Спосіб медичної реабілітації хворих на неалкогольний стеатогепатит

1. Спосіб медичної реабілітації хворих на неалкогольний стеатогепатит, що включає введення гепатозахисних препаратів рослинного походження і антиоксидантів, який відрізняється тим, що додатково вводять імуноактивний препарат поліоксидоній. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що поліоксидоній вводять внутрішньом'язово по 6мг 1 раз на день протягом 3 днів поспіль, потім по 6 мг через день ще 3-6 ін'єкцій. UA (21) u200800423 (22) 14.01.2008 (24) 26.05.2008 (46) 26.05.2008, Бюл.№ 10, 2008 р. (72) ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, ТЄРЬОШИН ВАДИМ ОЛЕКС АНДРОВИЧ, UA, ДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ, UA (73) ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, ТЄРЬОШИН ВАДИМ ОЛЕКС АНДРОВИЧ, UA, ДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ, UA 2 (19) 1 3 32678 дичної реабілітації досягнути стійкої й тривалої ремісії стеатогепатиту, що в патогенетичному плані пов'язано поперед усього зі збереженням негараздів в імунній системі на тлі пригнічення ферментативної ланки системи АОЗ. Задачею корисної моделі було підвищення ефективності існуючого способу медичної реабілітації хворих на НАСГ, а саме прискорення досягнення стійкої клінічної ремісії захворювання й нормалізація імунологічних показників. Вказана задача досягається шляхом додаткового введення хворим з НАСГ сучасного імуномодулятора поліоксидонію (ПО). ПО - це високомолекулярна фізіологічно активна сполука, що володіє вираженою імунотропною активністю, чинить позитивний вплив на всі ланки захисту організму від чужорідних агентів антигенної природи, підвищуючи знижені й знижуючи підвищені показники імунітету, тобто є істинним імуномодулятором. Мішенями для фармакологічної дії ПО є поперед усього клітини фагоцитарної системи й природні кі-лери. ПО чинить стимулюючий ефект на продукцію клітинами макрофагальномоноцитарного ряду низки цитокінів, зокрема IL-lβ, IL-6, TNFα й α-інтерферону. При недостатності гуморального імунітету ПО суттєво посилює антитілоутворення. Важливо, що крім імуномодулюючого ефекту, ПО характеризується наявністю детоксикуючої, антиоксидантної й мембраностабілізуючої активності, що робить його ефективним засобом у комплексному лікуванні й медичній реабілітації захворювань, при яких сполучаються порушення з боку імунної системи й системи АОЗ, зокрема НАСГ. Наша пропозиція щодо використання ПО в комплексі засобів медичної реабілітації хворих з НАСГ базується на вперше встановленій нами в експериментальних умовах і потім підтвердженій в клініці закономірності, що введення хворим ПО додатково до гепатозахисних препаратів та антиоксидантів нормалізує їх загальний стан і самопочуття, виявляє чітко виражений антиоксидантний ефект, сприяє відновленню імунологічного гомеостазу, досягненню стійкої й тривалої ремісії НАСГ, а також суттєвому зменшенню в подальшому частоти загострень захворювання й, таким чином, обумовлює досягнення задачі корисної моделі. Крім того, введення ПО, антиоксидантів і гепатозахисних препаратів рослинного походження не має протипоказань, не спричиняє будь-яких небажаних побічних ефектів, у тому числі алергічних реакцій, і тому може при необхідності призначатися повторними курсами, залежно від досягнутого ефекту. Раніше з метою медичної реабілітації хворих на НАСГ комбінація зазначених препаратів не використовувалася. