Спосіб захисту кісточкових садів від плодожерок (lepidoptera, tortricidae)

Реферат: Спосіб захисту кісточкових садів від плодожерок (Lepidoptera, Tortricidae) включає проведення одного прийому внесення на рослинні рештки, поверхню ґрунту приштамбових кіл діаметром 80-100 см та на штамби дерев, 10,0 %-ного водного розчину ентомопатогенного грибного препарату Метаризин с. п. (сухий порошок) на плодоносних садах сливи, персика та абрикоса, на початку осені, в період початку масової міграції гусениць сливової, яблуневої та східної плодожерок на діапаузування та зимівлю. Весною, за 10-12 днів до початку процесу заляльковування гусениць плодожерок, місця їх концентрації обробляють водним розчином ентомопатогенної нематоди Steinernema feltiae із розрахунку 1,5-2,0 л робочої рідини на одне дерево. У весняно-літній період, на початку масової яйцекладки самиць плодожерок, проводять розселення на дерева промислової культури трихограми виду Trichogramma dendrolimi Mats.. В період розвитку кожного покоління плодожерок, проводять два прийоми експонування трихограми. На одне дерево розселяють 10 та 12 тисяч особин трихограми. При цьому розселяють трихограму тільки першого класу якості. UA 119149 U (54) СПОСІБ ЗАХИСТУ КІСТОЧКОВИХ САДІВ ВІД ПЛОДОЖЕРОК (LEPIDOPTERA, TORTRICIDAE) UA 119149 U UA 119149 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до сільського господарства, зокрема до галузі захисту рослин від шкідливих видів комах, і може бути використана в технологіях інтегрованого захисту садових насаджень. Відомо, що серед значного видового різноманіття шкідливих комах та кліщів, найбільш небезпечним є вид, гусениці яких пошкоджують плоди. Це три види плодожерок - яблунева, грушева та сливова. Вони поширені скрізь, де вирощують зерняткові та кісточкові сади. Основні технологічні та інтелектуальні зусилля спрямовані на захист садів саме від цих видів (Audemard Н. These a Luniversite Frangois-rabelais de Tours Docteur-Ingenieur. Etude Demoecologigue du Carpocopse (Laspeyresia pomonella L.) En Verger de Pommiers de la Basse Vallee du Rhone Possibilites D'organisation D'une Lutte Integree. Institut National de la Recherche Agronomigue. 1976, 365 p.). Відомо, що для контролю поширення та шкідливості садових плодожерок використовують різноманітні способи та прийоми. У промислових садах, фермерських господарствах домінують технології, де використовують сучасний арсенал хімічних інсектицидів, шляхом багаторазового обприскування крон дерев в період розвитку плодожерок (Болдырев М.И., Алексеева С.А., Титов Д.А. Система защиты плодовых культур от вредителей и болезней. М.: Во Агропромиздат, 1989, 93 с). Ці технологи, не дивлячись на їх ефективність, характеризуються антиекологічністю і вираженою згубною дією по відношенню до природних популяцій ентомофагів. Відомий спосіб захисту багаторічних, плодово-ягідних насаджень, який є найбільш близьким аналогом до запропонованого способу (Способ борьбы с вредителями. АС СРСР № 1681804, МПК А01М 1/100, Опубл. 07.10.1991. Бюл. № 37, Колесова Д.А., Чмырь П.Г.). Спосіб, викладений у найближчому аналізі полягає у тому, що плодові культури до розпускання бруньок обробляють шляхом суцільного обприскування крон композицією у складі авіаційного масла, парафіну та поліізобутилену П-20. Композиція характеризується тим, що до неї, а вона нанесена на рослини, прилипають гусениці фітофагів, п'ядунів, а також рослиноживильні кліщі. Норма витрати композиції 15-20 кг/га. Кратність обприскувань 1-2 прийоми впродовж 1-3 років. Як позитивний результат вказується на те, що загибель фітофагів перевищує аналогічний показник хімічного еталону на 28,3 %. Проте, спосіб-найближчий аналог, має такі недоліки: у садах, природних екосистемах функціонує велика кількість ентомофагів, личинки, гусениці та імаго котрих інтенсивно мігрують у кроні дерев. Цілком очевидно, що переважна їх більшість гине, внаслідок прилипання до нанесеної на рослини композиції. Усі вони прилипають до субстрату, а отже - приречені; надто високі норми витрати цієї діючої речовини до 20 кг/га. Мова може йти тільки про локальне застосування способу на окремих деревах або невеликих ділянках. В основу корисної моделі поставлена задача експериментально обґрунтувати спосіб захисту кісточкових садів від плодожерок (Lepidoptera, Tortricidae). Ставилось завдання обґрунтувати дієвість тільки біологічних суттєвих елементів у складі способу. