Спосіб лікування гострого токсичного гепатиту

1. Спосіб лікування гострого токсичного гепатиту, що включає введення гепатозахисних препаратів, зокрема глутаргіну, який відрізняється тим, що додатково як препарат з гепатозахисною дією вводять антраль. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що антраль вводять усередину по 0,2г 3-4 рази на добу протягом 10-15 діб поспіль. (19) (21) u200803137 (22) 12.03.2008 (24) 26.08.2008 (46) 26.08.2008, Бюл.№ 16, 2008 р. (72) ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, U A, ХАРЧЕНКО В'ЯЧЕСЛАВ В'ЯЧЕСЛАВОВИЧ, U A, САНЖАРЕВСЬКА ІРИНА ВАСИЛІВН А, U A, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ, UA (73) ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, U A, ХАРЧЕНКО В'ЯЧЕСЛАВ В'ЯЧЕСЛАВОВИЧ, U A, 3 34809 Задачею корисної моделі було підвищення ефективності й скорочення терміну лікування хворих на ГТГ, прискорення досягнення ремісії захворювання й одужання хворих. Вказана задача реалізується шляхом додаткового введення хворим на ГВГВ гепатозахисного препарату антралю. Відомо, що антраль - це оригінальний вітчизняний препарат, діючою речовиною якого є координаційна сполука алюмінію з амінокарбоновою кислотою, яка характеризується вираженими гепатопротекторними властивостями, що пов'язано з антиоксидантними та мембраностабілізуючими ефектами цього препарату, а також його імунокорегуючою, протизапальною та анальгезуючою дією [дивись, наприклад, джерело: Фролов В.М., Григорьева А.С. Ан траль - еффективный препарат для лечения заболеваний печени // Український медичний часопис. - 2003. - №2 (34) - С. 65-68]. Пропозиція щодо використання антралю в якості препарату, який покращує метаболічні процеси й володіє гепатозахисною дією, саме у хворих на ГТГ, базується на вперше встановленій авторами корисної моделі на експериментальній моделі ГТГ і потім підтвердженій в клініці закономірності, що антраль виявляє чітко виражений позитивний ефект при ураженнях печінки токсичного характеру, у тому числі при наявності у хворих холестатичного синдрому, що важливо для клінічної практики. Раніше антраль при лікуванні хворих з ГТГ, у тому числі при наявності в них холестатичного синдрому, не використовувався. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Хворим із встановленим діагнозом ГТГ як можна раніше починають введення 4% розчину глутаргіну внутрішньовенне інфузійно по 30-50мл двічі на добу до покращення клініко-біохімічних показників (у середньому 3-5 днів поспіль, у залежності від отриманого результату), потім дозу знижують до 20-25мл 4% розчину двічі на добу та ще вводять препарат протягом 5-10 діб поспіль і додатково вводять антраль усередину по 0,2г 3-4 рази на добу протягом 10-15 діб поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. При розробці заявленого способу було обстежено дві групи хворих на ГТГ: основна (71 особа), що лікувалася за допомогою заявленого способу й група зіставлення (65 осіб), що лікувалася за допомогою відомого способу-прототипу. Обидві групи були рандомізовані за віком, статтю хворих і тяжкістю перебігу токсичного гепатиту, а також наяністю й вираженістю холестатичного компоненту. 4 До початку лікування клінічна картина ГТГ в обох обстежених групах була однотиповою й характеризувалася наявністю загальної слабості, нездужання, зниження або навіть відсутності апетиту, металевого присмаку або гіркоти в роті, диспептичними розладами (нудота, блювання), тяжкістю в правому підребер’ї, гепатомегалією, болісністю печінкового краю при пальпації, жовтяничністю склер, шкіри й слизових оболонок, потемнінням сечі, свербежем шкіри тулуба й кінцівок. При лабораторному обстеженні встановлено наявність гіпербілірубінемії, гіпертрансфераземії, підвищення показника тимолової проби, збільшення вмісту "печінкових" фракцій - ЛДГ 4+5 у сироватці крові, а також "середніх молекул" (CM), а в частини хворих підви щення активності екскреторних ферментів - лужної фосфатази (ЛФ) і глутамілтранспептидази (ГГТП), що свідчило про наявність холестатичного компоненту жовтяниці. Наявність уражень печінки вірусної етіології (гепатити А, В, С, Д) було виключено шляхом дослідження маркерів вказаних гепатитів за допомогою методу ІФА. В етіологічному плані серед обстежених переважали особи, в яких ГТГ був пов'язаний з безпосереднім контактом з хімічно токсичними речовинами на виробництві або в побуті. При динамічному обстеженні хворих, що знаходилися під наглядом, було встановлено, що при використанні заявленого способу лікування ГТГ має місце більш виражена позитивна динаміка клінічних показників, ніж при використанні відомого способу-прототипу (Таблиця 1). Дійсно, з Таблиці 1 видно, що в основній групі хворих, що отримували лікування за допомогою заявленого способу, відмічалося скорочення терміну збереження таких симптомів хвороби як загальна слабість (у середньому на 3,3±0,2 доби відносно групи зіставлення, тобто в 1,75 рази; Р