в низці випадків також кон'юнктивіту. При співставленні клінічного ефекту заявленого та відомого способів лікування ГРВІ у хворих шляхом динамічного обстеження обох груп пацієнтів, що були під наглядом, встановлено, що в основній групі, яка лікувалася за допомогою заявленого способу, відмічено вірогідне зниження тривалості збереження як загальнотоксичного синдрому, так і катаральних явищ з боку верхніх дихальних шляхів (таблиця 1). Таблиця 1 Вплив заявленого та відомого способів лікування ГРВІ на клінічні показники (М±m) Клінічні показники Групи хворих на ГРВІ основна (n=60) зіставлення (n=58) Тривалість збереження (діб) пропасниці 1,9±0,1 5,2±0,2 загальної слабкості 3,5±0,1 6,4±0,2 нездужання 3,4±0,1 6,3±0,15 зниження апетиту 3,3±0,1 б,1±0,2 головного болю 2,1±0,05 4,9±0,2 ломоти у всьому тілі 2,2±0,15 5,1±0,1 дифузних міалгій 2,1±0,1 5,2±0,2 нежиті 2,7±0,15 5,3±0,2 болю у горлі 2,7±0,1 5,3±0,15 захриплості голосу 3,3±0,1 5,7±0,2 гіперемії та набряку слизової оболо3,4±0,1 5,8±0,2 нки ротоглотки сухого кашлю 4,1±0,15 7,9±0,2 Примітка: показник Р обчислений між показниками основної групи та групи зіставлення. З таблиці 1 видно, що тривалість збереження пропасниці у хворих основної групи скорочувалася в середньому на 3,3±0,1 дні відносно групи зіставлення (Р