Спосіб оцінки впливу наночастинок діоксиду кремнію на прооксидний та проапоптичний ефекти ацетату свинцю

Реферат: Спосіб оцінки впливу наночастинок діоксиду кремнію на прооксидний та проапоптичний ефекти ацетату свинцю характеризується тим, що піддослідним щурам щоденно внутрішньошлунково вводять колоїдний розчин наночастинок SiO2 дозою 50 мг/кг маси тіла тварин та ацетат свинцю у вигляді водного розчину дозою 20 мг/кг маси тіла (у перерахунку на свинець) протягом 3-х тижнів, з можливістю визначення рівня негативного впливу поєднання наночастинок діоксиду кремнію та ацетату свинцю на інтенсивність утворення активних форм кисню та процеси апоптозу і некрозу нейтрофілів крові. UA 122526 U (12) UA 122526 U UA 122526 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до нанотехнологій, а саме - нанотоксикології, і може бути використана для попередження негативного впливу наночастинок діоксиду кремнію на прооксидний та проапоптичний ефекти ацетату свинцю при гігієнічному нормуванні в об'єктах навколишнього середовища. Відома для наночастинок здатність посилювати транспорт хімічних речовин і лікарських засобів в клітини і через бар'єри організму робить актуальним питання про можливість потенціювання токсичної дії хімічних контамінантів при їх надходженні в організм разом з наночастинками. Відомий спосіб полягає в тому, що моделювання впливу наночастинок діоксиду кремнію на гепатотоксичність свинцю виконують шляхом щоденного внутрішньошлункового введення колоїдного розчину наночастинок SiO2 в дозі 50 мг/кг маси тіла тварин та ацетату свинцю у вигляді водного розчину в дозі 20 мг/кг маси тіла (у перерахунку на свинець) протягом 3-х тижнів. Виведення тварин з експерименту проводилось шляхом кровопускання в умовах тіопентал-натрієвого наркозу через 21 добу від початку досліду з наступним забором крові для визначення біохімічних показників крові, а саме: аланін- та аспартатамінотрансферази, лужної фосфатази, вмісту загального білка, загального білірубіну, сечовини і креатиніну [1, 2]. Недоліком відомого способу є недостатній рівень інформативності, оскільки дає можливість дослідити вплив наночастинок діоксиду кремнію, які можуть бути присутні у довкіллі й харчовій продукції як контамінанти, на здатність посилювати гепатотоксичний ефект свинцю. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалити відомий спосіб шляхом оцінки інтегрального ефекту наночастинок діоксиду кремнію і хімічного токсиканта ацетату свинцю на ступінь утворення активних форм кисню та процеси апоптозу і некрозу нейтрофілів крові. Запропонований спосіб оцінки впливу наночастинок діоксиду кремнію на прооксидний та проапоптичний ефекти ацетату свинцю забезпечує переваги над відомим, адже дозволяє виявити рівень загрози для здоров'я організму білого щура, а саме інтенсивність утворення активних форм кисню та процеси апоптозу і некрозу нейтрофілів крові при з'єднанні наночастинок діоксиду кремнію та ацетату свинцю. Поставлена задача вирішується тим що проведено досліди на 40 безпородних білих щурахсамцях масою 150-160 г, яких утримували на стандартному раціоні віварію. Піддослідних тварин було поділено на такі групи: 1-а - інтактні щури (контроль); 2-а - щури, яким щоденно внутрішньошлунково вводили колоїдний розчин наночастинок SiO2 в дозі 50 мг/кг маси тіла тварин протягом 3-х тижнів; 3-я - тварини, яким щоденно внутрішньошлунково вводили ацетат свинцю у вигляді водного розчину в дозі 20 мг/кг маси тіла (у перерахунку на свинець) протягом 3-х тижнів для відтворення моделі підгострої свинцевої інтоксикації; 4-а - щури, яким щоденно вводили розчин наночастинок SiO2 з ацетатом свинцю протягом 3-х тижнів у вищезазначених дозах. Інтактним тваринам щоденно внутрішньошлунково вводили відповідну кількість фізіологічного розчину. Евтаназію щурів здійснювали шляхом кровопускання за умов тіопенталнатрієвого наркозу через 21 добу від початку досліду. В експерименті використовували аморфний нанопорошок діоксиду кремнію (SiO2, 99+%, 20-30 nm) виробництва "US Research Nanomaterials, Inc." (CША). В нейтрофілах крові цитофлуориметричним методом визначали утворення активних форм кисню за допомогою дихлорфлуоресцеїну діацетату, інтенсивність апоптозу і некрозу - за рівнем клітин мічених анексином V і пропідію йодидом, а також визначали кількість клітин із зниженим мітохондріальним трансмембранним потенціалом. Результати досліджень показали, що тритижневе введення щурам суспензії наночастинок SiO2 у дозі 50 мг/кг маси тіла тварин не викликало достовірних змін генерації АФК нейтрофілами крові, кількості клітин зі зниженим мітохондріальним трансмембранним потенціалом та апоптозу гранулоцитів (табл.). 1 UA 122526 U Таблиця Вплив наночастинок SiO2 і ацетату свинцю на показники апоптозу/некрозу нейтрофілів, вміст в них активних форм кисню та кількість клітин зі зниженим мітохондріальним трансмембранним потенціалом (М±m, n=10) Показник контроль + АNV -клітини, % + РІ -клітини, % + АФК - клітини, % Кількість клітин зниженим мітохондріальним трансмембранним потенціалом, % 4,55±0,28 1,82±0,10 18,90±1,22 Група тварин наночастинки ацетат свинцю SiO2 5,02±0,26 8,26±0,67* 1,93±0,14 2,43±0,16* 19,11±1,26 41,56±2,52* наночастинки SiO2+ацетат свинцю #$ 13,17±1,05* #$ 4,03±0,31* #$ 71,89±4,15* зі 1,50±0,18 1,64±0,20 3,13±0,29* 5,12±0,36* #$ Примітки: * - зміни достовірні порівняно з показниками контрольних тварин (р