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Хворим з наявністю НАСГ, які потребують проведення медичної реабілітації, вводять гепатозахисні препарати рослинного походження (карсил, сілібор та інші) й антиоксиданти в середньотерапевтичних дозах і додатково - ПО внутрішньом'язово по 6мг 1 раз на день протягом 3 днів поспіль, потім по 6мг через день ще 3-6 ін'єкцій препарату. Лабораторними критеріями ефективності призначення 4 ПО є ліквідація Т-лімфопенії, підвищення до норми кількості Т-хелперів (CD4+) й імунорегулятор-ного індексу CD4/CD8, зниження рівня циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) до верхньої межі норми й концентрації так званих "середніх молекул" (CM), що свідчить про відновлення імунологічного гомеостазу. Саме сполучене введення антиоксидантів, гепатозахисних препаратів і ПО сприяє патогенетично позитивним зсувам вищезгаданих лабораторних показників, а в клінічному плані досягненню стійкої й тривалої ремісії НАСГ, а також суттєвому зменшенню в подальшому частоти загострень захворювання, особливо при проведенні при необхідності повторних курсів введення вказаної комбінації препаратів. Вищевказані дози й курси введення ПО були підібрані нами досвідним шляхом. Саме при такій схемі введення ПО в більшості хворих забезпечується ліквідація Т-лімфопенії, підвищення до норми кількості Т-хелперів (CD4+) та імунорегуляторного індексу CD4/CD8, зниження рівня ЩК до верхньої межі норми й концентрації CM. Отже новими є як сама комбінація препаратів, яка нами вперше використовується в медичній реабілітації хворих на НАСГ, так і схема застосування ПО. При розробці заявленого способу було обстежено дві групи хворих з Н АСГ, які підлягали проведенню медичної реабілітації: основна (70 осіб), які отримували курс медичної реабілітації за допомогою заявленого способу, і група зіставлення (64 особи), яка отримувала медичну реабілітацію відповідно до способу-найближчого аналога. Обидві групи хворих, які знаходилися під наглядом, були рандомізовані за віком, статтю, стадією НАСГ і частотою загострення хронічного патологічного процесу в печінці. Введення ПО починалося, як правило, безпосередньо в період чергового загострення НАСГ і проводилося переважно в амбулаторних умовах або в денному гастроентерологічному стаціонарі. До початку проведення курсу медичної реабілітації хворих на НАСГ в обох групах, які були під наглядом, - основній, що потім отримувала лікування відповідно з заявленим способом, і зіставлення, в якій медична реабілітація здійснювалася стосовно до способу-найближчого аналога, була однотипова клінічна симптоматика, що характеризувалася наявністю загальної слабості, нездужання, субіктеричності склер, зниження апетиту й працездатності, тяжкості в правому підребер'ї, обкладеності язика нальотом, гіркоти в роті, гепатомегалії, чутливості печінкового краю при пальпації, підвищеної стомлюваності. Клінічне обстеження в динаміці проведення медичної реабілітації дозволило встановити, що у хворих, які лікувалися за допомогою заявленого способу, мало місце прискорення ліквідації патологічної симптоматики й досягнення стійкої клінічної ремісії захворювання в порівнянні з пацієнтами, яким медична реабілітація проводилася з використанням відомого способу-найближчого аналога (таблиця 1). 5 32678 6 Таблиця 1 Вплив заявленого й відомого способів медичної реабілітації хворих на НАСГ на клінічну симптоматику, пов'язану з ураженням печінки (М±m) Клінічні показники Групи обстежених основна (n=70) зіставлення (n=64) Тривалість збереження (діб): гіркоти в роті тяжкості в правому підребер'ї обкладеності язика нальотом гепатомегалії чутливості печінкового краю субіктеричності склер підвищеної стомлюваності загальної слабості нездужання зниження апетиту зниження працездатності Дійсно, з таблиці 1 видно, що в основній групі хворих, яка отримувала лікування згідно до заявленого способу, відмічено скорочення тривалості збереження гіркоти в роті відповідно до групи зіставлення в середньому на 4,7±0,2 дні, тяжкості в правому підребер'ї - на 5,5±0,2 дні, обкладеності язика нальотом - на 7,3±0,3 дні, гепатомегалії - на 9,6±0,3 дні, чутливості печінкового краю при пальпації - на 5,6±0,25 дні, субіктеричності склер - на 6,3±0,2 дні, підвищеної стомлюваності - на 3,6±0,2 дні, загальної слабості - на 5,0±0,25 дні, нездужання - на 5,3±0,2 дні, зниження апетиту - на 5,2±.0,2 дні, зниження працездатності - на 5,1±0,2 дні (Р