Спосіб об’єктивізації структурно-функціональних порушень при легкій черепно-мозковій травмі та визначення тривалості лікування із використанням однофотонної емісійної комп’ютерної томографії, комп’ютерної томог

Реферат: Спосіб об'єктивізації структурно-функціональних порушень при легкій черепно-мозковій травмі та визначення тривалості лікування із використанням однофотонної емісійної комп'ютерної томографії (ОФЕКТ), комп’ютерної томографії (КТ) та магнітно-резонансної томографії (МРТ), що належить до методів діагностики. Через 1-3 дні після отримання черепно-мозкової травми проводять КТ та МРТ головного мозку, далі через 2 дні проводять ОФЕКТ з використанням Tc99m-ECD або 99mТс-НМРАО, після чого проводять ретроспективну інтеграцію отриманих томографічних зображень і за результатами порівняльної оцінки особливостей розподілу та нагромадження (Tc99m-ECD або 99mТс-НМРАО) та МР-контрастних речовин (контрастні речовини на основі гадолінію) проводять нейровізуалізуючу об'єктивацію даного виду травми та корегують тривалість базового лікування. UA 120001 U (12) UA 120001 U UA 120001 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Спосіб об'єктивізації структурно-функціональних порушень при легкій черепно-мозковій травмі та визначення тривалості лікування із використанням однофотонної емісійної комп'ютерної томографії, комп'ютерної томографії та магнітно-резонансної томографії. Корисна модель належить до галузі медицини, а зокрема до нейрорадіології, і може застосовуватись для визначення функціональних характеристик структурних елементів при ЛЧМТ, для об'єктивізації структурно-функціональних порушень при легкій черепно-мозковій травмі та визначення тривалості лікування. Легка ЧМТ названа "тихою епідемією", так як у багатьох пацієнтів не виявляються явні фізикальні ознаки травми і в той же час до деякої міри у багатьох пацієнтів відзначаються когнітивні, психологічні та/або поведінкові порушення, зниження працездатності, які часто залишаються поза увагою або неправильно діагностуються. Нерідко особи, які звертаються за медичною допомогою, в цілому отримують допомогу у вигляді збору анамнезу і медичного огляду. Подальші нейровізуалізуючі КТ або МРТ дослідження проводяться, якщо у пацієнта спостерігалися втрата свідомості, посттравматична амнезія, вогнищевий неврологічний дефіцит, фізикальні ознаки перелому кісток черепа, при небезпечному механізмі травми, при віці старше 65 років. Але існуючі діагностичні тести ні по чутливості, ні по специфічності не є достатніми для визначення ЛЧМТ. Без встановлення точного діагнозу важко забезпечити і адекватне лікування. Крім цього точний діагноз дозволить виділити пацієнтів з ЛЧМТ і його наслідками від симулюючих відповідною симптоматикою. Мета-аналіз, проведений Всесвітньою організацією здоров'я, припускає, що фінансова компенсація може бути ризик-фактором тривалого обмеження дієздатності і наявності симптомів після ЛЧМТ. В даний час труднощі точного діагнозу легкої ЧМТ визначаються діагностичними можливостями КТ або МРТ досліджень, які в основному спрямовані на виявлення макроскопічних уражень і обмежені в своїй здатності оцінити мікроскопічні пошкодження білої речовини головного мозку у вигляді аксонального ушкодження. Лише у невеликої кількості пацієнтів з легкою ЧМТ діагностується очевидна патологія (переломи, забої і крововиливи) на КТ голови. Аналіз даних 4000 пацієнтів показав, що тільки у 5-10 % пацієнтів з ЛЧМТ при ШКГ 15 балів виявляли зміни на КТ дослідження і у 20-30 % пацієнтів при ШКГ 13 балів. Стандартне МРТ сканування покращило частоту діагностованих уражень в порівнянні з КТ, але є малоефективним для діагностики травми аксонів. Крім цього отримані результати КТ і МРТ досліджень слабо корелюють з результатами нейропсихологічних тестів як при найближчому (1 місяць), так і більш тривалому (1 рік) спостереженнях, що свідчить про їх слабкі прогностичні можливості. ОФЕКТ є більш чутливою, ніж КТ і може бути більш корисною, особливо при проведенні судово-медичної експертизи ЛЧМТ. У пацієнтів з незначними травмами ОФЕКТ виявляє зміни в 60 % випадків, в той час до КТ тільки у 25 % випадків. За сучасними клінічними стандартами лікування хворих з ЛЧМТ цілком ґрунтується на врахуванні симптомів без ОФЕКТ даних. Передбачається, що такий підхід повинен бути переглянутий. Крім цього, ОФЕКТ візуалізація може бути платформою для тестування ефективності різних лікарських засобів і нейропсихологічних підходів реабілітації для хворих з ЛЧМТ. Відзначалося збільшення числа уражень головного мозку, виявлених на ОФЕКТ по мірі зниження ШКГ з 15 до 13, відповідно з 54,5 % до 91 %. Хоча і показано перевагу даного виду дослідження над структурною візуалізацією у виявленні пов'язаних з