Спосіб імунокорекції при раку гортані

1. Спосіб імунокорекції при раку гортані, що включає введення імуноактивного препарату при 3 18088 Клініко-експериментальне обґрунтування використання вілозену при променевій терапії хворих на рак гортані: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. Київ, 1993. - 22с.]. Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих, оскільки вілозен сприяє як нормалізації імунологічних показників, так і заперечує активації аутоімунних реакцій. Тому цей спосіб обрано в якості прототипу. До недоліків прототипу відноситься те, що у 30-40% хворих на РГ, все ж таки ефективність імунокорекції за допомогою вілозену недостатня. У таких хворих зберігається імунодефіцитний стан, частіше відносний гіпосупресорний варіант вторинного імунодефіциту, що сприяє можливості активації мікрометастазів РГ та розвитку рецидиву пухлини. Задачею корисної моделі є створення такого способу імунокорекції хворих на РГ, який дозволив би прискорити нормалізацію імунологічного гомеостазу в післяопераційному періоді та зменшити можливість розвитку в подальшому рецидивів пухлини. Поставлена задача вирішується шляхом призначення при проведенні імунокорекції в якості імуноактивного препарату ербісолу. Таким чином заявлений спосіб імунокорекції хворих на РГ включає введення ербісолу по 2мл 2 рази на добу внутрішньом'язово протягом 30-40 діб поспіль, потім по 2мл 1 раз на добу ще протягом 2-3 місяців (підтримуюча імунокорекція). Ербісол - це новий український препарат природного походження, який містить у своєму складі комплекс біологічно активних речовин з ембріонів курей. Ербісол володіє чітко вираженою імунокорегуючою дією, покращує метаболічні процеси в організмі, стимулює репаративну регенерацію пошкоджених тканин. Є експериментальні дані, що ербісол виявляє також протипухлинну активність, що пов'язують зі стимуляцією функцій природних кілерів (NK-клітин), тобто з імунокорегуючою дією препарату. Раніше у хворих на РГ ербісол не використовувався. Наша пропозиція щодо використання ербісолу в якості імуноактивного препарату при проведенні імунокорекції хворих на РГ базується на вперше встановленій авторами корисної моделі досвідним шляхом закономірності, що введення ербісолу після проведення хірургічного лікування хворих, на тлі загальноприйнятої променевої терапії, забезпечує стабілізацію імунологічних показників та чітку тенденцію до відновлення імунологічного гомеостазу, яка обумовлює прискорення нормалі 4 зації імунологічних показників у післяопераційному періоді відносно хворих на РГ, в яких імунокорекція проводилася відповідно до способу-прототипу, тобто вілозеном. Дози (добова та курсова) ербісолу були встановлені авторами корисної моделі досвідним шляхом, виходячи з динаміки імунологічних показників під впливом введення ербісолу. При розробці заявленого способу нами було обстежено 2 групи хворих на РГ - основна (30 осіб), яка отримувала імунокорекцію відповідно до заявленого способу та група зіставлення (25 осіб), що отримувала імунокорекцію відповідно до способу-прототипу. Обидві групи хворих буди рандомізовані за віком, статтю, клінічною стадією захворювання (за класифікацією TNM). Хворі обох груп отримували загальноприйняте лікування РГ, що включало хірургічну операцію та променеву терапію. Крім того, хворі основної групи отримували імунокорекцію відповідно до заявленого способу, тобто з використанням ербісолу по 2мл внутрішньом'язово 2 рази на добу протягом 30-40 діб поспіль, та потім по 2мл 1 раз на добу ще протягом 23 місяців, залежно від досягнутого ефекту імунокорекції. При необхідності, виходячи з показників імунітету у хворих, що були під наглядом, курс введення ербісолу здійснювався повторно з інтервалом 3-4 місяці. Хворі на РГ з групи зіставлення отримували імунокорекцію вілозеном відповідно до способу-прототипу. Ефективність обох способів - заявленого та відомого (прототипу) оцінювали виходячи з динаміки імунологічних показників, а також частоти розвитку рецидивів РГ протягом 3 років після хірургічного видалення пухлини. При проведенні імунологічних досліджень було встановлено, що вже до початку променевої терапії в обох групах обстежених хворих були однотипов! зсуви з боку імунологічних показників, що характеризувалися Т-лімфопенією, дисбалансом субпопуляційного складу Т-лімфоцитів, переважно зі зниженням загальної кількості Т-хелперів (CD4+) та імунорегуляторного індексу CD4/CD8, підвищенням концентрації циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) та пригніченням показника РБТЛ, що свідчить про суттєве зниження функціональної активності Т-клітин (таблиця 1). З таблиці 1 видно, що в цілому середні показники імунологічних показників до початку імунокорекції в обох групах змінені практично однаково. Тому немає суттєвої різниці між вивченими імунологічними показниками у хворих основної групи та групи зіставлення. Таблиця 1 Імунологічні показники у хворих основної групи та групи зіставлення до початку імунокорекції (М±m) Показники + CD3 % Норма 69,2±2,5 + CD4 , % 45,2±1,8 Основна група (n=30) 51,1±2,6 р0,1 >0,1 Примітки: в таблицях 1 та 2 показники р обчислені відносно норми; показник р - між основною групою та групою зіставлення. Дійсно кількість Т-лімфоцитів (С03+-клітин) в основній групі була в 1,35 рази нижче за норму (р