Спосіб скринінгу раку шлунка

Спосіб скринінгу раку шлунка шляхом виявлення факторів ризику, який відрізняється тим, що виявляють фактори, які характеризують захво 3 17027 4 ризику, згідно з корисною моделлю, виявляють Параметри середовища, у якому знаходиться фактори, які характеризують захворювання за депацієнт: мографічними показниками, та фактори, які харак- шкідливість на виробництві теризують спосіб життя та характер харчування, - професійний стаж, малий ризик виникнення раку шлунка діагностують - харчування при значенні від 0-30,0% від усієї суми негативних - шкідливі звички. факторів, середній ризик розвитку раку шлунка У проведеному дослідженні використовуваладіагностують при значенні від 30,1% до 70,0% від ся якісна і кількісна інформація, що включає наявусієї суми негативних факторів, високий ризик виність чи відсутність ("так" - "ні") параметрів захвоникнення раку шлунка діагностують при значенні рілого, різні клінічні, лабораторні показники, що від 70,1 до 100% від всієї суми негативних фактовідбивають питання діагностики захворювання і рів. проведеного лікування. Принциповим положенням способу є максиОсобливе значення при проведенні дослімальна об'єктивізація досліджуваних приватних і дження придавалося статистичним методам оцінзагальних питань скринінгу раку шлунка. ки, що дозволило порівнювану інформацію переЯк відомо, порівняння явищ наближає до істивести в кількісну. Методи статистичного аналізу ни. Тому другим критерієм проведеного дослівключали: дження була порівняльна оцінка в альтернативних 1. Метод кореляційної оцінки Спірмана (rs); групах. 2. Оцінку вірогідності розходжень двох показВірогідність і кількісна оцінка цих факторів ників у групах за критерієм "t" Стьюдента. отримані шляхом порівняльної частоти досліджуОцінка отриманої величини "t" здійснюється за ваної ознаки при порівнянні альтернативних груп допомогою таблиць стандартних значень критерію групи хворих з раком шлунка і групою хворих Стьюдента, що маються в посібниках зі статисти"умовно здорові" (не ракові хворі). Таким чином, ки. матеріалом дослідження з'явилися 2 групи пацієн3. Показник величини відповідності розхотів: джень за критерієм "хі-квадрат" 2. 312 чоловік "умовно здорових" 4. Визначення прогностичного коефіцієнта (J) 302 чоловік хворі на рак шлунка. по методу максимуму правдоподібності. Метод Були вивчені фактори, у більшому чи меншому рангової оцінки Неймана-Пірсона (J прогностичний ступені, що впливають на розвиток раку шлунка. Ці коефіцієнт). фактори були підрозділені на дві основні групи: Критерій Неймана-Пірсона (J - прогностичний Перша група факторів характеризувала захвокоефіцієнт) - з'явився основним, що дозволив прорілого по його демографічних показниках. ведення кількісної оцінки досліджуваних факторів, Друга група, що відбивала параметри середопричому (+) позитивне значення характеризувало вища, де знаходиться пацієнт, але в першу чергу не ракову групу хворих, а (-) негативне - характевідбиралися фактори, що характеризують його ризувало ракових хворих. Цифрове значення доспосіб життя і харчування. Фактори демографічнозволяло судити про ступінь важливості досліджуго характеру: ваного критерію в ряді досліджуваних факторів. - стать (чоловіча чи жіноча), Критерій "t" Стьюдента, критерій спряженості - підрозділ за віком, "хі-квадрат" ( 2), і критерій кореляції rs давали мо- вага пацієнта, жливість визначити статистичну вірогідність ознак - наявність супутньої патології у групах. - перенесені захворювання в анамнезі (операУ результаті порівняльної оцінки вивчених фації), кторів в альтернативних групах було встановлено - показники гомеостазу (група