Спосіб оцінки порушень адаптаційних можливостей організму

Спосіб оцінки порушень адаптаційних можливостей організму, що базується на дослідженні біологічного матеріалу цього організму, який відрізняється тим, що як біологічний матеріал використовують конденсат повітря, що видихається (КВП), визначають об'єм КВП в положенні об стежуваного лежачи на правому боці до і після дозованого фізичного навантаження, і при його збільшенні констатують наявність порушення адаптаційних можливостей організму, причому при збільшенні об'єму КВП до 5,31 ±1,07 мл/30 хв. порушення адаптаційних можливостей організму оцінюють як незначні, при збільшенні до 7,53+1,14 мл/30 хв. порушення адаптаційних можливостей організму оцінюють як такі, що відповідають середньому ступеню, і при збільшенні об'єму КВП до 9,93±1,25 мл/30 хв. порушення адаптаційних можливостей організму оцінюють як значні, що при певних умовах може привести до їх виснаження. Корисна модель, що заявляється, стосується галузі медицини, а саме -спортивної медицини і лікувальної фізкультури, і призначена для оцінки порушень адаптаційних можливостей організму. Адаптаційні можливості організму відіграють важливу роль у розвитку захворювань та їх клінічних проявах і залежать як від екзогенних, так і від ендогенних факторів. Механізм адаптації порушується під дією стресу, на фоні вікової гіпоксії та на фоні порушень дифузійної здатності легень, що призводять до підвищення вентиляції альвеол. Серед ендогенних факторів в адаптації організму важлива роль відводиться нейрогуморальній регуляції, а серед екзогенних - метеорологічним та гелюфізичним факторам. Так, наприклад, вже більш-менш значне підвищення температури навколишнього середовища знижує адаптаційні можливості організму, що підтверджується даними літератури про фізичну працездатність спортсменів - при його температурі 40°С вона знижується на 13% [1]. При фізичному навантаженні в організмі розвивається стресова реакція, яка мобілізує різні його компенсаторні і захисні системи, а в результаті гормональних змін активізується імунна система, посилюється гемопоез, значно збільшується у тканинах вміст біологічно захисних речовин, а саме - антиоксидантів. Наслідком порушення та виснаження адаптаційних механізмів у результаті дії шкідливих факторів середовища є розвиток хвороби, в тому числі І дуже часто - бронхолегеневих захворювань. В результаті дії вказаних факторів виникають різної глибини порушення адаптаційних механізмів, що можуть призводити навіть до їх виснаження. Тому оцінка глибини (ступеня) порушень адаптації організму є важливою для оцінки загального стану організму та планування певних профілактичних заходів. Відомі ж способи оцінки порушень адаптаційних можливостей організму найчастіше дають тільки загальну оцінку цих можливостей, або оцінюють стан однієї з систем життєдіяльності організму. Так, відомий спосіб оцінки порушень адаптаційних можливостей організму базується на оцінці імунного статусу, точніше - В-клітинної ланки імунітету [2]. Згідно даного способу, досліджуваним біологічним матеріалом є сироватка крові. Мононуклеари сироватки крові, оброблені мітоміцином С, інкубують, після чого визначають рівень залишкового синтезу імуноглобулінів, порівнюючи із контролем (не обробленими антибіотиком клітинами). При значенні рівня залишкового синтезу імуноглобулінів, більшому за 7%, діагностують наявність імунопатологічного стану організму і, відповідно, порушення адаптаційних можливостей організму. Якщо рівень залишкового синтезу імуноглобулінів становить до 7%, то ка 5Г 11404 жуть про відсутність імунопатологічного стану організму і, відповідно, про відсутність порушень в механізмах адаптації. Як видно, даний спосіб ґрунтується на визначенні рівнів імуноглобулінів сироватки крові і дозволяє діагностувати порушення імунної відповіді організму на різні чинники. Однак точність оцінки порушення адаптаційних можливостей організму і, відповідно, прогнозування ризику розвитку захворювань за цим способом не є високою, оскільки тут виділено два крайні стани адаптаційних можливостей: їх порушення або має місце, або воно відсутнє. Даний спосіб не враховує також такі суттєві патогенетичні чинники виникнення дезадаптації", як розлад