Спосіб навчання учнів образотворчої діяльності за іріною чернишовою

1. Спосіб навчання учнів образотворчої діяльності, при якому навчання виконують у кілька етапів, при цьому перед фіксуванням учнями об'єктів образотворчої діяльності на матеріальному носії проводять попередню підготовку учнів з використанням інформаційних блоків, пов'язаних із предметними темами, при одночасному зворотному комунікативному зв'язку між учителем і учнями, який відрізняється тим, що інформаційні блоки виконують у вигляді демонстраційних засобів, які мають вигляд дерев'яних пластин і/або паперових карток, на які нанесені зображення геометричних фігур різних кольорів або зображення казкових героїв, що складаються з декількох кольорів, в тому числі різних відтінків, причому на першому етапі використовують демонстраційні засоби, на які нанесені зображення геометричних фігур різних кольорів, на другому етапі - демонстраційні засоби, на які нанесені зображення казкових героїв, що складаються з декількох кольорів, в тому числі різних відтінків, після чого здійснюють порівняння тепло-холодності кольорів, у відповідності з якими учні самі змішують фарби, одержуючи більш теплі або більш холодні кольори та відтінки. U 2 33925 1 3 33925 искусство и методика его преподавания в школе". Москва, изд. "Агар", 1998р. с.54, 59, 103], що полягає у виконанні учнями вправ і фіксуванні об'єктів образотворчої діяльності на матеріальному носії. Недоліком цього способу є пасивна участь, механічне виконання учнями вправ по темах, запропонованим і продемонстрованим самим учителем, просте копіювання одиночних фрагментів об'єкта образотворчої діяльності, що виключає можливість творчого розвитку учнів, а, отже, знижує ефективність навчання." Відомий також найбільш близький до пропонованого спосіб навчання учнів образотворчої діяльності [див. патент РФ №2239235, МПК7 G09B11/10, опубл. 27.10.2004г.], при якому навчання виконують у кілька етапів, перед фіксуванням учнями об'єктів образотворчої діяльності на матеріальному носії проводять попередню підготовку учнів з використанням інформаційних блоків пов'язаних із предметними темами при одночасному зворотному комунікативному зв'язку між учителем і учнями, при цьому при попередній підготовці учнів використовують інформаційні блоки багатомірного простору із зображеннями, пов'язаними із ситуацією дій або процесів, для етапу початкового навчання інформаційний блок включає зображення літер, рослинного й тваринного світу, людини із предметними елементами, розташовані в одному або двох планах, на наступному етапі інформаційний блок включає зображення фігур і різнорідних предметів у персонажах і композиціях, на наступних і заключних етанах інформаційні блоки відображають об'єкти теми, пов'язані із предметними темами відповідно до класу навчання. Цей спосіб у порівнянні з раніше описаним підвищує ефективність і якість навчання. скорочує строки навчання, однак і він не забезпечує створення емоційно-психологічного стану в учнів, при якому вони перш, ніж фіксувати заданий об'єкт образотворчої діяльності, створюють його у своїй уяві, не тільки бачать, але й відчувають його й тільки потім вони переходять до творення. В основу корисної моделі покладено завдання удосконалення способу навчання учнів образотворчої діяльності, при якому за рахунок використовування запропонованих демонстраційних засобів досягається підвищення ступеню емоціонального вилину навчання і створення умов для можливості перенесення емоціонального стану учнів на відтворювальний об'єкт. Це пришвидшує розкриття індивідуальних якостей кожною учня. тобто підвищує якість навчання. Для вирішення цього завдання в способі навчання учнів образотворчої діяльності, при якому навчання виконують у кілька етапів, при цьому перед фіксуванням учнями об'єктів образотворчої діяльності на матеріальному носії проводять попередню підготовку учнів з використанням інформаційних блоків пов'язаних із