крові, імунологінаступне їхнє кількісне вираження чний статус і ін.) Порівняльна оцінка частоти вивчаємих факторів. Здорові n=312 Групи спостереження Фактори Вірогідність Х Частота ризику виникнення ознаки ознаки Х1 Тривалість паління 48 1,5 Х2 Алкоголь і паління одночасно 4 0,1 Вживання рідини і продуктів, які Х3 32 1,0 опікають X4 їжа в сухом'ятку 27 0,8 Захоплення копченостями і госX5 99 3,1 трими приправами Х6 Перевага солених продуктів 84 2,7 X7 Нерегулярність прийому їжі. 112 3,5 X8 Виразка шлунку 16 0,5 Збільшене вживання м'яса і X9 125 4,0 тваринних жирів Хворі n=302 J Вірогідність Питома вага проЧастота виникнення гностичного коеознаки ознаки фіцієнту 105 3,4 -0,81 15 0,5 -1,60 140 4,6 -1,52 133 4,4 -1,70 271 9,0 -1,06 289 265 92 9,5 8,7 3,0 -1,25 -0,91 -1,79 277 9,1 -0,82 5 17027 6 Порівняльна оцінка частоти вивчаємих факторів. (продовження) Здорові n=312 Хворі n=302 J Групи спостереження Фактори Вірогідність Вірогідність Питома вага проХ Частота Частота ризику виникнення виникнення гностичного коеознаки ознаки ознаки ознаки фіцієнту X10 Операції на шлунку (раніше) 8 0,2 23 0,7 -1,25 Х11 Вік пацієнтів 60 років і старше 140 4,4 189 6,2 -0,34 X12 Чоловіча стать 144 4,6 196 6,5 -0,34 Х13 Цукровий діабет 113 3,6 218 7,2 -0,69 X14 Група крові А (II) 79 2,5 122 4,0 -0,47 X15 Полипи шлунка 2 0,06 12 0,4 -1,89 Х16 Гастрити різної етнології. 67 2,1 111 3,6 -0,53 Хвороби шлунка у найближчих Xl7 77 2,4 273 9,0 -1,32 родичів. X18 Прийом їжі на ніч. 152 4,8 255 8,4 -0,55 X19 НВ інфекція 58 1,8 182 6,0 -1,20 Нульова і знижена кислотність X20 85 2,7 274 9,0 -1,20 шлункового соку. X21 Шкідливе виробництво. 23 0,7 67 2,2 -1,14 Всього N=21 =-22,38 M=-1.06 Отримане кількісне значення дозволило побудувати (виділити) значення факторів виникнення раку шлунка за рангом. Варто підкреслити, що подібна оцінка факторів з'явилася оригінальною, оскільки вперше стало можливим об'єктивно оцінити пріоритетне значення факторів розвитку раку шлунка. Обґрунтовано порахувати, що ризик чи розвиток виникнення раку шлунка буде зростати в міру превалювання негативних факторів : - дуже високим при великій кількості негативних значень і мінімальним - при низькому. Отримані дані з'явилися основою підрозділу обстежуваних пацієнтів на групи ризику розвитку раку шлунка, з урахуванням кількості набраних негативних факторів : при цьому 1. Малий ризик виникнення рака шлунка склав 0-30,0% від усієї суми негативних факторів. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7 8. • • • • • • • • • • • • 2. Група хворих із середнім ризиком розвитку рака шлунка склала 30,1%-70,0% від усієї суми негативних факторів. 3. І група пацієнтів з високим ризиком виникнення рака шлунка склала - 70,1-100% від усієї суми негативних факторів. Результати ранжирування факторів і підрозділ хворих по ступенях ризику виникнення раку шлунка, позначили новий підхід у скринінгу раку шлунка. Цей підхід полягав у : 1. Доборі питань для анкетування і їхній розподіл по ступені рангу; 2. Виділення питань анкетування, що мають тільки достовірне значення і, що має обмежене число внесення їх в анкету; 3. Формування груп хворих по ступенях ризику, з метою наступного їхнього обстеження. Розроблена нами анкета-опитувальник виглядає в такий спосіб: АНКЕТА ПРОФІЛАКТИЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ (для пацієнта). Потрібне у відповідях підкресліть! Дата заповнення анкети. Ф.І.П. адреса вік дата народження Стать чоловік, жінка Вага (нормальний, знижений, сильно знижений, підвищений) місце роботи Професія Посада стаж роботи Наявні хронічні захворювання: а) відсутні, б) цукровий діабет, в) хвороби серця, г) хвороби легень, д) виразка шлунка, е) гастрит з підвищеною кислотністю, чи зі зниженою кислотністю, ж) поліпи шлунка, з) виразка 12-перстної кишки, й) панкреатит, к) холецистит, л) гепатит, м) гепато-холецисто-панкреатит, 7 • • • • • 9. 