Ін’єкційна гелеподібна водна композиція для проведення місцевої анестезії

Реферат: Ін'єкційна гелеподібна водна композиція для проведення місцевої анестезії містить анестетик (наприклад лідокаїну гідрохлорид) та воду для ін'єкцій. Додатково композиція містить гіалуронат натрію, в'язкість розчину при 20 °C - 5 мПас, рН=5. UA 119679 U (54) ІН'ЄКЦІЙНА ГЕЛЕПОДІБНА ВОДНА КОМПОЗИЦІЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ МІСЦЕВОЇ АНЕСТЕЗІЇ UA 119679 U UA 119679 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, конкретно до стоматології, і може бути використана при необхідності здійснення місцевої анестезії при лікуванні зубів, оперативних втручаннях та довгочасних нервових блокадах. Сьогодні відоме використання для здійснення місцевої анестезії анестетиків - лідокаїн, артикаїн, мепівакаїн, новакаїн, прилокаїн, бупівакаїн і інші. Для збільшення тривалості анестезуючого розчину було запропоновано додавання до його складу адреналіну (Н. Braun, 1903). Присутність адреналіну в розчині місцевого анестетика покращує якість анестезії, але, в той же час, створює ряд відносних і абсолютних протипоказань для застосування таких препаратів. Це в першу чергу пов'язано з безпосереднім впливом адреналіну на роботу серцево-судинної системи, який у ряді випадків може виявитися досить значним, особливо за наявності у пацієнтів асоційованих з цим захворювань або станів. Ще одним недоліком адреналіну є його вплив на терапевтичну дію цілого ряду лікарських засобів, які може приймати пацієнт, наприклад дигоксин, трициклічні антидепресанти, інгібітори МАО, протипаркінсонічні і антидіабетичні засоби, бета-блокатори і так далі. Це створює ще одну групу підвищеного ризику по розвитку ускладнень, пов'язаних з фармакологічною несумісністю препаратів. Найбільш вірогідним шляхом вирішення поставлених задач є зміна консистенції розчину шляхом додавання в розчин місцевого анестетика гелеутворюючого агента. При розгляді можливих для використання гелеутворюючих агентів були визначені ряд основних вимог найменша кількість алергічних і токсичних реакцій, можливість швидкого метаболізму без утворення активних метаболітів, відсутність подразливої дії на тканини організму, можливість зберігання і стерилізації. В процесі пошуку найбільш перспективним виявився гіалуронат натрію - гіалуронова кислота. Ця речовина є несульфованим глікозаміногліканом, який входить до складу сполучної, епітеліальної і інших тканин. Відоме використання гіалуронової кислоти не лише як самостійного лікарського препарату, але і як засобу перенесення інших лікувальних речовин в тканинах, а також їх контрольованого вивільнення. Змінюючи концентрацію гіалуронової кислоти, можливо контролювати швидкість її деградації або дифузії і, таким чином, швидкість доставки лікарського засобу в тканинах. Проникаючи в тканини, гіалуронова кислота здатна захоплювати за собою речовини, ковалентно пов'язані з нею або просто включені в її сітчасту структуру. Додатковою перевагою цієї речовини є її широке і тривале застосування у багатьох областях медицини і косметології. Джерелом гіалуронової кислоти послужив препарат Гіарал плюс (HYARAL PLUS, сертифікат про державну реєстрацію 711/12-300200000) - імунобіологічний препарат гіалуронової кислоти, діючу речовину якого, гіалуронат натрію, отримують біотехнологічним шляхом з Streptococcus Zooepidemicus. Препарат і його аналоги широко застосовуються в офтальмології для внутрішньоочного введення. У шприці Гиарал плюс міститься 0,85 мл 15 % розчину гіалуронової кислоти, що відповідає 0,12 г на 0,85 мл. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення розчину анестетика для місцевої анестезії, шляхом введення до його складу гелеподібного агента, за рахунок чого змінюється консистенція розчину, має місце повільніше всмоктування в тканинах, більша концентрація анестезуючого розчину на цільових пунктах анестезії, власна в'язкість, більш високий рН, що дозволить забезпечити безпечне введення розчину і біодеградацію у тканинах без утворення активних метаболітів, досягти значної ефективності і безпеки і місцевої анестезії. Поставлена задача вирішується тим, що ін’єкційна гелеподібна водна композиція для проведення місцевої анестезії, що містить анестетик (наприклад лідокаїну гідрохлорид), воду для ін’єкцій, згідно з корисною моделлю, додатково містить гіалуронат натрію, у наступному співвідношенні компонентів: анестетик (наприклад лідокаїну гідрохлорид 0,2 г) 0,2-0,4 г гіалуронат натрію 0,018 г вода для ін’єкцій до 1 мл В’язкість розчину при 20 °C - 5 мПас, рН=5. Причинно-наслідкові зв’язки: Введення гіалуронату натрію - за рахунок цього має місце повільніше всмоктування в тканинах, більша концентрація анестезуючого розчину на цільових пунктах анестезії, власна в'язкість, більш високий рН, що дозволить забезпечити безпечне введення розчину і біодеградацію у тканинах без утворення активних метаболітів, досягти значної ефективності і безпеки і місцевої анестезії. 1 UA 119679 U 5 10 15 20 25 Приготування препарату проходило в асептичних умовах. Для отримання анестезуючого розчину з 2 % концентрацією лідокаїну в 0,85 мл 15 % водного розчину гіалуронової кислоти було додано 0,2 мл 10 % розчину лідокаїну гідрохлориду. Таким чином отримано 1,05 мл розчину зі змістом 20 міліграм лідокаїну, що відповідає 2 %. Далі додали 8 мл 2 % розчину лідокаїну гідрохлориду. У результаті отримали розчин, в якому на 1 мл доводилося 18 міліграм чистого лідокаїну, що відповідає 1,8 %. У розчин було додано 0,2 мл 10 % розчину лідокаїну гідрохлориду. Таким чином отримано 10,2 мл анестезуючого розчину, в якому міститься 12 міліграм гіалуронової кислоти і 200 міліграм лідокаїну гідрохлориду, що відповідає 1,96 %. Склад анестезуючого розчину. У 1 мл готового анестезуючого розчину міститься лідокаїну гідрохлориду 0,196 г гіалуронату натрію 0,018 p. В'язкість розчину при 20 °C - 5 мПаc, рН=5. Клінічні дослідження. Перша анестезія була проведена автором на собі і асистентах дослідження. Було відмічено, що перші ознаки анестезії у вигляді оніміння мови і губи на відповідній стороні розвивалися практично відразу після ін'єкції, анестезія зубів відзначалася через 3-5 хвилин, тривалість анестезії склала 150-210 хвилин. Ускладнень відмічено не було. Це дало основу для проведення клінічних досліджень на добровольцях. У дослідженнях взяли участь 32 добровольці (група 1), які дали письмову інформовану згоду на участь в клінічній апробації, у віці від 22 до 55 років, що соматично здорові і не мають обтяженого алергологічного анамнезу. Перед місцевою анестезією були проведені шкірні проби. Місцева анестезія зубів на нижній щелепі проводилася за ретромолярною методикою. Всього було проведено 32 ретромолярні анестезії: 14 - правосторонніх і 18 - лівобічних. 14 пацієнтам вводилося по 1 мл анестезуючого розчину, 10 пацієнтам - по 1,3 мл; 7 пацієнтам - по 1,5 мл і одному - 0,6 мл. Групу порівняння (група 2) склали 31 пацієнт, яким було проведено лікування зубів із застосуванням ретромолярної анестезії 4 % розчином артикаїну гідрохлориду з адреналіном 1:100 000. Ефективність анестезії оцінювали на підставі даних електрооднтодіагностики (PulpTester - Р), суб'єктивних відчуттів і об'єктивних ознак. Динаміка клінічних проявів анестезії запропонованим нами розчином представлена в таблиці 1. 30 Таблиця 1 Динаміка і ефективність анестезії з запропонованим розчином Кількість пацієнтів 14 1,3 мл 7 1,7 мл 1 40 1 мл 10 35 Кількість анестезуючого розчину, мл 0,6 мл з 42 сек. 119 хвил. 100 % з 40 сек. 141 хвил. 100 % з 32 сек. 181 хвил. 100 % Оніміння Оніміння щоки/щічної губи поверхні ясен з 34 сек. - з 132 сек. 185 хвил. 102 хвил. 100 % 64 % з 27 сек. - з 121 сек. 202 хвил. 110 хвил. 100 % 66 % з 16 сек. - з 116 сек. 226 мін 129 хвил. 100 % 74 % з 90 сек. 55 хвил. з 70 сек. 70 хвил. Оніміння мови Оніміння зубів ЭОД, мА до анестезії з 52 сек. 124 хвил. 6,5±0,48 100 % з 47 сек. 134 хвил. 6,5±0,76 100 % з 45 сек. 159 хвил. 6,43±0,70 