Спосіб контролю розвитку, поширення та шкідливості microsphaera alphitoides griff.

Реферат: Спосіб контролю розвитку, поширення та шкідливості Microsphaera alphitoides Griff. включає прийоми спрямовані на обмеження поширення та розвитку збудника хвороб. Навесні, на початку сокоруху, а також до початку розпускання листя та в середині літа проводять три прийоми кореневого підживлення сіянців та молодих насаджень дуба звичайного (Quercus rabur L.) 3,0 % -м водним розчином органічного добрива Паросток. Весною та літом, за перших ознак ураження листкового апарату сіянців дуба. проводять три прийоми суцільного обприскування сіянців водним розчином препарату Імуноцитофіт. Наступні два обприскування сіянців проводять з інтервалом 12-14 днів. Крім цього всередині вегетаційного періоду, за появи ознак прояву хвороби на листках, проводять два прийоми обприскування сіянців з інтервалом 8-10 днів, водним розчином біологічного фунгіциду Алірин-С. UA 121588 U (54) СПОСІБ КОНТРОЛЮ РОЗВИТКУ, ПОШИРЕННЯ ТА ШКІДЛИВОСТІ MICROSPHAERA ALPHITOIDES GRIFF. UA 121588 U UA 121588 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до лісового господарства, зокрема до галузі захисту лісових та лісопаркових насаджень, і може бути використана в технологіях інтегрованого захисту лісових розсадників від фітопатогенів. Відомо, що серед грибних хвороб листкового апарату багатьох дерев - борошниста роса найбільш поширена. Із усього видового різноманіття борошнисторосяних грибів, найбільш небезпечними є Microsphaera alphitoides Griff. Цей гриб паразитує переважно на листках сіянців, молодих та старих дерев дуба, а іноді каштана та бука. Збудник, в останні роки досить часто зустрічається у розсадниках та молодих насадженнях на 1-3 річних дубках, дія яких особливо небезпечна [Ванин С.И., Лесная фитопатология. Гослесбумиздат. - Μ.-Л., 1955. - 416 с.]. Відомо, що для контролю розвитку та шкідливості борошнистої роси дуба використовують лісокультурні, лісогосподарські та хімічні заходи. Ці способи та прийоми спрямовані на погіршення умов для проникнення та розвитку гриба та підвищенню стійкості дубків до хвороби [Цилюрик А.В., Шевченко С.В. Лісова фітопатологія. - К.: КВЩ, 2008. - 464 с.]. Проте, ці прийоми лише частково контролюють розвиток та шкідливість борошнистої роси дуба у весняний період. У подальшому, особливо за підвищеної вологості повітря та високих температурах, хвороба інтенсивно розвивається і завдає значної шкоди сіянцям та молодим культурам дуба. Відомий також спосіб захисту різноманітних насаджень, зокрема яблуні, котрий передбачає використання хімічних фунгіцидів [Смольякова В.М. Болезни плодових пород юга России. Краснодар: "Весть", 2000. - 192 с.]. Інтенсивне використання хімічних препаратів, окрім позитивного результату, супроводжується і негативним наслідками - масово гинуть ентомофаги, забруднюється навколишнє середовище. Відомий спосіб захисту насаджень зерняткових садів від збудників хвороб, який є найбільш близьким технічним рішенням до запропонованого способу [Спосіб захисту насаджень яблуні від збудників хвороб. Дрозда В.Ф., Лапа О.М. Патент України № 10710, МПК A01G 7/00, Опубл. 15.11.2005, Бюл. № 11.]. Спосіб, викладений у найближчому аналозі полягає у тому, що проводять весняну обрізку верхівкових пагонів крон дерев. Крім цього проводять також обрізку напівскелетних гілок, а також знищують, шляхом механічного вирізання кореневої порослі. Крім цього видаляють бур'янисту та чагарникову рослинність у міжряддях та по периметру саду, основних резерваторів та джерел інфекції фітопатогенів. Позитивний результат внаслідок реалізації запропонованого способу полягає у суттєвому обмежені поширення та розвитку борошнистої роси яблуні. При цьому за умов епіфітотії ефективність способу коливалась в межах 74,3-80,5 %. Проте, спосіб-найближчий аналог має такі недоліки. Очевидно, що, не дивлячись на вирізання