10. 11. 12. • • • • 13. 14. • а) • б) • в) • г) • д) • е) • ж) • з) • й) • к) • (г) 15. 16. б) в) 17. 17027 8 АНКЕТА ПРОФІЛАКТИЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ (для пацієнта). (продовження) Потрібне у відповідях підкресліть! н) захворювання нирок, о) ентерити, п) хр. Коліти, р) геморой, с) інші захворювання (указати які?) Вважаєте себе хворим: (а) 1 міс., (б) 2-3 міс., (в) 6 міс., (г) 9 міс., (д) 12 міс. і більш. Термін звертання за мед. допомогою: (а) не звертався (лась) (б) через 1-місяць, (в) через 2-3 міс., (г) через 6-ть міс., (д) через 9 міс., (е) через 12 міс. І більш. Кислотність шлунка (підкреслити) а) нормальна, б) знижена, в) підвищена, г) нульова. Операції на шлунку в минулому : а) операцій не було б) операції з приводу виразки шлунка в) операції з приводу виразки 12-палої кишки г) інші операції (які?): Чи маються онкологічні захворювання в кровних родичів? а) немає б) є (у кого і які?): Характер харчування : прийом їжі (регулярно) 3 рази в день, не регулярно (як прийдеться), уживання дуже гарячих рідин і продуктів (так, немає), уживання теплої їжі, (так, немає), часто їжа в сухом'ятку, щоденний прийом перших блюд (так, немає), Захоплення копченостями і гострими приправами: (щодня, раз на тиждень, дуже рідко), прийом консервованих продуктів: (часто, рідко). перевага солоних продуктів (так, немає) уживання м'яса і тваринних жирів (щодня, 1-2 рази на тиждень, не вживаю). уживання риби і продуктів моря. (а) щодня, (б) 1-2 рази на тиждень, (в) дуже рідко прийом їжі пізніше 19-ти годин чи у пізніший час (часто, рідко) Вживання алкоголю (щодня, один раз на тиждень, дуже рідко, ніколи), Паління : а) не палю. 5 років, 10 років, 15 років, 25 і більш років менш однієї пачки на добу, більш однієї пачки на добу. Група крові: а) ПРО (І), б) А(ІІ), в) У (III), г) АВ (IV) Попередня апробація розробленої анкети була проведена на базі 3-х поліклінічних об'єднань (Г К Б №26, ХОКОД і МКЛ № 11). Ми порахували обґрунтованим, що за пацієнтами з малим ризиком виникнення раку шлунка проводити звичайне спостереження не рідше одного разу на рік. За пацієнтами із середнім ризиком розвитку раку шлунка потрібно більш строге спостереження, тобто обстеження 2 рази на рік, що включає ендоскопічне і лабораторне дослідження. Хворі з високим ступенем ризику підлягають ретельному обстеженню, включаючи візуальну оцінку і морфологічне дослідження біоптатів з різних ділянок слизуватої оболонки шлунка чи щокварталу не менш 2-х разів на рік. Запропонована схема оптимізованого скринінгу за попередніми даними поліпшила своєчасну діагностику захворювання. Приклад №1. Хворий Печорський Й. Й., 59 років, у серпні 2004 р. звернувся в районну поліклініку за медичною допомогою до лікаря офтальмолога зі скаргами на зниження гостроти зору. Однак, хворому було запропоновано заповнити розроблену АНКЕТУ ПРОФІЛАКТИЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ, хоча, скарг із боку шлунково-кишкового тракту не було. Після обробки анкети, виявилося, що сума негативних факторів склала 80,5%. Хворий обстежений (ФГДС із морфологічним дослідженням слизуватої оболонки шлунка, консультація гастроентеролога), був установлений діагноз : "Хронічний атрофічний гастрит зі зниженої кислотоутворюючою функцією". Хворий поставлений на диспансерний облік у лікаря-гастроентеролога, з динамічним спостереженням 1 раз на 6 місяців. Призначено відповідне лікування, але