Спосіб прогнозування аутодеструктивної поведінки у осіб з синдромом залежності від алкоголю в стані відміни

Реферат: Спосіб прогнозування аутодеструктивної поведінки (АП) у осіб з синдромом залежності від алкоголю у стані відміни включає використання методу апаратної тензометричної алгометрії (нанесення больового подразнення локальним тиском). Больове подразнення наносять за допомогою пластикового шприца об'ємом 2 мл, поршень якого відводять на максимальну відстань від дна, а сам шприц затискають між великим і підмізинним пальцями руки, при цьому подушечка підмізинного пальця герметично закриває отвір шприца. Далі випробуваний стискає пальці до появи больових відчуттів, що відповідає нижньому індивідуальному порогу, значення якого визначають по зупинці поршня на шкалі шприца (діапазон від 5 до 30 мм). Продовжують стискання до появи нестерпного болю і за відповідною зупинкою поршня на шкалі шприца визначають індивідуальне значення верхнього порогу больових відчуттів (діапазон від 3 до 25 мм), розраховують частку діленням першої отриманої індивідуальної величини на другу, якщо отримують 2,0 чи більше одиниць, прогнозують підвищений ризик АП у даного контингенту хворих. UA 120664 U (12) UA 120664 U UA 120664 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до наркології та суїцидології, і може бути використана для прогнозування аутодеструктивної поведінки (АП) у вигляді суїцидальних намірів та дій у осіб з синдромом залежності від алкоголю у стані відміни. Стан відміни у осіб з залежністю від алкоголю супроводжується обтяжливими соматичними, неврологічними та психопатологічними проявами. Сукупність таких розладів на суб'єктивному рівні вкрай негативно сприймається хворими та в деяких випадках призводить до виникнення патологічних реакцій особистості. Одним із досить розповсюджених їх варіантів АП аж до вчинення самогубства. Хворі із залежністю від алкоголю в стані відміни належать до категорії осіб з підвищеним ризиком розвитку АП. Відомо, що рівень суїцидів серед осіб в стані відміни алкоголю досягає 270 випадків на 100000 населення, що майже у 20 разів перевищує аналогічний показник в загальній популяції [Ворошилин С.И. Алкогольный фактор среди причин роста самоубийств в СССР и в постсоветских государствах // Суицидология. - 2012 - №2. - С. 24-33]. В сучасній наркології та суїцидології прогнозування АП основане в першу чергу на урахуванні нозологічної приналежності захворювання, встановленні якісних особливостей психопатологічного стану, а також на виявленні чисельних біохімічних та генетичних так званих "маркерів суїцидальної поведінки". Стан системи сприйняття болю у осіб з АП та загрозою вчинення суїциду достатньою мірою не враховується. Проте такий методичний підхід є актуальним, бо біль вважається одним з найважливіших із еволюційно сформованих механізмів збереження життя. Відомий спосіб кількісного вивчення стану системи сприйняття болю у людини [Патент RU № 2342063. МПК А61В 5/00. Способ количественной оценки индивидуальных болевых порогов / Невидимова Т. И. (RU), Бохан Н. A. (RU), Коконова Д. Н. (RU) / Государственное учреждение Научно-исследовательский институт психического здоровья Томского научного центра Сибирского отделения Российской академии медицинских наук ГУ НИИ психического здоровья ТНЦ СО РАМН (RU). - З. № 2007108475/14, заявл. 06.03.2007; опубл._27.12.2008]. При його застосуванні кількісна оцінка індивідуальних больових порогів проводиться шляхом нанесення больового подразнення локальним тиском за допомогою пластикового шприца об'ємом 2 мл, поршень якого виставляють на відмітку "2", а сам шприц затискають між великим і підмізинним пальцями руки, при цьому подушечка підмізинного пальця герметично закриває отвір шприца. Далі випробуваний стискає пальці до появи больових відчуттів, що відповідає нижньому порогу больової чутливості, значення якого визначають по зупинці поршня на шкалі шприца. Потім продовжують стискання до появи нестерпного болю й по відповідній зупинці поршня на шкалі шприца визначають значення верхнього порогу больової чутливості індивідуальної межі нестерпності болю. Але даний спосіб вивчення стану системи сприйняття болю у людини не застосовувався до осіб із залежністю від алкоголю в стані відміни. Найбільш близьким до заявленої корисної моделі є спосіб прогнозування АП за допомогою анальгезиметру, що призначений для оцінки порога больової чутливості [Патент RU № 2222252. МПК А61В 5/00. Способ анализа предрасположенности к девиантному поведению / Мулик А. Б. (RU), Авдеева-Федосеева Ж. A. (RU), Гуров Ю. В. (RU) / Волгоградский государственный университет (RU). - 3. № 2001119022/14, заявл. 