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб захисту кісточкових садів від плодожерок (Lepidoptera, Tortricidae), що включає комплекс прийомів винищувального характеру по відношенню до комах-фітофагів садових насаджень, згідно з корисною моделлю, у плодоносних садах сливи, персика та абрикоса, на початку осені, в період початку масової міграції гусениць сливової (Grapholitha funebrana Тr.), яблуневої (Laspeyresia pomonella L.) та східної (Grapholitha molesta Busck.) плодожерок на діапаузування та зимівлю, проводять один прийом внесення на рослинні рештки, поверхнею ґрунту приштамбових кіл діаметром 80-100 см та на штамби дерев, 10,0 %-ного водного розчину ентомопатогенного грибного препарату Метаризин с.п. (сухий порошок), причому титр спор гриба Metarrhizium anisopliae Metsch., діючої речовини препарату, становить не менше 6,0 млрд. у одному грамі препарату, крім того, весною, за 10-12 днів до початку процесу заляльковування гусениць плодожерок, місця їх концентрації обробляють водним розчином ентомопатогенної нематоди Steinernema feltiae із розрахунку 1,52,0 л робочої рідини на одне дерево, при цьому, титр живих культур нематоди становить 1,2-1,5 млн. інвазійних личинок нематоди, крім того, у весняно-літній період, на початку масової яйцекладки самиць плодожерок, проводять розселення на дерева промислової культури трихограми виду Trichogramma dendrolimi Mats., при цьому, в період розвитку кожного покоління плодожерок, проводять два прийоми експонування трихограми, при цьому на одне дерево розселяють 10 та 12 тисяч особин трихограми, крім того, розселяють трихограму тільки першого класу якості. У плодоносних садах сливи, персика та абрикоса, на початку осені, в період початку масової міграції гусениць сливової (Grapholitha funebrana Tr.), яблуневої (Laspeyresia pomonella L.) та східної (Grapholitha molesta Busck) плодожерок на діапаузування та зимівлю, проводять один 1 UA 119149 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 прийом внесення на рослинні рештки, поверхнею ґрунту приштамбових кіл діаметром 80-100 см та на штамби дерев, 10,0 %-ного водного розчину ентомопатогенного грибного препарату Метаризин с.п. (сухий порошок). Суттєвим при цьому є і те, що титр спор гриба Metarrhizium anisopliae Metsch., діючої речовини препарату, становить не менше 6,0 млрд: у одному грамі препарату. У складі способу прийом, який проводять весною, за 10-12 днів до початку процесу заляльковування гусениць плодожерок, зокрема, місця їх концентрації обробляють водним розчином ентомопатогенної нематоди Steinernema feltiae із розрахунку 1,5-2,0 л робочої рідини на одне дерево. Титр живих культур нематоди становить 1,2-1,5 млн. інвазійних личинок. Суттєвим є і те, що у весняно-літній період, на початку масової яйцекладки самиць плодожерок, проводять розселення на дерева промислової культури трихограми виду Trichogramma dendrolimi Mats. Проводять два прийоми розселення трихограми в період розвитку кожного покоління плодожерок. На одне дерево розселяють 10 та 12 тисяч особин трихограми. Експонують трихограму тільки першого класу якості. Суть запропонованого способу полягає у тому, що пропонується фактично оптимальне поєднання трьох елементів, у складі запропонованого способу біологічного походження, з різним механізмом дії. Ентомопатогенний препарат Метаризин характеризується тривалою регуляторною дією по відношенню до діапаузуючих стадій плодожерок. Пусковий механізм цього феномену - стресові синоптичні аномалії - різкі перепади температури та вологості повітря - оптимальні умови прояву енгомоцидної активності грибів. Ентомопатогенна нематода паразитує на гусеницях плодожерок. Її личинки досить активно проникають у гемоцель гусениць де розмножуються, що призводить до масової загибелі гусениць плодожерок. Ефективна регуляторна дія трихограми - паразита яєць плодожерок третя складова запропонованого способу. Сумісно з іншими природними популяціями ентомофагів, забезпечується динамічний процес саморегуляції у системі ентомокомплексу кісточкових садів. У підсумку, їх чисельність підтримується на допороговому рівні. Приклад здійснення способу. Типові фермерські та приватні господарства садівничої галузі. Насадження сливи, абрикоса, персика, черешні. Серед фітофагів, домінують садові плодожерки: сливова (Grapholitha funebrana Tr.), яблунева (Laspeyresia