гемодинаміки малого кола кровообігу та дихальних шляхів, аномальний стан аерогематичного бар'єру, змінені швидкість руху повітря та контакт його з поверхнею альвеол, що зменшує точність даного способу. Найближчим аналогом способу оцінки порушень адаптаційних можливостей організму є спосіб, що базується на дослідженні іншого біологічного матеріалу - слини, в якій визначають вміст імуноглобулінів класів А, М, G методом радіальної імунодифузіГ у гелі за Манчіні [3] та вираховують показник місцевої резистентності (ПМР)за формулою, в яку входять А х - вміст у пробі імуноглобулінів класу А (г/л), М х - класу М (г/л), GK - класу G (г/л), І_х - рівень активності лізоцину у пробі (%). У віці 6-10 років ПМР в межах 49,52-83,5 умовних одиниць (у.о.), у віці 11-15 років - 27,74-83,46 у.о., у віці 16-18 років- 118,9-190,4 у.о., у віці 19-29 років - 136,33-177,87 у.о., у віці 30-45 років 241,28-260,00 у.о., у віці 46 років і старших - 77,2699,86 у.о. оцінюють як нормальну резистентність організму і, відповідно, достатні адаптаційні можливості організму. Зростання чи зменшення МПР свідчить про порушення адаптаційних можливостей організму і, відповідно, про знижену чи перенапружену місцеву резистентність організму. Незважаючи на те, що спосіб отримання слини є атравматичним і досить доступним, необхідність великої кількості реактивів, громіздкість, значна кількість розрахунків ускладнюють таку оцінку порушень адаптаційних можливостей організму. Крім того, цей спосіб не враховує важливих патогенетичних чинників, що відображаються на об'ємі конденсату повітря, що видихається (КВП) і на його складі та сприяють переходу адаптаційних механізмів у патогенетичні. Даний спосіб також враховує тільки два стани адаптації: наявність порушень адаптаційних можливостей або їх відсутність. Описаний спосіб не дозволяє повноцінно і точно встановити порушення адаптаційних можливостей і, відповідно, ризик розвитку захворювань ще й за рахунок того, що він не дає можливості диференціювати ступені цього порушення при зростанні чи зниженні ПМР. Корисна модель, що заявляється, вирішує завдання підвищення ефективності оцінки порушень адаптаційних можливостей організму шляхом використання одного з визначальних чинників виникнення дезадаптації - рівня во-логовиділення за резупьтатами анапізу конденсату повітря, що видихається, після проведеного дозованого фізичного навантаження. Технічний результат - простота у виконанні та більша точність оцінки порушень адаптаційних можливостей організму. Поставлене завдання вирішується тим, що у відомому способі оцінки порушень адаптаційних можливостей організму, який базується на дослідженні біологічного матеріалу цього організму, згідно корисної моделі, визначають об'єм конденсату в повітрі, що видихається (КВП), в положенні обстежуваного лежачи на правому боці до і після дозованого фізичного навантаження і при його збільшенні констатують наявність порушення адаптаційних можливостей організму, при цьому збільшення об'єму КВП до (5,31±1,07) мл/30 хв. порушення адаптаційних можливостей організму оцінюють як незначні, при збільшенні до (7,53±1,40) мл/30 хв. - як такі, що належать до середнього ступеня, і при збільшенні об'єму КВП до (9,93±1,25) мл/30 хв. порушення адаптаційних можливостей організму оцінюють як значні, що при певних умовах може призвести до їх виснаження. Головною відмінною особливістю способу, що заявляється, є використання для оцінки порушень адаптаційних можливостей організму зміни об'єму КВП в результаті фізичного навантаження. У разі нормальних адаптаційних можливостей об'єм КВП після фізичного навантаження зменшується. Збільшення ж об'єму КВП після фізичного навантаження є об'єктивним свідченням виснаження механізмів адаптації, що дозволяє підвищити точність оцінки цих порушень і, відповідно, ризику виникнення захворювань та більш своєчасно й ефективно застосувати профілактичні заходи у кожному окремому випадку порушень адаптації організму. За відомими літературними даними такий спосіб оцінки порушень адаптаційних можливостей організму не відомий. Спосіб, що заявляється, здійснюється наступним чином. Ступінь порушень адаптаційних можливостей організму визначають за зміною об'єму КВП після дозованого фізичного навантаження. Дослідження вологовидільної функції легень за КВП проводять вранці, натщесерце, в положенні обстежуваного лежачи на правому боці. Саме таке положення тіла обстежуваного дозволяє отримати найбільш представницькі результати, що обумовлюється анатомічною будовою правого бронха, який знаходиться під більшим впливом екзогенних ушкоджуючих чинників, таких як нікотин, радіація і т.