предметними темами при одночасному зворотному комунікативному зв'язку між учителем і учнями, згідно корисної моделі як інформаційні блоки, пов'язані із предметними гемами, використовують інформаційні блоки, що містять принаймні ство 4 рення одного з наступних елементів: тактильні відчуття, сприйняття запахів, прослуховування й наслідування звукам природи. шахів і тварин, наслідування рухам тварин, прослуховування музичних творів і/або руху під музику, танців, театралізованого подання казок і музичних творів, перегляд і/або обговорення і/або "оживлення" репродукцій полотен відомих художників у процесі гри. найбільш доцільно навчання робити з використанням кожного інформаційного блоку по 2-3 заняття, після чого використовувані блоки комбінують один з одним. При такому способі навчання учнів образотворчої діяльності до його реалізації підключаються практично всі властиві людині відчуття й емоції, які спрямовані на слуховий, зоровий, нюховий, смаковий і тактильний аналізатори, поліпшується інтегративна функція мозку й психіки, внаслідок чого підвищується індивідуалізація. інтенсифікація навчання, створюються оптимальні умови для творчості. Навчання проходить у кілька етапів, у розвитку по спіралі, де рівень складності матеріалу визначається відповідно до віку й підготовленості учня. Приклади реалізації пропонованого способу. На малюнках 1-5 проілюстровано пропонований спосіб. Приклад 1 Проводять попередню підготовку учнів з використанням інформаційних блоків пов'язаних із предметними темами при одночасному зворотному комунікативному зв'язку між учителем і учнями, як інформаційні блоки, пов'язані із предметними темами, використовують інформаційні блоки, що містять тактильні відчуття. Вивчення теплохолодності кольорів проводиться у два етапи: на першому етапі навчання порівняються кольори, пізніше - різні відтінки одного кольору. Як інформаційні блоки використовуються дерев'яні пластини і/або паперові картки із зображенням геометричних фігур різних кольорів на першому етапі, на другому - зображення казкових героїв, що складаються з декількох кольорів у великій розмаїтості їхні х відтінків. Порівняння теплохолодності проводиться спочатку зорово, потім подушечками пальців. Отримана інформація використовується в аналізі картин відомих художників. Потім виконується робота на матеріальних носіях. Тут діти вчаться самі змішувати фарби, одержуючи більш теплі або більш холодні кольори/відтінки, використовуючи в такий спосіб отримані тактильні відчуття при наступному фіксуванні учнями об'єктів образотворчої діяльності на матеріальному носії. Приклад 2 Перед фіксуванням учнями об'єктів образотворчої діяльності на матеріальному носії викладач проводить попередню підготовку учнів, що полягає в наборі учнями інформації про зображуваний предмет (наприклад, гілки квітучої верби). Діти відповідають на питання викладача: "Що це?", "Де вони зустрічали таку рослину?", "Коли цвіте верба?", "Яке свято пов'язане із цвітінням верби?". Потім діти підходять близько до гілок і розглядають закриті бруньки, що розкриваються й повністю 5 33925 розпустилися, розглядання супроводжується обмацуванням і нюханням всіх видів бруньок і квітів. Вивчаються тичинки квітів верби. Під час вивчення бруньок і квітів викладач спонукує дітей шукати асоціації по фактурі, запаху і кольору. Потім викладач надає дітям набір репродукцій і картин і просить вибрати картини, подібні по настрою з даним букетом гілок, після чого діти переходять до фіксування отриманого досвіду на матеріальних носіях (Фіг.1). Приклад 3 Перед фіксуванням учнями об'єктів образотворчої діяльності на матеріальному носії викладач проводить підготовку учнів з використанням інформаційних блоків, що складаються з використання аудіо-запису звуків природи (наприклад, шум прибою об скелі). Спочатку діти слухають запис звуків. Викладач не називає звуки, не говорить про їхню природу й просить дітей теж не говорити