Спосіб лікування гострого перитоніту

Реферат: Заявлений спосіб лікування гострого перитоніту шляхом призначення комплексного післяопераційного лікування. Додатково призначають комбіноване: внутрішньовенне чи підшкірне та місцеве - через дренажі, введення антицитокінових препаратів кожні 8-12 год. не довше 4-6 діб. UA 117630 U (12) UA 117630 U UA 117630 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до хірургії, і може бути використана для лікування гострого перитоніту. Питання підвищення ефективності лікування гострого перитоніту є одними з найбільш складних проблем абдомінальної хірургії. Не дивлячись на суттєві досягнення в розробці методів лікування таких хворих, летальність залишається високою (від 16 % до 63 %) і не має тенденції до зниження. На сучасному етапі не існує абсолютно специфічних методів лікування гострого перитоніту. Це обумовлено розмаїттям етіологічних чинників, багатогранністю патогенезу, змінами клінічних проявів під впливом різних факторів. Задача комплексного лікування хворих на перитоніт полягає у поєднанні ургентного оперативного втручання, направленого на усунення причини перитоніту, санації та дренування очеревинної порожнини з комплексом післяопераційного медикаментозного впливу на етіологічні та (патогенетичні чинники запального процесу. Однак, такий комплекс часто не враховує нові дані про патогенез перитоніту, що унеможливлює цілеспрямовану корекцію цих пошкоджувальних механізмів і часто слугує причиною незадовільних результатів лікування. Дана корисна модель спрямована на розробку такого методу лікування, який був би направленим на цілеспрямовану ефективну корекцію одного з найвагоміших механізмів регуляції запального процесу - цитокінового дисбалансу, простим у виконанні, не потребував значних матеріальних затрат. Прототипом корисної моделі є спосіб комплексного післяопераційного і лікування гострого перитоніту [Шідловський В.М., Захараш М.П., Полянський І.Ю. та ін. "Факультетська хірургія" / Під ред. В.М. Шідловського, М.П. Захараша: - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - 544 с.], в якому використовують комплексне післяопераційне лікування, що включає антибактеріальну, дезінтоксикаційну, імуномодулюючу терапію, корекцію метаболічних, реологічних порушень. Недоліком прототипу-способу є те, що неврахована роль цитокінів у ініціації та прогресування запального процесу по очеревині. Відомо, що вираженість запальної реакції залежить від узгодженої дії та співвідношення концентрацій прозапальних та протизапальних цитокінів [В.И. Коненков, 2010; Н.М. Бережная, 2007; A. Klimkowicz-Mrowiec, 2011]. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб лікування гострого перитоніту шляхом додаткового до комплексного післяопераційного лікування призначення комбінованого (внутрішньовенного чи підшкірного та місцевого) введення антицитокінових препаратів. Спільними ознаками корисної моделі та прототипу є призначення комплексного післяопераційного лікування за протоколом. Відмінними ознаками корисної моделі від прототипу є те, що додатково до комплексного післяопераційного лікування призначають комбіноване (внутрішньовенне чи підшкірне та місцеве - через дренажі) введення антицитокінових препаратів кожні 8-12 год. не довше 4-6 діб. Визначення термінів, які використовуються при описі корисної моделі: гострий перитоніт, цитокіни, очеревинна порожнина. Теоретичні передумови здійснення способу, що заявляється. Спосіб використовується у поєднанні ургентного оперативного, втручання, направленого на усунення причини перитоніту, санації та дренування очеревинної порожнини з комплексом післяопераційного медикаментозного впливу на етіологічні та патогенетичні чинники запального процесу. Згідно з корисною моделлю, у комплексне післяопераційне лікування хворих на гострий перитоніт включають антицитокінову терапію, направлену на видалення чи блокування дії ендогенних цитокінів з використанням специфічних інгібіторів. Проведені нами дослідження свідчать, що існує прямопропорційна і залежність між концентрацією в крові рівня інтерлейкіну 1 та розповсюдженістю запального процесу по очеревинній порожнині. Так, при місцевому перитоніті концентрація у плазмі крові становить 181±0,65 п/л, при дифузному - 184±0,65 п/л, при розлитому - 233,1±0,73 п/л, при загальному 236,62±0,85 п/л. Саме місцева дія прозапальних цитокінів, за нашим переконанням, сприяє прогресуванню запального процесу, його розповсюдженню по очеревинній порожнині. Однак, цілеспрямований вплив на цей процес у стандартах, протоколах та монографіях з лікування перитоніту відсутній. Корисна модель позбавлена вказаних недоліків, тобто, направлена на системне та локальне пригнічення активності прозапальних цитокінів, не має протипоказань та є простою у виконанні. 