травмою ушкоджень, в даний час немає єдиної думки про корисність ОФЕКТ для пацієнтів з ЧМТ, так як існує величезна змінність функціональної візуалізації у різних індивідуумів. Рекомендовано використання ОФЕКТ з урахуванням кожного окремого випадку, відповідно критеріїв травми головного мозку. В деяких випадках пацієнтів з ЛЧМТ з наявністю скарг при відсутності змін нейровізуалізації ОФЕКТ може виявитися корисним у встановленні остаточного діагнозу. У порівнянні з МРТ або КТ дослідженнями ОФЕКТ сканування тісніше корелює з довгостроковим результатом у пацієнтів з травмою голови. Одночасне використання МР і ОФЕКТ досліджень краще визначає прогноз черепно-мозкової травми і ці дані стосуються середньої та тяжкої ЧМТ. Зниження припливу крові до лобових часток мозку значно корелює з поведінкою і результати ОФЕКТ можуть допомогти у визначенні поведінкових і психосоціальних ускладнень травми голови. Функціональна візуалізація може бути корисною у визначенні можливості відновлення когнітивних порушень. Паралельно з покращенням клінічних симптомів покращуються і результати ОФЕКТ сканування. Підкреслюється роль функціональної нейровізуалізації в реабілітації хворих з черепно-мозковою травмою, щоб допомогти в оцінці пацієнтів протягом усього їх клінічного перебігу. Разом з тим за іншими даними показано, що, 1 UA 120001 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 якщо наявність нейропсихологічного дефіциту може передбачити можливість перфузійних змін на ОФЕКТ, то дані ОФЕКТ сканування не можуть передбачити нейропсихологічний дефіцит. До основних методів діагностики легкої черепно-мозкової травми належать комп'ютерна томографія (КТ), магнітно-резонансна томографія (МРТ), однофотонна емісійна комп'ютерна томографія (ОФЕКТ) та позитронна емісійна томографія (ПЕТ) [1]. Найбільш близьким до запропонованої методики є комплекс проведених окремо нейроінтроскопічних методів діагностики ЛЧМТ із застосуванням КТ, МРТ, ОФЕКТ та ПЕТ [2, 3]. Стандартом у діагностиці ЛЧМТ вважаються МРТ та КТ, методи, які мають високу просторову розподільну здатність діагностичних зображень і надають детальну структурну та топографо-анатомічну інформацію стосовно виявленої патології. Недоліками цих методів є обмежені можливості оцінки метаболічної активності та функціональних характеристик візуалізованих патологічних змін. Сцинтиграфічні методи діагностики, такі як, ОФЕКТ та ПЕТ, під час діагностики ЛЧМТ дають змогу визначати морфо-функціональні характеристики та метаболічну активність травмованих ділянок головного мозку, уточнювати ступінь тяжкості ЛЧМТ, але мають відносно низьку просторову розподільну здатність діагностичних зображень. Також, у зв'язку із особливостями розподілу РФП у переважній кількості випадків відсутня чітка анатомічна прив'язка до виявлених патологічних змін головного мозку. Слід зазначити, що окремо кожен з наведених діагностичних методів є високоінформативним, але в той самий час і вузькоспецифічним, що у окремих випадках може викликати труднощі під час інтерпретації отриманих даних (Estorch М. 2013, Розуменко В.Д. 2014). Задачею корисної моделі є удосконалення процесу діагностики ЛЧМТ у тих випадках, коли результати проведених окремо МРТ та ОФЕКТ не надають вичерпної діагностичної інформації або мають суперечливий характер, та розробка способу об'єктивізації структурно функціональних порушень при легкій черепно-мозковій травмі та визначення тривалості лікування. Поставлена задача вирішується тим, що пацієнтам через 1-3 дні після отримання черепномозкової травми проводять комп'ютерну томографію та магнітно-резонансну томографію головного мозку, далі через 2 дня проводять однофотонну емісійну комп'ютерну томографію з використанням 99mTc-ECD або 99mТс-НМРАО, після чого проводять ретроспективну інтеграцію отриманих томографічних зображень і за результатами порівняльної оцінки особливостей розподілу та нагромадження (99mTc-ECD або 99mТс-НМРАО) та МР-контрастних речовин (контрастні речовини на основі гадолінію) проводять нейровізуалізуючу об'єктивацію даного виду травми та корегують тривалість базового лікування. Спосіб здійснюється наступним чином. Дослідження МРТ та КТ головного мозку проводяться дистанційно у термін 1-10 днів. МРТ проводиться на апаратах з магнітною індукцією 0,2-1,5 Тл, як МР-контрастні речовини застосовуються гадолінієвмісні препарати, що вводяться в/в безпосередньо під час дослідження, з розрахунку 0,2 мл на 1 кг маси пацієнта. Для дослідження використовується матриця зображення 256x256 пікселів. Виконуються стандартні МР-послідовності: ТІ зважені зображення (ЗЗ), Т2 ЗЗ та Т1 ЗЗ із в/в контрастним підсиленням. Товщина зрізу в межах 0,5-6 мм, крок не більше 3-6 мм з обов'язковою зоною перекриття не