вголос свої думки. Потім викликає кожну дитину по черзі і пропонує зобразити пантомімою те, що дитина почула (у конкретному прикладі були варіанти: прибій об скелі, хвиля й вітер, рух поїзда). Далі викладач пропонує всій гр упі повторювати рухи за дитиною, яка правильно вгадала звуки. Тут можна попросити дитину ще й співати голосом зображуваного об'єкта. Після того, як усі зможуть показати рухи (запис продовжує звуча ти) учитель запитує спочатку в тих, хто пропонував неправильні варіанти, а потім в тих, хто відгадав відразу, назвати вголос, що це звучало. Діти слухають ще невеликий фрагмент запису, а потім зображують звуки. Дитина вирішує сама, що він буде зображувати: прибій об скелі або, наприклад, рух поїзда, що йому чулося спочатку. Необхідна умова викладача: щоб використовувані кольори були "чутні" у прослуханому фрагменті. У цьому випадку діти користуються при зображенні холодними спокійними кольорами (навіть якщо це рух поїзда). Приклад 4 Перед фіксуванням учнями об'єктів образотворчої діяльності на матеріальному носії викладач проводить попередню підготовку учнів з використанням інформаційних блоків, що складаються у використанні аудіо-запису звуків птахів, (наприклад, лемент граків) і репродукцій картин (А. Саврасов "Граки прилетіли", Э.Штейнберг "Час сівби"). Викладач показує дітям репродукцію картини А. Саврасова "Граки прилетіли". Діти відповідають на ряд питань, у тому числі: "Які птахи зображені на картині?", "Чи бачили ви їх?", "Коли вони до нас прилітають?», "Який у них голос?", "Що роблять птахи на картині?". Викладач у бесіді з дітьми розбирає із чого і як граки роблять гнізда, де селяться. Потім дітям пропонується прослуха ти запис лементу граків. Потім усі разом вчаться кричати як граки, намагаючись точно повторити звуки. Коли всі навчилися кричати, настав час літати п© кімнаті, будувати гнізда й галасувати, як на картині А. Саврасова. Далі діти фіксують свої враження на матеріальному носії. Картина називається "Лемент граків". На наступному занятті матеріал коротко повторюється. Увазі дітей пропонується репродукція 6 картини Э. Штейнберга "Час сівби". Вона уважно розглядається. Діти відповідають на питання "Хто живе в будинку?", "Що хазяїн посіяв на своєму городі?", "Що тут робить грак?", "Про що думає грак?". Дітям пропонується мовою грака розповісти його думки. У процесі обговорення і гри "у грака" грак стає чимось начебто улюбленою іграшкою. Після цього створюється вільна копія картини на матеріальному носії. На третім занятті обговорюється городнє пугало: навіщо, із чого його роблять, як до пугала ставиться грак. Пригадуються казки, героями яких були городні пугала. Після цього дитина придумує, як і із чого можна додати пугало у свою роботу. На закінчення запрошуються батьки, яким діти розповідають, показують, озвучують свою роботу (Фіг.2). Приклад 5 Перед фіксуванням учнями об'єктів образотворчої діяльності на матеріальному носії викладач проводить попередню підготовку учнів з використанням інформаційних блоків, що складаються у використанні музичних фрагментів, викладач пропонує для прослуховування музичний фрагмент (наприклад, П.И. Чайковський Andante maestoso). Спочатку діти слухають, потім підключають рухи під музику: голову, потім руки, тулуб і ноги. Кожний рухається так, як йому приємно. Потім викладач показує рухи (танець-імпровізація), діти рухаються разом з викладачем (як виходить). Це скоріше для підказки тим, хто не може знайти рух і для більшої розмаїтості рухів, для того, щоб діти вловили ритм. Після закінчення руху викладач просить показати на палітрі, які кольори кожна дитина почула в музиці. Потім діти малюють музичний фрагмент під музику. Зображення чуда звуку чудом кольору. Як правило, це абстрактний живопис. Викладач схвалює їхню роботу, повторює аудіо-запис фрагмента на прохання дітей або по готовності більшості в групі, при необхідності спонукує дитину різноманітити роботу додатковими