1 UA 117630 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Про ефективність запропонованого лікування свідчить зниження концентрації прозапальних цитокінів в плазмі крові та позитивна клінічна й лабораторна динаміка перебігу запального процесу. Спосіб здійснюється наступним чином. У комплексне лікування хворих на гострий перитоніт включають антицитокінову терапію, яку проводять шляхом комбінованого введення антицитокінових препаратів (наприклад пентоксифіліну): внутрішньовенного чи підшкірного та місцевого. Місцевим являється локальне підведення розчину даного препарату до зони ураження очеревини. Для цього під час оперативного втручання, після ретельної санації очеревинної порожнини, зону ураження очеревини орошають розчином вибраного препарату через підведені дренажі з боковими отворами. Кількість дренажів і їх розміщення підбирають індивідуально. Таке локальне підведення препарату до ураженої ділянки очеревини через дренажі проводять кожні 8-12 год., створюючи постійну концентрацію препарату у цій зоні. Такі ж часові періоди використовують і для внутрішньовенного чи підшкірного введення препарату. Тривалість такого лікування залежить від динаміки клінічних та лабораторних проявів вираженості запалення і не перевищує 4-6 діб. По завершенні лікування дренажі видаляють. Приклади практичного використання способу: Приклад 1. Хворий К., 54 роки, госпіталізований у хірургічне відділення з клінічними проявами та рентгенологічними ознаками перфораційної гастродуоденальної виразки. Концентрація у плазмі крові інтерлейкіну 1 склала 194,2 п/л, що значно вище фізіологічної норми. Оперований ургентно. На операції виявлено перфоративний отвір по передній стінці цибулини дванадцятипалої кишки діаметром до 0,8 см та ознаки запалення у підпечінковому просторі та правому боковому каналі. Після зашивання перфораційного отвору та санації уражених ділянок очеревинної порожнини остання орошена розчином пентоксифіліну 200 мг на 50 мл фізіологічного розчину. У підпечінковий простір та правий боковий канал заведено дренажні трубки, кінець яких виведено на бокову стінку живота справа. Розміщення отворів у дренажних трубках створювало можливості орошения запальнозмінених ділянок очеревини. Операційна рана зашита наглухо. У післяопераційному періоді у комплексне лікування хворого окрім препаратів, передбачених протоколами надання медичної допомоги таким хворим, включено внутрішньовенне введення пентоксифіліну кожні 12 год. та введення цього препарату на 50 мл ізотонічного розчину хлориду натрію через дренажі кожні 8 год. у сумарній добовій дозі до 1200 мг. Після введення препарату просвіт дренажів перекривали затискачами на 60 хв. Післяопераційний період протікав благоприємно. Клінічні та лабораторні дані свідчили про зворотній розвиток запального процесу в очеревинній порожнині. Концентрація інтерлейкіну 1 у плазмі крові знизилась з до 108,1 п/л. Хворий виписаний з одужанням на 7 добу після операції. Клінічний приклад свідчить про те, що включення у комплексне післяопераційне лікування хворого з дифузним перитонітом запропонованої комбінованої антицитокінової терапії дало можливість знизити вплив цитокінів на прогресування запального процесу, досягти позитивного результату лікування. Приклад 2. Хвора М., 34 роки, госпіталізована у хірургічне відділення з клінічними проявами гострого деструктивного апендициту. Концентрація у плазмі крові інтерлейкіну 1 склала 181,3 п/п, що значно вище фізіологічної норми. Оперована ургентно. При лапароскопії виявлено гангренозно змінений червоподібний відросток та ознаки запалення очеревини правої паховоздухвинної ділянки та малого тазу. Проведена лапароскопічна апендектомія та санації уражених ділянок очеревинної порожнини, її орошено розчином пентоксифіліну 200 мг на 50 мл фізіологічного розчину. До куполу сліпої кишки та у малий таз заведено дренажні трубки, кінець яких виведено на бокову стінку живота справа. Розміщення отворів у дренажних трубках створювало можливості орошения запальнозмінених ділянок очеревини. Операційна рана зашита наглухо. У післяопераційному періоді у комплексне лікування хворого окрім препаратів, передбачених протоколами надання медичної допомоги таким хворим, включено внутрішньовенне введення пентоксифіліну кожні 12 год. та введення цього препарату на 50 мл ізотонічного розчину хлориду натрію через дренажі кожні 8 год. у сумарній добовій дозі до 1200 мг. Після введення препарату просвіт дренажів перекривали затискачами на 60 хв. Післяопераційний період протікав благоприємно. Клінічні та лабораторні дані свідчили про зворотній розвиток запального процесу у очеревинній порожнині. Концентрація інтерлейкіну 1 у плазмі крові знизилась з 181,3 до 94 п/л. Хвора виписана з одужанням на 7 добу після операції. Клінічний приклад свідчить про те, що включення у комплексне лікування хворої з дифузним перитонітом запропонованої комбінованої антицитокінової терапії дало можливість знизити 2 UA 117630 U 5 вплив цитокінів на прогресування запального процесу, системні та локальні прояви запалення, досягти позитивного результату лікування. Технічний результат. Запропонований спосіб дозволяє ефективно лікувати гострий перитоніт завдяки системному та локальному пригніченню активності прозапальних цитокінів, що зменшує ризик прогресування запального процесу по очеревинній порожнині, знижує системні та місцеві прояви запальної реакції, дає можливість швидкого одужання хворих. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 Спосіб лікування гострого перитоніту шляхом призначення комплексного післяопераційного лікування, який відрізняється тим, що додатково призначають комбіноване: внутрішньовенне чи підшкірне та місцеве - через дренажі, введення антицитокінових препаратів кожні 8-12 год. не довше 4-6 діб. Комп’ютерна верстка В. Мацело Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3