п. Перед дослідженням обстежуваному пропонують прополоскати ротову порожнину 100 мл фурациліну (1:5000). КВП збирають за допомогою спеціальної скляної трубки-конденсатора, попередньо знежиреної у хромовій суміші і добре промитої дистильованою водою. До верхньої частини трубки приєднують колбочку для збору слини, до нижньої - колбочку для збору КВП. Трубкаконденсатор знаходиться у посудині, заповненій холодною водою, до якої додають грудку льоду та харчову сіль (100 г на 1 літр води); температура охолоджувальної рідини має становити 0°С. При даній температурі у скляній трубці конденсується біля 80-93% парів видихнутого повітря; волога, яка осідає на стінках трубки, стікає у прийомну колбу, 11404 після чого конденсат виливають у чисту знежирену склянку. Об'єм КВП вимірюють одноразовими шприцами і виражають як об'єм за ЗО хв. або перераховують як об'єм за добу. У разі нормальних адаптаційних можливостей об'єм КВП після фізичного навантаження зменшується. Оскільки наслідком порушення та виснаження адаптаційних механізмів організму внаслідок дії шкідливих факторів середовища є розвиток хвороби, то й підвищення вологовидільної функції легень є одним із чинників розвитку запальних захворювань (як специфічних, так і неспецифічних). Оцінку порушень адаптаційних можливостей організму дають, виходячи із ступеня збільшення об'єму КВП після дозованого фізичного навантаження. Дозоване фізичне навантаження здійснюють з використанням велоергометра наступним чином. Протягом 4 хвилин обстежуваний виконує 50% максимального навантаження, яке встановлювалось з урахуванням віку, статі та маси тіла обстежуваного за добре відомими нормограмами Б.П. Преварського, призначеними для визначення належного максимального споживання кисню (вони ж рекомендовані Комітетом експертів ВООЗ (1971) для застосування у спорті й лікувальній фізкультурі при розробці адекватних фізичних тренувань. Впродовж ЗО хвилин, що передують фізичному навантаженню, та ЗО хвилин безпосередньо після дозованого фізичного навантаження збирають КВП і визначають його об'єм. Як вже вказувалось, у разі нормальних адаптаційних можливостей об'єм КВП після фізичного навантаження зменшується, що дозволяє констатувати відсутність порушень. При збільшенні об'єму КВП після дозованого фізичного навантаження до (5,31+1,07) мл/30 хв. порушення адаптаційних можливостей організму вважають незначними. При збільшенні об'єму КВП після дозованого фізичного навантаження до (7,53±1,14) мл/30 хв. порушення адаптаційних можливостей організму вважають такими, що відповідають середньому ступеню. При збільшенні об'єму КВП після дозованого фізичного навантаження до (9,93±1,25) мл/30 хв. порушення адаптаційних можливостей організму вважають значними, такими що можуть призвести до їх виснаження. Конкретні цифри, які визначають оцінку порушень адаптаційних можливостей організму, встановлені на основі порівняльного аналізу вологовидільної функції легень до і після дозованого фізичного навантаження у трьох групах осіб з ймовірними порушеннями адаптаційних можливостей організму (курці, котрі випалюють до 10 цигарок на день; курці, котрі випалюють більше 10 цигарок на день; "ліквідатори" наслідків аварії на ЧАЕС без захворювань органів дихання) та в контрольній групі, яку склали здорові особи, котрі не палили і не брали участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та проживали у місті Києві. Результати визначення показників вологовидільної функції легень після дозованого фізичного навантаження наведені у таблиці 1. Таблиця 1 Показники вологовидільної функції легень (об'єм КВП, мл/30 хв.) після дозованого фізичного навантаження Контроль, л=94 Здорові особи Після фізичного навантаження до фізичного після фізичІ група II група (курці, III група навантажен- ного наван(курці, до 10 більше 10 ци- ("ліквідатори"), ня таження