вплив негативних факторів залишився. При обстеженні цього хворого через 6 місяців, була виявлена виразка антрального відділу шлунка (морфологічно - помірно диференційований рак). Спрямований на лікування до ХОКОД, де 02.03.05 р. зроблена операція: субтотальна резекція шлунка по Більрот-ІІ. Остаточний діагноз при виписці: "Рак шлунка. Т1N0М0., І стадія, стан після резекції шлунка". Приклад №2. Хворий Коваль С. А. 62 роки, звернувся до лікаря-хірурга в січні 2004 зі скаргами на біль у ікроніжних м'язах при ходьбі вниз. Поряд з обстеженням із приводу зазначених вище скарг, хворому запропонували заповнити розроблену АНКЕТУ ПРОФІЛАКТИЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ, хоча, скарги з боку шлунково-кишкового тракту, у даного пацієнта, були на печію після прийому їжі. Після обробки анкети, виявилося, що сума негативних факторів склала 78,2%. Хворий обстежений (ФГДС із морфологічним дослідженням слизуватої оболонки шлунка, консультація гастроентеролога), був установлений діагноз : "Хронічний, гіпертрофічний гастрит, з підвищеною кислотоут 9 17027 10 ворюючою функцією". Хворий узятий на диспансеу 483 пацієнтів (15,1 1,5%). При цьому, як виявирний облік, призначені відповідне консервативне лося, хворих з І стадією захворювання - не було. лікування і динамічне спостереження 1 раз у півХворих з II стадією - 92 чоловік (19,0 3,6%%), з III року, а так само було запропоновано хворому постадією - 216 чоловік (44,7 2,5%), з IV стадією міняти спосіб життя і змінити вид трудової діяль175 чоловік (36,2 2,9%). ності, з метою знизити вплив негативних факторів, У системі скринінгу, що включає зазначену анщо викликають захворювання шлунка. кету-опитувальник було обстежено 642 чоловік з Через 6 місяців, після проведеного консерваних хворі пацієнти : тивного лікування і зниження впливів негативних • малого ризику склали 429 чіл. (66,8 1,5%) факторів ризику, що викликають рак шлунка, хво• середнього ризику 175 чіл. (27,2 2,8%) рий відзначив поліпшення самопочуття, а при • високого ризику 38 чіл. (6,0 3,7%) ФГДС була картина поверхневого гастриту. За час спостереження в хворих малого ризику Приклад № 3. Пацієнтка Богданович Е. А. 48 розвитку раку шлунка не спостерігалося. У пацієнроків, під час проходження щорічного онкопрофотів середнього ризику було виявлено 7 (4,0 3,6%) смотру в жіночому оглядовому кабінеті, у листопавипадків захворювання й у пацієнтів високого риді 2003 року заповнила розроблену нами АНКЕТУ зику виявлено 15 (39,4 2,3%) випадків раку шлунПРОФІЛАКТИЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ, і при підрака. Слід зазначити, що в зазначених випадках у III хунку кількості негативних факторів, виявилося, - IV стадіях виявлено 14 хворих (63,6 1,7%), у І - II що хвора входить у групу середнього ризику розстадіях 8 хворих (36,4 1,7%). витку раку шлунка, (сума негативних факторів Таким чином, у порівнянні з основною групою склала 50,0%). Хворій було запропоновано знизихворих, удалося підвищити виявляємість ранніх ти вплив негативних факторів і спостереження у стадій раку шлунка з 19,1 3,6% до 13,3 3,0%. Далікаря-гастроентеролога не менш двох разів у рік. на величина не висока, однак, достовірна. В даний час хвора поставлена на диспансерний Виконане на першому етапі дослідження було, облік у лікаря-гастроентеролога з приводу хронічв основному, спрямовано на удосконалення скриного гастриту шлунка. нінгової системи раку шлунка, що нам і удалося За даними поліклінічних відділень ХОКОД, зробити. ХКЛ №26 і №11 за останні 4 роки на 3192 відвідувань, із усіх локалізацій, рак шлунка був виявлений Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601