Пристрій для ендовенозної облітерації
Номер патенту: 120462
Опубліковано: 10.11.2017
Автори: Косаковський Анатолій Лук'янович, Любченко Анна Сергіївна, Макаров Анатолій Васильович, Кункін Дмитро Дмитрович, Горбовець Владислав Сергійович, Крестьянов Микола Юхимович
Формула / Реферат
Пристрій для ендовенозної облітерації великої підшкірної вени в адаптованому режимі високочастотного електрозварювання, що складається з джерела живлення та спеціалізованого біполярного інструменту, який відрізняється тим, що містить датчики електричного струму й напруги, блок автоматичної обробки інформації про зміну опору біологічної тканини та генерації керуючих сигналів для виконавчого органу за умови, коли k³3, та зв'язаний з ним блок звукової сигналізації, яка активізується і сповіщає хірурга про просування робочої частини інструмента на нову ділянку вздовж ушкодженої вени; а спеціалізований біполярний інструмент складається зі змінної або нероз'ємної робочої частини, яка має крізний отвір (або отвори) на полюсах, необхідний для подачі фізіологічного розчину в зону енергетичного впливу.
Текст
Реферат: Пристрій для ендовенозної облітерації великої підшкірної вени в адаптованому режимі високочастотного електрозварювання складається з джерела живлення та спеціалізованого біполярного інструмента. Додатково пристрій містить датчики електричного струму й напруги, блок автоматичної обробки інформації про зміну опору біологічної тканини та генерації керуючих сигналів для виконавчого органу за умови, коли k3, та зв'язаний з ним блок звукової сигналізації, яка активізується і сповіщає хірурга про просування робочої частини інструмента на нову ділянку вздовж ушкодженої вени. Спеціалізований біполярний інструмент складається зі змінної або нероз'ємної робочої частини, яка має крізний отвір (або отвори) на полюсах, необхідний для подачі фізіологічного розчину в зону енергетичного впливу. UA 120462 U (12) UA 120462 U UA 120462 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до хірургії, та може бути використана для хірургічного лікування варикозної хвороби (далі - ВХ) вен нижніх кінцівок. ВХ характеризується специфічною трансформацією підшкірних вен, що призводить до розладу та порушення венозного кровообігу нижніх кінцівок внаслідок розвитку рефлюксу патологічного кровотоку із глибоких вен в підшкірні. Основними клінічними проявами захворювання є розширення підшкірних вен, набряк та порушення трофіки тканин нижніх кінцівок. В основі хірургічного лікування ВХ є усунення рефлюксу крові в підшкірних венах та венозної гіпертензії шляхом видалення або облітерації уражених підшкірних вен. У медичну практику впроваджуються малоінвазивні ендовенозні методи облітерації великої підшкірної вени (далі - ВПВ) для ліквідації патологічного кровотоку по її стовбуру: ендовенозна лазерна коагуляція (далі ЕВЛК), радіочастотна абляція (далі - РЧА) та ендовенозна електрокоагуляція (далі - ЕВЕК) або її різновид - високачастотне (далі - ВЧ) електрозварювання біологічних тканин. Найбільш близьким до корисної моделі, що заявляється, по суті та технічному результату є пристрій для коагуляції [1], який прийнято як найближчий аналог. Недоліком пристрою за найближчим аналогом є те, що ВЧ електрозварювання біологічних тканин вен здійснюється в ручному режимі, зондом недосконалої конструкції, що обумовлює ризики виникнення помилок оператора та ускладнень, пов'язаних із негативним проявом людського фактору. Задачею корисної моделі є створення пристрою для ендовенозної облітерації великої підшкірної вени в адаптованому режимі високочастотного електрозварювання та підвищення ефективності лікування варикозної хвороби. Поставлена задача вирішується тим, що пристрій для ендовенозної облітерації великої підшкірної вени в адаптованому режимі