цигарок), гарок), п=28 п=30 п=32 Положення тіла обстежуваного лежачи на правому боці об'єм КВП(мл/30хв.) 5,31 ±1,07 Як видно з таблиці, у здорових осіб (не курців) спостерігаються адекватні адаптаційні можливості органів дихання до фізичного навантаження, що проявляється зниженням показників вологовиділення в результаті блокування транспорту води через аерогематичний бар'єр та збільшення швидкості руху повітря і, відповідно, зниження безпосереднього його контракту з поверхнею альвеол. Під дією зовнішніх факторів (диму цигарок та радіації) відбувається збільшення об'єму КВП після дозованого фізичного навантаження в результаті підвищення проникності аерогематичного підвищення проникності аероге-матичного бар'єру, що прискорює транспортування води через поверхню альвеол і призводить до підвищення вологовиділення, а цим самим сприяє обтюрації просвіту бронхів, утруднює видих, порушує адаптаційні можливості організму та обумовлює розвиток патологічних процесів в органах дихання. Отже, зниження об'єму КВП після фізичного навантаження порівняно 7,53*1,14 9,93±1,25 4,11*0,12 3,50±0,08 із його об'ємом до фізичного навантаження свідчить про адекватні адаптаційні можливості організму, а підвищення об'єму КВП, відповідно, про порушення їх, що може привести до їх виснаження і, як наслідок, до розвитку бронхолегеневих захворювань (БЛЗ). Статистична обробка отриманих даних разом із даними клінічного обстеження показала, що при збільшенні об'єму КВП після дозованого фізичного навантаження до (5,31+1,07) мл/30 хв. можна говорити про незначні порушення адаптаційних можливостей організму і, відповідно, про низький ризик розвитку БЛЗ. При збільшенні об'єму КВП після дозованого фізичного навантаження до (7,53±1,14) мл/30 хв. можна стверджувати, що порушення адаптаційних можливостей організму відповідають середньому ступеню і, відповідно, свідчать середній ступінь ризику розвитку БЛЗ. При збільшенні об'єму КВП після дозованого фізичного навантаження до (9,93±1,25) мл/30 хв. 8 11404 радіаційного захисту населення зі скаргами на можна стверджувати про значні порушення адаппогіршення самопочуття. З анамнезу відомо, що таційних можливостей організму, що може привесданий пацієнт є "ліквідатором" наслідків аварії на ти до їх виснаження і, відповідно, про високий ЧАЕС. При дослідженні КВП було встановлено, що ступінь ризику розвитку БЛЗ. його об'єм становить 7,8 мл/30 хв. на правому Таким чином, запропонований спосіб дозволяє боці. В результаті фізичного навантаження об'єм оцінити порушення адаптаційних можливостей КВП збільшився до 9,8 мл/30 хв.. Це засвідчило організму і, відповідно, ступінь ризику виникнення значні порушення адаптаційних можливостей орБЛЗ на основі оцінки вологовидільної функції леганізму і, відповідно, високий ризик розвитку БЛЗ, гень до і після дозованого фізичного навантаженймовірність виникнення яких складала 80-90%. ня. В результаті фізичного навантаження на тлі Проте пацієнт відмовився від запропонованого порушення адаптаційних можливостей організму курсу профілактичних заходів. Через півроку підвищується проникність аерогема-тичного пацієнт звернувся зі скаргами на підвищену до бар'єру, прискорюється транспортування води 38,4°С температуру тіла, слабкість, знижений апечерез поверхню альвеол і, відповідно, підвищуєттит. В аналізі крові було встановлено значно ься волого виділення легень, що асоціюється з підвищену кількість лейкоцитів, підвищену ШОЕ, виникненням патологічних процесів в органах дизсув лейкоцитів вліво, знижену кількість лімфохання в результаті обтюрації' просвіту бронхів цитів. Хворому, враховуючи рентгенологічні дані, значною кількістю секрету, утруднення видиху й було встановлено діагноз лівобічної пневмонії. погіршення функцм зовнішнього дихання. Отже, Пацієнту було призначено неспецифічну антизміна об'єму вологовиділення легень в результаті бютикотерапію. Оскільки у хворого тривалий час фізичного навантаження є інформативним показзберігались вище перераховані симптоми, то йоником для діагностики порушень адаптаційних му, поряд із 14-д енним курсом антибіотиків, приможливостей організму і їх виснаження та планузначались вітаміни, імуномодулятори, посилене вання профілактичних заходів щодо виникнення харчування (висококалорійне і вітамінізоване), БЛЗ. обмеження перевантажень. Приклад 1 За період з 2000 року до 2005 рік у міському Згідно індивідуальної карти обстежуваного №8 протитуберкульозному диспансері №1 м. Києва та від 03.02.2002 пацієнт С звернувся у міський проу Республіканському спеціалізованому диспансері титуберкульозний диспансер №1 м. Києва зі скаррадіаційного захисту населення запропонованим гами на погіршення самопочуття. З анамнезу способом було обстежено 123 особи. Серед них відомо, що даний пацієнт випалює до 10 цигарок незначні порушення адаптаційних можливостей на день. При дослідженні КВП було встановлено, організму було встановлено у 73 осіб. Цю ж групу що його об'єм до фізичного навантаження стано(123 особи) було обстежено за способомвить 4,8 мл/30 хв. на правому боці. В результаті прототипом. Незначні порушення адаптаційних фізичного навантаження об'єм КВП збільшився до можливостей організму було визначено у 82 осіб, 5,3 мл/30 хв. Це засвідчило незначні порушення а значні порушення у 41 особи. Подальше спостеадаптаційних можливостей організму і, відповідно, реження через 1 рік було проведене за особами, низький ризик розвитку БЛЗ. Через малу що мали незначні порушення адаптаційних можвірогідність виникнення БЛЗ (15-20%) при незначливостей організму і, відповідно, низький ступінь них порушеннях адаптаційних можливостей орризику розвитку БЛЗ. У жодного з 68 осіб, у котрих ганізму жодних профілактичних заходів рекоменбули незначні порушення адаптаційних можливодовано не було. Повторне обстеження через 1 рік стей організму і, відповідно, низький ступінь ризику не виявило будь-яких ознак чи симптомів БЛЗ. БЛЗ за обома способами, не було виявлено ознак Приклад 2 чи симптомів БЛЗ. У той же час, серед решти 14 Згідно індивідуальної' карти обстежуваного осіб, котрі мали незначні порушення адаптаційних №11 від 08.04.2002 пацієнт Н. звернувся у міський можливостей організму за способом-прототипом, протитуберкульозний диспансер №1 М.Києва зі майже у 50% були виявлені ознаки і симптоми БЛЗ скаргами на погіршення самопочуття. З анамнезу (кашель з харкотинням, загальна слабкість, завідомо, що даний пацієнт випалює більше 10 цидишка, біль у грудній клітині, підвищена темперагарок на день. При дослідженні КВП було встановтура тіла тощо). лено, що його об'єм до фізичного навантаження становить 5,8 мл/30 хв. на правому боці. В результаті фізичного навантаження об'єм КВП збільшився до 7,4 мл/30 хв.. Це засвідчило порушення адаптаційних можливостей організму середнього ступеня і, відповідно, середній ризик розвитку БЛЗ. Оскільки ймовірність виникнення БЛЗ у нього складала 25-35%, то пацієнту було призначено індивідуальну профілактику, спрямовану на укріплення резистентності організму. Повторне обстеження через 1 рік не виявило ознак чи симптомів БЛЗ. Приклад З Згідно індивідуальної карти обстежуваного №19 від 04.05.2002 пацієнт П. звернувся у Республіканський спеціалізований диспансер Отже, запропонований спосіб оцінки порушень адаптаційних процесів організму за зміною об'єму КВП в результаті фізичного навантаження можна вважати не тільки більш простим у виконанні, а й точнішим та інформативнішим за спосіб-прототип. Перевагою запропонованого способу в порівнянні зі способом-прототипом є те, що він доступний у виконанні, економічний, не потребує стерильних умов, має короткий термін виконання та придатний для обстеження великої кількості людей. Література: 1. Дпигач Д.А., Пономарев В.А., Литвин А.Г. Влияние повышенной температуры воздуха на адаптацию организма спортсмена к физическим нагрузкам. В кн.: физиологические механизмы 9 11404 10 адаптации к мышечной деятельности: Тезисы клеточного звена иммунитета". Останкин А А. и др. докладов научной конференции. Ленинград, 17-19 Бюл. сентября, 1984. - Москва. -1984. - С.79-80. 3. Патент України №45108 А по класу 2. Патент №1686365 МКИ G01№33/53 на 001 №33/53 від 15.03 2002 на "Спосіб оцінки рези"Способ определения иммунологического состоястентності організму" Гончаренко М.С. та інші, ния организма, связанного с нарушением ВБюл. №3/2002,4 с. Комп'ютерна верстка М Клгокін Підписне Тираж 26 прим Міністерство освгги і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м Київ-42, 01601