pomonella L.) та східна (Grapholitha molesta Busck.). Серед них домінувала сливова плодожерка. У незначній кількості поширена яблунева та східна. Для обґрунтування запропонованого способу, формували дослідні варіанти, яких було три та контроль. У першому варіанті реалізовували суттєві елементи запропонованого способу. У другому - способу найближчого аналога. У третьому захист садів здійснювали з використанням хімічних інсектицидів. Дослідження проводили за високого рівня чисельності плодожерок, що дозволило отримати об'єктивні показники позитивного результату. Для оцінки підсумкового результату, використовували найбільш інформативні тестові показники. Отриманий цифровий матеріал обробляли статистично. Результати отриманих показників наведено у таблиці. Встановлено, що задача, поставлена корисною моделлю, виконана. Підсумкова ефективність запропонованого способу становила 90,6 %, проти 77,5 % у найближчому аналозі. Ефективність у хімічному еталоні становила 93,4 %. Різниця статистично недоведена. Матеріали таблиці переконливо свідчать про те, що причиною смертності плодожерок були елементи запропонованого способу. Це дія ентомопатогенного препарату, негативна дія ентомопатогенної нематоди, а також виражена активність промислових культур трихограми. У підсумку, різко скоротилась чисельність діапаузуючих гусениць плодожерок у варіанті, де використовували технологічні прийоми запропонованого способу. Цей показник знижувався в інших варіантах, проте, тільки у запропонованому способі та хімічному еталоні чисельність діапаузуючих особин плодожерки знизилась на 89,6 % та на 93,3 %. Тоді як у варіанті, де використовувались прийоми способу-найближчого аналога, тільки на 77,4 %. 2 UA 119149 U Ефективність різних способів захисту насаджень сливи від плодожерок (Київська обл., фермерські господарства, 2014-2016 pp.) ЧисеСмертність плодожерок, % льність у т.ч. від діапаПошкозуючих джено ЕфектиСпособи, що гусениць. плодів вність енто- збудпорівнюються Усього інших Весняна урожаю, способів, % мофа- ників причин реакти% гів хвороб вація, екз./га Спосіб, що 178,6 83,2 53,7 44,1 2,2 1,7 90,6 пропонується Спосібнайближчий 185,2 62,1 31,2 19,3 11,6 13,1 77,5 аналог Хімічний еталон 201,4 70,2 7,2 10,1 12,5 1,4 93,4 базовий варіант Контроль 193,4 38,8 15,7 17,3 5,8 34,2 НІР05 3,8 2,4 0,6 5,2 5 Діапаузувало гусениць плодожерок, екз./га 18,6 41,8 13,3 262,7 Таким чином, запропонований спосіб дозволяє ефективно здійснювати захист кісточкових садів від плодожерок, гусениці яких пошкоджують тільки плоди. Саме вони є найбільш шкідливими видами у садах, знижуючи як валовий урожай, так і його якість. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 20 25 Спосіб захисту кісточкових садів від плодожерок (Lepidoptera, Tortricidae), що включає комплекс прийомів винищувального характеру по відношенню до комах-фітофагів садових насаджень, який відрізняється тим, що у плодоносних садах сливи, персика та абрикоса, на початку осені, в період початку масової міграції гусениць сливової (Grapholitha funebrana Тr.), яблуневої (Laspeyresia pomonella L.) та східної (Grapholitha molesta Busck.) плодожерок на діапаузування та зимівлю, проводять один прийом внесення на рослинні рештки, поверхнею ґрунту приштамбових кіл діаметром 80-100 см та на штамби дерев, 10,0 %-ного водного розчину ентомопатогенного грибного препарату Метаризин с. п. (сухий порошок), причому, титр спор гриба Metarrhizium anisopliae Metsch., діючої речовини препарату, становить не менше 6,0 млрд. у одному грамі препарату, крім того, весною за 10-12 днів до початку процесу заляльковування гусениць плодожерок, місця їх концентрації обробляють водним розчином ентомопатогенної нематоди Steinernema feltiae із розрахунку 1,5-2,0 л робочої рідини на одне дерево, при цьому титр живих культур нематоди становить 1,2-1,5 млн. інвазійних личинок нематоди, крім того, у весняно-літній період, на початку масової яйцекладки самиць плодожерок, проводять розселення на дерева промислової культури трихограми виду Trichogramma dendrolimi Mats., при цьому в період розвитку кожного покоління плодожерок проводять два прийоми експонування трихограми, при цьому на одне дерево розселяють 10 та 12 тисяч особин трихограми, крім того, розселяють трихограму тільки першого класу якості. Комп’ютерна верстка О. Рябко Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3