Спосіб діагностики та лікування туберкульозу сім’яних міхурців

Реферат: Спосіб діагностики та лікування туберкульозу сім'яних міхурців включає застосування ендоскопічної трансуретральної катетеризації сім'явипорскувальних проток. Також проводять катетеризацію сім'явипорскувальних проток і по ним сім'яних міхурців, здобувають частку його секрету для дослідження мікобактерій туберкульозу та одночасно по катетеру вводять 0,5 мл 0,05 % розчину хлоргексидину біглюконату та 1,0 мл 2 % розчину лідокаїну гідрохлориду і 32 ОД лідази у кожен сім'яний міхурець, далі, після підтвердження діагнозу туберкульозу сім'яних міхурців пацієнтам призначають протитуберкульозні препарати, в тому числі з ректальним та лімфотропним введенням. UA 119716 U (54) СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ СІМ'ЯНИХ МІХУРЦІВ UA 119716 U UA 119716 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Спосіб належить до медицини, а саме до фтизіатрії та урології, і призначений для діагностики та лікування туберкульозу сім'яних міхурців в умовах урологічного та/або фтизіатричного стаціонару або амбулаторного прийому. Діагностика туберкульозу сім'яних міхурців ускладнена тим, що сім'яні міхурці, уражені мікобактеріями туберкульозу, втрачають здатність спорожнятися, про що доводять трансректальні сонографічні дослідження до і після еякуляції. За рахунок цього мікобактерії туберкульозу не потрапляють в сім'яну рідину при еякуляції для здобуття біологічного матеріалу і лабораторного дослідження. Відомий спосіб діагностики туберкульозу сім'яних міхурців (1), який включає добування вмісту сім'яних міхурців під трансректальним сонографічним контролем, шляхом пункції і аспірації їх вмісту, з подальшим дослідженням біологічного матеріалу на ДНК мікобактерій туберкульозу за допомогою полімеразної ланцюгової реакції і при їх позитивному результаті діагностують туберкульоз сім'яних міхурців. Недоліком відомого способу є те, що він дозволяє отримати вміст сім'яних міхурців шляхом пункції через стінку прямої кишки, тому можливі і мають місце бактеріальні ускладнення вмістом прямої кишки. Найближчим аналогом за технічною суттю до способу, що заявляється, вибраний спосіб лікування органічної дізоргазмії з використанням ендоскопічної трансуретральної катетеризації сім'явипорскувальних проток (2), що включає бужування тільки сім'явипорскувальних проток для відновлення їх прохідності. Недоліком найближчого аналога є те, що з використанням ендоскопічної трансуретральної катетеризації сім'явипорскувальних проток не катетеризують та не санують сім'яні міхурці. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити діагностику та лікування туберкульозу сім'яних міхурців шляхом застосування ендоскопічної трансуретральної катетеризації сім'явипорскувальних проток і по ним сім'яних міхурців з метою здобуття їх секрету для діагностики, а саме наявності мікобактерій туберкульозу, та одночасного введення лікарських препаратів по катетеру по 0,5 мл 0,05 % розчину хлоргексидину біглюконату та 1,0 мл 2 % розчину лідокаїну гідрохлориду і 32 ОД лідази у кожен сім'яний міхурець, при цьому хлоргексидин проявляє протитуберкульозну та антимікробну, а лідаза антисклеротичну дії, далі після підтвердження діагнозу туберкульозу сім'яних міхурців пацієнтам призначають протитуберкульозні препарати, в тому числі з ректальним та лімфотропним введенням, що призводить до остаточного зупинення запального і проліферативно-фіброзного туберкульозного процесу в тканинах сім'яних міхурців, зникнення симптомів проявів хвороби, нормалізації аналізів сперми, нормалізації розмірів сім'яних міхурців, відновлення їх еякуляторної функції. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб діагностики та лікування туберкульозу сім'яних міхурців включає застосування ендоскопічної трансуретральної катетеризації сім'явипорскувальних проток, відповідно до корисної моделі, проводять катетеризацію сім'явипорскувальних проток і по ним сім'яних міхурців, здобувають частку його секрету для дослідження мікобактерій туберкульозу та одночасно з метою лікування по катетеру вводять 0,5 мл 0,05 % розчину хлоргексидину біглюконату та 1,0 мл 2 % розчину лідокаїну гідрохлориду і 32 ОД лідази у кожен сім'яний міхурець, далі, після підтвердження діагнозу туберкульозу сім'яних міхурців пацієнтам призначають протитуберкульозні препарати, в тому числі з ректальним та лімфотропним введенням. Запропонований спосіб виконують наступним чином: хворому з підозрою на туберкульоз сім'яних міхурців в умовах внутрішньовенного наркозу виконують ендоскопічну трансуретральну катетеризацію сім'явипорскувальних проток і по ним сім'яних міхурців катетером № 3 Ch, забирають частку секрету, проводять дослідження матеріалу полімеразною ланцюговою реакцією на ДНК мікобактерій туберкульозу (1), та одночасно з метою лікування по катетеру вводять 0,5 мл 0,05 % розчину хлоргексидину біглюконату та 1,0 мл 2 % розчину лідокаїну гідрохлориду і 32 ОД лідази у кожен сім'яний міхурець. Виявлення ДНК мікобактерій туберкульозу у вмісті сім'яних міхурців дозволяє виставити діагноз туберкульозної їх поразки. Хлоргексидин має протитуберкульозну та антимікробну, а лідаза антисклеротичну дії. Після підтвердження діагнозу туберкульозу сім'яних міхурців пацієнтам призначають протитуберкульозні препарати, в тому числі з ректальним та лімфотропним введенням, що призводить до остаточного зупинення запального і проліферативно-фіброзного туберкульозного процесу в тканинах сім'яних міхурців, зникнення симптомів проявів хвороби, нормалізації аналізів сперми, нормалізації розмірів сім'яних міхурців, відновлення їх еякуляторної функції. Спосіб діагностики та лікування туберкульозу сім'яних міхурців використано у відділенні для хворих на урогенітальний туберкульоз КЗ "Донецька обласна клінічна туберкульозна лікарня", КЗ КОР "Київський обласний протитуберкульозний диспансер", ДУ "Інститут урології НАМН 1 UA 119716 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 України" при обстеженні та лікуванні 15 чоловіків. Після застосування запропонованого способу у всіх них діагностовано туберкульоз сім'яних міхурців у жодного з пацієнтів не спостерігають побічних дій та ускладнень. У всіх 15 чоловіків при клінічному лабораторному дослідженні вмісту сім'яних міхурців виявлені лейкоцити та еритроцити на все поле зору, а полімеразною ланцюговою реакцією виявлені ДНК мікобактерій туберкульозу. Тому їм була призначена двомісячна інтенсивна фаза лікування, яка включала стандартний прийом per os етамбутол (Е) і піразинамід (Z), та ректальний прийом рифампіцину (R) у вигляді мікроклізм з 30 % розчином димексиду і непряме лімфатичне введення ізоніазиду (Н) з лідазою 64 МО підшкірно в верхню третину стегон ч/з день і через день per os, коли не проводилось непряме лімфатичне введення. Поліпшення стану відмічають у 14 (93,3 %) пацієнтів, у яких зникли характерні симптоми прояву хвороби, нормалізувалися аналізи сперми, нормалізувалися розміри сім'яних міхурців, відновилася їх еякуляторна функція. У віддалені терміни спостереження до 1-3 років і більше у жодного хворого не відзначають загострення або рецидиву специфічного процесу. Наводимо приклад застосування запропонованого способу. Приклад. Хворий З., і. х. № 594, 40 років, в анамнезі за 2 тижні вироблена орхіектомія зліва з приводу торпідного епідідімоорхіту зліва, гістологія - туберкульоз. Госпіталізований