менше 15-20 см. ОФЕКТ проводиться на дводетекторній гамма-камері з низькоенергетичним, паралельним коліматором високої розподільної здатності - low energy high resolution. Як радіофармпрепарат в/в вводиться 99mTc-ECD або 99mТс-НМРАО, сканування розпочинається через 5 хвилин після інфекції. Введена доза радіомітки складе від 370 до 740 МБк (в залежності від маси пацієнта). Під час ОФЕКТ формуються 64 чи 120 проекцій, тривалістю 20 сек кожна та застосовується матриця 64x64 чи 128x128. Максимальний радіус обертання детекторів навколо зони інтересу становить 15,0 см. Після проведення ОФЕКТ та МРТ отримані діагностичні дані ретроспективно інтегруються і уточнюються. Нейровізуалізуюче дослідження (КТ, МРТ, ОФЕКТ) проведено 23 хворим з легкою ЧМТ (ШКГ 15-13) у гострому періоді травми зі струсом головного мозку (13 випадків) та з забоєм головного мозку легкого ступеня (10 випадків). КТ і МРТ дослідження проводилися протягом 1-3 днів після надходження в стаціонар і ОФЕКТ дослідження перфузії мозку проводилося введенням 99mTcECD або 99mТс-НМРАО через 3-5 днів після отримання травми. Контрольною групою служили 10 волонтерів такого ж віку вікового характеру. Критеріями включення в дослідженні були вік хворих 18-50 років з відсутністю в анамнезі церебрально-судинних і психіатричних захворювань, перенесених раніше черепно-мозкових травм, зловживання алкоголем або наркотичними 2 UA 120001 U 5 10 15 20 речовинами. Статистична обробка проводилася застосуванням критерію Фішера. Дане дослідження виявило зміни у 10 (43,4 %) хворих на КТ і МРТ. Дослідження показало високу чутливість ОФЕКТ у об'єктивізації ЛЧМТ у вигляді гіпоперфузії переважно в лобних і скроневих долях мозку у 20 (86 %) випадках. При спільній оцінці всіх досліджень нейровізуалізуюча об'єктивізація ЛЧМТ склала 91,3 %. Проведене дослідження показало кращі можливості об'єктивізації ЛЧМТ нейровізуалізуючим функціональним методом дослідження (ОФЕКТ) над структурним (КТ, МРТ) скануванням (Р=0,002). Хворі с ЛЧМТ яким були відзначені ОФЕКТ зміни продовжували курс базового лікування на 7-10 днів незалежно від клінічного перебігу травми. Оцінку ефективності лікування оцінювали через 3-6 місяців після отримання травми на підставі скарг (загально мозкових та когнітивних порушень) і самооцінки хворими стану здоров'я і зміни укладу життя в періоди до і після отримання травми. Катамнез показав задовільні результати лікування і успішний результат травми у 20 (86 %) пацієнтів. Таким чином застосування ОФЕКТ дослідження у хворих з ЛЧМТ може поліпшити нейровізуалізуючу об'єктивацію даного виду травми і корегування тривалості базового лікування. За період з 2009 по 2016 рік спосіб пройшов успішну клінічну апробацію в ДУ "Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України" у відділенні радіонуклідної діагностики, де за даною методикою була проведена інтеграція даних ОФЕКТ/МРТ у 175 хворих з різною патологією. У порівнянні із найближчим аналогом, запропонована методика має ряд переваг: - можливість прив'язки анатомо-топографічних даних МРТ до морфо-функціональних даних ОФЕКТ, що дозволяє нівелювати недоліки цих методів проведених окремо. - можливість уточнення діагностичних даних у випадках коли результати проведених окремо МРТ та ОФЕКТ не надають вичерпної діагностичної інформації або мають суперечливий характер. 25 30 Джерела інформації: 1. Путеводитель по диагностическим изображениям: Справочник практического врача // Шотемор Ш.Ш., Пурижанский И.И., Шевякова Т.В. - М.: Советский спорт, 2001. - 400 с. 2. Лебедев В.В. Неотложная нейрохирургия: руководство для врачей / В.В. Лебедев, В.В. Крылов. - М.: Медицина, 2000. - 566 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 Спосіб об'єктивізації структурно-функціональних порушень при легкій черепно-мозковій травмі та визначення тривалості лікування із використанням однофотонної емісійної комп'ютерної томографії, комп'ютерної томографії та магнітно-резонансної томографії, що належить до методів діагностики, який відрізняється тим, що пацієнтам через 1-3 дні після отримання черепно-мозкової травми проводять комп'ютерну томографію та магнітно-резонансну томографію головного мозку, далі через 2 дня проводять однофотонну емісійну комп'ютерну томографію з використанням Tc99m-ECD або 99mТс-НМРАО, після чого проводять ретроспективну інтеграцію отриманих томографічних зображень і за результатами порівняльної оцінки особливостей розподілу та нагромадження (Tc99m-ECD або 99mТс-НМРАО) та МРконтрастних речовин (контрастні речовини на основі гадолінію) проводять нейровізуалізуючу об'єктивацію даного виду травми та корегують тривалість базового лікування. 45 Комп’ютерна верстка М. Мацело Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3