Спосіб відновлення цілісності підшкірно-жирової клітковини з використанням тимчасового шкірно-підшкірного шва у хворих з ожирінням

Реферат: Спосіб відновлення цілісності підшкірно-жирової клітковини у хворих з ожирінням включає поетапне прошивання підшкірно-жирової клітковини. При цьому поетапно прошивають один край підшкірно-жирової клітковини, після чого прошивають інший її край тимчасовим шкірнопідшкірним швом з відстанню між швами 1,5-2 см у такій послідовності: вводять голку з ниткою на відстані 1,5 см від краю рани зі сторони епідермісу та виводять її в верхніх шарах підшкірної жирової клітковини того ж краю рани. Після цього вводять послідовно голку з ниткою в середні і в нижні шари підшкірної жирової клітковини, проводять голку з ниткою через дно рани від краю рани вколу до протилежного краю рани і виводять її в нижні шари підшкірної жирової клітковини протилежного краю рани. Потім вводять голку з ниткою в середні і верхні шари підшкірної жирової клітковини протилежного краю рани та виводять її через дерму-епідерміс на край рани вколу з формуванням фіксаційного вузла зі сторони епідермісу одного з країв рани на відстані від краю рани 1 см. UA 122839 U (54) СПОСІБ ВІДНОВЛЕННЯ ЦІЛІСНОСТІ ПІДШКІРНО-ЖИРОВОЇ КЛІТКОВИНИ З ВИКОРИСТАННЯМ ТИМЧАСОВОГО ШКІРНО-ПІДШКІРНОГО ШВА У ХВОРИХ З ОЖИРІННЯМ UA 122839 U UA 122839 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, зокрема хірургії, і може бути використана для ушивання ран, а саме підшкірно-жирової клітковини, у хворих з ожирінням. Проблема адекватного відновлення цілісності підшкірно-жирової клітковини у хворих з ожирінням стає все актуальнішою. На сьогоднішній день за даними ВООЗ 30-40 % дорослого населення планети страждає на ожиріння, крім цього, у 30 % людей відмічається надлишкова маса тіла. Зважаючи на ці дані, необхідно взяти до уваги відомості про загальні та місцеві особливості перебігу захворювань у пацієнтів з ожирінням. Особливості ран у хворих з ожирінням - товстий шар підшкірно-жирової клітковини, знижене кровопостачання - зумовлюють певні труднощі як під час операції, так і в післяопераційному періоді. У даної групи пацієнтів особливо важливим є адекватне зведення країв підшкірножирової клітковини та рани загалом, не допускаючи при цьому утворення просторів в глибині рани, які зумовлюють формування таких ускладнень як сероми чи гематоми. Важливим є також і те, що при виявленні вищезгаданих ускладнень необхідним є їхнє раннє виявлення та ліквідація. Попри це все потрібно зважати і на косметичний результат лікування післяопераційних ран, що має неабияке значення для пацієнта. Відомий спосіб ліквідації нагноєних сером чи гематом шляхом їхнього розкриття та дренування, з подальшим місцевим лікуванням [Р.Б. Лисенко. Профілактика та лікування ранових ускладнень при алопластиці складних дефектів черевної стінки ВДНЗ /Р.Б. Лисенко //Запорожский медицинский журнал. - 2016. - № 3 (96). - С. 71-75]. Даний спосіб вирішує проблему ускладнень, однак створює перешкоди для формування косметичного післяопераційного рубця, особливо у хворих з ожирінням. Загальновідомим способом відновлення цілісності підшкірної жирової клітковини є використання вузлового шва, яким прошивають почергово одну, а пізніше іншу зі сторін рани [Коломейцев П.И. Клинико-морфологическая характеристика методов соединения краев послеоперационной раны /П.И. Коломейцев, М.В. Шмакова, Е.М. Малкова //Вестник хирургии. 2005. - Т. 164, № 1. - С. 47-49]. Однак цей спосіб неадаптований для хворих з ожирінням ІІ-ІІІ ступенів, оскільки товщина підшкірно-жирової клітковини у даної групи пацієнтів ускладнює одномоментне її прошивання із застосуванням звичних в загальнохірургічній практиці голок. Найближчим аналогом є відомий спосіб відновлення цілісності підшкірно-жирової клітковини у хворих з ожирінням ІІ-ІІІ ступенів з використанням 2-4-рядного безперервного шва. Однак при появі ранових ускладнень, зокрема таких, як серома чи гематома, спосіб-прототип не передбачає інших шляхів їхньої ліквідації, окрім ліквідації попередньо накладених швів на підшкірну жирову клітковину [Деклараційний патент України на винахід № 43612 А; МПК А61В 17/00; опубл. 