Спосіб оцінки адаптаційних можливостей організму

1. Спосіб оцінки адаптаційних можливостей організму, при якому проводять реєстрацію інформації про реакцію організму на дозовані зовнішні навантаження та її оцінку, який відрізняється тим, що реєстрацію інформації на дозоване навантаження проводять за допомогою електрокардіограми до та після ортостатичної проби, визначають показник напруги регуляторних систем у вихідному стані та після дозованого навантаження, обчислюють величину їх співвідношення, при 3 11674 4 Відомий також спосіб визначення адекватності вища та функціональний резерв, завдяки чому реакції організму на зовнішні стимули [7] шляхом найбільш раціонально і ефективно проводити лідослідження температури поверхні працюючих кувально-профілактичні заходи. м'язів та зовнішнього середовища; стан енергогоПоставлене завдання, згідно з предметом комеостазу визначають за формулою, при цьому, рисної моделі, досягається шляхом зняття інфорякщо показник знаходиться у діапазоні від (-2,0) до мації щодо реакції організму на дозовані зовнішні (+2,0) визначають організм як оптимально реагуюстимули за допомогою електрокардіограми (ЕКГ), чий на зовнішні стимули, при значеннях менших, аналізу наданої інформації за допомогою обчисніж (-2,0) - організм має резервні можливості; при лювання показника варіаційної пульсометрії - індезначеннях більших, ніж (+2,0) - організм у стані ксу напруги до та після дозованого навантаження і напруження. за його значеннями визначити адаптаційні можлиОднак діагностична і прогностична значимість вості організму. пропонованих методів, інформативність показників Загальними ознаками відомого способу і спонедостатня. собу, який заявляється, є: Одним з найбільш простих і безпечних функці1) дозоване зовнішнє навантаження на оргаональних тестів, що дозволяють оцінити резервні нізм пацієнта у вигляді ортостатичної проби; можливості інтегральної системи регуляції крово2) оцінка реакції організму на дозоване наванобігу, є ортостатична проба. Жемайтіте Д. із спітаження. вавт. оцінювали симпатичні впливи на серцевий Відмінними ознаками є: ритм за допомогою активної ортостатичної проби в 1) використання показника варіаційної пульритмокардіографічному дослідженні. Результати сометрії у електрокардіографічному дослідженні; проби оцінювалися у співставленні ритмокардіог2) оцінка стану ВНС і адаптаційних можливосрафії вихідної та у післястимульному періоді в тей організму проводять шляхом оцінки напруги активному ортостазі з виділенням 10 класів реакції регуляторних систем до та після дозованого навадля хворих з ішемічною хворобою серця [8]. нтаження; Відомі способи з використанням ортостатичної 3) запис ЕКГ після навантаження здійснюється проби за значенням показника варіаційної пульсов межах 5 хвилин. метрії - індексу напруги з урахуванням закону виПоєднання загальних та відмітних ознак, взахідних значень Вільдера дозволяють вивчити лиємозв'язок між ними, дозволяють досягти виріше гомеостатичні можливості організму, тому що шення поставленного завдання. Подібного поєддля цього привертається вегетативна реактивнання ознак не виявлено у відомих науці та ність. техніці. З'ясування параметрів гемодинаміки і серцеЗаявлений спосіб може бути використаний у вого ритму при ортостатичній пробі дозволяє одесистемі лікувально-профілактичних закладів як у ржати інформацію про стан різних ланок вегетатистаціонарі, так і в амбулаторних умовах. вної регуляції і загальної адаптаційної реакції Заявлений спосіб здійснюється таким чином. організму у найбільш доступному методі досліДослідження вегетативного забезпечення діяльнодження функціонального стану ВНС [9]. Аналізуюсті (ВЗД) проводили за допомогою експериментачи перехідний процес змін ритму серця та артерильного моделювання діяльності, яке дозволило ального тиску, який у нормі характеризується шляхом оцінки реакції на ортостатичну пробу при швидким збільшенням частоти серцевих скороелектрокардіографічному дослідженні (перехід чень на 30,0% і більше у осіб молодого віку і на хворого з горизонтального положення у вертика15,0-30,0% у осіб старшого віку з подальшим знильне) характеризувати реакцію організмі щодо женням до вихідного рівня. Тривалість перехідного стану регуляторних механізмів. процесу у нормі складає 30-50с, у осіб старшого Активна ортостатична проба здійснюється так: віку - 50-70с. На основі результатів аналізу пульсоу лежачому положенні в стані розслаблення, після грами при переході з горизонтального положення 10-15 хвилинної адаптації до умовдослідження, у вертикальне роблять висновок про стан вегетаздійснюється безперервний запис