Спосіб одержання заміщених 3-(тіазоліл-2)-6-фтор-7-діалкіламінохінолонів

Реферат: Спосіб одержання формули: заміщених O F R2b S 3-(тіазоліл-2)-N1-6-фтор-7-діалкіламінохінолонів загальної R3 N N N R2a R1 , де R1=етил, R2a-N-R2b=азепан, N-піперазин, R3=арил, шляхом однореакторного процесу у середовищі диметилформаміду. Реакції піддають відповідні N1-6-фтор-7-діалкіламінохінолон-3-тіокарбоксамід та галогенкетон протягом 30 хвилин при температурі 80 °C та постійному перемішуванні, з наступним охолодженням реакційної суміші, розведенням водою, фільтрацією та очищенням утвореного осаду етиловим спиртом. UA 120460 U (54) СПОСІБ ОДЕРЖАННЯ ЗАМІЩЕНИХ 3-(ТІАЗОЛІЛ-2)-6-ФТОР-7-ДІАЛКІЛАМІНОХІНОЛОНІВ UA 120460 U UA 120460 U 5 10 15 20 25 Корисна модель належить до хіміко-фармацевтичної галузі, зокрема до синтезу нових біологічно активних хімічних сполук, а саме до способу одержання заміщених 3-(тіазоліл-2)-6фтор-7-діалкіламінохінолонів. Найбільш поширеним способом одержання тіазолів є циклізація тіокарбоксамидів з галогенкарбонільними сполуками [1]. Відомим способом одержання тіазолів в системах з хінолоном [2] орієнтований лише на синтез бензотіазолів, спосіб одержання [3] дозволяє синтезувати лише 2-аміно похідні 3-тіазолілхінолонової системи, причому тіазольний цикл вводиться вже сформованим. До недоліків цих способів можна віднести неможливість синтезу похідних 3-(тіазоліл-2)-хінолонів. Отримання систем, що складаються з ядер хінолона і тіазола, виходячи з 3-ціанхінолонів-4 через відповідні тіокарбоксаміди є досі невивченим. Крім того, не описані також і будь-які можливі варіанти одержання фторпохідних 3-(тіазоліл-2)-хінолонів. Задачею корисної моделі є створення способу одержання заміщених 3-(тіазоліл-2)-6-фтор7-діалкіламінохінолонів, в якому шляхом введення у реакцію відповідного N1-6-фтор-7діалкіламінохінолон-3-тіокарбоксаміду та відповідного галогенкетону одержують за єдиною реакційною схемою зазначені індивідуальні хімічні сполуки з високим промислово доцільним виходом. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб одержання заміщених 3-(тіазоліл-2)-N1-6фтор-7-діалкіламінохінолонів здійснюється шляхом однореакторного процесу у середовищі диметилформаміду, згідно з корисною моделлю, реакції піддають відповідні N1-6-фтор-7діалкіламінохінолон-3-тіокарбоксамід та галогенкетон протягом 30 хвилин при температурі 80 °C та постійному перемішуванні з наступним охолодженням реакційної суміші, розведенням водою, фільтрацією та очищенням утвореного осаду етиловим спиртом. Заявлений спосіб дозволяє одержати ряд 3-(тіазоліл-2)-N1-6-фтор-7-діалкіламінохінолонів загальної формули: O S F R2b R3 N N N R2a R1 , де R1 = етил, R2a-N-R2b = азепан, N-піперазин, R1 = арил. У таблиці наведені заміщені 3-(тіазоліл-2)-6-фтор-7-діалкіламінохінолони, одержані за заявленим способом. 30 Таблиця Заміщені 3-(тіазоліл-2)-6-фтор-7-діалкіламінохінолони одержані за заявленим способом Структура, назва O F R2b S R3 N N N R2a R1 3-(тіазоліл-2)-N1-6-фтор-7діалкіламінохінолон Сполука № 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Замісники R2aNR2b R3 азепаніл-1 феніл азепаніл-1 4-метилфеніл азепаніл-1 4-фторфеніл азепаніл-1 3-хлорфеніл азепаніл-1 4-хлорфеніл азепаніл-1 4-бромфеніл азепаніл-1 3,4-метилендіоксифеніл азепаніл-1 3,4-диметоксифеніл азепаніл-1 3-ціанофеніл N-метилпіперазиніл-1 4-фторфеніл N-метилпіперазиніл-1 4-хлорфеніл N-метилпіперазиніл-1 3,4-диметоксифеніл R1 С2 Н5 С2 Н5 С2 Н5 С2 Н5 С2 Н5 С2 Н5 С2 Н5 С2 Н5 С2 Н5 С2 Н5 С2 Н5 С2 Н5 До переваг даного способу можна віднести можливість синтезу раніше невідомих похідних 3-(тіазоліл-2)-хінолонів з широким варіюванням природи замісників як в ядрі тіазолу, так і в хінолоновому фрагменті. 