у кронах дерев, знищення кореневої порослі, а також бур'янів, залишається досить значний запас інокулюму на однорічному прирості у кронах дерев та трав'янистій рослинності, що забезпечує поширення та розвиток хвороби упродовж вегетації. Не встановлена позитивна дія відомого способу по відношенню до дубових насаджень. В основу корисної моделі поставлена задача експериментально обґрунтувати спосіб контролю розвитку, поширення та шкідливості Microsphaera alphitoides Griff. Ставилось завдання захистити саджанці та молоді культури дуба у розсадниках, з використанням біологічних прийомів у складі запропонованого способу. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб контролю розвитку, поширення та шкідливості Microsphaera alphitoides Griff., що включає прийоми, спрямовані на обмеження поширення та розвитку збудника хвороб, згідно з корисною моделлю, навесні, на початку сокоруху, а також до початку розпускання листя та в середині літа, проводять три прийоми кореневого підживлення сіянців та молодих насаджень дуба звичайного (Quercus rabur L.) водним розчином органічного добрива Паросток з розрахунку 3,0; 5,0 та 6,0 літрів на одне дерево, при цьому використовують 3,0 %-ну концентрацію цього добрива, крім того весною та літом, за перших ознак ураження листкового апарату сіянців дуба, проводять три прийоми суцільного обприскування сіянців водним розчином препарату Імуноцитофіт, з розрахунку 0,30; 0,35 та 0,45 г препарату на 1 га, крім того, витрата робочої рідини становить 700; 750 та 800 л на 1 га, при цьому, наступні два обприскування сіянців проводять з інтервалом 12-14 днів, крім того, всередині вегетаційного періоду, за появи ознак прояву хвороби на листках, проводять два прийоми обприскування сіянців з інтервалом 8-10 днів, водним розчином біологічного фунгіциду Алірин-С, при цьому норми витрати препарату становлять 2 л/га. Шляхом послідовної реалізації суттєвих елементів у складі способу. Зокрема навесні, на початку сокоруху, а також до початку розпускання листя та в середині літа, проводять три прийоми кореневого підживлення сіянців та молодих насаджень дуба звичайного (Quercus rabur L.) водним розчином органічного добрива Паросток. Норма витрати при цьому становить 3,0; 1 UA 121588 U 5 10 15 20 25 5,0 та 6,0 літрів на одне дерево. Використовують для поливу ґрунту 3,0 %-ну концентрацію цього добрива. Суттєвим є і те, що весною та літом, за перших ознак ураження листкового апарату сіянців дубу, проводять три прийоми суцільного обприскування сіянців водним розчином препарату Імуноцитофіт, з розрахунку 0,30; 0,35 та 0,45 г препарату на 1 га. Витрата робочої рідини становить 700; 750 та 800 л на 1 га. Суттєвим є і те, що наступні два обприскування розсадників проводять з інтервалом 12-14 днів. За появи ознак прояву хвороби на листках, всередині вегетаційного періоду, проводять два прийоми обприскування саджанців водним розчином біологічного фунгіциду Алірин-С. Інтервал між обприскуванням становить 8-10 днів. Норми витрати препарату становлять 2 л/га. Суть запропонованого способу полягає у вдалому поєднанні прийомів, у складі способу, що індукують механізми фізіологічної стійкості по відношенню до негативної дії різноманітних стресових факторів. Зокрема до найбільш небезпечного - ураження, поширення та розвитку борошнистої роси дуба. Підживлення органічним добривом Паросток, в критичний період росту та розвитку саджанців та молодих культур, інтенсифікує фізіологічні процеси у рослин. Підвищується їх імунітет і зростає опір до дії різноманітних біотичних та абіотичних чинників. Наступні прийоми, з використанням специфічного препарату Імуноцитофіт - імуногенного типу, дія якого ґрунтується на дії сигнальних молекул. Проявляється також спрямована фунгіцидна дія біологічного препарату Алірин-С, створеного на основі штаму бактерії Streptomyces felleus. Приклад здійснення способу. Типові