фонової електтивного забезпечення діяльності. В нормі, в цих рокардіограми. Потім пацієнту пропонується без умовах здійснюється зниження тонусу вагуса та різких рухів встати і стояти 5 хвилин при безперепосилюються симпатичні впливи на серце. У кінрвному запису перехідного періоду (нестаціонарна цевому рахунку застосування ортостатичної проби частина) та подальшому формуванні постійної для оцінки реактивності механізмів регуляції при хвилевої структури (стаціонарна частина) ритма у неадекватних чи патологічних адаптивних реакціях активному ортостазі. В вихідному та постстимульдозволяє судити про гомеостатичні можливості ному періодах має бути записано не менш 260 RRорганізму. інтервалів електрокардіограми. По цифровому Цей спосіб, як найбільш близький до заявлезапису ЕКГ аналізували низку показників варіаційного, прийнятий за прототип. Він дозволяє оцінити ної пульсометрії (ВП): моду (Мо); амплітуду моди гомеостаз організму, але не дозволяє точно і про(АМо); варіаційний розмах ( X ). За значеннями сто виявляти функціональний резерв, тобто адапцих показників визначали інтегративний показник таційний потенціал організму. індекс напруги регуляторних систем (ІН). Мо - діаВ основу заявленого рішення поставлене запазон значень R-R інтервалів, які найбільш частівдання - розробити такий спосіб оцінки адаптаційше зустрічалися на ЕКГ, вказував на домінуючий них можливостей, який дозволяє найбільш точно і рівень функціонування синусового вузла і харакпросто оцінювати адаптаційні можливості організтеризував стан гормональної ланки регуляції. АМо му до умов внутрішнього та зовнішнього середо- число кардіоінтервалів, потрапивших у діапазон 5 11674 6 моди у процентному співвідношенні, які залежали Індекс напруги вимірювали у спокої в горизонвід впливу симпатичного відділу ВНС. Варіаційний тальному положенні (вихідний вегетативний тонус) - ІНвих і в результаті ортостатичної проби у вертирозмах ( X ) - відображував ступінь варіабельноскальному положенні - ІНн, після чого обчислювали ті і характеризував вплив парасимпатичного віддіприріст показника (ІН приріст) у результаті проби лу ВНС. за слідуючою формулою: Ступінь напруги регуляторних механізмів орІНн ІНвих ганізму характеризував сумарний показник ІН, ІН приріст 100% , (2) який обчислювався за формулою: ІНвих AMo де ІНн - значення показника під час дозованоIH , (1) 1 X Mo го навантаження; ІНвих - значення показника до застосування де означені члени рівняння згадані вище. дозованого навантаження. Відповідно до закону Вільдера, при нормотоніНормальне вегетативне забезпечення діяльчному стані вегетативного тонусу значення показності відповідає ІН приросту до 30,0% від вихідноника ІН коливалось від 51 до 199ум.од. Значення го рівня. Значення ІН приросту більше 30,0% від ІН більше 200,0ум.од. свідчило про симпатотонічвихідного рівня свідчить про надмірне ВЗД. Недоний тип ВТ. Ваготонічні прояви ВТ відображували статнє ВЗД характеризує негативний приріст або значення ІН менше 50,0ум.од. його відсутність (таблиця 1). Таблиця 1 Визначення стадій адаптаційного процесу Вихідний вегетативний Вегетативне забезпечентонус за ІН ня діяльності нормальне надмірне ненормотонічний достатнє нормальне надмірне неваготонічний достатнє нормальне надмірне несимпатотонічний достатнє Як видно з наведеної таблиці, в залежності від типів вихідного рівня ВТ: нормотонічного, ваготонічного чи симпатотонічного, ВЗД традиційно оцінювалось як нормальне, надмірне та недостатнє. При нормальному ВЗД незалежно від вихідного рівня ВТ, ІН реагує адекватно до навантаження. Надмірне ВЗД, яке визначається проявами симпатичних реакцій, при нормотонічному типі ВТ свідчить про розвиток загальної неспецифічної адаптаційної реакції по типу мобілізації, при ваготонічному типі ВТ цей показник відображує компенсаторну реакцію організму, а при симпатикотонічному типі ВТ надмірне ВЗД відзначає напруження адаптаційних механізмів. Недостатнє ВЗД, яке характеризується ваготонічним типом реакцій, у мезотоніків розцінюється як протекторна реакція парасимпатичного відділу ВНС, у ваготоніків свідчить про порушення вегетативної рефлекторної захисної регуляції, що може бути пов'язане з недостатньою симпатичною активністю та перевагою парасимпатичних впливів. У симпатикотоніків недостатні реакції ВЗД свідчать про включення компенсаторних механізмів. В залежності від типу адаптаційних реакцій можна дати оцінкущодо адаптаційних можливостей пацієнта. Приклад 1 Пацієнт С. 40 років прибув до клініки Інституту гастроентерології АМНУ 09.04.2002 року зі скаргами на періодичний біль у епігастрії, відрижку повітрям, нудоту. Хворіє з березня 1996p., лікувався амбулаторне і у стаціонарі. Діагностована виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, поєднана з Стадія адаптаційного процесу адекватні мобілізаційні достатня напруження депротекторні вагусні задаптації адекватні компенсаторні достатня резистентності напруги дезадаптації адекватні напруги компен- достатня дезадаптації ресаторні зистентності Адаптаційні реакції хронічним безкам'яним холециститом та хронічним паренхиматозним панкреатитом. Об'єктивно: харчування задовільне. Артеріальний тиск (130/80)мм.