17.12.2001, бюл. № 11]. Поставлена задача вирішується тим, що у способі відновлення цілісності підшкірно-жирової клітковини у хворих з ожирінням, що включає поетапне прошивання підшкірно-жирової клітковини, згідно з корисною моделлю, поетапно прошивають один край підшкірно-жирової клітковини, після чого прошивають інший її край тимчасовим шкірно-підшкірним швом з відстанню між швами 1,5-2 см у такій послідовності: вводять голку з ниткою на відстані 1,5 см від краю рани зі сторони епідермісу та виводять її в верхніх шарах підшкірної жирової клітковини того ж краю рани, після цього вводять послідовно голку з ниткою в середні і в нижні шари підшкірної жирової клітковини, проводять голку з ниткою через дно рани від краю рани вколу до протилежного краю рани і виводять її в нижні шари підшкірної жирової клітковини протилежного краю рани, потім вводять голку з ниткою в середні і верхні шари підшкірної жирової клітковини протилежного краю рани та виводять її через дерму-епідерміс на край рани вколу з формуванням фіксаційного вузла зі сторони епідермісу одного з країв рани на відстані від краю рани 1 см. Поставлена задача вирішується також тим, що для утворення фіксаційного вузла тимчасового шкірно-підшкірного шва формують два переплетення першої петлі вузла, на сформованому першому вузлі розташовують як протектор марлеву серветку розмірами 2×1×1 см, потім формують петлю другого вузла зігнутими кінцями нитки у вигляді "бантиків". У запропонованому способі поетапно прошивають один край підшкірної жирової клітковини зі сторони вколу (у подальшому тексті - КР1), після чого - інший, протилежний край рани (у подальшому тексті - КР2). Фіксаційний вузол формують зі сторони епідермісу одного з країв рани на відстані від краю рани 1 см. Така почерговість прошивання країв рани дозволяє прецизійно захопити підшкірно-жирову клітковину на всю її товщу, захопити дно рани, що попереджує формування порожнин в глибині рани. Шви на рану накладають на відстані 1,5-2 см один від одного, що дозволяє адекватно звести підшкірно-жирову клітковину та, водночас, не погіршує кровопостачання в рані. 1 UA 122839 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Ефективність способу проявляється в тому, що за допомогою тимчасового шкірнопідшкірного шва при появі таких ускладнень, як серома чи гематома, можна розпустити шви з метою їх ліквідації. Також даний спосіб фіксації шва дозволяє розвести краї рани з метою комплексної обробки рани в часі перев'язки з подальшим їхнім зведенням. У запропонованому способі підшкірно-жирову клітковину ушивають за допомогою тимчасового шкірно-підшкірного шва, що забезпечує адекватне зведення підшкірної жирової клітковини з попередженням формування простору в глибині рани та досягненням косметичного ефекту в пізньому післяопераційному періоді. Корисна модель пояснюється кресленням, на якому представлена схема здійснення способу, де КР1 - край рани зі сторони вколу, КР2 - протилежний край рани. Спосіб здійснюють таким чином. Підшкірно-жирову клітковину у хворих з ожирінням ушивають за наступним алгоритмом. Голку з ниткою вводять із сторони епідермісу краю рани (КР1). Потім виводять голку з ниткою в верхніх шарах підшкірної жирової клітковини КР1 та вводять її в середні і в нижні шари підшкірної жирової клітковини КР1. Проводять голку з ниткою через дно рани від КР1 до КР2 та виводять її в нижні шари підшкірної жирової клітковини протилежного краю рани (КР2). Потім вводять голку з ниткою в середні шари підшкірної жирової клітковини КР2 і виводять її в верхні шари підшкірної жирової клітковини КР2. Вводять голку з ниткою в верхні шари підшкірної жирової клітковини КР1 і виводять її через дерму-епідерміс