високочастотного електрозварювання, що складається з джерела живлення та спеціалізованого біполярного інструменту, згідно з корисною моделлю, містить датчики електричного струму й напруги, блок автоматичної обробки інформації про зміну опору біологічної тканини та генерації керуючих сигналів для виконавчого органу за умови, коли k3, та зв'язаний з ним блок звукової сигналізації, яка активізується і сповіщає хірурга про просування робочої частини інструмента на нову ділянку вздовж ушкодженої вени; а спеціалізований біполярний інструмент складається зі змінної або нероз'ємної робочої частини, яка має крізний отвір (або отвори) на полюсах, необхідний для подачі фізіологічного розчину в зону енергетичного впливу. Запропонований пристрій пояснюється кресленням. На кресленні зображена схема конструкції спеціалізованого інструмента: 1 - робоча частина; 2 - гнучкий тубус; 3 - роз'єм для підключення до генератора та подачі фізрозчину в канал; 4 електроди; 5 - канал подачі фізрозчину; 6 - провідники змінного струму; 7 - отвір на кінці робочої частини інструмента. Конструкція інструменту складається із змінної або нероз'ємної робочої частини інструмента (1), що має на полюсах крізний отвір (або отвори) (7), необхідний для подачі рідини в зону енергетичного впливу, до складу якої входять два різнополярні електрично ізольовані електроди (4), закріплені непорушно один з одним; форма останніх, з'єднаних разом має вигляд шару або еліпсоїду з діагоналями, що мають лінійні розміри, які визначаються у оптимальному співвідношенні 1:2 +/-15 %, поверхня якого поділена на дві рівнозначні частини площини поверхні або за площею дотику до біологічних тканин. Пристрій містить змінний або нероз'ємно з'єднаний (в тому числі - електрично) з робочою частиною (1) гнучкий тубус (2), що містить канал подачі фізрозчину (5) та провідники змінного струму (6) для подачі напруги змінної полярності. Ручка змінна або нероз'ємно з'єднана (в тому числі - електрично) з тубусом (2), що має роз'єм для подачі фізрозчину до каналу та підключення напруги від генератора (апарату) (3); може містити органи регулювання отвором подачі фізрозчину та механізм зчеплення роз'ємних частин. Пристрій розроблено на підставі експериментів, проведених на великих підшкірних венах, видалених за методом Babcock. Було вивчено характер та оптимальні параметри впливу ВЧ струму на венозну стінку. Клінічну апробацію методу здійснено на базі кафедри хірургії та судинної хірургії Національної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика та відділення флебології Київської міської клінічної лікарні № 8. Дія корисної моделі на прикладі клінічного використання. Пацієнт С., 60 років, страждає на ВХ нижніх кінцівок протягом 23-х років. При огляді виявлено варикозну трансформацію стовбура та притоків ВПВ на правому стегні та гомілці, а також помірний набряк правої стопи та нижньої третини гомілки змішаного характеру. За 1 UA 120462 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 даними ультразвукового дуплексного ангіосканування діагностовано неспроможність клапанів стовбура ВПВ справа з наявністю значного вертикального рефлюксу до нижньої третини гомілки. Діаметр ВПВ у верхній третині стегна - 9 мм, у середній - 8,2 мм, у нижній - 8,4 мм, у верхній третині гомілки - 8,0 мм, у середній - 7,4 мм, у нижній - 6,2 мм. Також виявлено неспроможні перфорантні вени групи Коккет І та II, рефлюкс по притоках ВПВ стегна та гомілки. Встановлено діагноз: варикозна хвороба. Неспроможність клапанів великої підшкірної вени справа. С4, Ер, As, Pr (L-II). Було виконано операцію - верхню кросектомію, ендовенозне електричне зварювання стовбура великої підшкірної вени. Під спінальною анестезією з пахового доступу виконано кросектомію. З типового доступу у нижній третині гомілки