рт.ст., пульс 72 удари за хв. Органи грудної клітки без особливостей. При пальпації живіт болючий в епігастрії. Печінка у ребрини. Випорожнення і сечовипускання не порушені. При фіброгастродуоденоскопічному дослідженні 10.04.2002р. виявлена виразка цибулини дванадцятипалої кишки, антральний гастрит. Ультразвукове дослідження 12.04.2002p. Висновок: Ознаки дифузного ураження підшлункової залози, які характерні для хронічного панкреатиту, хронічний холецистит. Аналіз крові: Hb - 163г/л; еритроцити - 5,0х10; кольоровий показник - 0,98; лейкоцити - 6,6х10; ШЗЕ - 16мм/г; сегментоядерні - 60%; лімфоцити 38%; моноцити - 2%, загальний білок - 65г/л; альбуміни - 66%; 1 - 1,0%; 2 - 8,0%; - 10,5%; 13,7%; білірубін заг. - 16,49мкМ/л; білірубін прямий - 8,24мкМ/л; лужна фосфатаза - 730нМ/л; ліпаза 5,02мМ/л; амілаза - 35,6г/л. На основі скарг, анамнезу та проведених досліджень установили діагноз: Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, активна фаза, антральний гастрит. Супутні захворювання: хронічний холецистит, хронічний панкреатит. При дослідженні ВНС вихідний вегетативний тонус за значенням показника варіаційної пульсометрії (ІН=42,4ум.од.) визначався як ваготонічний. Значення ІН у результаті ортостатичної проби дорівнювало 31,4ум.од, у результаті чого приріст 7 11674 8 склав (-1,0%), що свідчило про недостатнє вегетаЗа результатами дослідження був установлетивне забезпечення діяльності. Таким чином, аданий діагноз: Виразкова хвороба дванадцятипалої птаційні реакції визначаються реакціями напруги, кишки, активна фаза із збереженою кислотоутвощо дозволяє віднести організм хворого до стадії рюючою функцією шлунка. Ерозивний гастрит. дезадаптації. Супутні захворювання: хронічний холецистит, хроПриклад 2 нічний панкреатит. Пацієнт А. 25 років прибув до клініки Інституту При дослідженні ВНС вихідний вегетативний гастроентерології 20.04.2002p. (історія хвороби тонус за значенням показника варіаційної пульсо№2441). Скарги на біль в епігастрії, який посилюметрії (ІН=223,5ум.од.) визначався як симпатотоється після їжі, нудоту, блювання, після якого біль нічний. Значення ІН у результаті ортостатичної зникає. Стан задовільний. Органи грудної клітки проби дорівнювало 223,5ум.од, у результаті чого без особливостей. Болючість в епігастрії при паприріст склав (0%), що свідчило про недостатнє льпації. Акт дефекації, сечовипускання - не порувегетативне забезпечення діяльності. Таким чишені. ном, адаптаційні реакції визначаються компенсаФіброгастродуоденоскопія - 21.04.2002p. Виторними реакціями напруги, що дозволяє віднести сновок: Виразкова хвороба з локалізацією виразки організм хворого до стадії резистентності. в цибулині дванадцятипалої кишки. РубцевоУ клініці Інституту гастроентерології було обвиразкова деформація цибулини дванадцятипалої стежено 137 хворих, у яких виразкова хвороба кишки. Ерозивний гастрит. дванадцятипалої кишки поєднувалась із захворюУЗД органів черевної порожнини-висновок: ваннями інших органів травлення, частіше з хроніультразвукові ознаки хронічного холециститу та чним холециститом, хронічним панкреатитом. У хронічного панкреатиту. всіх хворих був досліджений функціональний стан Аналіз крові: Загальний білок - 77г/л; альбумівегетативної нервової системи. Результати визнани - 67%; загальний білірубин - 19,58мкМ/л; прячення вихідного рівня вегетативного тонусу та вемий білірубін - 9,27мкМ/л; АлАТ - 0,15мМ/л; АсАТ гетативного забезпечення діяльності у результаті 0,5мМ/л; лужна фосфатаза - 2650нМ/л; ліпаза ортостатичної проби за показником варіаційної 5,7мкМ/мл; амілаза - 38,79г/л. пульсометрії - ІН представлені у таблиці 2. Таблиця 2 Характеристика вегетативного забезпечення діяльності за індексом напруги Вихідний рівень ВТ нормотонія ваготонія симпатотонія Вегетативне забезпечення діяльності нормальне надмірне недостатнє n (%) M±m (%) n (%) M±m (%) n (%) M±m (%) 3(20,0) 115,7±1,7 7(46,7) 125,8±17,4* 5(33,3) -3,0±0,7 11(16,4) 16,5±2,1 26(38,8) 353,2±57,6 30(44,8) -1,2±0,4* 5(9,1) 11,2±0 28(50,9) 85,5±16,6* 22(40,0) -34,2±8,7 Примітка. * - р