Спосіб лікування гострого токсико-алергічного гепатиту

1. Спосіб лікування гострого токсикоалергічного гепатиту, що включає введення глутаргіну, який відрізняється тим, що додатково хворим вводять детоксикуючий та метаболічно активний препарат реамберин. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що в перші 1-3 доби лікування реамберин вводять внутрішньовенно по 400мл 2 рази з інтервалом 10-12 годин між інфузіями й в подальшому - по 400мл 1 раз на добу ще 3-5 діб поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. UA (21) u200805211 (22) 22.04.2008 (24) 10.10.2008 (46) 10.10.2008, Бюл.№ 19, 2008 р. (72) ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, ХАРЧЕНКО В'ЯЧЕСЛАВ В'ЯЧЕСЛАВОВИЧ, ПЕРЕСАДІН МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ, U A (73) ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, ХАРЧЕНКО В'ЯЧЕСЛАВ В'ЯЧЕСЛАВОВИЧ, ПЕРЕСАДІН МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ, U A 2 (19) 1 3 35880 рих на ГТАГ, прискорення досягнення ремісії захворювання й одужання хворих. Вказана задача досягається тим, що хворим на ГТАГ додатково до глутаргіну вводять метаболічно активний препарат реамберін. Реамберін - це новий препарат детоксикуючої дії, який містить у своєму складі 1,5% солі бурштинової кислоти - сукцінату натрію, завдяки чому він сприяє суттєвому покращанню аеробного гліколізу, активує біохімічні реакції циклу Кребса й забезпечує підвищення енергозабезпеченості органів і тканин хворих. Ці позитивні ефекти дії реамберіну вперше були встановлені в експерименті й потім підтверджені авторами корисної моделі в клінічних умовах. Авторами корисної моделі також було встановлено, що при комбінованому введенні глутаргіну й реамберіну виникає суттєве зниження „метаболічної інтоксикації”, що може бути документовано за допомогою лабораторних показників, зокрема зниженню концентрації токсичних речовин, і поперед усього середньомолекулярних пептидів у сироватці крові. Тому саме комбінація глутаргіну й реамберіну забезпечує максимальний детоксикуючий ефект у хворих на ГТАГ, що встановлено нами шляхом клінічного досвіду й підтверджено при лабораторному обстеженні даного профілю хворих. Пропозиція щодо використання реамберіну в якості препарату, який покращує метаболічні процеси й володіє детоксикуючою дією, саме у хворих на ГТАГ, базується на вперше встановленій авторами корисної моделі на експериментальній моделі ГТАГ і потім підтвердженій в клініці закономірності, що реамберін виявляє чітко виражений позитивний ефект при ураженні печінки токсичного й токсико-алергічного характеру, у тому числі при наявності у хворих холестатичного синдрому, що важливо для клінічної практики. Раніше реамберін при лікуванні хворих з ГТАГ, у тому числі при наявності в них холестатичного синдрому, не використовувався. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Хворим із встановленим діагнозом ГТАГ, як можна раніше починають введення глутаргіну в середньотерапевтичних дозах і додатково - реамберін 4 внутрішньовенно в перші 1-3 доби по 400мл 2 рази з інтервалом 10-12 годин між інфузіями й в подальшому - по 400мл 1 раз на добу ще 3-5 діб поспіль, у залежності від тяжкості перебігу гепатиту й наявності холестатичного компонента. При розробці заявленого способу було обстежено дві групи хворих на ГТАГ: основна (51 особа), що лікувалася за допомогою заявленого способу й група зіставлення (46 осіб), що лікувалася за допомогою відомого способу-прототипу. Обидві групи були рандомізовані за віком, статтю хворих і тяжкістю перебігу гепатиту, а також наявністю й вираженістю холестатичного компонента. До початку лікування клінічна картина ГТАГ в обох обстежених групах була однотиповою й характеризувалася наявністю загальної слабості, нездужання, зниження або відсутності апетиту, диспептичними розладами (нудота, блювання), тяжкістю в правому підребер’ї, гепатомегалією, болісністю печінкового краю при пальпації, жовтяничністю склер, шкіри й слизових оболонок, потемнінням сечі, свербежем шкіри тулуба й кінцівок. При лабораторному обстеженні встановлено наявність гіпербілірубінемії, гіпертрансфераземії, підвищення показника тимолової проби, збільшення вмісту "печінкових" фракцій ЛДГ 4+5 У сироватці крові, а також "середніх молекул", а у частини хворих також активності екскреторних ферментів лужної фосфатази (ЛФ) і гамаглутамілтранспептидази (ГГТП), що свідчило про наявність холестатичного компонента жовтяниці. Наявність уражень печінки вірусної етіології (гепатити А, В, С, Д) було виключено шляхом дослідження маркерів вказаних гепатитів за допомогою методу ІФА. В етіологічному плані серед обстежених переважали особи, в яких ГТАГ був пов'язаний із вживанням гепатотоксичних ліків, або безпосереднім контактом з хімічно токсичними речовинами на виробництві або в побуті. При динамічному обстеженні було встановлено, що при використанні заявленого способу лікування ГТАГ має місце більш виражена позитивна динаміка клінічних показників, ніж при використанні відомого способу-прототипу (Таблиця 1). Таблиця 1 Вплив заявленого й відомого способів лікування на клінічні показники у хворих на ГТАГ (М±m) Клінічні показники Тривалість збереження (діб): загальної слабості нездужання головного болю зниження апетиту нудоти гіркоти в роті гепатомегалії болісності краю печінки жовтяниці потемніння сечі Обстежені хворі заявлений спосіб (n=51) відомий спосіб (n=46) Р 4,9±0,2 9,1±0,3