09.07.2001; опубл. 27.01.2004]. Суть даного способу полягає у виявленні порога больової чутливості організму та співставленні цього показника з типологічними особливостями вищої нервової діяльності. З метою забезпечення безконтактного визначення ноцицептивної реактивності, авторами використовувався анальгезиметр типу "Ugo Basile" (Італія), що призначений для оцінки порога больової чутливості за допомогою автоматичного виміру часу настання рефлекторного усунення кисті руки від концентрованого світлового пучка, що робить стабільний температурний вплив граничної сили. У відповідності з даними анальгезиметрії в подальшому формувалися групи ризику і проводилося психодіагностичне тестування, яке додатково визначало типологічні особливості вищої нервової діяльності осіб, що обстежуються - нейротизму, екстраверсії, самозаперечення, ступеня виразності акцентуацій. При комплексному урахуванні результатів апаратної анальгезиметрії та даних психологічного тестування робився висновок про ризик формування девіантної поведінки, в тому числі аутодеструктивного її варіанта. Недоліком цього способу прогнозування АП є недостатньо повне проведення алгометрії з вимірюванням у хворих лише порогу больової чутливості організму. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу прогнозування аутодеструктивної поведінки у хворих з синдромом залежності від алкоголю у стані відміни, шляхом апаратної тензометричної алгометрії (нанесення больового подразнення локальним тиском) з урахуванням порогу виникнення больових відчуттів та порогу розвитку нестерпного 1 UA 120664 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 болю в системі сприйняття болю. А також розрахунком частки, що є критерієм оцінки стану системи сприйняття болю, шляхом поділу отриманих індивідуальних величин для прогнозування АП. Поставлена задача вирішується тим, що у осіб із залежністю від алкоголю в стані відміни за допомогою апаратної тензометричної алгометрії, больове подразнення наносять за допомогою пластикового шприца, поршень якого відводять на максимальну відстань від дна, а сам шприц затискають між великим і підмізинним пальцями руки, при цьому подушечка підмізинного пальця герметично закриває отвір шприца, стискають пальці до появи больових відчуттів, що відповідатиме нижньому індивідуальному порогу, значення якого визначають по зупинці поршня на шкалі шприца, а потім продовжують стискання до появи нестерпного болю і за відповідною зупинкою поршня на шкалі шприца визначають індивідуальне значення верхнього порогу больових відчуттів, що дозволить більш повно встановити стан системи сприйняття болю у цих хворих. Розраховують частку від поділу першої отриманої індивідуальної величини на другу. Що дозволить визначити оцінку стану сприйняття болю. Так, зменшення чутливості до болю, оцінене за вказаними критеріями, вказуватиме на підвищений ризик АП у осіб із залежністю від алкоголю в стані відміни. Спосіб реалізується наступним чином. У осіб із залежністю від алкоголю в стані відміни проводиться апаратна тензометрична алометрія. Як вимірювальний прилад використовують стандартний пластиковий одноразовий шприц об'ємом 2 мл (шприц ін'єкційний однократного використання ТУ 64-2-506-91). Поршень шприца відводять на максимальну відстань від дна (до отримання максимально можливого об'єму) та передають випробуваному. Випробуваний розміщує шприц між великим і підмізинним пальцями руки, щільно закриваючи отвір шприца подушечкою підмізинного пальця. Поступово надавлює на поршень шприца до появи почуття, яке можна назвати не просто тиском, але слабким болем. З появою слабкого болю випробуваний припиняє здавлювання, вимірюють відстань в міліметрах від поршня до дна шприца. Цей показник спостерігається в діапазоні від 5 до 30 мм. Далі випробуваний продовжує надавлювання на поршень до появи нестерпного болю. Повторно проводять вимір відстані від поршня до дна шприца в міліметрах. Діапазон вимірюваних результатів коливається в межах від 3 до 25 мм. Результат першого вимірювання вважають порогом виникнення больових відчуттів, результат другого - порогом розвитку нестерпного болю. Потім розраховують частку від поділу першої індивідуальної величини на другу і використовують цей показник як критерій для оцінки стану системи сприйняття болю. Так, якщо змінюється співвідношення