виділено та перев'язано витоки ВПВ. У вену в антеградному напрямку до рівня сафено-феморального співвустя введено розроблений ендовазальний спеціалізований інструмент з біполярною конфігурацією електродів, більша та менша діагоналі еліптичної проекції робочої частини якого становлять 12 та 7 мм відповідно. Виконано зашивання операційної рани пахового доступу. Генератор налаштовано на адаптований автоматичний режим облітерації ВЧ електрозварюванням. На полюси інструмента подається ВЧ напруга частотою 440 кГц. Під дією напруги в ланцюгу провідного середовища починає протікати струм, величина якого протягом 0,3 секунд зменшується від максимального, прийнятого за 100 %, до граничного значення - 50 %. Останнє пов'язано з утворенням між полюсами інструмента прошарку біологічної тканини з низькою провідністю, струм, що проходить між полюсами інструмента, зумовлює її нагрівання. Відбувається оклюзія та зменшення діаметра стінки вени. Спостерігається зміна структури судини. Протягом 2 секунд температура підвищується до 70 °C, збільшується опір біологічного матеріалу, внаслідок чого струм, що проходить через нього, повільно спадає від значення - 50 % до гранично допустимого значення - 30 % при яких коефіцієнт k3 (коефіцієнт зміни). Блок обробки даних формує керуючі сигнали і модулює звуковий сигнал, відповідно до зміни положення робочої частини в судині. Згідно з керуючим сигналом та звуковою сигналізацією, виконавчий орган (хірург) переміщує інструмент на нову ділянку, яка знаходиться на відстані, що дорівнює 9/10 довжини більшої діагоналі еліпса проекції робочої частини інструмента. Надалі усі електричні процеси повторюються. Переміщення робочої частини інструмента відбувається дискретно з кроком до 11 мм та середньою швидкістю 5 мм/с. За таким методом проходять всю довжину вени шляхом поступової екстракції зонда в ретроградному напрямку, з утворенням ручної та пілотної компресії в проекції вени, на якій відбувається запланований ефект тромботичної оклюзії вени, фіброзу стінок і звуження її діаметра в 2-3 рази. Виконано зашивання операційної рани в нижній третині гомілки. Виконано мініфлебектомію розширених притоків ВПВ на стегні та пункційну склерооблітерацію перфорантних вен та притоків на гомілці. Виконано еластичну компресію стопи, гомілки та стегна за допомогою еластичного бинта. Тривалість хірургічного втручання - 1 година 40 хвилин. Тривалість етапу виконання доступів до гирла та витоків ВПВ та проведення її ендовенозного електрозварювання - 30 хвилин. Післяопераційний період пройшов без ускладнень. Функція ходи відновлена через 30 хвилин після закінчення операції. Больовий післяопераційний синдром помірний і був купований однократним введенням 8 мг ксефокаму внутрішньовенним шляхом. Пацієнта С. виписано зі стаціонару на наступну добу. Шви знято через 8 діб. До активної трудової діяльності приступив через 7 діб. При контрольному огляді на 2 та 7 добу візуалізація вени відсутня, виявлено помірну інфільтрацію та ущільнення тканин у проекції вени без зміни кольору шкіри та ознак запалення, помірна болісність при пальпації. На 7 добу ознаки інфільтрації відсутні. За даними ультразвукового дуплексного сканування (УЗДС) на 2 та 7 добу ВПВ по всій довжині з різко потовщеними стінками, обтурована масами переважно гіперехогенної структури. При кольоровому картуванні ознаки кровотоку не реєструються. Діаметр ВПВ у верхній третині стегна - 4,7 мм, у середній - 4,3 мм, у нижній - 4,4 мм, у верхній третині гомілки - 4,0 мм, у середній - 3,8 мм, у нижній - 3,0 мм. Через 60 діб за даними УЗДС стовбур великої підшкірної вени на стегні та гомілці має вигляд гомогенної структури від 3,0 до 4,5 мм в діаметрі та з ознаками фіброзу, рефлюкс не визначається. Оперативні втручання було виконано в 30 пацієнтів. Серед них - 11 чоловіків та 19 жінок у віці від 36 до 60 років. У всіх пацієнтів мали місце клінічні прояви варикозної хвороби, що відповідали класам захворювання С2 - С4 за класифікацією СЕАР. За результатами УЗДС у всіх пацієнтів виявлено значний рефлюкс по сафено-феморальному співвустю та ВПВ на стегні та гомілці. Також виявлено рефлюкс по перфорантних венах гомілок. Усі оперативні втручання було виконано під спінальною та провідниковою анестезією без використання тумесцентної анестезії. 