Барабанний млин

1. Барабанний млин, що містить обертовий корпус і футе рівку, ви повнену з набору однотипних плит із пружного матеріалу, встановлених з натягом на внутрішній поверхні корпусу в поздовжньому його напрямку з утворенням хвильової робочої поверхні, який відрізняється тим, що кожна плита має трапецоїдний переріз, при цьо C2 (54) БАРАБАННИЙ МЛИН 32458 могою одного ряду болтових з'єднань, розміщених вздовж поздовжньої осі плити на рівній відстані від її країв для формування безперервної симетрично-хвильової робочої поверхні млина. Недоліком даної конструкції є невисока продуктивність і недостатня ефективність процесу помелу, внаслідок переважання взаємного стирання часток над процесами співударяння. Задачею винаходу є підви щення продуктивності млина, тобто ви ходу го тової продук ції в тонах за годину, та ефективності, тобто підвищення в готовому продукті долі часток заданої крупності. Задача розв'язується тим, що у ві домому барабанному млині, що містить обертовий корпус і футе рівку, складену з набору однотипних плит з пружного матеріалу, встановлених з натягом на внутрішній поверхні корпуса в поздовжньому напрямку для утворення хвильової робочої поверхні, згідно з винахо дом плита має трапецоїдний переріз, при цьому між плита ми в поздовжньому напрямку корпусу створені пази, кількість яких дорівнює кількості футерувальних плит. При обертанні корпуса заванта женого млина одна з поверхонь кожного поздовжнього пазу по відношенню до матеріалу, що розмелюється, завжди буде пасивною, а друга - активною, тому що буде захоплювати матеріал, що розмелюється. Ефект досягається за рахунок того, що при обертанні корпуса млина захоплююча поверхня кожного паза футе рувальної плити ви конує роль ліфтера, підіймаючи частки, що розмелюються, та тіла, що мелють, на більшу (ве лику) висоту, тобто надаючи їм більшу кінетичну енергію, у порівнянні з традиційним млином, що має безперервну хвильову робочу поверхню. Перерізи футерувальних плит можуть мати форму рівнобічного або нерівнобічного трапецоїда. Якщо кожна плита має переріз у формі рівнобічного трапецоїда, то в барабанному млині формується симетрично-хвильова робоча поверхня, що переривається поздовжніми пазами. Якщо кожна плита має форму нерівнобічного трапецоїда, то вона набуває клиноподібну форму. В цьому разі усі плити набору відносно одна одної зорієнтовані зростанням товщи ни клина в один і той же бік для формування робочої асиметричнохвильової поверхні млина. Більш того, на кожній футерувальній плиті може бути виконаний ряд паралельних клиноподібних пазів, зорієнтованих широкою частиною в сто рону потовщення клиноподібної футерувальної плити. Ці пази можуть розташовуватись як в площині поперечного перерізу ба рабана, так і під кутом до неї, переважно, у 25 -30°. Винахід ілюструється кресленнями, де на фіг. 1 зображено фрагмент барабанного млина у поперечному перерізі з симетрично-хвильовою робочою поверхнею, на фіг. 2 та 3 - фрагмент варіанта барабанного млина (в поперечному перерізі) з асиметрично-хвильовою робочою поверхнею, на фіг. 4 та 5 - футерувальна плита зі схемою розташування клиноподібних пазів, на фіг. 6 та 7 - схе ми деформації футерувальної плити у процесі її монтажу. Як показано на фіг. 1 та 2, барабанний млин містить корпус 1 та футерівку, що скла дається з набору однотипних плит 2 з пружного матеріалу, які закріплені з натягом на внутрішній поверхні корпусу 1 болтовими з'єднаннями (вигляд А - А, фіг. 3). Кожна футерувальна плита 2 має трапецоїдний переріз, що формує робочу поверхню млина: у вигляді рівнобічного трапецоїда (фіг.1 і 6) для формування симетрично-хвильової робочої поверхні 3 з поздовжніми пазами 4, або у вигляді нерівнобічного трапецоїда з плитою клиноподібної форми (фіг.2 і 7) для фор мування асиметрично-хвильової робочої поверхні 3 млина з виступами 5. Кришки млина з цапфами (не показані) жорстко прикріплені до корпусу 1 з обох йо го кінців. Кожна футе рувальна плита (фіг. 4 та 5) має регулярну структуру клиноподібних пазів 6, які зорієнтовані широкою частиною в бік напрямку обертання для барабанного млина з симетричнохвильовою робочою поверхнею, або в бік потовщення футерувальної плити 2 для барабанного млина з асиметрично-хвильовою робочою поверхнею. Як показано на фіг. 4 та 5, паралельні клиноподібні пази 6 мають кут розширення біля 30° у робочій поверхні плити 2 та вер тикальному її перерізі (Г - Г) та розташовані під кутом 25° 30° до поперечного перерізу млина. Даний кут нахи лу є найкращим, незважаючи на те, що він може дорівнювати і 0°. Регулярність розташування пазів 6 ха рактерна тим, що ширина клиноподібного паза 7 відноситься до відстані між пазами 8, як 1 : 3. На фіг. 6 та 7 показані в