між цими порогами, зростає частка від поділу першої величини на другу та досягає або перевершує значення 2,0 одиниць, відмічають найбільш високий ризик АП. Приклад 1. Хворий Н., 58 p., з діагнозом: стан відміни алкоголю з соматовегетативними розладами, незавершена суїцидальна спроба. У пацієнта спостерігався один із найбільш небезпечних варіантів аутодеструктивної поведінки: він розробив конкретний план скоєння самогубства та наніс навмисні самопошкодження з метою його реалізації (заподіяв собі кілька поверхневих різаних ран на боковій поверхні шиї). Родичі, що були поблизу, виявили аутодеструктивну поведінку та зупинили подальші дії хворого. Машиною швидкої допомоги був доставлений в хірургічний стаціонар, де пацієнту на рану були накладені шви, зупинена кровотеча. В минулому вже була невдала спроба самогубства. Суїцидальна спроба виявилася незавершеною лише за рахунок випадкового втручання родичів хворого. Результати тензометричної алгометрії: оцінка порогу виникнення больових відчуттів - 17 одиниць; оцінка порогу виникнення нестерпного болю - 5 одиниць; співвідношення поріг болю/поріг нестерпності болю - 3,4 одиниці. Таким чином, у даної особи мають грубі порушення в системі сприйняття болю, зафіксовані вельми високий поріг виникнення больових відчуттів та поріг нестерпного болю, частка від поділу першої величини на другу досягла патологічного рівня - суттєво більшого за 2 одиниці. Що свідчить про високий ризик АП у даного хворого. Приклад 2. Хворий П., 35 p., з діагнозом: стан відміни алкоголю з соматовегетативними розладами, депресивний синдром з суїцидальними висловлюваннями. Фон настрою знижений, відчуває тривогу, занепокоєння. Неодноразово виказував думки про марність життя, бажання померти. Висловлював бажання заподіяти собі смерть, але конкретних планів таких дій ніколи не складав. В минулому спроб самогубства не було. Результати тензометричної алгометрії: оцінка порогу виникнення больових відчуттів - 25 одиниць; оцінка порогу виникнення нестерпного болю - 17 одиниць; співвідношення поріг болю/поріг нестерпності болю -1,47. 2 UA 120664 U 5 10 15 Можна констатувати, що у даного пацієнта показники системи сприйняття болю порушені незначною мірою, мають місце відносно невисокий поріг виникнення больових відчуттів та поріг нестерпного болю, частка від поділу першої величини на другу менше критичної межі в 2 одиниці. При цьому у хворого спостерігалися лише авітальні переживання та пасивні суїцидальні думки, тобто така початкова форма АП, при якій можливі своєчасні та ефективні профілактичні дії. Таким чином, встановлено, що у осіб із залежністю від алкоголю в стані відміни АП розвивається на фоні суттєвого зниження чутливості до болю. Зокрема це проявляється в необхідності більш інтенсивного подразнення для виникнення больового відчуття (підвищення порогу виникнення болю). Крім того, у них спостерігається підвищення порогу виникнення нестерпного болю - больове відчуття набуває ступеня нестерпного при суттєво більш інтенсивному подразненні. Отже, запропонована корисна модель є ефективною та дозволяє більш надійно прогнозувати виникнення АП у вигляді суїцидальних намірів та дій у хворих на синдром залежності від алкоголю в стані відміни. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 30 Спосіб прогнозування аутодеструктивної поведінки (АП) у осіб з синдромом залежності від алкоголю у стані відміни, що включає використання методу апаратної тензометричної алгометрії (нанесення больового подразнення локальним тиском), який відрізняється тим, що больове подразнення наносять за допомогою пластикового шприца об'ємом 2 мл, поршень якого відводять на максимальну відстань від дна, а сам шприц затискають між великим і підмізинним пальцями руки, при цьому подушечка підмізинного пальця герметично закриває отвір шприца, далі випробуваний стискає пальці до появи больових відчуттів, що відповідає нижньому індивідуальному порогу, значення якого визначають по зупинці поршня на шкалі шприца (діапазон від 5 до 30 мм), а потім продовжують стискання до появи нестерпного болю і за відповідною зупинкою поршня на шкалі шприца визначають індивідуальне значення верхнього порогу больових відчуттів (діапазон від 3 до 25 мм), розраховують частку діленням першої отриманої індивідуальної величини на другу, якщо отримують 2,0 чи більше одиниць, прогнозують підвищений ризик АП у даного контингенту хворих. Комп’ютерна верстка В. Мацело Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3