2 UA 120462 U 5 10 15 При огляді через дві доби після оперативного втручання у більшості пацієнтів відмічено помірну гіперемію та інфільтрацію в проекції ВПВ на стегні та гомілці, що супроводжувалися незначною болючістю при пальпації. Усіх пацієнтів виписано зі стаціонару на другу добу. При повторному огляді на 7 добу помірні ознаки запалення зберігалися тільки в 6 з них, на 22 добу відсутні. При проведенні УЗДС на 7 добу стовбур ВПВ був візуалізований у вигляді тяжу гіперехогенної структури, при цьому ознаки кровотоку в ньому у вертикальному положенні не виявлялися. У більшості пацієнтів вздовж ВПВ визначався гомогенний тяж. Неповна облітерація окремих сегментів вени на стегні з поодинокими ознаками кровотоку була визначена тільки в 2 (6,6 %) пацієнтів, що в подальшому потребувало виконання пункційної склерооблітерації. Ускладнень з боку післяопераційних ран не відмічено. Таким чином, задовільні результати хірургічного лікування було отримано у 27 (93,4 %) пацієнтів. Отже, запропонований пристрій дозволяє реалізувати можливість одержати раніше невідомий технічний ефект, що полягає в автоматизації процесу виконання операції та скороченні часу її проведення, зниженні ризику виникнення помилок, пов'язаних із негативним проявом людського фактора, у можливості проведення лікування всіх форм і стадій варикозної хвороби, підвищенні стабільності, радикальності та покращення косметичного ефекту від операції, суттєвому зменшенні кількості післяопераційних ускладнень та тривалості перебування пацієнтів на лікарняному ліжку. 20 Джерела інформації: 1. Патент України на винахід № 99043. МПК (2012.01) А61В 17/00. Біполярний електропристрій для коагуляції тканин / І.А. Косаківська (Україна). - Заявлено 01.03.2011; Опубл. 10.07.2012 р. Бюл. № 13. 25 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 35 Пристрій для ендовенозної облітерації великої підшкірної вени в адаптованому режимі високочастотного електрозварювання, що складається з джерела живлення та спеціалізованого біполярного інструмента, який відрізняється тим, що містить датчики електричного струму й напруги, блок автоматичної обробки інформації про зміну опору біологічної тканини та генерації керуючих сигналів для виконавчого органу за умови, коли k3, та зв'язаний з ним блок звукової сигналізації, яка активізується і сповіщає хірурга про просування робочої частини інструмента на нову ділянку вздовж ушкодженої вени; а спеціалізований біполярний інструмент складається зі змінної або нероз'ємної робочої частини, яка має крізний отвір (або отвори) на полюсах, необхідний для подачі фізіологічного розчину в зону енергетичного впливу. Комп’ютерна верстка В. Мацело Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3
ДивитисяДодаткова інформація
МПК / Мітки
МПК: A61B 18/12
Мітки: ендовенозної, пристрій, облітерації
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/5-120462-pristrijj-dlya-endovenozno-obliteraci.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Пристрій для ендовенозної облітерації</a>
Попередній патент: Застосування вуглець-вуглецевого композитного матеріалу як покриття елементів ендо-екзопротезів в травматології та ортопедії
Наступний патент: Спосіб визначення причини формування хронічного гепатиту в
Випадковий патент: Гальмовий кран