Спосіб корекції цитокінового профілю крові у хворих на неалкогольний стеатогепатит

1. Спосіб корекції цитокінового профілю крові у хворих на неалкогольний стеатогепатит, що включає введення імуноактивних препаратів, який відрізняється тим, що як імуноактивний препарат вводять імунофан. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що імунофан вводять внутрішньом'язово по 0,05 мг 1 раз на добу 3 доби поспіль, потім по 0,05 мг через день ще 3-5 ін'єкцій, у залежності від досягнутого ефекту. UA (21) u200714304 (22) 19.12.2007 (24) 10.04.2008 (46) 10.04.2008, Бюл.№ 7, 2008 рік (72) ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, ТЄРЬОШИН ВАДИМ ОЛЕКСАНДРОВИЧ, АНДРОСОВ ЄВГЕНІЙ ДМИТРОВИЧ, UA (73) ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, ТЄРЬОШИН ВАДИМ ОЛЕКСАНДРОВИЧ, АНДРОСОВ ЄВГЕНІЙ ДМИТРОВИЧ, UA 2 (19) 1 3 спосіб корекції ЦП крові у хворих з НАСГ шляхом введення пацієнтам з даною патологією імуноактивного препарату циклоферону, який володіє також протизапальною активністю [Фролов В.М., Терешин В.А. Динамика провоспалительных цитокинов в крови больных неалкогольным стеатогепатитом при лечении циклофероном // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. науков. праць. - Київ; Луганськ; Харків, 2007. - Вип. 3-4 (78-79). - С. 125134]. Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому обраний в якості прототипу. До недоліків прототипу відноситься те, що в 10-15% хворих на НАСГ з частими загостреннями стеатогепатиту, все ж таки не відмічається повної нормалізації ЦП крові пацієнтів, зберігається підвищений рівень прозапальних ЦК (IL-β, IL-2, ФНПα й інш.) і дисбаланс їхнього вмісту в крові хворих, тобто залишаються порушення цитокінового статусу, переважно у вигляді збільшення вмісту прозапальних і відносної недостатності протизапальних ЦК. Задачею корисної моделі було підвищення ефективності існуючого способу корекції ЦП крові хворих на НАСГ, а саме прискорення досягнення нормалізації співвідношення прозапальних і протизапальних ЦК у крові і їхньої загальної концентрації. Вказана задача досягається шляхом введення хворим з НАСГ в якості імуноактивного препарату імунофану. Імунофан - це імуноактивний препарат, який володіє також антиоксидантними, протизапальними, гепатозахисними й дезінтоксикаційними властивостями. Оскільки в патогенезі НАСГ важливе значення мають порушення імунологічних показників, у тому числі ЦП крові, то можна вважати перспективним у хворих на це захворювання використання препаратів, які проявляють протизапальну активність і водночас нормалізують імунітет. У цьому плані нашу увагу й привернула можливість використання в комплексі лікування хворих на НАСГ саме імунофану. базується на вперше Наша пропозиція встановленій нами в експериментальних умовах і потім підтвердженій в клініці закономірності, що введення хворим імунофану забезпечує відновлення імунологічного гомеостазу, зокрема ЦП крові, а в клінічному плані сприяє досягненню стійкої й тривалої ремісії НАСГ, а також суттєвому зменшенню в подальшому частоти загострень цього захворювання й, таким чином, обумовлює досягнення задачі корисної моделі. Крім того, введення імунофану не має протипоказань, не спричиняє будь-яких небажаних побічних ефектів, у тому числі алергічних реакцій, і тому імунофан може при необхідності призначатися повторними курсами, у залежності від досягнутого ефекту. Раніше з метою корекції ЦП крові у хворих на НАСГ імунофан не використовувався. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Хворим з наявністю НАСГ, які потребують корекції ЦП крові, вводять поряд із загальноприйнятою терапією (гепатозахисні препарати, 31528 4 антиоксиданти) імунофан внутрішньом'язово по 0,05мг 1 раз на добу 3 доби поспіль, потім по 0,05мг через день ще 3-5 ін'єкцій, у залежності від досягнутого ефекту. Лабораторними критеріями ефективності призначення імунофану є зменшення вмісту у крові прозапальних ЦК - IL-1β, IL-2, ФНПα й IL-6 при тенденції до підвищення рівня протизапального ЦК - IL-4 в сироватці крові хворих, а тому й зниження коефіцієнтів, які відображають співвідношення ЦК з прозапальною й протизапальною активністю, що свідчить про відновлення імунологічного гомеостазу. Саме введення імуноактивного препарату імунофану сприяє в патогенетичному плані позитивним зсувам вищезгаданих імунологічних показників, а в клінічному відношенні - досягненню стійкої й тривалої ремісії НАСГ, а також суттєвому зменшенню в подальшому частоти загострень цього захворювання. Вищевказані дози й курси введення імунофану хворим з НАСГ були підібрані нами досвідним шляхом. Саме при такій кратності введення імунофану забезпечується максимальне зниження концентрації прозапальних ЦК у сироватці крові. Отже, новими є як препарат (імунофан), який нами вперше використовується в корекції ЦП крові у хворих на НАСГ, так і схема застосування імунофану при даній патології. При розробці заявленого способу було обстежено дві групи хворих з НАСГ, які підлягали проведенню імунореабілітації в зв'язку з наявністю порушень з боку імунної системи.: основна (63 особи), якій проводили корекцію ЦП за допомогою заявленого способу, і група зіставлення (59 осіб), якій проводили корекцію ЦП відповідно до відомого способу-прототипу. Обидві групи хворих, які знаходилися під наглядом, були рандомізовані за віком, статтю, стадією НАСГ і частотою загострення хронічного патологічного процесу в печінці. Введення імунофану починалося, як правило, безпосередньо в період чергового епізоду загострення НАСГ і проводилося переважно в амбулаторних умовах або в денному гастроентерологічному стаціонарі. Як клінічні, так і лабораторні показники порівнювали в обох групах хворих на НАСГ.проведення корекції ЦП у хворих До початку на НАСГ в обох групах, які були під наглядом, основній, що отримувала імунофан відповідно з заявленим способом, і групі зіставлення, в якій терапія здійснювалася стосовно до способупрототипу, була однотипова клінічна симптоматика хвороби, що характеризувалася наявністю загальної слабкості, нездужання, зниження апетиту та працездатності, помірної тяжкості в правому підребер'ї, болю або тяжкості в епігастрії, гіркоти в роті, відрижки, закрепів, чи їхнього чергування з проносами й метеоризму. При об'єктивному обстеженні відмічалася субіктеричність склер, наявність гепатомегалії, ущільнення печінки, болісності печінкового краю при Концентрація IL-1β у крові хворих з НАСГ була пальпації. в цей період у середньому в 2,5 рази (Р