лісові розсадники та молоді культури дуба звичайного (Quercus rabur L.). Для обґрунтування дієвості та ефективності запропонованого способу формували дослідні варіанти, яких було три, та контроль. У першому варіанті реалізовували суттєві елементи запропонованого способу. У другому - елементи способу - найближчого аналога. У третьому аналогічне завдання вирішували шляхом використання стандартних хімічних фунгіцидів. Контрольний варіант - облікові рослини дуба, де не використовували будь-які прийоми контролю поширення борошнистої роси. Для оцінки можливої ефективності способів, позитивного результату, використовували найбільш інформативні тестові характеристики. Отриманий цифровий матеріал обробляли статистично. Результати досліджень наведено у таблиці. 30 Показники ефективності реалізації способу контролю розвитку та шкідливості борошнистої роси дуба (Чернігівська обл., 2015-2017 pp.) Тестові характеристики Способи, що порівнюються Прояви фізіологічного характеру Тканинна ПошиІнтен- Ефек- репарення сивтив- рація, хвоність, ність, синороби, бал % птичні % аномалії Спосіб, що 23,8 пропонується Спосібнайближчий 38,6 аналог Хімічний стандарт, 20,2 базовий варіант Частка листя, ураженого неінфекційним хлорозом, % Антистресова активність, ознаки в’янення листя, % Регуляція росту. Дозрівання приросту Вихід стандартних сіянців, % 7,6 84,3 9,7 2,4 2,1 Добра, по усій поверхні крони дерев 91,4 11,8 71,2 27,9 9,7 3,4 Середньорівномірна та нерівномірна 70,9 5,9 87,5 16,4 4,8 4,6 Добра, нерівномірна 92,6 Контроль 72,8 44,5 35,5 18,6 75,0 HCP05 3,4 2,5 4,6 2,5 1,3 1,1 2 але Погана, з ознаками морозобоїн гілок річного приросту 50,7 4,3 UA 121588 U 5 10 Підсумкова ефективність запропонованого способу становила 84,3 %, проти 71,2 % способу-найближчого аналога. Ці показники відповідають ефективності хімічного еталону. За усіма тестовими характеристиками запропонований спосіб перевищував показники найближчого аналога і не поступався хімічному еталону. При цьому особливо показовим є прояви реакції рослин фізіологічного характеру. Очевидно, що складові елементи запропонованого способу індукували імунні реакції рослин, про що свідчать показники рівня тканинної репарації, ураженості неінфекційним хлорозом та антистресової їх активність. У підсумку, спостерігався процес регуляції росту насаджень та рівномірне дозрівання річного приросту гілок. Крім цього установлено, що лінійні розміри гілок у варіанті запропонованого способу суттєво перевищують розміри гілок рослин дуба у способінайближчому аналогу. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 25 Спосіб контролю розвитку, поширення та шкідливості Microsphaera alphitoides Griff., що включає прийоми спрямовані на обмеження поширення та розвитку збудника хвороб, який відрізняється тим, що навесні, на початку сокоруху, а також до початку розпускання листя та в середині літа, проводять три прийоми кореневого підживлення сіянців та молодих насаджень дуба звичайного (Quercus rabur L.) водним розчином органічного добрива Паросток з розрахунку 3,0; 5,0 та 6,0 літрів на одне дерево, при цьому використовують 3,0 %-ну концентрацію цього добрива, крім того весною та літом, за перших ознак ураження листкового апарату сіянців дуба, проводять три прийоми суцільного обприскування сіянців водним розчином препарату Імуноцитофіт, з розрахунку 0,30; 0,35 та 0,45 г препарату на 1 га, крім того витрата робочої рідини становить 700; 750 та 800 л на 1 га, при цьому наступні два обприскування сіянців проводять з інтервалом 12-14 днів, крім того всередині вегетаційного періоду, за появи ознак прояву хвороби на листках, проводять два прийоми обприскування сіянців з інтервалом 8-10 днів, водним розчином біологічного фунгіциду Алірин-С, при цьому норми витрати препарату становлять 2 л/га. Комп’ютерна верстка М. Мацело Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3