Багатошарова броня

Реферат: UA 116282 U UA 116282 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі озброєння, зокрема до броньових конструкції, а саме до багатошарової броні. Відома багатошарова броня, що містить лицьовий шар і тильний шар, причому лицьовий шар виконаний у вигляді суцільного листа, що має плоску зовнішню поверхню, і зафіксований відносно тильного шару [1]. Недоліком відомої багатошарової броні є її невисокі захисні властивості внаслідок низкою здатності до рикошету плоского лицьового шару. Найбільш близьким технічним рішенням, яке вибрано за найближчий аналог (прототип), є багатошарова броня, що містить лицьовий шар і тильний шар, при цьому лицьовий шар складається з елементів, що мають зовнішню, внутрішню і бокову поверхні, при цьому елементи з'єднано один з одним боковими поверхнями і зафіксовані відносно тильного шару внутрішніми поверхнями [2]. Недоліком відомого технічного рішення багатошарової броні, вибраного за найближчий аналог (прототип), є її недостатні захисні властивості внаслідок низкою здатності до рикошету елементів лицьового шару, що мають плоску зовнішню поверхню. В основу корисної моделі поставлена задача шляхом використання елементів, що мають зовнішню поверхню другого порядку, в місці стику яких суміжні ділянки є вершинами з однаковим радіусом кривизни, а співвідношення величини радіуса кривизни і мінімальної товщини елементів становить 2-4, забезпечити підвищення стійкості багатошарової броні до дії засобів поразки. Суть корисної моделі в багатошаровій броні, що містить лицьовий шар і тильний шар, при цьому лицьовий шар складається з елементів, що мають зовнішню, внутрішню і бокову поверхні, причому елементи з'єднано один з одним боковими поверхнями і зафіксовані відносно тильного шару внутрішніми поверхнями, полягає в тому, що зовнішні поверхні елементів виконані у вигляді поверхонь другого порядку. Суть корисної моделі полягає і в тому, що суміжні ділянки зовнішніх поверхонь з'єднаних елементів є вершинами й мають однаковий радіус кривизни. Суть корисної моделі полягає також і в тому, що співвідношення величини радіуса кривизни і мінімальної товщини елементів становить 2-4. Порівняльний аналіз технічного рішення, яке заявляється, із прототипом, показує, що багатошарова броня, що заявляється, відрізняється тим, що зовнішні поверхні елементів виконано у вигляді поверхонь другого порядку, при цьому суміжні ділянки зовнішніх поверхонь з'єднаних елементів є вершинами й мають однаковий радіус кривизни, причому співвідношення величини радіуса кривизни і мінімальної товщини елементів становить 2-4. Суть технічного рішення досягається за рахунок використання у лицьовому шарі елементів, зовнішні поверхні яких виконані у вигляді поверхонь другого порядку, співвідношення величини їх радіуса кривизни і мінімальної товщини елементів становить 2-4, а суміжні ділянки зовнішніх поверхонь з'єднаних елементів є вершинами й мають однаковий радіус кривизни. Суть корисної моделі пояснюється за допомогою ілюстрацій, де на фіг. 1 показано один з можливих варіантів елемента багатошарової броні, на фіг. 2 наведено фрагмент варіанта конструкції багатошарової броні, що пропонується, у перерізі, на фіг. 3 надано варіант багатошарової броні, де тильний шар має криволінійну форму у перерізі, на фіг. 4 наведена одна з імовірних схем дії сил на елемент лицьового шару в випадку влучання в його засобу ураження. Багатошарова броня конструктивно містить (див. схему на фіг. 2) тильний шар 1 і елементи лицьового шару, наприклад 2 і 3. Елемент 2 має внутрішню поверхню 4, бокову поверхню 5 і зовнішню поверхню 6. Елемент З має внутрішню поверхню 7, бокову поверхню 8 і зовнішню поверхню 9. Елементи 2 і 3 зістиковані один з одним боковими поверхнями 5 і 8, наприклад за допомогою клейових композицій, і закріплені на тильному шарі 1 внутрішніми поверхнями 4 і 7. Зовнішні поверхні 6 і 9 елементів 2 і 3 виконані у вигляді поверхонь другого порядку (див. схему на фіг. 1), наприклад у вигляді гиперболоїдів, причому суміжні ділянки зовнішніх поверхонь 6 і 9 у місті стиковки є вершинами 10 і 11 і мають однаковий радіус кривизни. В випадку, коли тильний шар 1 має криволінійну форму (див. схему на фіг. 3), внутрішні поверхні 4 і 7 елементів 2 і 3 мають таку ж саму криволінійну форму. Багатошарова броня, що заявляється, працює наступним чином. Після влучення засобу ураження (не показано), наприклад кулі, багатошарова броня піддається впливу сили влучення Fe (див. схему на фіг. 4). При цьому, завдяки формі зовнішніх поверхонь елементів 2 і 3 у вигляді поверхонь другого порядку, в переважній більшості випадків вектор сили влучення Fв буде прикладений до зовнішньої поверхні елементу під кутом до нормалі. У цьому випадку, сила руйнування Fp буде менша за силу влучення Fв у відповідності до закону розкладення сили. Крім того, форма 1 UA 116282 U 5 10 зовнішніх поверхонь елементів 2 і 3 у вигляді поверхонь другого порядку сприяє рикошету засобу ураження. При цьому найбільш уразливе місце - стик елементів 2 і 3, має максимальний захист за рахунок того, що сумісні ділянки зістикованих елементів мають максимальну товщину, оскільки є вершинами зовнішніх поверхонь з однаковими радіусами кривизни. Підвищення ефективності застосування багатошарової броні, яка заявляється, у порівнянні з прототипом, досягається шляхом виконання зовнішніх поверхонь елементів лицьового шару у вигляді поверхонь другого порядку, суміжні ділянки яких у місці стиковки елементів є вершинами і мають однаковий радіус кривизни, а співвідношення величини радіуса кривизни і мінімальної товщини елементів становить 2-4. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ: 1. Патент РФ № 93 041823 - аналог. 2. Патент України на винахід № 72152, МПК F41H 1/00, F41H 5/00 - прототип. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 Багатошарова броня, що містить лицьовий шар і тильний шар, при цьому лицьовий шар складається з елементів, що мають зовнішню, внутрішню і бокову поверхні, причому елементи з'єднано один з одним боковими поверхнями і зафіксовані відносно тильного шару внутрішніми поверхнями, яка відрізняється тим, що зовнішні поверхні елементів виконано у вигляді поверхонь другого порядку, при цьому суміжні ділянки зовнішніх поверхонь з'єднаних елементів є вершинами й мають однаковий радіус кривизни, причому співвідношення величини радіуса кривизни і мінімальної товщини елементів становить 2-4. 2 UA 116282 U Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3