100 % з 250 сек. 45 хвил. 8 частково ЭОД, мА через 15 хвилин ЭОД, мА через 60 хвилин - 18 мА Як видно з результатів дослідження, інтенсивність і тривалість анестезії має залежність від кількості введеного анестезуючого гелю. У усіх випадках, коли вводилося від 1 мл до 1,5 мл, спостерігалася глибока і тривала анестезія. Окрім проведеної нами оцінки підтвердженням цього стало безболісне лікування зубів на стороні анестезії у п'яти чоловік (1 глибокий карієс, 3 середні карієси, 1 депульпування 36 зуба за ортопедичними свідченнями, одне видалення 48 зуба). У одному випадку при лікуванні глибокого карієсу були відмічені помірні больові відчуття в яснах при установці матриці, що ми зв'язали з відсутністю блокади щічного нерва, оскільки при препаруванні каріозної порожнини больових відчуттів відмічено не було. Також серед добровольців, яким вводилося по 1,5 мл анестезуючого розчину, в декількох випадках спостерігався розвиток анестезії в області вуха, яке вони описували як закладеність при швидкій зміні зовнішнього тиску, який спостерігається при польоті на літаку або пірнанні. Ці 2 UA 119679 U 5 10 15 20 25 30 35 відчуття починалися на піку анестезії і проходили через 20-30 хвилин. Ці відчуття, на нашу думку, пов'язані з поширенням анестезуючого розчину по міжкрилоподібному анатомічному простору і залученням вушно-скроневого нерва, який у свою чергу відходить від третьої гілки трійчастого нерва і забезпечує чутливість відповідної анатомічної області - частини зовнішнього вуха і слухового проходу. Аналіз отриманих даних дав підстави вважати, що для досягнення адекватної анестезії достатньо 1-1,3 мл анестезуючого розчину, а введення 1,5 мл може викликати надмірну анестезію, в якій немає клінічної необхідності. В той же час введення анестезуючого розчину в кількості менше 1 мл, зокрема 0,6 мл не забезпечило адекватної анестезії, що відповідало очікуванням. Для порівняльної оцінки ефективності анестезії (окрім випадку введення 0,6 мл) була проведена аналогічна оцінка для контрольної групи з 31 пацієнта, яким для майбутнього лікування проводилася провідникова анестезія 1,7 мл 4 % розчином артикаїну гідрохлориду з вмістом адреналіну 1:100 000 (forte). Достовірних відмінностей по ефективності анестезії в основній групі і групі порівняння не спостерігалося. Це свідчить про клінічну ефективність запропонованого анестезуючого розчину, яка не поступається ефективності широко використовуваних анестетиков в стоматології сьогодні. Слід врахувати, що середня доза 4 % розчину артикаїну з адреналіном 1:100 000 в групі № 2 склала 1,7 мл, а в групі № 1 середня кількість анестезуючого гелю, що вводився нами, склала 1,2 мл, що при зіставленні клінічних результатів дозволяє припустити більш високу ефективність розробленого препарату. Також слід зазначити відсутність яких-небудь негайних ускладнень або побічних реакцій у пацієнтів, а також в подальшому протягом 4-х місяців спостереження. Пацієнти основної групи відмічали значно менше больових відчуттів під час проведення ін'єкції порівняно з пацієнтами другої групи. Отримані дані однозначно свідчать про можливості збільшення клінічної ефективності і часу дії анестезуючого гелю шляхом збільшення в'язкості розчину; можливості використання значно меншої кількості місцевого анестетика, що разом з нижчою швидкістю всмоктування повинно призводити до зменшення системної токсичності препарату в порівнянні із вживаними сьогодні місцевими анестетиками. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Ін'єкційна гелеподібна водна композиція для проведення місцевої анестезії, що містить анестетик (наприклад лідокаїну гідрохлорид), воду для ін'єкцій, яка відрізняється тим, що додатково містить гіалуронат натрію, у наступному співвідношенні компонентів: анестетик (наприклад, 0,2-0,4 г лідокаїну гідрохлорид 0,2 г) гіалуронат натрію 0,018 г вода для ін'єкцій до 1 мл, в'язкість розчину при 20 °C - 5 мПас, рН=5. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3