зі скаргами на ниючи болі над лоном, в пахвинних ділянках з обох сторін, промежині, поперековокрижовому відділі хребта, еректильну дисфункцію, відсутність еякуляції та сім'яної рідини. При трансректальному ультразвуковому дослідженні порожнинним датчиком сім'яних міхурців, розмір їх був значно зменшений за рахунок склеротичних змін, при дослідженні до сім'явиверження і після нього відзначена повна відсутність їх спорожнення. Після ендоскопічної трансуретральної катетеризації сім'явипорскувальних проток і по ним сім'яних міхурців за запропонованим способом, був здобутий їх вміст, одночасно, з метою лікування, по катетеру введено 0,5 мл 0,05 % розчину хлоргексидину біглюконату та 1,0 мл 2 % розчину лідокаїну гідрохлориду і 32 ОД лідази у кожен сім'яний міхурець. У вмісті сім'яних міхурців, полімеразною ланцюговою реакцією знайдені ДНК мікобактерій туберкульозу. Діагноз: Вперше діагностований туберкульоз позалегеневий (ВДТБПзЛ): обох сім'яних міхурців. Стан після орхіектомії зліва: Дестр -, МБТ+, МГ+, Гіст +, Кат. 1. Отримав двомісячну інтенсивну фазу лікування, що включає стандартний прийом per os етамбутол (Е) і піразинамід (Z), та ректальний прийом рифампіцину (R) у вигляді мікроклізм з 30 % розчином димексиду і непряме лімфатичне введення ізоніазиду (Н) з лідазою 64 МО підшкірно в верхню третину стегон ч/з день. Після лікування, ускладнень не було, зникли больовий синдром, зникла еректильна дисфункція (сума балів питань 3 і 4 IIEF-10), нормалізувалися аналізи сперми, кількість сім'яної рідини складає 5 мл. При ректальному ультразвуковому дослідженні нормалізувалися розміри сім'яних міхурців, повністю відновилася їх еякуляторна функція. Розпочата підтримуюча терапія ізоніазидом (Н), рифампіцином (R) протягом 4 місяців. Через 3 роки віддалені результати лікування задовільні. Таким чином, запропонований спосіб діагностики та лікування включає ендоскопічну трансуретральну катетеризацію сім'явипорскувальних проток і по ним сім'яних міхурців з метою здобуття їх секрету для дослідження полімеразною ланцюговою реакцією на ДНК мікобактерій туберкульозу, а потім з метою лікування по катетеру введення 0,5 мл 0,05 % розчину хлоргексидину біглюконату та 1,0 мл 2 % розчину лідокаїну гідрохлориду і 32 ОД лідази у кожен сім'яний міхурець, є ефективним в комплексному лікуванні хворих на туберкульоз сім'яних міхурців. Джерела інформації: 7 1. ДП № 33776 A, UA, МПК А61В 5/02, 8/12, 10/00. Спосіб діагностики урогенітального туберкульозу /Камишан І.С., Геєв Ю.В., Степанов П.І., Зябліцев С.В., Чорнобривцев П.А., Резніков Д.Б., Гузов О.С.; Донецький ДМУ; № 99052856; 5.05.99; Опуб. 15.02.2001, Бюл. № 1. - 5 с. 2. Лесовой В.Н., Книгавко А.В., Аркатов А.В. и соавт. Малоинвазивные методы лечения эякуляторных расстройств // Здоровье мужчины. - 2015. - № 2. - С. 87-90 (найближчий аналог). ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 55 60 Спосіб діагностики та лікування туберкульозу сім'яних міхурців, що включає застосування ендоскопічної трансуретральної катетеризації сім'явипорскувальних проток, який відрізняється тим, що проводять катетеризацію сім'явипорскувальних проток і по ним сім'яних міхурців, здобувають частку його секрету для дослідження мікобактерій туберкульозу та одночасно по катетеру вводять 0,5 мл 0,05 % розчину хлоргексидину біглюконату та 1,0 мл 2 % розчину лідокаїну гідрохлориду і 32 ОД лідази у кожен сім'яний міхурець, далі, після підтвердження 2 UA 119716 U діагнозу туберкульозу сім'яних міхурців пацієнтам призначають протитуберкульозні препарати, в тому числі з ректальним та лімфотропним введенням. Комп’ютерна верстка М. Мацело Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3