на КР1. Наступний шов проводять з відстанню між швами 1,5-2 см. Фіксаційний вузол запропонованого нами шва формують наступним чином: формують два переплетення першої петлі вузла, на яких розташовують протектор. Як протектор застосовують марлеву серветку розмірами 2×1×1 см. Формують петлю другого вузла зігнутими кінцями нитки, що нагадує в'язання бантиків. Даний спосіб фіксації шва дозволяє розвести глибокі краї рани при появі таких ускладнень як сероми чи гематоми з метою їх ліквідації. Також такий спосіб фіксації шва дозволяє розвести краї рани з метою комплексної обробки рани в часі перев'язки. Застосування запропонованого способу відновлення цілісності підшкірної жирової клітковини у хворих з ожирінням дозволяє адекватно звести підшкірну клітковину і цим сприяє ефективному загоєнню та попередженню розвитку ускладнень. Спосіб дозволяє вирішити такі ускладнення як сероми чи гематоми, при цьому забезпечуючи хороший косметичний результат. Клінічний приклад. Хвора З., 57 років, була госпіталізована в ургентному порядку з клінікою защемленої післяопераційної вентральної грижі. Зі слів хворої близько 10 років тому оперована з приводу перфорації виразки шлунка. За даними первинного огляду стан хворої середньої тяжкості, гемодинамічно стабільна, ЧД - 19, ЧСС - 76 уд./хв., AT-140/90 мм рт. ст. Живіт піддутий, напружений. По передній поверхні черевної стінки в ділянці післяопераційного рубця грижеподібне випинання розмірами 12×7 cм, різко болюче при пальпації. В черевну порожнину не вправляється. При перкусії тупий перкуторний звук. При огляді маса тіла 132 кг, зріст 1,64 м, ІМТ - 49. Встановлено діагноз: "Защемлена післяопераційна вентральна грижа. Ожиріння III ст.". Хвору кваліфіковано до оперативного втручання "Герніотомія. Ревізія органів черевної порожнини. Герніопластика". Після відновлення цілісності м'язово-апоневротичного каркаса передньої черевної стінки, з метою відновлення цілісності підшкірно-жирової клітковини товщиною 12 см бригадою хірургів було застосовано запропонований нами спосіб відновлення цілісності підшкірно-жирової клітковини з використанням тимчасового шкірно-підшкірного шва. Вузлові шви на рану. Післяопераційний період перебігав без ускладнень. За даними ультразвукового обстеження післяопераційної рани рідинних скупчень в товщі підшкірної жирової клітковини не виявлено, що констатує ефективність запропонованого способу. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 1. Спосіб відновлення цілісності підшкірно-жирової клітковини у хворих з ожирінням, що включає поетапне прошивання підшкірно-жирової клітковини, який відрізняється тим, що поетапно прошивають один край підшкірно-жирової клітковини, після чого прошивають інший її край тимчасовим шкірно-підшкірним швом з відстанню між швами 1,5-2 см у такій послідовності: вводять голку з ниткою на відстані 1,5 см від краю рани зі сторони епідермісу та виводять її в верхніх шарах підшкірної жирової клітковини того ж краю рани, після цього вводять послідовно голку з ниткою в середні і в нижні шари підшкірної жирової клітковини, проводять голку з ниткою через дно рани від краю рани вколу до протилежного краю рани і виводять її в нижні шари підшкірної жирової клітковини протилежного краю рани, потім вводять голку з ниткою в середні і 2 UA 122839 U 5 верхні шари підшкірної жирової клітковини протилежного краю рани та виводять її через дермуепідерміс на край рани вколу з формуванням фіксаційного вузла зі сторони епідермісу одного з країв рани на відстані від краю рани 1 см. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що для утворення фіксаційного вузла тимчасового шкірно-підшкірного шва формують два переплетення першої петлі вузла, на сформованому першому вузлі розташовують як протектор марлеву серветку розмірами 2×1×1 см, потім формують петлю другого вузла зігнутими кінцями нитки у вигляді "бантиків". Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3