кольорами. Приклад 6 Перед фіксуванням учнями об'єктів образотворчої діяльності на матеріальному носії викладач проводить попередню підготовку учнів з використанням інформаційних блоків, що складаються у використанні аудіо запису музичного твору, (наприклад, "Сніг танцює" К. Дебюссі). У кімнаті півморок. У недоступних для дітей місцях установлені світильники з палаючими свічками. Діти розсідаються на килимі навкруги. Викладач включає запис музичного твору. Коли всі прислухалися, мовчачи починає танцювати, запрошуючи дітей піти його прикладу. Танець легкий, плавний, рухи схожі на рухи падаючих сніжних пластівців. Коли всі діти включилися в танець, викладач запитує: "Хто ми, кого ми зображуємо?" Діти відгадують. Танець триває, але викладач уже вербальне задає тему рухів, наприклад: "Ми кружляємося, кружляємося й підлітаємо до вікна на дев'ятому поверсі, у вікно дивиться Олена (називає ім'я одного з танцюючих). Вона дуже зраділа сніжним пластівцям, придивіться як Олена посміхається нам, давайте покружимося, потанцюємо перед нею. А тепер ми підлітаємо до вели 7 33925 кого сплячого дуба, подивіться, на ньому сидить нахохлена ворона і одним вічком поглядає на нас, давайте веселіше зав'ємося вихром навколо її й розбудимо, нехай політає з нами... А тепер час опускатися. Нехай кожна сніжинка знайде саме зручне для себе місце. Комусь захочеться опуститися на дах геть-того будинку, комусь до Олени на підвіконня, комусь на дзьоб до ворони, хтось укутає собою гілки дуба й т.д. До кінця музичного фрагмента всі "сніжинки" опускаються. Далі діти переходять до зображення музичного твору на матеріальних носіях. Вони можуть зобразити музику або побачені ними картинки в процесі танцю (наприклад, Олену, що любується з вікна снігопадом). Використовувані кольори й загальний настрій роботи повинні відповідати прослуханому твору. Викладач може запропонувати техніку, що підходить для створення даного художнього твору. Приклад 7 Перед фіксуванням учнями об'єктів образотворчої діяльності на матеріальному носії викладач проводить попередню підготовку учнів з використанням інформаційних блоків, що складаються у використанні аудіо запису танцю, (наприклад, російський народний танець "Камаринська") і карток із зображенням іграшкових тварин у різних настроях. Викладач пропонує для прослуховування невеликий музичний фрагмент (не говорячи, що це танець) і просить вибрати іграшку з відповідним фрагменту настроєм. Далі обговорюється, що цій іграшці зручно робити під цю музику, наприклад: спати, слухати казку, мріяти, танцювати... Діти пропонують і пробують позайматись запропонованою справою під музику. Сходяться на тім, що танцювати й стрибати виходить найкраще, а танець - швидкий і веселий. Усі танцюють і відбивають ритм ударами в долоні й тупотом. Потім викладач просить кожного підійти до великого аркуша паперу і фломастером або кистю намалювати ритм танцю, використовуючи відповідні цьому танцю знаки. Знову всі танцюють "до упаду". Потім викладач проводить невелику дихальну гімнастику. Коли всі заспокоїлися, діти підбирають фарби "швидкі" і "веселі", що підходять для зображення "Камаринської" і фіксують свої враження в абстрактній формі. Потім, за бажанням, робиться ще одна робота, вже предметна (наприклад, "Лось, що утомився танцювати "Камаринську"), що включає в себе якого-небудь героя цієї вистави або вигаданого й елементи тільки що зображеного танцю. Приклад 8 Перед фіксуванням учнями об'єктів образотворчої діяльності на матеріальному носії викладач проводить попередню підготовку учнів з використанням інформаційних блоків, що складаються у використанні тексту казки, (наприклад, П. Асбьернсен "Як лисиця й ведмідь масла до Різдва купили"): Якось раз Ведмідь і Лисиця купили в складчину горщик з маслом і сховали його до Різдва під густу ялинку. Сховали, а самі відійшли в сторонку й прилягли здрімнути на сонечку. Лежали, лежали, і раптом Лисиця як закричить: "Іду, іду!" - побігла ладь і прямо до горщика з маслом, 8 так добру третину відразу й з'їла. Повернулася Лисиця до Ведмедя, а він її запитує, куди це вона відлучалася й чому морда в неї лисніє. А Лисиця йому у відповідь: - Невже ти не догадався, це мене запросили на хрестини. - Ах, от воно що! А як дитину назвали? - Верхівочка, - відповідає Лисиця. Знову лягли вони, і знову Лисиця як підхопиться, як закричить: "Іду, іду!" - і скоріше до горщика. Знову вона гарненько підкріпилася, а коли повернулася. Ведмідь її запитує, де пропадала. - Невже ти не здогадався, що мене знову на хрестини запросили? - говорить Лисиця. - И як дитини назвали? - Половиночка, - відповідає Лисиця. Ведмідь подумав: "Дивне ім'я", так не став голову ламати, почав позіхати й відразу заснув. Поспав він небагато, і знову все було як раніше. Підхопилася Лисиця, закричала: "Іду, іду!" - і до горщика. Повернулася вона до Ведмедя й знову сказала, що була на хрестинах, і знову Ведмідь запитав, як назвали дитину, а вона відповіла: "Їждо-дна!" Знову лягли вони спати, а потім пішли разом на горщик подивитися й побачили, що масла там немає, як не було. Став Ведмідь Лисицю лаяти, а вона - його; Ведмідь говорить, поки він спав, Лисиця все масло з'їла, а Лисиця йому у відповідь, що він усе з'їв, поки вона спала. - Знаєш що, - говорить Лисиця, - зараз ми перевіримо, хто украв масло. Давай знову ляжемо на сонечку, а коли прокинемося, подивимося: у кого зад більше лисніє, той і масло з'їв. Що ж, Ведмідь відразу погодився - він-то знав, що масла навіть не пробував, - і преспокійно заснув на сонечку. А Лисичка тим часом потихеньку до горщика, нашкрябала залишки, повернулася й вимазала ведмежий зад, а сама лягла спати як ні в чому не бувало. Прокинулися вони, а сонце розтопило масло - от і виявилося, що це Ведмідь все масло з'їв. Викладач читає казку. Діти вибирають ролі (у даному прикладі: Лисиця, Ведмідь, Горщик і Ялинка). Якщо хто-небудь утр удняється (наприклад. Горщик) у зображенні своєї ролі, учитель і інші діти подають свої ідеї. Потім казка діється по ролях. Викладач допомагає з текстом, заохочує акторів. Обговорюються вдалі мізансцени. Діти міняються ролями, і казка повторюється більш жваво й виразно. Гра відбувається доти, поки діти не спробують себе у всіх бажаних ролях. Потім вибираються матеріальні носії й техніка виконання, що підходять по характеру персонажам казки. Діти фіксують свої враження (Фіг.3). Приклад 9 Перед фіксуванням учнямиоб'єктів образотворчої діяльності на матеріальному носії викладач проводить попередню підготовку учнів з використанням інформаційних блоків, що складаються у використанні тексту міфу про Дедале і Ікаре, тексту вірша В. Брюсова "Ікар", репродукції картини П. Брейгеля "Падіння Ікара". Учні знайомляться зі змістом міфу самостійно. На уроці діти переказують міф, задають свої питання, обговорюють. Потім викладач показує ре 9 33925 продукцію картини і Пітера Брейгеля "Падіння Ікара". Діти знаходять Ікара, розповідають, як вони розуміють сюжет картини. Далі викладач читає вірш В. Брюсова. Діти вибирають, позиція якого героя їм ближче, викладач роздає ролі. Ознайомившись із текстом, діти грають вірш по ролях у різних парах, вибираючи партнерів для реалізації свого задуму. Коли задуманий результат досягнуто, діти розсідаються за столи й придумують композицію своєї картини. При необхідності викладач показує учням матеріали по історії костюма. На Комп’ютерна в ерстка А. Рябко 10 наступному занятті вірш повторюється, і робота виконується на матеріальному носії в кольорі. (Фіг.4, 5). Навчання доцільно робити з використанням кожного інформаційного блоку по 2-3 заняття, після чого використовувані блоки комбінують один з одним. Наприклад, перші три приклади йдуть підряд, потім йдуть уроки на немузичні теми, надалі ці уроки повторюються з використанням інших творів (інший ритм, рух, колір, тема). Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601