1 UA 120460 U Всі параметри заявленого способу визначені дослідним шляхом і є необхідними та достатніми для одержання цільових сполук. Використані реагенти є комерційно доступними або легко отримуються відомими у літературі способами. Заявлений спосіб здійснюють за наступною схемою: O S F R2b F NH2 N Br R2b R1 N R3 N R2a R3 S N O + N R2a 5 O R1 , 10 15 20 де R1 = етил, R2a-N-R2b = азепан, N-піперазин, R3 = арил. До відповідного N1-6-фтор-7-діалкіламінохінолон-3-тіокарбоксаміду додають галогенкетон та диметилформамід. Реакційну суміш перемішують при постійно підтримуваній температурі 80 °C протягом 30 хвилин. Після охолодження осад розводять водою, фільтрують та очищують етиловим спиртом. Вихід 80-90 %. Корисна модель описується за допомогою прикладів отримання конкретних сполук, які його пояснюють, але не обмежують. Корисна модель пояснюється прикладами. Приклад 1. Одержання 3-(4-феніл-тіазоліл-2)-N1-етил-6-фтор-7-азепанхінолону (сполука № 1 Таблиці 1). 7,5 г (0,022 моль) N1-етил-6-фтор-7-азепан-хінолон-3-тіокарбоксамід та 4,4 г (0,022 моль) бромацетофенон розмішували у 50 мл ДМФА при температурі 80 °C протягом 30 хвилин. Після охолодження реакційну суміш розбавляли водою, осад, що утворювався відфільтровували, промивали етиловим спиртом, сушили. Одержали 3-(4-феніл-тіазоліл-2)-N1-етил-6-фтор-7-азепанхінолон загальної формули: O S F N N 25 30 N . 1 Вихід 84 %, Т пл. 125-127 °C, Н ЯМР (200 MHz, ДМСО-D6): 9,10 (с, 1Н);8,10 (д, 2Н); 7,96 (с, 1Н); 7,82 (д, 1Н); 7,45 (т, 2Н);7,32 (т, 1Н); 6,83 (д, 1Н);4,52 (к, 2Н); 3,56 (м, 4Н);1,82 (м, 4Н); 1,57 (м, 4Н); 1,42 (т, 3Н) Приклад 2. Одержання 3-(4-(4-фторфеніл)-тіазоліл-2)-N1-етил-6-фтор-7метилпіперазинхінолону (сполука 10 Таблиці 1). 7,5 г (0,022 моль) N1-етил-6-фтор-7-метилпіперазин-хінолон-3-тіокарбоксамід та 4,7 г (0,022 моль) бром-4-фторацетофенон розмішували у 50 мл ДМФА при температурі 80 °C протягом 30 хвилин. Після охолодження реакційну суміш розбавляли водою, осад, що утворювався відфільтровували, промивали етиловим спиртом, сушили. Одержали 3-(4-(4-фторфеніл)-тіазоліл-2)-N1-етил-6-фтор-7-метилпіперазинхінолон загальної формули: O F N S F N N N . 2 UA 120460 U 1 5 10 15 Вихід 80 %, T пл. 210-211 °C, Н ЯМР (200 MHz, ДМСО-D6): 9,15 (c, 1H); 8,12 (дд, 2H); 7,96 (c, 1H); 7,90 (д, 1Н); 7,28 (т, 2Н); 7,10 (д, 1Н); 4,57 (к, 2H); 3,25 (м, 4Н);2,50 (м, 4Н); 2,25 (м, 3Н);1,43 (т, 3Н) Таким чином, запропонований спосіб одержання заміщених 3-(тіазоліл-2)-N1-6-фтор-7діалкіламінохінолонів. Спосіб є простим, легко відтворюваним і дозволяє створювати комбінаторні бібліотеки хімічних сполук ряду заміщених 3-(тіазоліл-2)-N1-6-фтор-7 діалкіламінохінолонів. Джерела інформації: 1. Hantzsch, J.H. Weber // Ber. - 1887. - vol. 20-p. 3118. 2. You, Qi-Dong; Li, Zhi-Yu; Yang, Qian; Wang, Xiao-Jian; Guo, Qing-Long; He, Xun-Gui; Chen, Xiao-Guang; Huang, Chiung-Hua; Chern, Ji-Wang; Li, Tsai-Kun // Journal of Medicinal Chemistry2009. - vol. 52, №18-P. 5649-5661. 3. Iminov, Rustam Т., Volovenko, Yulian M., Tverdokhlebov, Anton V., Tolmachev, Andrеy A., Kostyuk, Alexander N., Chernega, Alexander N., Rusanov, Eduard B. // Synthesis-2008. - № 10-P. 1535-1540. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 Спосіб одержання формули: заміщених O F R2b загальної R3 N N N R2a 25 S 3-(тіазоліл-2)-N1-6-фтор-7-діалкіламінохінолонів R1 , де R1=етил, R2a-N-R2b=азепан, N-піперазин, R3=арил, шляхом однореакторного процесу у середовищі диметилформаміду, який відрізняється тим, що реакції піддають відповідні N1-6-фтор-7-діалкіламінохінолон-3-тіокарбоксамід та галогенкетон протягом 30 хвилин при температурі 80 °C та постійному перемішуванні, з наступним охолодженням реакційної суміші, розведенням водою, фільтрацією та очищенням утвореного осаду етиловим спиртом. 30 Комп’ютерна верстка О. Рябко Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3