перерізі по Б - Б фіг. 4 схематичні перерізи плити 2 на послідовних стадіях її деформації в процесі монтажу. Тра пецоїдні перерізи плити 2 в проміжній стадії показано огрублено тільки для пояснення механізму деформації бічних граней пазів 4 від вихідної до робочої. При цьому, якщо для перерізу плити 2 у вигляді рівнобічного трапецоїду (фіг. 6) грані пазів формуються однозначно при їх паралельності у ви хідній заготівці, то для варіанта перерізу плити у вигляді нерівнобічного тра пецоїда співвідношення товстої і тонкої частин клина (фіг. 7) дорівнює 2 : 1. Кожна футе рувальна плита 2 (фіг. 6 та 7) містить зовнішній шар 9 з монолітної зносостійкої гуми (або з іншого зносостійкого пружного матеріалу) і вн утрішній шар 10 - з гуми, армованої металокордом або синтетичним волокнистим кордом. Для кріплення футерувальних плит 2 до корпусу 1 вздовж подовжньої осі кожної плити виконаний один ряд наскрізних ступінчастих отворів 11, призначених для болтів 12 (фіг. 3). Кожний вузол болтового з'єднання крім болта 12 містить притискну шайбу 13, яку розміщують під головкою болта в зовнішньому шарі 9 футерувальної плити 2, ущільнення 14, шайбу 15 і гайку 16. Таке кріплення вирівнює поперечні навантаження на болти і запобігає можливості їх зрізу. До монтажу футерувальна пружна плита 2 має кругложолобчатий профіль, причому ви пуклою є робоча поверхня 3, а увігнутою - тильна поверхня 17. При монтажі млина футерувальні плити 2 вста новлюються тильною поверхнею 17 - на внутрішню поверхню корпусу 1, після чого середню частину плити 2 притягують до поверхні корпусу 1 болтовими з'єднаннями. При цьому, як показано на фіг. 1 та 2, форма футе рувальної пли 2 32458 ти 2 деформується, зовнішня поверхня її 3 стає увігнутою, збільшуючись по ширині і утворюючи натяг поміж суміжними футерувальними плитами 2. При перетворюванні зовнішньої поверхні 3 з випуклої в увігнуту під плитою утворюються дві пустотні порожнини 18, що обмежовані внутрішньою поверхнею корпусу 1 і двома подовжніми пазами на тильній поверхні 17 футерувальної плити, що забезпечують їй додаткові пружні властивості. поверхнею, тому що частки залізної руди змінюють свою крупність від 25000 до 5 мкм. Барабанний млин з асиметрично-хвильовим профілем працює більш інтенсивно при помелі крупних кусків. Такий млин приводиться в обертання по стрілці 21, що співпадає з напрямом збільшення товщини клину футерувальної плити 2. Виступи 5 кожної футерувальної плити 2 підіймають кулі і крупні частки руди, які не тільки падають і скочуються донизу, але і з додатковим прискоренням відкидаються до центру, потрапляючи на пружні ділянки футерувальних плит 2, що утворюються пустотними порожнинами 18. Це створює сприятливі умови для дроблення та роздрібнювання матеріалу, причому млин переводиться з каскадного режиму в каскадно-водоспадний режим роботи. Клиноподібні пази 6 формують безперервні струменево-циркуляційні пото ки, що захоплюють більш дрібні частки. Орієнтація пазів 6 під кутом 25. . .30° до поперечного перерізу корпусу 1 забезпечує інтенсивне перемішування рудно-кульової суміші 19 і винесення часток певної фракції в розвантажувальний отвір млина. Завдяки конструкції, що заявляється, досягається з'єднання в одній млиновій системі двох процесів: дроблення крупних куснів у водоспадному режимі дезінтеграції і стирання дрібних часток рудної маси в каскадному режимі, що забезпечує підвищення ефективності процесу, збільшення продук тивності млина і зниження числа млинів в те хнологічному ланцюзі. Барабанний млин з симетрично-хвильовим профілем працює так. В корпус 1 барабанного млина з установленими футе рувальними плитами 2 завантажують рудно-кульову суміш 19, тобто подрібнюючі тіла 20 (кулі) і матеріал, що підлягає подрібненню. Млин приводиться в обертання по стрілці 21. При обертанні млина рудно-кульова суміш 19 за рахунок відцентрових сил і подовжніх пазів в симетрично-хвильовій поверхні 4 млина підіймається на визначену ви соту і скочується донизу по цій поверхні, подрібнюючись за рахунок стикання і стирання в так званому "каскадному режимі".Складна форма поверхні 4 створює різні умови для дезінтеграції часток в залежності від їх ви хідної крупності. Як правило, руду після першого помелу піддають магнітній сепарації, потім піддають повторному подрібненню, потім повторній магнітній сепарації і далі в третій і четвертий рази до одержання фракцій, що вже не підлягають помелу. На всіх етапах помелу ви користо вують барабанні млини з різною робочою Фіг. 1 3 32458 Фіг. 2 Фіг. 3 4 32458 Фіг. 4 Фіг. 5 Фіг. 6 Фіг. 7 Тираж 50 екз. Відкрите акціонерне товариство «Патент» Україна, 88000, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101 (03122) 3 – 72 – 89 (03122) 2 – 57 – 03 5