Спосіб ранньої діагностики розвитку облітеруючого бронхіоліту у дітей раннього віку

Реферат: Спосіб діагностики розвитку облітеруючого бронхіоліту у дітей раннього віку з діагнозом гострий бронхіоліт включає анамнестичні, клінічні, функціональні, радіологічні критерії та легеневу біопсію. Для ранньої діагностики розвитку облітеруючого бронхіоліту додатково з 7 по 14 день хвороби визначають рівень трансформуючого фактора росту бета 1 (TGF-1) в сироватці крові. Якщо у дитини рівень TGF-1 є вищим за 628 пг/мл, прогнозують розвиток облітеруючого бронхіоліту. UA 120397 U (12) UA 120397 U UA 120397 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до педіатрії, і може бути використана для ранньої діагностики розвитку облітеруючого бронхіоліту, сформованого внаслідок гострого бронхіоліту у дітей раннього віку. Облітеруючий бронхіоліт - хронічне запальне захворювання дрібних бронхів і бронхіол, що характеризується частковою або повною оклюзією дистальних дихальних шляхів фіброзною тканиною і клінічно проявляється симптомами незворотної обструкції. Облітеруючий бронхіоліт проявляється слабкістю, лихоманкою, сухим нав'язливим кашлем і наростаючою задишкою, дистанційними хрипами, в пізньому періоді - ціанозом. Діагностика облітеруючого бронхіоліту включає проведення рентгенографії і комп'ютерної томографії органів грудної клітки, функціональних тестів, гістологічного аналізу тканини легенів. У терапії облітеруючого бронхіоліту застосовують кортикостероїди, муколітики, діуретики, антиоксиданти, антибіотики і противірусні препарати [Бойцова Е.В. Облитерирующий бронхиолит у детей /Е. В. Бойцова // Детская медицина Северо-Запада. - 2011.- Т. 2, № 1.- С. 21-22]. В світовій та Українській медичних педіатричних спільнотах актуальне питання визначення ймовірності розвитку облітеруючого бронхіоліту у дітей, які в анамнезі перенесли гострий бронхіоліт. Науковці Європейського респіраторного товариства визначають велику частоту формування облітеруючого бронхіоліту у дітей раннього віку через 4-8 тижнів після тяжкої гострої респіраторної інфекції нижніх дихальних шляхів. В Україні протоколів діагностики та лікування облітеруючого бронхіоліту не існує. Хворих дітей розпочинають лікувати за протоколами гострого бронхіоліту. Лікування проводиться згідно з протоколом діагностики та лікування гострого бронхіоліту МОЗ України №18 від 13.01.2005. На практиці обстеження дітей з облітеруючим бронхіолітом проводять за рекомендаціями Європейського респіраторного товариства, які є найбільш сучасні, адже вони базуються на А і В рівнях доказовості та близькі до вимог системи охорони здоров'я України. За рекомендаціями Європейського респіраторного товариства діагноз облітеруючий бронхіоліт базується на анамнестичних, клінічних, функціональних, радіологічних критеріях та легеневій біопсії: Анамнестичні критерії (низький рівень ймовірності): доведений гострий бронхіоліт аденовірусної, респіраторно-синцитильної інфекції, інфекції, викликаної вірусом грипу/парагрипу, цитомегаловірусом, Mycoplasma pneumoniae, Bordetella pertussis, Klebsiella pneumonia, що потребував механічної вентиляції легень, який дитина раннього віку перенесла за 4-8 тижнів до обстеження; клінічні критерії (середній рівень ймовірності): прогресуюча задишка, кашель, інспіраторний писк; інструментальні критерії (високий рівень ймовірності): зниження об'єму форсованого видиху-1; підвищення оксиду азоту у повітрі, який видихає пацієнт; мозаїчна перфузія, "повітряні пастки", бронхоектази, зниження показників вентиляції і перфузії при проведенні однофотонної емісійної комп'ютерної томографії; лабораторні (середній рівень ймовірності): підвищення інтерферону-гамма, фактора некрозу пухлин-альфа, інтерлейкіну 1 бета; трасторокальна біопсія легень (високодостовірний критерій, проте інвазивна, і має значні обмеження при тяжкому стані пацієнта) [Eber E. Paediatric respiratory medicine / Е. Eber, F. Midulla-Hermes, 2013. - 710 P.; Childhood Interstitial Lung Disease: International Journal of Clinical and Experimental Medical Sciences. Review on Diagnosis and Management. - 2016. - Vol. №2 (5). - P.78-89]. Даний спосіб діагностики облітеруючого бронхіоліту є найбільш близьким до того, що заявляється за технічною суттю та результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано як прототип. Основним недоліком прототипу є діагностика через 4-8 тижнів від початку захворювання, на етапі незворотної перібронхіальної інфільтрації і фіброзу, що розцінюється як пізня. Прототип не ураховує ранні механізми розвитку облітеруючого бронхіоліту. У зв'язку з вищевикладеним, в основу корисної моделі поставлено задачу створення способу ранньої діагностики розвитку облітеруючого бронхіоліту у дітей раннього віку, які хворіють на гострий бронхіоліт. Задачу, яку поставлено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі діагностики розвитку облітеруючого бронхіоліту у дітей раннього віку з діагнозом гострий бронхіоліт, який включає анамнестичні, клінічні, функціональні, радіологічні критерії та легеневу біопсію, згідно з корисною моделлю, для ранньої діагностики розвитку облітеруючого бронхіоліту додатково з 7 по 14 день хвороби визначають рівень трансформуючого фактора росту бета 1 (TGF-β1) в сироватці крові, і якщо у дитини рівень TGF-β1 є вищим за 628 пг/мл, прогнозують розвиток облітеруючого бронхіоліту. Технічний ефект корисної моделі, а саме створення способу ранньої діагностики розвитку облітеруючого бронхіоліту у дітей раннього віку, які хворіють на гострий бронхіоліт, обумовлений синергізмом заходів, які заявляються. 1 UA 120397 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 TGF-β1 - це унікальний цитокін, який виконує роль пригнічення проліферації клітин, активації формування позаклітинного матриксу та імуносупресивну дію. TGF-β1, з одного боку, обмежує активацію клітин імунної системи, не дозволяючи запальній реакції перейти у гіперергічну фазу, з іншого боку - активує метаболізм сполучної тканини. Спосіб здійснюють наступним чином: Для ранньої діагностики розвитку облітеруючого бронхіоліту у дитини з гострим бронхіолітом проводять аналіз анамнестичних даних, клінічні, функціональні, радіологічні дослідження та легеневу біопсію. Додатково з 7 по 14 день хвороби визначають рівень TGF-β1 в сироватці крові. Якщо у дитини рівень TGF-β1 є вищим за 628 пг/мл, прогнозують розвиток облітеруючого бронхіоліту. Якісний склад критеріїв облітеруючого бронхіоліту було підтверджено експериментально, для чого проаналізовано та проведено лінійний дискримінантний аналіз рівня TGF-β1 в сироватці крові з 7 по 14 день хвороби у 32 дітей, хворих на гострий бронхіоліт. Специфічність методу 93 %, чутливість 92 %. Критичний рівень TGF-β1 (628 пг/мл) визначений за допомогою покрокової процедури множинної регресії. Виявлена достовірна дискримінація за рівнем TGF-β1 628 пг/мл у сироватці крові хворих на гострий бронхіоліт з 7 по 14 день захворювання, які сформували облітеруючий бронхіоліт через 4-8 тижнів (лямбда Уїлкса - 0,844; F-1,34; р